Субкарлик типу B (sdB-зоря) — субкарлик, який має спектральний клас B. Від типових субкарликів їх відрізняють значно більші температура та яскравість. Вони перебувають на «екстремальному горизонтальному відгалуженні» діаграми Герцшпрунга—Рассела. Маси цих зір становлять приблизно 0,5 маси Сонця, вони лише приблизно на 1 % складаються з водню, решта маси припадає на гелій. Їхній радіус становить 0,15—0,25 сонячного, температура — від 20 000 до 40 000 K.
Ці субкарлики являють собою пізню стадію еволюції деяких зір, коли червоний гігант втрачає зовнішню водневу оболонку до того, як у ядрі починаються термоядерні реакції горіння гелію. Причини такої передчасної втрати маси залишаються незрозумілими, проте взаємодія зір у подвійних системах може бути одним із основних способів їхнього утворення. Поодинокі субкарлики можуть утворюватися в результаті злиття двох білих карликів. Ймовірно, sdB-зорі перетворюються на білі карлики минаючи стадію гіганта.
Субкарлики спектрального класу B, завдяки більшій світності, ніж у білих карликів, є помітною складовою гарячого зоряного населення старих зоряних систем: кулястих скупчень, балджів спіральних галактик та еліптичних галактик. Вони яскраво світяться на фотографіях в ультрафіолетовій частині спектру. Гарячі субкарлики можуть бути однією з причин ультрафіолетового підйому (UV-upturn) у спектрі еліптичних галактик.
Історія відкриття
Близько 1947 року Фріц Цвіккі та [ru] виявили біля північного галактичного полюса зорі низької світності. Це були субкарлики спектрального класу B. У Паломарському атласі ці субкарлики є найпоширенішими тьмяними голубими зорями з зоряною величиною понад 18. Протягом 1960-х років за допомогою спектроскопії було виявлено, що у багатьох sdB-зір дуже низький вміст водню, значно нижчий, ніж було передбачено теорією нуклеосинтезу Великого вибуху. На початку 1970-х років Джессі Грінстейн та [en] виміряли їхні температури і маси та правильно розмістили їх на діаграмі Герцшпрунга—Рассела.
Змінні зорі
Деякі зорі класу sdB виявляють змінність. Класифікацію змінних зір запропоновано доповнити трьома новими видами, які запроваджено саме для блакитних субкарликів:
- sdBVr («r» від англ. rapid, що означає «швидкий») — зорі з короткими періодами, від 90 до 600 секунд. Їх також називають зорями типу EC14026 або V361 Гідри. За теорією С. Шарпіне (фр. S. Charpinet) щодо пульсації цих зір, коливання їхньої яскравості зумовлені акустичними сферичними гармоніками низького ступеня (n) і малого порядку (l). В їхній основі — іонізація атомів групи заліза, що викликає непрозорість зоряної речовини. Крива променевої швидкості на 90 ° відрізняється за фазою від кривої зміни яскравості, у той час як криві зміни ефективної температури та прискорення вільного падіння на поверхні синхронізовані зі зміною світлового потоку. Що стосується залежності температури від сили тяжіння на поверхні, короткоперіодичні пульсуючі змінні концентруються у так званій емпіричній смузі нестабільності, яка приблизно описується параметрами T=28 000–35 000 K і log g=5,2–6,0. Пульсації спостерігаються лише у 10 % sdBs-зір, які лежать у цій смузі.
- sdBVs («s» від англ. slow, що означає «повільний») — зорі з довгими періодами, від 45 до 180 хвилин. Зміна яскравості дуже незначна — 0,1 %. Їх також називають зорями типу PG1716 або V1093 Геркулеса, або, скорочено, LPsdBV. Ще однією загальною назвою для них є зорі Бетсі. Довгоперіодичні пульсуючі sdB-зорі зазвичай холодніші, ніж короткоперіодичні, з температурою в діапазоні ~23 000–30 000 K.
- sdBVrs — гібридні зорі, що змінюються в обох режимах. Прототипом є зоря DW Рисі або HS 0702+6043.
