Сієні́т (від Syene) — кристалічна, зерниста глибинна (магматична гірська порода), яка складається на 60-90% з лужного (польового шпату) ((ортоклазу)) (див.) та (рогової обманки). Від грецької назви давньоєгипетського м. Сін-Сієна (тепер — (Асуан)).
(Магматична гірська порода) | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Загальні відомості | ||||
(Мінеральний склад) | калієвий (польовий шпат), (плагіоклаз); з домішками (рогової обманки), (біотиту), (піроксену) | |||
(Генезис) | (інтрузивна порода) | |||
середня порода (SiO2 52—65 %) | ||||
Ідентифікація | ||||
Колір | сіруватий, рожевий | |||
(Структура) | кристалічна, іноді порфироподібна; дрібно- і середньозерниста | |||
(Текстура) | масивна | |||
(Форма залягання) | (дайки), (штоки) | |||
(Окремість) | пластова, паралелепипедна | |||
Різновиди | кварцові, лужні, фельдшпатоїдні | |||
(Густина) | 2,6 г/см³ | |||
Використання | ||||
будівельний матеріал | ||||
| ||||
![]() |
За вмістом (кремнезему) С. належить до середніх гірських порід, відрізняючись від (діориту) великим вмістом лугів. За лужністю С. поділяють на 3 групи: нормальної, підвищеної (сублужні) лужності і лужні. Перші складені калієвим польовим шпатом, роговою обманкою, біотитом, піроксенами (авгітом, діопсидом), присутні (плагіоклази). Вміст акцесорних мінералів (апатит, сфен, циркон, магнетит, ільменіт) нерідко досягає 5%. Сублужні та лужні С. містять тільки лужні польові шпати, серед темнокольорових мінералів з'являються лужні амфіболи (баркевікіт, рибекіт, арфведсоніт, гастингсит) і піроксени (егірин, егірин-авгіт). Нефелінові С. виділяються в окрему групу фельдшпатоїдних порід. До С. належить також група жильних меланократових гірських порід — лампрофірів. Структури С. від крупно- до дрібнозернистих і порфировидних. Текстури масивні. Колір від рожевого до сірого. Густина 2600–2750 кг/м3, межа міцності на стиск 150–300 МПа.
Добрий (будівельний матеріал). Зустрічається на (Кавказі) а також у (Володарському) районі України.
Див. Також
- (Нефеліновий сієніт)
Література
- : для школярів і абітурієнтів / укл. , Супричов О. В. — К. : Довіра, 2002. — 238 с. — .
- (Мала гірнича енциклопедія) : у 3 т. / за ред. (В. С. Білецького). — Д. : (Східний видавничий дім), 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Це незавершена стаття з (геології). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет