www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тассілон III Tassilo III 741 796 герцог Баварії у 748 788 роках Святий католицької церкви день пам яті 11 грудня нім Tas

Тассілон III

Тассілон III (*Tassilo III, 741—796) — герцог Баварії у 748—788 роках. Святий католицької церкви, день пам'яті 11 грудня.

Тассілон III
нім. Tassilo III.
Народився 741(0741)
Помер 796(0796)
Країна Німеччина
Діяльність суверен
Знання мов німецька
Титул герцог Баварії
Термін 748—788 роки
Попередник Грифон
Наступник приєднано до Франкського королівства
Конфесія католицтво
Рід Агілольфінги
Батько Оділон
Мати Хільтруда
У шлюбі з Лютберга
Діти 3 сина і 2 доньки

Життєпис Редагувати

Володарювання Редагувати

Походив з роду Агілольфінгів. Син Оділона, герцога Баварії, та Хільтруди (доньки Карла Мартела, мажордома Франкського королівства). Народився у 741 році.

У 748 році після смерті його батька владу захопив вуйко Грифон з роду Піпінідів. Втім більшість баварів виступили проти нього, а також на підтримку Тассілона виступив родич Піпін Короткий, мажордом Франкської держави. Після сходження на трон Баварії Тассілон III змушений був визнати зверхність франків.

Проте спочатку герцог Баварії керував під опікою своєї матері та знатних баварів. Лише з 755 року Тассілон III перебрав фактичну владу. 756 року брав активну участь у церковному синоді в Ашгеймі.

У 757 році Тассілон з'явився на збори сановників та військовиків Франкської держави у Комп'єн, де склав урочисту присягу на вірність королю Піпіну III і його синам, передавши своє герцогство в руки короля і отримавши його назад у вигляді лена.

У 760 році (за іншими відомостями це сталося 764 або 765 року) оженився з донькою Дезидерія, правителя Лангобардського королівства. Цим була продовжена давня традиція союзу баварських та лангобардських володарів. Після цього здійснив декілька мандрівок до Італії, де встановив гарні відносини з лангобардськими аристократами та папою римським Стефаном III.

У 763 році баварський герцог відмовився виконати своє зобов'язання васала та відмовився від участі в поході франкського війська проти Аквітанії, і королю Піпіну III не вдалося повернути його до покори. Тассілон III мріяв зовсім скинути залежність від франкського короля і перетворити свої володіння, що тягнулися від річки Лех до річки Енс, в самостійну державу, яким Баварія була за його попередників. Цьому сприяла та обставина, що наступник Піпіна III — Карл I — протягом 760—770-х років змушений був вести безперервні війни як в середині держави, так з саксами, слов'янами та арабами.

Тассілон III перестав надавати королю франків допоміжних загонів у війнах, з'являтися на травневих зборах франків і скликав власні збори світських і духовних чинів (у 769—770 роках в Дінгольфінгу та 771 року — в Нойшіні), постанови яких видавалися від імені герцога. Тассілон III наказав рахувати часовий проміжок в Баварії за роками свого правління. При цьому ім'я короля Франкської держави іноді зовсім не звучало.

У 768 році заснував монастир Гарс на березі річки Інн у південній частині герцогства. 771 року на соборі в Нойшіні видано перший баварський шкільний закон, що стосувався можливостей навчання. Тассілон III багато зробив для розбудови монастирів, які оздоблювалися у баварського стилі, ігноруючи поширений франкський стиль.

У 772—773-х роках не втрутився у конфлікт між королем Дезидерієм та папою римським Адріаном I, що значно погіршило відносини між Баварією та Папським престолом. Разом з тим посилив вплив на залежну від нього слов'янську державу Карантанія.

774 року під час війни франків та лангобардів Тассілон III не надав військової підтримки своєму тестю Дезидерію. Втім також не підтримав оружно франкського короля Карла I. 777 року на зборах в столиці герцогства Ратісбоні Тассілон III оголосив своїм співволодарем старшого сина Теодона III.

