Стівен Крейн | ||||
---|---|---|---|---|
Stephen Crane | ||||
Ім'я при народженні | Стівен Таунлі Крейн (Stephen Townley Crane) | |||
Псевдонім | Johnston Smith[1] | |||
Народився | 1 листопада 1871 Ньюарк, Нью-Джерсі, США | |||
Помер | 5 червня 1900 (28 років) Баденвайлер, Велике герцогство Баден, Німецька імперія[2] ·туберкульоз | |||
Поховання | d | |||
Громадянство | США | |||
Діяльність | письменник, поет, журналіст | |||
Alma mater | d, d і d | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | з 1886 | |||
Жанр | оповідання, роман, повість, вірш | |||
Magnum opus | ||||
Конфесія | атеїзм | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Стівен Крейн у Вікісховищі | ||||
Сті́вен Кре́йн (англ. Stephen Townley Crane; 1 листопада 1871, Ньюарк, Нью-Джерсі, США — 5 червня 1900, Баденвайлер, Німеччина) — американський поет, прозаїк, публіцист. Автор романів, повістей, оповідань, поетичних та публіцистичних творів. Не можна віднести до конкретного стилю, є риси реалізму, натуралізму, символізму, імпресіонізму та імажинізму. Новатор як у тематиці, так і у формі викладу (вперше в американській літературі звертається до верлібру). Фахівці відзначають сильний вплив Крейна на творчість Ернеста Хемінгуея, Вільяма Фолкнера, Теодора Драйзера, а також на здобутки модерністів, зокрема імажиністів. Славу Стівену Крейну приніс його другий великий твір — «Багряний знак відваги» ([en]» (1894)), що вважається найкращим романом на тему громадянської війни в США. Найвідомішими його оповіданнями є «Шлюпка у відкритому морі» («The Open Boat» (1898)), «Блакитний готель» («The Blue Hotel» (1898)), «Наречена їде у Єллоу-Скай» («The Bride Comes to Yellow Sky» (1898)) та «Чудовисько» (1898)).
Біографія
Стівен Крейн народився 1 листопада 1871 року в Ньюарку, штат Нью-Джерсі, США, в сім'ї Джонатана Таунлі Крейна, пастора методистської єпископальної церкви, та Мері Гелен Пек Крейн, дочки священика Джорджа Пека. Він був наймолодшою, чотирнадцятою, дитиною в сім'ї, але вижили лише восьмеро з його братів і сестер.
16 лютого 1880 року у віці 60 років помирає його батько. Стівену було 8. Одразу після смерті чоловіка Мері Крейн після зміни кількох місць повертається до Нью-Джерсі, в Есбурі-Парк. Стівеном здебільшого опікуються інші брати. У школі хлопчик починає захоплюватися бейсболом та літературою — експериментує зі словом, пробує писати есе. Вже у 14 років з'являється його перший твір «Дядько Джек та дверний дзвінок», який опублікований не був.
Освіта Стівена була різносторонньою. Наприкінці 1885 року вступає до Педдінгтонської семінарії. Через 2 роки залишає навчання в знак протесту проти підвищення оплати і вступає до Клайвракського коледжу, де продовжує захоплюватись бейсболом та військовою наукою. Брат Таунлі, професійний репортер, залучає Стівена до журналістської роботи — він стає дописувачем невеликої рубрики місцевих новин у [en]». Із січня 1888 року відвідує Інститут Хадсон-Ривер у штаті Нью-Йорк. У лютому 1890 року виходить друком його нарис «Генрі М. Стенлі» у студентському журналі «Vidette». Основою для сюжету твору стали, очевидно, розповіді одного з викладачів — генерала ван Петтена.
Восени 1890 року під тиском сім'ї Стівен змушений перевестися до Лафаєтського коледжу (Істон, Пенсільванія) для вивчення гірничої справи. Незважаючи на наявність неабияких здібностей, сумлінним учнем Стівен не був, і вже за семестр він переводиться до Сиракузького університету. Через захоплення літературою і бейсболом не приділяє достатньо уваги навчанню, тому закінчує лише один курс. Знову завдяки допомозі брата стає місцевим кореспондентом у газеті «New York Tribune».
Влітку 1891 року Стівен Крейн їде до Нью-Йорка, де винаймає кімнату в бідному кварталі й починає працювати репортером у газеті. Він спостерігає за життям найбідніших верств населення, що знаходить відображення в його творах, відточує майстерність влучних коротких оповідей. Знайомиться з відомими письменниками — Вільямом Діном Ховелсом та Гамліном Гарландом, останній стає наставником і вчителем Крейна.
