Суднопідіймач

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Суднопідіймач (значення).

Суднопідійма́ч — інженерна споруда, призначена для переміщення суден з одного рівня води на інший, тобто для подолання перепаду рівнів води на водних шляхах. Використовуються на каналах й для перепускання суден через греблі гідроелектростанцій.

Суднопідіймач на каналі Брюссель — Шарлеруа біля Ронкьєр, Бельгія

У суднопідіймачах судно, як правило, переміщується на плаву, у наповненій водою рухомій камері, обладнаній затворами для введення й виведення суден. Камера рухається по рейковій колії, зазвичай за допомогою механічної або електричної тяги. Існують також суднопідіймачі, які підіймають судна без води, на спеціальних опорах.

Використовуються у місцях, де використання шлюзів з тієї чи іншої причини є неможливим або є менш вигідним.

Парний вертикальний суднопідіймач Стрепі-Тьйо на Центральному каналі в Бельгії

Обертовий суднопідіймач Фолкеркське колесо, Шотландія

Суднопідіймач, що підіймає судна без води, на спеціальній опорі. Канал Трент — Северн, Канада

Історія

Залишки підіймача човнів кінця XVIII — початку ХІХ століть на каналі біля міста Хальсбрюке, Німеччина. 50°57′41″ пн. ш. 13°20′15″ сх. д. / 50.9615000° пн. ш. 13.3375833° сх. д. / 50.9615000; 13.3375833

Перші невеликі суднопідіймачі відомі в Англії й Німеччині щонайменше з кінця XVIII століття на окремих тогочасних каналах. Так, можливо першим суднопідіймачем був підіймач човнів (нім. Kahnhebehaus^[de]) на каналі біля міста Хальсбрюке у Саксонії. Цей підіймач використовувався для підйому невеличких вантажних човнів завдовжки 7 м і вагою 2,5 т з однієї ланки каналу на іншу і був в експлуатації з 1789 по 1868 рік. Залишки цього підіймача і фрагмент каналу збереглися, 1988 року на підіймачі було проведено реставраційні роботи.

На зламі XVIII і XIX століть суднопідіймачами займався англійський інженер Дж. Грін (англ. James Green^[en]) (1781–1849). У період з 1796 по 1830 роки в Англії було збудовано 5 експериментальних суднопідіймачів. Дж. Грін приписував винаходження суднопідіймачів Дж. Андерсону (англ. James Anderson^[en]). У одній з книжок Еразма Дарвіна, виданій у 1777–1778 роках міститься проект каналу з суднопідіймачем.

1786 року було розпочато роботи з будівництва каналу Дорсет — Сомерсет (англ. Dorset and Somerset Canal^[en]), на якому мав бути використаний суднопідіймач, однак канал не був добудований. 1835 року було відкрито Великий західний канал (англ. Grand Western Canal^[en]) між містами Тонтон і Тівертон, на якому було споруджено підіймач для невеликих вантажних човнів. Цей підіймач вважається першим неекспериментальним суднопідіймачем у Британії.

1904 року було збудовано великий Пітерборський суднопідіймач у Канаді.

Великий нахилений суднопідіймач було збудовано 1969 року у Бельгії на каналі Брюссель — Шарлеруа біля села Ронкьєр, розрахований на судна вантажопідйомністю 1350 т і подолання напору 70 м (за іншими даними — 67,73 м). 1975 року в СРСР на Красноярському гідровузлі було завершено будівництво великого нахиленого суднопідіймача, обладнаного самохідною судновозною камерою і поворотним пристроєм, призначений для піднімання і опускання суден вантажопідйомністю до 2000 т при напорі 101 м.

В Китаї на ГЕС Три ущелини планується збудувати суднопідіймач вантажопідйомністю 3000 т при напорі 179 м, тобто він має стати найвищим суднопідіймачем у світі.

Класифікація

Нахилений поздовжній суднопідіймач на каналі Брюссель — Шарлеруа біля Ронкьєр, Бельгія

Нахилений поперечний суднопідіймач Сен-Луї — Арзвіллер на каналі Марна — Рейн, Франція

За принципом роботи суднопідіймачі поділяються на нахилені, вертикальні і обертові.

Нахилені суднопідіймачі

Нахилені суднопідіймачі бувають поздовжні і поперечні. У поздовжніх суднопідіймачах судно у підіймальній камері розташовується вздовж напрямку руху, у поперечних — перпендикулярно йому. Вони також бувають односхилі і двосхилі. Двосхилі це коли камера з судном спочатку підіймається, а потім опускається. На останніх використовується поворотний пристрій для переведення судна через вододіл або гребінь греблі. Прикладом може слугувати нахилений суднопідіймач гідровузла Красноярської ГЕС (Російська Федерація).

Див. також: Похилий шлюз в Монтеш.

Вертикальні суднопідіймачі

Вертикальні суднопідіймачі за принципом дії бувають механічні (з противагами), плунжерні (з гідравлічними пресами) і поплавкові. Найбільш розповсюдженими є механічні суднопідіймачі.

Обертові суднопідіймачі

Єдиним в світі обертовим суднопідіймачем є Фолкеркське колесо, що сполучає канали Форт — Клайд і Юніон у Шотландії. Суднопідіймач було введено в дію 2002 року.

Література

• Суднопідіймач. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 11 (книга 1) — К., 1984.

Посилання

1. Charles Hadfield World Canals: Inland Navigation Past and Present Page 71 ISBN 0-7153-8555-0
2. The Canals of Southwest England Charles Hadfield Page 104 ISBN 0-7153-8645-X
3. The Canals of Southwest England Charles Hadfield Page 109 ISBN 0-7153-8645-X
4. Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978
5. . Архів оригіналу за 11 червня 2008. Процитовано 17 лютого 2013. 
6. Three Gorges Dam. Missouri Chapter Of The American Fisheries Society. April 2002. Архів оригіналу за 9 серпня 2008. 
7. Long Tan Hydroelectric Dam. 2007. ^{[недоступне посилання з травня 2019]}