У 781 році його було викликано на збори в Вормсі. Проте Тассілон III зажадав натомість отримати франкських заручників, які б гарантували йому безпеку. Водночас звернувся за допомогою до Папи Римського. Проте Адріан I був на боці Карла Великого.

Повалення Редагувати

Втім ситуація змінилася після рішучих перемог франків над саксами. Карл Великий рушив на чолі потужного війська проти Баварії. Не маючи потуги чинити спротив герцог Тассілон змушений був підкоритися під час перемовин біля Аусбурга у 787 році. Незабаром підтвердив ленну присягу на сеймі у Вормсі, видавши заручників, між якими був його син.

Але підпорядкування того було тільки зовнішнє. Баварський герцог став таємно формувати антифранкську коаліцію. До неї приєдналися Візантія і лангобардські аристократи. До союзу намагалися залучити і аварів, які оселилися на Середньому Дунаї. Щоб попередити об'єднання їх військ, Карл Великий раптово перейшов у наступ. Короля франків підтримали папа римський і баварське духовенство з архієпископом Зальцбургским на чолі, а також багато знатних баварів, що стали в безпосередню ленну залежність від Карла I. Баварію було оточено з трьох боків. Захоплений зненацька, Тассілон III не намагався чинити опір.

На сеймі в Інгельгеймі в 788 році герцога судили за зраду. Свідками проти нього виступили деякі баварці, але явних доказів не було. Тоді згадали стару провину Тассілона III, який залишив військо Піпіна III під час походу до Аквітанії. Засуджений на смерть за дезертирство (Herisliz), герцог був помилуваний королем, але покарання було замінено постригом. Його разом зі старшим сином Теодоном відправлено до монастиря Сен-П'єр-де-Жюмьеж. Також насильно пострижено у ченці дружину та 2 сини поваленого герцога Баварії.

Саме герцогство приєднане до франкских володінь. Карл Великий у 791—793 роках перебував у баварський столиці Ратісбона (сучасний Регенсбург), призначивши управляти нею спеціально призначеного префекта — Герольда, графа Віцгау (мав франко-алеманське походження), який керував Баварією до 799 року.

Останні роки Редагувати

У 794 році Тассілон прибув на сейм у Франкфурті-на-Майні, де просив у франкського короля вибачення і відрікся за себе і за своє потомство від усіх прав на Баварію і спадкові володіння, доручивши свою родину милості Карла I. Після цього він повернувся в монастир Лаурісгам (Лорш) на Рейні, де, ймовірно і помер.

Родина Редагувати

Дружина — Лютберга, донька Дезидерія, короля лангобардів.

Діти:

  • Теодон (бл. 770—бл. 793), співгерцог Баварії у 777—787 роках
  • Теудеберт
  • Гунтарій
  • Котані
  • Ротруда