Змінна зоря | Інша назва | Сузір'я | Відстань (св. р) |
---|---|---|---|
V361 Гідри | EC 14026-2647 | Гідра | ? |
V1093 Геркулеса | GSC 03081-00631 | Геркулес | ? |
HW Діви | HIP 62157 | Діва | 590 ± 65 |
NY Діви | GSC 04966-00491 | Діва | ? |
[ru] | HS 2201+2610 | 4570 |
Планетні системи
Відомо про щонайменше дві sdB-зорі з планетами: [ru] стала першою відомою sdB-зорею, біля якої було знайдено екзопланету, [ru] має систему з декількох землеподібних планет на низьких орбітах, які можливо є хтонічними планетами, оболонки яких випарувалися під впливом материнської зорі на стадії червоного гіганта.
Примітки
- Heber, Ulrich (September 2009). (PDF). Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 47: 211—251. Bibcode:2009ARA&A..47..211H. doi:10.1146/annurev-astro-082708-101836. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2011. Процитовано 10 червня 2011.
- Jeffery, C. S. (2005). Pulsations in Subdwarf B Stars. . 26 (2–3): 261. Bibcode:2005JApA...26..261J. doi:10.1007/BF02702334.
- D. Kilkenny; Fontaine, G.; Green, E. M.; Schuh, S. (8 березня 2010). A Proposed Uniform Nomenclature for Pulsating Hot Subdwarf Stars. Commissions 27 and 42 of the IAU: Information Bulletin on Variable Stars. 5927 (5927): 1. Bibcode:2010IBVS.5927....1K.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Rey, Raquel Obeiro. Asterosismology of Hot Subdwarf Stars (PDF). Процитовано 9 червня 2011.
- Charpinet, S. та ін. (21 грудня 2011), A compact system of small planets around a former red-giant star, Nature, 480 (7378): 496—499, Bibcode:2011Natur.480..496C, doi:10.1038/nature10631, PMID 22193103
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subkarlik tipu B sdB zorya subkarlik yakij maye spektralnij klas B Vid tipovih subkarlikiv yih vidriznyayut znachno bilshi temperatura ta yaskravist Voni perebuvayut na ekstremalnomu gorizontalnomu vidgaluzhenni diagrami Gercshprunga Rassela Masi cih zir stanovlyat priblizno 0 5 masi Soncya voni lishe priblizno na 1 skladayutsya z vodnyu reshta masi pripadaye na gelij Yihnij radius stanovit 0 15 0 25 sonyachnogo temperatura vid 20 000 do 40 000 K Shematichne zobrazhennya poperechnogo pererizu subkarlika spektralnogo klasu B Ci subkarliki yavlyayut soboyu piznyu stadiyu evolyuciyi deyakih zir koli chervonij gigant vtrachaye zovnishnyu vodnevu obolonku do togo yak u yadri pochinayutsya termoyaderni reakciyi gorinnya geliyu Prichini takoyi peredchasnoyi vtrati masi zalishayutsya nezrozumilimi prote vzayemodiya zir u podvijnih sistemah mozhe buti odnim iz osnovnih sposobiv yihnogo utvorennya Poodinoki subkarliki mozhut utvoryuvatisya v rezultati zlittya dvoh bilih karlikiv Jmovirno sdB zori peretvoryuyutsya na bili karliki minayuchi stadiyu giganta Subkarliki spektralnogo klasu B zavdyaki bilshij svitnosti nizh u bilih karlikiv ye pomitnoyu skladovoyu garyachogo zoryanogo naselennya starih zoryanih sistem kulyastih skupchen baldzhiv spiralnih galaktik ta eliptichnih galaktik Voni yaskravo svityatsya na fotografiyah v ultrafioletovij chastini spektru Garyachi subkarliki mozhut buti odniyeyu z prichin ultrafioletovogo pidjomu UV upturn u spektri eliptichnih galaktik Istoriya vidkrittyaBlizko 1947 roku Fric Cvikki ta ru viyavili bilya pivnichnogo galaktichnogo polyusa zori nizkoyi svitnosti Ce buli subkarliki spektralnogo klasu B U Palomarskomu atlasi ci subkarliki ye najposhirenishimi tmyanimi golubimi zoryami z zoryanoyu velichinoyu ponad 18 Protyagom 1960 h rokiv za