Східний Калімантан (індонез. Kalimantan Timur, також скорочено Kaltim) — найбільша після Папуа індонезійська провінція. Розташована на острові Калімантан. Площа — 204 534 км². Населення — 3 553 143 осіб (2010). Адміністративний центр — місто Самаринда.
Східний Калімантан | ||||
---|---|---|---|---|
індонез. Kalimantan Timur | ||||
| ||||
Девіз: Ruhui Rahayu | ||||
Адм. центр | Самаринда | |||
Країна | Індонезія | |||
| ||||
Номерний знак | KT | |||
Офіційна мова | індонезійська | |||
Населення | ||||
- повне | 3 553 143 осіб (2020) | |||
Площа | ||||
- повна | 129 066,64 км² | |||
Висота | ||||
- максимальна | 69 м | |||
- мінімальна | 69 м | |||
Дата заснування | 2 липня 1958 | |||
Губернатор | Isran Noord | |||
Вебсайт | kaltimprov.go.id | |||
Код ISO 3166-2 | ID-KI | |||
| ||||
|
Адміністративний поділ Редагувати
Провінція ділиться на 10 округів і 4 міських муніципалітету:
№ | Округ | Адміністративний центр | Площа, км² | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|---|
1 | Округа Беран | Танджунгредеп | 32 700 | 179 444 |
2 | Округа Булунган | Танджунгселор | 18 010 | 113 045 |
3 | Східний Кутай | Сангат | 35 747 | 253 904 |
4 | Західний Кутай | Сендавар | 33 052 | 165 934 |
5 | Кутай-Картанегара | Тенгаронг | 27 263 | 62 6286 |
6 | Округа Малінау | Малінау | 42 620 | 62 423 |
7 | Округа Нунукан | Нунукан | 14 493 | 140 842 |
8 | Округа Пасір | Танах-Грогот | 11 604 | 231 593 |
9 | Північний Пенаджам-Пасеря | Пенаджам | 3333 | 142 693 |
10 | Округа Тана-Тідунг | Тіденг-Пале | 4828 | 15 147 |
11 | місто Балікпапан | - | 946 | 559 196 |
12 | місто Бонтанг | - | 498 | 140 787 |
13 | місто Самаринда | - | 718 | 726 223 |
14 | місто Таракан | - | 251 | 193 069 |
Усього | 226 063 | 3 550 586 |
Економіка Редагувати
Основою економіки є видобуток нафти, газу, вугілля, золота, лісова промисловість, а також сільське господарство та туризм. Нафта видобувається у районі Самаринда та за допомогою трубопроводу надходить на нафтопереробний завод у Балікпапані. В окрузі Булунган налагоджено виробництво метанолу, у Бонтанзі виробляють нітрогенні добрива. На місцевій сировині працює також деревообробна та целюлозно-паперова промисловість. Кустарні промисли представлені плетеними виробами з ротанґової пальми, виробами з дерева, виробами з перлів та дорогоцінних каменів.
Природні умови та туризм Редагувати
Об'єктами туризму є острови Дераван, даякське село Пампанга, крокодиляча ферма у Балікпапані, оленяча ферма у Пенаджамі.
Особливою популярністю серед туристів користується національний парк Каяні-Ментаранг, багатий ендеміками та реліктами тваринного світу екваторіальних лісів. Тут збереглися малайський ящір, носач, макака-крабоїд, гібони, товсті лорі, довгоп'яти, димчаста пантера, мармуровий та суматранський коти, видра, вівера, малайський ведмідь, гомрай великий, калао білогорлий та довгохвостий, білохвостий фазан (лат. Lophura bulweri).
Примітки Редагувати
- У таблиці вказано дані до виокремлення Північного Калімантану
- East Kalimantan Province Administrative Division Data and Code 2015
- Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100.1.1-6117 Of 2022 — С. 2744.
Посилання Редагувати
- Офіційна сторінка [ 17 травня 2007 у Wayback Machine.]
- WWF Heart of Borneo conservation initiative [ 16 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |