www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сукур Координати 10 44 26 пн ш 13 34 18 сх д 10 74056000 пн ш 13 57194000 сх д 10 74056000 13 57194000 Культу рний ландш

Сукур

Координати: 10°44′26″ пн. ш. 13°34′18″ сх. д. / 10.74056000° пн. ш. 13.57194000° сх. д. / 10.74056000; 13.57194000

Культу́рний ландша́фт Суку́р (англ. Sukur Cultural Landscape) — унікальна територія на плато в горах Мандара, в межах території місцевого управління Мадагалі штату Адамава у Нігерії. Матеріальна та духовна культура мешканців цього поселення уникла впливу Британської колонізації і збереглася від стародавніх до наших часів, майже в первісному стані. На знак визнання світового значення та культурної цінності об'єкту, 1999 року, першим з культурних ландшафтів Африки, його було внесено до Переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Культурний ландшафт Сукур
Sukur Cultural Landscape 
Світова спадщина
10°44′26″ пн. ш. 13°34′18″ сх. д. / 10.740555555583779° пн. ш. 13.57166666669477806° сх. д. / 10.740555555583779; 13.57166666669477806
Країна  Нігерія
Тип Культурний
Критерії iii, v, vi
Об'єкт № 938
Регіон Африка
Зареєстровано: 1999 (23 сесія)

Розташування на карті Нігерії
 Сукур у Вікісховищі

Історія ред.

Загальна площа культурного ландшафту Сукур складає 1942.5 гектарів, з них 764.4 га — основна зона, решта охоронної території — буферна зона. Поселення розташовується в горах Мандара, на плато, висота якого становить 1045 метрів; складається з двох частин: верхньої, Сукур Сама (англ. Sukur Sama), з палацом правителя на вершині пагорбу, та нижньої, Сукур Каса (англ. Sukur Kasa), де знаходяться будинки простих мешканців. Палацовий комплекс правителя — це велика кільцева структура з каменю, з численними нішами та воротами, а також загоном для коней і биків. Споруда домінує над іншою частиною поселення і до неї ведуть з півночі та сходу вимощені кам'яними плитами дороги, поряд — руїни колишнього гарему. Правитель мешкає в палаці разом з дружиною, приймає відвідувачів та туристів. Будинки інших мешканців примітивні, низькі, мають кам'яні стіни та солом'яний дах. Також в нижній частині поселення розташовані загони для домашньої худоби, криниці, терасовані поля, на яких вирощують сільськогосподарські культури, сакральні споруди та кладовище.

Сукур, у перекладі з мови бура, означає «спадкова ворожнеча» або з мов маргі та кілба — «помста». Зважаючи на це, дослідники вважають, що, свого часу, це відособлене поселення могло утворитися внаслідок локального конфлікту. Також знайдено докази того, що на цьому місці існували поселення з давніх часів, ще до теперішнього Сукур: збереглися печі та знаряддя праці для виплавки заліза залізної доби, є окремі знахідки й неоліту.

Початок новітньої історії Сукур датується XVII століттям або, за іншими даними, початком XVI століття, коли була заснована династія сучасних правителів — Дур. Як і сусіднє Маргі, за політичним устроєм, це буле карликове королівство. За династії Дур Сукур став одним з головних місць виробництва заліза, здійснював його поставки в інші регіони північно-східної Нігерії. Так тривало до початку XX століття, доки 1912 року поселення не було атаковане з боку сусіднього Мадагалі. Під керівництвом мадагальського вождя Гамман Яї (англ. Hamman Yaji), набіги та погроми тривали до 1922 і призвели до занепаду селища. Обсяги виплавки заліза поступово зменшувалися і повністю припинилися 1960 року, значна кількість мешканців мігрувала на рівнинну місцевість — на північ та південь від плато.

До 1927 року Сукур залишався осторонь процесів Британської колонізації, що мали місце на континенті, і, як наслідок, вони не здійснили значного впливу на місцеву культуру: побут та звичаї народу, загальна кількість якого зараз складає не більше трьох тисяч осіб, й до сьогодні є такими, як багато століть тому. 1979 року Сукур отримав статус національної пам'ятки, 1999 увійшов до Світової спадщини ЮНЕСКО — з цієї нагоди, щороку 2 лютого, тут проводиться фестиваль. Поселення відкрите для відвідування, на його території створений невеликий музей, подорожуючі мають можливість зупинитися в одному з п'яти кам'яних шале, а також спілкуватися з місцевими мешканцями й спостерігати за їхнім повсякденним життям.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. ↑ Barbara T. Hoffman. Art and Cultural Heritage: Law, Policy, and Practice. — New York : Cambridge University Press, 2006. — С. 203. — ISBN 978-0-521-85764-2.(англ.)
  3. ↑ . whc.unesco.org (англ). ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 13 червня 2014. 
  4. ↑ Lizzie Williams, 2008, С. 282–283
  5. ↑ Hamman Yaji, 1995, С. 3

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сукур

Джерела та література ред.

  • Hamman Yaji. The Diary of Hamman Yaji: Chronicle of a West African Muslim Ruler / James H. Vaughan, Anthony Hamilton Millard Kirk-Greene. — Indiana University Press, 1995. — 162 с. — ISBN 0-253-36206-7.(англ.)
  • Lizzie Williams. Nigeria: The Bradt Travel Guide. — Chalfont St Peter : Bradt Travel Guides Ltd, 2008. — С. 282-283. — ISBN 978-1-84162-239-2.(англ.)
  • Ольга Шумихина, Елизавета Утко. Сокровища человечества. 981 памятник Всемирного наследия ЮНЕСКО. — Москва : Эксмо, 2013. — С. 402. — ISBN 978-5-699-67891-4.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 10 44 26 pn sh 13 34 18 sh d 10 74056000 pn sh 13 57194000 sh d 10 74056000 13 57194000 Kultu rnij landsha ft Suku r angl Sukur Cultural Landscape unikalna teritoriya na plato v gorah Mandara v mezhah teritoriyi miscevogo upravlinnya Madagali shtatu Adamava u Nigeriyi Materialna ta duhovna kultura meshkanciv cogo poselennya unikla vplivu Britanskoyi kolonizaciyi i zbereglasya vid starodavnih do nashih chasiv majzhe v pervisnomu stani Na znak viznannya svitovogo znachennya ta kulturnoyi cinnosti ob yektu 1999 roku pershim z kulturnih landshaftiv Afriki 2 jogo bulo vneseno do Pereliku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Kulturnij landshaft SukurSukur Cultural Landscape 1 Svitova spadshina10 44 26 pn sh 13 34 18 sh d 10 740555555583779 pn sh 13 57166666669477806 sh d 10 740555555583779 13 57166666669477806Krayina NigeriyaTip KulturnijKriteriyi iii v viOb yekt 938Region AfrikaZareyestrovano 1999 23 sesiya Roztashuvannya na karti Nigeriyi Sukur u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Galereya 3 Primitki 4 Posilannya 5 Dzherela ta literaturaIstoriya red Zagalna plosha kulturnogo landshaftu Sukur skladaye 1942 5 gektariv z nih 764 4 ga osnovna zona reshta ohoronnoyi teritoriyi buferna zona 3 Poselennya roztashovuyetsya v gorah Mandara na plato visota yakogo stanovit 1045 metriv 3 skladayetsya z dvoh chastin verhnoyi Sukur Sama angl Sukur Sama z palacom pravitelya na vershini pagorbu ta nizhnoyi Sukur Kasa angl Sukur Kasa de znahodyatsya budinki prostih meshkanciv 4 Palacovij kompleks pravitelya ce velika kilceva struktura z kamenyu z chislennimi nishami ta vorotami a takozh zagonom dlya konej i bikiv Sporuda dominuye nad inshoyu chastinoyu poselennya i do neyi vedut z pivnochi ta shodu vimosheni kam yanimi plitami dorogi poryad ruyini kolishnogo garemu Pravitel meshkaye v palaci razom z druzhinoyu prijmaye vidviduvachiv ta turistiv 4 Budinki inshih meshkanciv primitivni nizki mayut kam yani stini ta solom yanij dah Takozh v nizhnij chastini poselennya roztashovani zagoni dlya domashnoyi hudobi krinici terasovani polya na yakih viroshuyut silskogospodarski kulturi sakralni sporudi ta kladovishe 2 Sukur u perekladi z movi bura oznachaye spadkova vorozhnecha abo z mov margi ta kilba pomsta Zvazhayuchi na ce doslidniki vvazhayut sho svogo chasu ce vidosoblene poselennya moglo utvoritisya vnaslidok lokalnogo konfliktu 4 Takozh znajdeno dokazi togo sho na comu misci isnuvali poselennya z davnih chasiv she do teperishnogo Sukur zbereglisya pechi ta znaryaddya praci dlya viplavki zaliza zaliznoyi dobi ye okremi znahidki j neolitu 3 Pochatok novitnoyi istoriyi Sukur datuyetsya XVII stolittyam 3 abo za inshimi danimi pochatkom XVI stolittya 5 koli bula zasnovana dinastiya suchasnih praviteliv Dur Yak i susidnye Margi za politichnim ustroyem ce bule karlikove korolivstvo 5 Za dinastiyi Dur Sukur stav odnim z golovnih misc virobnictva zaliza zdijsnyuvav jogo postavki v inshi regioni pivnichno shidnoyi Nigeriyi Tak trivalo do pochatku XX stolittya doki 1912 roku poselennya ne bulo atakovane z boku susidnogo Madagali Pid kerivnictvom madagalskogo vozhdya Gamman Yayi angl Hamman Yaji nabigi ta pogromi trivali do 1922 i prizveli do zanepadu selisha Obsyagi viplavki zaliza postupovo zmenshuvalisya i povnistyu pripinilisya 1960 roku znachna kilkist meshkanciv migruvala na rivninnu miscevist na pivnich ta pivden vid plato 3 Do 1927 roku Sukur zalishavsya ostoron procesiv Britanskoyi kolonizaciyi sho mali misce na kontinenti i yak naslidok voni ne zdijsnili znachnogo vplivu na miscevu kulturu 4 pobut ta zvichayi narodu zagalna kilkist yakogo zaraz skladaye ne bilshe troh tisyach osib j do sogodni ye takimi yak bagato stolit tomu 1979 roku Sukur otrimav status nacionalnoyi pam yatki 1999 uvijshov do Svitovoyi spadshini YuNESKO 3 z ciyeyi nagodi shoroku 2 lyutogo tut provoditsya festival Poselennya vidkrite dlya vidviduvannya na jogo teritoriyi stvorenij nevelikij muzej podorozhuyuchi mayut mozhlivist zupinitisya v odnomu z p yati kam yanih shale a takozh spilkuvatisya z miscevimi meshkancyami j sposterigati za yihnim povsyakdennim zhittyam 4 Galereya red nbsp Budinki meshkanciv Sukuru nbsp Misce viplavki zaliza sho zbereglosya z davnih chasiv nbsp Ruyini budinku Gamman Yayi nbsp Meshkanci poselennya Sukur nbsp Miscevij meshkanec pered svoyim budinkom nbsp Cholovik ta sin poruch z visokimi barabanami virizanimi iz stovburiv derevPrimitki red Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku a b Barbara T Hoffman Art and Cultural Heritage Law Policy and Practice New York Cambridge University Press 2006 S 203 ISBN 978 0 521 85764 2 angl a b v g d e Sukur Cultural Landscape whc unesco org angl YuNESKO Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 13 chervnya 2014 a b v g d Lizzie Williams 2008 S 282 283 a b Hamman Yaji 1995 S 3Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SukurKulturnij landshaft Sukur Arhivovano 24 grudnya 2018 u Wayback Machine na oficijnomu sajti YuNESKO angl Informacijna dovidka ta fotogalereya Kulturnogo landshaftu Sukur Arhivovano 21 sichnya 2014 u Wayback Machine na sajti Afrikanskoyi svitovoyi spadshini angl Internet storinka prisvyachena Kulturnomu landshaftu Sukur Arhivovano 9 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Dzherela ta literatura red Hamman Yaji The Diary of Hamman Yaji Chronicle of a West African Muslim Ruler James H Vaughan Anthony Hamilton Millard Kirk Greene Indiana University Press 1995 162 s ISBN 0 253 36206 7 angl Lizzie Williams Nigeria The Bradt Travel Guide Chalfont St Peter Bradt Travel Guides Ltd 2008 S 282 283 ISBN 978 1 84162 239 2 angl Olga Shumihina Elizaveta Utko Sokrovisha chelovechestva 981 pamyatnik Vsemirnogo naslediya YuNESKO Moskva Eksmo 2013 S 402 ISBN 978 5 699 67891 4 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sukur amp oldid 35064926