dopomogoyu spektroskopiyi bulo viyavleno sho u bagatoh sdB zir duzhe nizkij vmist vodnyu znachno nizhchij nizh bulo peredbacheno teoriyeyu nukleosintezu Velikogo vibuhu Na pochatku 1970 h rokiv Dzhessi Grinstejn ta en vimiryali yihni temperaturi i masi ta pravilno rozmistili yih na diagrami Gercshprunga Rassela Zminni zoriDeyaki zori klasu sdB viyavlyayut zminnist Klasifikaciyu zminnih zir zaproponovano dopovniti troma novimi vidami yaki zaprovadzheno same dlya blakitnih subkarlikiv sdBVr r vid angl rapid sho oznachaye shvidkij zori z korotkimi periodami vid 90 do 600 sekund Yih takozh nazivayut zoryami tipu EC14026 abo V361 Gidri Za teoriyeyu S Sharpine fr S Charpinet shodo pulsaciyi cih zir kolivannya yihnoyi yaskravosti zumovleni akustichnimi sferichnimi garmonikami nizkogo stupenya n i malogo poryadku l V yihnij osnovi ionizaciya atomiv grupi zaliza sho viklikaye neprozorist zoryanoyi rechovini Kriva promenevoyi shvidkosti na 90 vidriznyayetsya za fazoyu vid krivoyi zmini yaskravosti u toj chas yak krivi zmini efektivnoyi temperaturi ta priskorennya vilnogo padinnya na poverhni sinhronizovani zi zminoyu svitlovogo potoku Sho stosuyetsya zalezhnosti temperaturi vid sili tyazhinnya na poverhni korotkoperiodichni pulsuyuchi zminni koncentruyutsya u tak zvanij empirichnij smuzi nestabilnosti yaka priblizno opisuyetsya parametrami T 28 000 35 000 K i log g 5 2 6 0 Pulsaciyi sposterigayutsya lishe u 10 sdBs zir yaki lezhat u cij smuzi sdBVs s vid angl slow sho oznachaye povilnij zori z dovgimi periodami vid 45 do 180 hvilin Zmina yaskravosti duzhe neznachna 0 1 Yih takozh nazivayut zoryami tipu PG1716 abo V1093 Gerkulesa abo skorocheno LPsdBV She odniyeyu zagalnoyu nazvoyu dlya nih ye zori Betsi Dovgoperiodichni pulsuyuchi sdB zori zazvichaj holodnishi nizh korotkoperiodichni z temperaturoyu v diapazoni 23 000 30 000 K sdBVrs gibridni zori sho zminyuyutsya v oboh rezhimah Prototipom ye zorya DW Risi abo HS 0702 6043 Zminna zorya Insha nazva Suzir ya Vidstan sv r V361 Gidri EC 14026 2647 Gidra V1093 Gerkulesa GSC 03081 00631 Gerkules HW Divi HIP 62157 Diva 590 65NY Divi GSC 04966 00491 Diva ru HS 2201 2610 4570Zatemnyuvano podvijna zoryaPlanetni sistemiVidomo pro shonajmenshe dvi sdB zori z planetami ru stala pershoyu vidomoyu sdB zoreyu bilya yakoyi bulo znajdeno ekzoplanetu ru maye sistemu z dekilkoh zemlepodibnih planet na nizkih orbitah yaki mozhlivo ye htonichnimi planetami obolonki yakih viparuvalisya pid vplivom materinskoyi zori na stadiyi chervonogo giganta PrimitkiHeber Ulrich September 2009 PDF Annual Review of Astronomy and Astrophysics 47 211 251 Bibcode 2009ARA amp A 47 211H doi 10 1146 annurev astro 082708 101836 Arhiv originalu PDF za 21 lipnya 2011 Procitovano 10 chervnya 2011 Jeffery C S 2005 Pulsations in Subdwarf B Stars 26 2 3 261 Bibcode 2005JApA 26 261J doi 10 1007 BF02702334 D Kilkenny Fontaine G Green E M Schuh S 8 bereznya 2010 A Proposed Uniform Nomenclature for Pulsating Hot Subdwarf Stars Commissions 27 and 42 of the IAU Information Bulletin on Variable Stars 5927 5927 1 Bibcode 2010IBVS 5927 1K a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Rey Raquel Obeiro Asterosismology of Hot Subdwarf Stars PDF Procitovano 9 chervnya 2011 Charpinet S ta in 21 grudnya 2011 A compact system of small planets around a former red giant star Nature 480 7378 496 499 Bibcode 2011Natur 480 496C doi 10 1038 nature10631 PMID 22193103 Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi