Кратер Стікні англ Stickney найбільший метеоритний кратер на Фобосі природному супутнику Марса Діаметр кратера становить

Кратер Стікні (англ. Stickney) — найбільший метеоритний кратер на Фобосі, природному супутнику Марса. Діаметр кратера становить близько 9 км, таким чином він займає значну частину поверхні Фобоса. Названий на честь Хлої Анджеліни Стікні Холл, дружини американського астронома Асафа Холла, який відкрив обидва супутники Марса у 1877 році.

Кратер Стікні зфотографований Mars Reconnaissance Orbiter у березні 2008 року

1878 року Холл написав, що він «полишив би пошук [супутників Марсу] якби не підбадьорювання [його] жінки.» Назву кратер отримав 1973 року, базуючись на знімках отриманих апаратом Mariner 9.

Картер Стікні (ліворуч) з радіальними жолобками

Всередині кратера розташований ще один кратер меншого розміру (2 км), який утворився в результаті пізнішого зіткнення. 2006 року цей кратер отримав назву Лімток, на честь персонажа з «Мандрів Гуллівера» Джонатана Свіфта. Загалом, на Фобосі багато об'єктів названо на честь персонажів-ліліпутів, на згадку про факт, що в «Мандрах Гулівера» згадано рівно два супутники Марса, хоча відкрито їх було набагато пізніше, лише в XIX сторіччі.

Від Стікні радіально відходять численні жолобки та кратерні ланцюги. Це призвело до появи теорії, що удар, який утворив Стікні, майже знищив Фобос. Однак, як випливає з даних Mars Express, кратерні ланцюги не пов'язані зі Стікні і, можливо, утворилися від уламків матеріалу, вибитого астероїдами з поверхні Марсу. Кратер має помітну смугасту текстуру на внутрішніх стінах, зумовлену зсувами ґрунту, який падає в кратер.

Кратер Стікні розташований у центрі західного краю поверхні Фобоса на боці, якій обернений до Марса. Тому, за підрахунками, Стікні досить великий, щоб його можна було розрізнити з поверхні Марса неозброєним оком.

У повісті Кіма Стенлі Робінсона Червоний Марс у кратері Стікні розташоване місто.

Джерела ред.

↑ Blue, Jennifer. . Gazetteer of Planetary Nomenclature. Архів оригіналу за 28 травня 2009. Процитовано 24 липня 2009.
Hall, Asaph, Observations and orbits of the satellites of Mars, Washington: Government Printing Office, 1878 (quoted in Hall, Angelo, An astronomer's wife, Baltimore: Nunn and Company, 1908, p. 112).
Veverka, Joseph et al. "A Mariner 9 atlas of the moons of Mars, " Icarus 23, 206—289 (1974).
Murray, John B. et al. «New evidence on the origin of Phobos' parallel grooves from HRSC Mars Express [ 22 листопада 2011 у Wayback Machine.],» Lunar and Planetary Science XXXVII (2006).
. NASA/JPL-Caltech/University of Arizona. 9 квітня 2008. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 9 квітня 2008.
Підрахунок кутового розміру об'єкта розміром 9 км на відстані 9250 км дає 9/9250 * 206265 = 200 кутових секунд. Об'єкт має мати розмір не менше 60 кутових секунд для того, аби розрізнятися неозброєним оком.

Посилання ред.

Політ кругом Фобоса [ 15 листопада 2011 у Wayback Machine.] (анімація)
Зображення Стікні у високій роздільній здатності [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.]

[USGS-1] Blue, Jennifer. . Gazetteer of Planetary Nomenclature. Архів оригіналу за 28 травня 2009. Процитовано 24 липня 2009.

[Hall-2] Hall, Asaph, Observations and orbits of the satellites of Mars, Washington: Government Printing Office, 1878 (quoted in Hall, Angelo, An astronomer's wife, Baltimore: Nunn and Company, 1908, p. 112).

[nomenclature-3] Veverka, Joseph et al. "A Mariner 9 atlas of the moons of Mars, " Icarus 23, 206—289 (1974).

[4] Murray, John B. et al. «New evidence on the origin of Phobos' parallel grooves from HRSC Mars Express [ 22 листопада 2011 у Wayback Machine.],» Lunar and Planetary Science XXXVII (2006).

[ejection-5] . NASA/JPL-Caltech/University of Arizona. 9 квітня 2008. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 9 квітня 2008.

[angsize-6] Підрахунок кутового розміру об'єкта розміром 9 км на відстані 9250 км дає 9/9250 * 206265 = 200 кутових секунд. Об'єкт має мати розмір не менше 60 кутових секунд для того, аби розрізнятися неозброєним оком.