У грудні 1891 року у віці 64 років помирає його мати. Хлопець намагається заробляти комерцією, працювати позаштатним журналістом. Енергійно пише повість «Меггі: дівчина з вулиці» («Maggie: а Girl of the Streets»).
Його перший великий твір «Меггі: дівчина з вулиці» зазвичай зараховується фахівцями до натуралізму. Це була історія бідної звабленої дівчини, від якої відвернулися сім'я й суспільство, що й призвело її до самогубства. Видання пройшло непоміченим як критиками, так і читачами. Майже весь наклад залишився непроданим, проте знані на той час літератори Г. Гарленд і В. Д. Ховелс високо оцінили літературну цінність твору. У цей час автор знайомиться з відомими письменниками — Марком Твеном і Френсісом Бретом Гартом — та під впливом творчості Емілі Дікінсон звертається до поезії.
Одразу після виходу у світ першої повісті, Крейн починає активно працювати над романом «Багряний знак відваги» ([en]»), присвяченому темі громадянської війни у США. Стівен досліджує воєнні мемуари, намагаючись здобути всю можливу інформацію про внутрішній стан людини на війні. Цей період був дуже продуктивним у творчості письменника — він працює одночасно в кількох напрямах. Так, у 1893—1894 роки з-під пера Крейна виходять також його найбільш відомі поетичні твори.
Роман «Багряний знак відваги» був надрукований 1894 року у скороченому газетному варіанті, але навіть таке видання мало шалений успіх і принесло Стівену Крейну бажане визнання. Письменнику одразу надходить кілька пропозицій про співпрацю. Він погоджується почати роботу з газетним синдикатом «Бачеллер-Джонсон». У 1896 році книга зайняла 8-ме місце в міжнародному рейтингу бестселерів. Оскільки у творі йшлося про важкі сторінки в історії США, то дехто з читачів усе ж звинувачував митця в непатріотичності. У Великій Британії, яка не була залучена до таких подій, роман оцінили дуже високо. Нині «Багряний знак відваги» включено до програм середніх і вищих шкіл Америки.
Того ж 1894 року Крейн показує свої поетичні наробки Г. Гарленду, який знову дуже схвально поставився до них і підштовхував автора до їх публікації, хоча вони й були для тогочасного суспільства досить сміливими. Після нетривалих перемовин із видавництвом «Коупленд енд Дей», збірка поезій «Чорний вершник та інші рядки» («The Black Riders and Other Lines») була взята до друку, але у світ вийшла лише після публікації роману «Багряний знак відваги» — незадовго до його повернення у Нью-Йорк у травні. Загалом збірка отримала негативні рецензії через незрозумілий стиль і використання вільних віршів.
1896 року вони виходять друком. У творі «Мати Джорджа» («George's Mother») досить реалістично зображено процес руйнування відносин між блудним сином і побожною матір'ю та знову яскраво проглядаються біблійні мотиви й авторське трактування складних моральних питань. Повість «Третя фіалка» («The Third Violet») присвячена романтичному коханню нью-йоркських художників та життю бідної богеми.
Бажаючи закріпити і примножити славу митця, газетний синдикат «Бачеллер-Джонсон» пропонує Крейну написати кілька оповідань на тему громадянської війни. Так з'являються «Ветеран» («The Veteran»), «Три дивовижних солдати» («Three Miraculous Soldiers»), «Індіанська кампанія» («An Indiana Campaign»), «Епізод на війні» («An Episode of War») та «Маленький полк» («The Little Regiment»).
У листопаді 1896 року Крейн отримує ще одне завдання на роботу воєнним репортером від синдикату та їде на Кубу, яка на той час перебувала у стані війни з Іспанією. Корабель «Комодор» ([en]»), яким Крейн вирушає до берегів острова, зазнає серйозних ушкоджень і тоне. Крейн був одним з останніх, хто відплив на рятувальній шлюпці. Півтора дня четверо чоловіків у відкритому морі намагалися дістатися до берегів Флориди, один з них так і не зійшов на сушу. Ця подія негативно вплинула на здоров'я митця. Такі сильні переживання лягли в основу одного з наймайстерніших і найвідоміших його оповідань — «Шлюпка у відкритому морі» («The Open Boat»), яка вперше була опублікована в червні 1897 року в журналі «Скрайбнерз Мегезін» ([en]»).
На Кубі Крейн знайомиться із 31-річною Корою Тейлор (справжнє ім'я — Кора Етель Стюарт), власницею невеликого готелю і представницею місцевої богеми. У них зав'язується роман. Майже увесь час перебування Крейна на Кубі вони проводили разом. Після повернення до Нью-Йорка у 1897 році Стівен Крейн бере завдання «Нью-Йорк Джорнал» на роботу воєнним кореспондентом на греко-турецькій війні.
