Вади́м Оле́гович Сухаре́вський (нар. 6 жовтня 1984, м. Берегове) — полковник Збройних сил України, командир 59-ї окремої мотопіхотної бригади (з 2022). Позивний «Борсук».
| Вадим Олегович Сухаревський | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Полковник | ||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||
| Народження | 6 жовтня 1984 (39 років) Берегове | |||||||||||
| Alma Mater | АСВ ім. Сагайдачного (2009), НУОУ ім. Черняховського (2016) | |||||||||||
| Псевдо | Борсук | |||||||||||
| Військова служба | ||||||||||||
| Приналежність | Україна | |||||||||||
| Вид ЗС | Сухопутні війська | |||||||||||
| Формування | ||||||||||||
| Війни / битви | Миротворча місія в Іраку • Битва за Ель-Кут Війна на сході України • Протистояння у Слов'янську • Бої за Луганський аеропорт • Бої під Красним • Бої під Маріуполем • Російське вторгнення в Україну (2022) | |||||||||||
| Командування | ||||||||||||
| ||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||||||
| |
Начальник штабу 35-ї бригади морської піхоти (2021—2022), командир 503-го батальйону морської піхоти (2016—2021), до того — військовослужбовець десантних військ. Учасник російсько-української війни.
Перший офіцер ЗСУ, під чиїм командуванням відкрито вогонь на ураження російських бойовиків.
У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ.
Герой України (2022).
Життєпис Редагувати
Народився 6 жовтня 1984 року в м. Берегове Закарпатської області.
Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою
З лютого по жовтень 2004 року у складі 6-ї окремої механізованої бригади брав участь у Миротворчій місії в Іраку. Учасник Битви за Ель-Кут.
2009 року закінчив Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів».
В 2011 році — старший лейтенант, командир аеромобільної роти 80-го окремого аеромобільного полку. Командир полку Віктор Копачинський відзначив Сухаревського як одного з двох кращих командирів рот полку.
Російсько-українська війна Редагувати
13 квітня 2014 року взяв участь у першому бою війни на Донбасі — біля Семенівки. Старший лейтенант відкрив вогонь зі свого БТР по бойовиках Ігоря Гіркіна, що атакували бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа».
16 серпня 2014 року був поранений у боях під Красним.
З 2014 по 2016 рік навчався в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.
З 2016-го — командир 1-го лінійного батальйону 36-ї бригади морської піхоти. Виконував завдання на Маріупольському напрямку.
У червні 2020 року дістав звання підполковника.
З 2021 року — начальник штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського.
З лютого 2022 року[джерело?] — командир 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
18 червня 2022 року нагороджений званням Героя України. На той час мав звання полковника.
Нагороди Редагувати
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (18 червня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України
- Орден Богдана Хмельницького II ст. (2 грудня 2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (19 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України
- Орден «За мужність» II ст. (14 квітня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку
- Орден «За мужність» III ст. (4 грудня 2020) — за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку
- Орден «Народний Герой України» (2.08.2015);
Примітки Редагувати
- ↑ Цензор.НЕТ. Перший офіцер ЗСУ, який відкрив вогонь по російських агресорах. Процитовано 28 вересня 2016.
- Перший день. Перший постріл. Перший Герой. People’s Project.com (укр.). Процитовано 18 червня 2022.
- Морпіх має бути принциповим та безжальним — підполковник Вадим Сухаревський. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 18 червня 2022.
- Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
- ↑ Капітан Сухаревський Вадим Олегович | Національна академія сухопутних військ. www.asv.gov.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2019.
- СТЕЦИШИН, Віталій (2011). КРАЩИЙ ПОЛК УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА. asv.gov.ua. с. 15.
- Цензор.НЕТ. Історія першого бою АТО 13 квітня під Слов'янськом очима підполковника «Альфи» Андрія Дубовика. Процитовано 28 вересня 2016.
- Цензор.НЕТ. 16-17 АВГУСТА 2014 ГОДА. 80-АЯ АЭРОМОБИЛЬНАЯ БРИГАДА ВСТУПАЕТ В БОЙ С РОССИЙСКИМИ ВОЙСКАМИ ПОД ЛУГАНСКОМ. ГИБЕЛЬ 10 УКРАИНСКИХ ВОИНОВ. КАПИТАН СУХАРЕВСКИЙ РАНЕН В БЛИЖНЕМ БОЮ С РОССИЙСКИМ ДОЗОРОМ (ru-RU). Процитовано 28 вересня 2016.
- Комбату 503-го ОБМП Сухаревському присвоїли звання підполковника. censor.net. 8 червня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
- Взвод № 1. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових. nv.ua. Процитовано 13 січня 2023.
- ↑ Володимир Зеленський відвідав передові позиції українських військ на Миколаївщині та нагородив захисників // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 18 червня 2022
- Цензор.НЕТ. Зеленський присвоїв звання Герой України командиру 59-ї ОМБр Сухаревському. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 18 червня 2022.
- Указ Президента України від 18 червня 2022 року № 426/2022 «Про присвоєння В.Сухаревському звання Герой України»
- Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 14 квітня 2023 року № 224/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 4 грудня 2020 року № 537/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Збройних Сил України»
Джерела Редагувати
Посилання Редагувати
Інтерв'ю Редагувати
- Serg Marco, Луганский аэропорт — аэропорт, которого не было(рос.) // Петро і Мазепа, 22 липня 2015
- Serg Marco, Сбитый ИЛ: Вадим Сухаревський(рос.) // Петро і Мазепа, 18 жовтня 2015
- Лилия Рагуцкая, Враг предлагал мне миллион за свободу(рос.) // obozrevatel.com, 2 березня 2018
- Лилия Рагуцкая, Рискуя жизнью, нам звонили из оккупации и умоляли вернуться(рос.) // obozrevatel.com, 6 березня 2018
Відео Редагувати
- Перший бій майора Сухаревського // ТРК «Бриз», 13 травня 2017
- Комбат Сухаревський: "Полонений питав: «Звідки ви взялися? Нам сказали, що армії в Україні немає». // Юрій Бутусов, 5 грудня 2019
- Комбат Сухаревський про «дорогу життя» в Луганський аеропорт, битвах за Георгіївку і на кордоні з РФ // Юрій Бутусов, 12 грудня 2019