Джерела Редагувати

  • Riché (Pierre), Les Carolingiens. Une famille qui fit l'Europe, éd. Hachette, Paris, 1983 (ISBN 2-01-019638-4)
  • Lothar Kolmer, Christian Rohr (Hrsg.): Tassilo III. von Bayern. Pustet, Regensburg 2005, ISBN 3-79171-949-1.
  • Albertoni Giuseppe, La politica alpina dei Carolingi, in Carlo Magno e le Alpi, Spoleto, CISAM, 2007, pp. 49-74.
  • Herwig Wolfram: Tassilo III. Höchster Fürst und niedrigster Mönch. Pustet, Regensburg 2016, ISBN 978-3-7917-2792-9.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тассілон III
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tassilon III Tassilo III 741 796 gercog Bavariyi u 748 788 rokah Svyatij katolickoyi cerkvi den pam yati 11 grudnya Tassilon IIInim Tassilo III Narodivsya 741 0741 Pomer 796 0796 Krayina NimechchinaDiyalnist suverenZnannya mov nimeckaTitul gercog BavariyiTermin 748 788 rokiPoperednik GrifonNastupnik priyednano do Frankskogo korolivstvaKonfesiya katolictvoRid AgilolfingiBatko OdilonMati HiltrudaU shlyubi z LyutbergaDiti 3 sina i 2 donki Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Volodaryuvannya 1 2 Povalennya 1 3 Ostanni roki 2 Rodina 3 DzherelaZhittyepis RedaguvatiVolodaryuvannya Redaguvati Pohodiv z rodu Agilolfingiv Sin Odilona gercoga Bavariyi ta Hiltrudi donki Karla Martela mazhordoma Frankskogo korolivstva Narodivsya u 741 roci U 748 roci pislya smerti jogo batka vladu zahopiv vujko Grifon z rodu Pipinidiv Vtim bilshist bavariv vistupili proti nogo a takozh na pidtrimku Tassilona vistupiv rodich Pipin Korotkij mazhordom Frankskoyi derzhavi Pislya shodzhennya na tron Bavariyi Tassilon III zmushenij buv viznati zverhnist frankiv Prote spochatku gercog Bavariyi keruvav pid opikoyu svoyeyi materi ta znatnih bavariv Lishe z 755 roku Tassilon III perebrav faktichnu vladu 756 roku brav aktivnu uchast u cerkovnomu sinodi v Ashgejmi U 757 roci Tassilon z yavivsya na zbori sanovnikiv ta vijskovikiv Frankskoyi derzhavi u Komp yen de sklav urochistu prisyagu na virnist korolyu Pipinu III i jogo sinam peredavshi svoye gercogstvo v ruki korolya i otrimavshi jogo nazad u viglyadi lena U 760 roci za inshimi vidomostyami ce stalosya 764 abo 765 roku ozhenivsya z donkoyu Dezideriya pravitelya Langobardskogo korolivstva Cim bula prodovzhena davnya tradiciya soyuzu bavarskih ta langobardskih volodariv Pislya cogo zdijsniv dekilka mandrivok do Italiyi de vstanoviv garni vidnosini z langobardskimi aristokratami ta papoyu rimskim Stefanom III U 763 roci bavarskij gercog vidmovivsya vikonati svoye zobov yazannya vasala ta vidmovivsya vid uchasti v pohodi frankskogo vijska proti Akvitaniyi i korolyu Pipinu III ne vdalosya povernuti jogo do pokori Tassilon III mriyav zovsim skinuti zalezhnist vid frankskogo korolya i peretvoriti svoyi volodinnya sho tyagnulisya vid richki Leh do richki Ens v samostijnu derzhavu yakim Bavariya bula za jogo poperednikiv Comu spriyala ta obstavina sho nastupnik Pipina III Karl I protyagom 760 770 h rokiv zmushenij buv vesti bezperervni vijni yak v seredini derzhavi tak z saksami slov yanami ta arabami Tassilon III perestav nadavati korolyu frankiv dopomizhnih zagoniv u vijnah z yavlyatisya na travnevih zborah frankiv i sklikav vlasni zbori svitskih i duhovnih chiniv u 769 770 rokah v Dingolfingu ta 771 roku v Nojshini postanovi yakih vidavalisya vid imeni gercoga Tassilon III nakazav rahuvati chasovij promizhok v Bavariyi za rokami svogo pravlinnya Pri comu im ya korolya Frankskoyi derzhavi inodi zovsim ne zvuchalo U 768 roci zasnuvav monastir Gars na berezi richki Inn u pivdennij chastini gercogstva 771 roku na sobori v Nojshini vidano pershij bavarskij shkilnij zakon sho stosuvavsya mozhlivostej navchannya Tassilon III bagato zrobiv dlya rozbudovi monastiriv yaki ozdoblyuvalisya u bavarskogo stili ignoruyuchi poshirenij frankskij stil U 772 773 h rokah ne vtrutivsya u konflikt mizh korolem Dezideriyem ta papoyu rimskim Adrianom I sho znachno pogirshilo vidnosini mizh Bavariyeyu ta Papskim prestolom Razom z tim posiliv vpliv na zalezhnu vid nogo slov yansku derzhavu Karantaniya 774 roku pid chas vijni frankiv ta langobardiv Tassilon III ne nadav vijskovoyi pidtrimki svoyemu testyu Dezideriyu Vtim takozh ne pidtrimav oruzhno frankskogo korolya Karla I 777 roku na zborah v stolici gercogstva Ratisboni Tassilon III ogolosiv svoyim spivvolodarem starshogo sina Teodona III U 781 roci jogo bulo viklikano na zbori v Vormsi Prote Tassilon III zazhadav natomist otrimati frankskih zaruchnikiv yaki b garantuvali jomu bezpeku Vodnochas zvernuvsya za dopomogoyu do Papi Rimskogo Prote Adrian I buv na boci Karla Velikogo Povalennya Redaguvati Vtim situaciya zminilasya pislya rishuchih peremog frankiv nad saksami Karl Velikij rushiv na choli potuzhnogo vijska proti Bavariyi Ne mayuchi potugi chiniti sprotiv gercog Tassilon zmushenij buv pidkoritisya pid chas peremovin bilya Ausburga u 787 roci Nezabarom pidtverdiv lennu prisyagu na sejmi u Vormsi vidavshi zaruchnikiv mizh yakimi buv jogo sin Ale pidporyadkuvannya togo bulo tilki zovnishnye Bavarskij gercog stav tayemno formuvati antifranksku koaliciyu Do neyi priyednalisya Vizantiya i langobardski aristokrati Do soyuzu namagalisya zaluchiti i avariv yaki oselilisya na Serednomu Dunayi Shob poperediti ob yednannya yih vijsk Karl Velikij raptovo perejshov u nastup Korolya frankiv pidtrimali papa rimskij i bavarske duhovenstvo z arhiyepiskopom Zalcburgskim na choli a takozh bagato znatnih bavariv sho stali v bezposerednyu lennu zalezhnist vid Karla I Bavariyu bulo otocheno z troh bokiv Zahoplenij znenacka Tassilon III ne namagavsya chiniti opir Na sejmi v Ingelgejmi v 788 roci gercoga sudili za zradu Svidkami proti nogo vistupili deyaki bavarci ale yavnih dokaziv ne bulo Todi zgadali staru provinu Tassilona III yakij zalishiv vijsko Pipina III pid chas pohodu do Akvitaniyi Zasudzhenij na smert za dezertirstvo Herisliz gercog buv pomiluvanij korolem ale pokarannya bulo zamineno postrigom Jogo razom zi starshim sinom Teodonom vidpravleno do monastirya Sen P yer de Zhyumezh Takozh nasilno postrizheno u chenci druzhinu ta 2 sini povalenogo gercoga Bavariyi Same gercogstvo priyednane do frankskih volodin Karl Velikij u 791 793 rokah perebuvav u bavarskij stolici Ratisbona suchasnij Regensburg priznachivshi upravlyati neyu specialno priznachenogo prefekta Gerolda grafa Vicgau mav franko alemanske pohodzhennya yakij keruvav Bavariyeyu do 799 roku Ostanni roki Redaguvati U 794 roci Tassilon pribuv na sejm u Frankfurti na Majni de prosiv u frankskogo korolya vibachennya i vidriksya za sebe i za svoye potomstvo vid usih prav na Bavariyu i spadkovi volodinnya doruchivshi svoyu rodinu milosti Karla I Pislya cogo vin povernuvsya v monastir Laurisgam Lorsh na Rejni de jmovirno i pomer Rodina RedaguvatiDruzhina Lyutberga donka Dezideriya korolya langobardiv Diti Teodon bl 770 bl 793 spivgercog Bavariyi u 777 787 rokah Teudebert Guntarij Kotani RotrudaDzherela RedaguvatiRiche Pierre Les Carolingiens Une famille qui fit l Europe ed Hachette Paris 1983 ISBN 2 01 019638 4 Lothar Kolmer Christian Rohr Hrsg Tassilo III von Bayern Pustet Regensburg 2005 ISBN 3 79171 949 1 Albertoni Giuseppe La politica alpina dei Carolingi in Carlo Magno e le Alpi Spoleto CISAM 2007 pp 49 74 Herwig Wolfram Tassilo III Hochster Furst und niedrigster Monch Pustet Regensburg 2016 ISBN 978 3 7917 2792 9 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tassilon III Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tassilon III amp oldid 39840428