Сутта вібханга Палійський канон Віная пітака КхандхакаПарівара Сутта пітака Дігха нікаяМадджхіма НікаяСам ютта Нікая Анг


Сутта-вібханга	Кхандхака	Парівара

Сутта-пітака


Дігха-нікая	Мадджхіма Нікая	Сам'ютта Нікая

Ангуттара
Нікая

Кхуддака
Нікая

Абхідхамма-пітака


Дха.	Віб.	Дха. Пуг.	Кат.	Ямака	Паттхана

Сутта-вібханга — перша книга палійскої версії Віная-пітаки. Вона являє собою коментар на Патімоккху, збори правил і норм для чернечої спільноти. На відміну від інших буддійських шкіл в палійскій версії Патімоккха не є самостійним розділом, оскільки включена до складу Сутта-вібханги. Остання ділиться на дві частини, що зачіпають ченців (Бхіккху-вібханга, 227 правил) і черниць (Бхіккхуни-вібханга, 311 правил) відповідно.

Розподіл Редагувати

Правила Сутта-вібханги діляться на вісім частин:

Параджика (4 правил для монахів, 8 — для черниць), проступки, що викликають вигнання.
Сангхадісеса (13 правил для монахів, 17 — для черниць), проступки, що викликають тимчасове виключення зі спільноти.
Аніята (2 правила для монахів, відсутня для черниць), невизначені проступки.
Нісаггія (30 правил для монахів, 30 — для черниць), про відмову від предмету, який було отримано незаконним шляхом.
Пачіттія (92 правила для монахів, 166 — для черниць), проступки, що потребують спасіння.
Патідесанія (4 правила для монахів, 8 — для черниць), проступки для покаяння.
Секхія (75 правила для монахів, 75 — для черниць), рекомендовані предмети.
Адхікаранасаматха (7 правил для монахів, 7 — для черниць), способи залагодження суперечок.

Правила Редагувати

Більшість правил побудовані за єдиним шаблоном і складаються з чотирьох частин:

Історія, яка розповідає про те, де і з якого приводу Будда озвучив відповідне правило.
Безпосередньо правило Прітімоккхи.
Коментар (пада-бхаджанія), по суті розбір слів; як правило розбирає правило за словами, даючи пояснення у вигляді списку синонімів
Додаткові історії, що розповідають про відхилення від правил або обґрунтовують останні.

Останній пункт іноді відсутній; може мінятися місцем з третім.

Розділ Адхікаранасаматха відрізняється від інших тим, що не має першого і третього пунктів, що дає підставу вважати його більш пізнім додаванням.

Примітки Редагувати

Lamotte E. History of Indian Buddhism. — Louvain-la-Neuve, 1988. — С. 166.
Winternitz M. History of Indian Literature. Vol. II. Part I. Buddhist Literature. — Delhi, 1987. — С. 31.
K. R. Norman. Pali Literature. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1983. — С. 20.
K. R. Norman. Pali Literature. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1983. — С. 19.

[1] Lamotte E. History of Indian Buddhism. — Louvain-la-Neuve, 1988. — С. 166.

[2] Winternitz M. History of Indian Literature. Vol. II. Part I. Buddhist Literature. — Delhi, 1987. — С. 31.

[3] K. R. Norman. Pali Literature. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1983. — С. 20.

[4] K. R. Norman. Pali Literature. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1983. — С. 19.