Після підписання миру Стівен і Кора вирушають до Англії, вважаючи себе сім'єю. Під час проживання у Великій Британії Крейн товаришує з Джозефом Конрадом, Генрі Джеймсом і Гербертом Велсом, а також знайомиться з Едмундом Гусом, Фордом Медоксом Фордом та Едмундом Гарнеттом.
1898 року виходить друком книга його оповідань «Шлюпка у відкритому морі та інші пригодницькі оповідання» («The Open Boat and Other Tales of Adventure»), а 1899 — збірка віршів «Добра війна» («War is kind»), до якої увійшли і більш ранні його твори. Цією публікацією автор «оголошував війну війні». У книзі були зібрані й імпресіоністичні нариси, й філософські роздуми.
Наприкінці грудня 1899 року автор переживає сильний напад хвороби. До роботи повертається тільки через місяць. З 1900 року Крейн через слабкий стан вже може тільки диктувати свої твори. Працює над романом «О'Рудді» («The O'Ruddy», 1903). Було завершено лише 25 із 33 його глав. Твір закінчено вже Р. Барром після смерті письменника. Наприкінці березня — на початку квітня у письменника сталося ще дві великих кровотечі, тож він відмовляється від своїх планів і 28 травня з дружиною завдяки матеріальній допомозі друзів вирушає на курорт Баденвайлер, Німеччина, де й помирає 5 червня. Похований на цвинтарі Евергрін у Нью-Джерсі.
Після смерті письменника про його твори на тривалий час забули. Лише завдяки Ему Ловел та Віллі Катер світ сьогодні захоплюється здобутками письменника.
Творчість
Основні теми
Як і всім представникам реалізму та натуралізму, Стівену Крейну властиве звернення до соціальних тем. Важливими для автора були питання співвіднесення реальності і мрії, думки, духовних криз у житті людини, страху й мужності. Дії людини в кризових ситуаціях, мотиви війни, фізичної потворності, конфлікту часто виникають у творах письменника. Одне з чільних місць серед проблем, піднятих у творчості Крейна, посідає питання самотності людини, відокремленості від інших людей, природи, Бога.
«Меггі: дівчина з вулиці» («Maggie: а Girl of the Streets», 1892)
Дебютом Стівена Крейна на літературній ниві стала повість «Меггі: дівчина з вулиці». В основу твору лягли спостереження за життям мешканців дешевих мебльованих кімнат у Нью-Йорку. Це історія молодої робітниці, покинутої спокусником. Відштовхнута сім'єю, дівчина у відчаї стає повією і врешті-решт позбавляє себе життя. Пізніше автор писав, що хотів лише зобразити життя таким, яким воно є.
«Багряний знак відваги» («The Red Badge of Courage», 1894)
Слава прийшла до письменника після виходу у світ іншого його твору — «Багряний знак відваги» («The Red Badge of Courage», 1894). У цьому романі, присвяченому темі громадянської війни у США, Крейн ставив собі за мету показати внутрішній світ воїна, зобразити психологічний портрет страху. Автор настільки майстерно відтворив переживання людини на війні, що читачі не могли повірити, що це не його власні почуття. Він проникливо показує радість юнака, котрий потрапив на війну, і в деталях розкриває процес зіткнення його очікувань із жорстокою реальністю. Романтичні уявлення Генрі Флемінга — головного героя роману — знищує проза війни з її одноманітністю і кривавою жорстокістю.
Фахівці, що вважають «Багряний знак відваги» реалістичним твором, наголошують на правдивості зображення воєнних подій і акцентують увагу на внутрішньому розвитку героя від недосвідченого інфантильного юнака до побитого життям вояка. Ті, хто зараховує твір до натуралізму, акцентують на соціальних, біологічних та психологічних передумовах поведінки Флемінга. Роман Крейна містить також елементи символізму та імпресіонізму, зокрема особливою є епізодична структура твору.
«Чорні вершники та інші рядки» («The Black Riders and Other Lines», 1895) та «Добра війна» («War Is Kind», 1899)
Поезії у першій поетичній збірці Стівена Крейна «Чорні вершники та інші рядки» («The Black Riders and Other Lines») об'єднані мотивом подорожей поета та його роздумів на філософські й релігійні теми. Стиль віршів — простий, схожий на творчість Емілі Дікінсон. Звернення Крейна до вільного вірша поставило його ім'я у світовій літературі поряд з Волтом Вітменом, але стиль американця відрізняється від Вітменівського — Крейну властиві лаконізм, афористичність, жорстка іронія та стриманість почуттів.
Друга збірка схожа на першу і включає деякі ранні поезії автора.
«Шлюпка у відкритому морі» («The Open Boat», 1897)
"Шлюпка у відкритому морі вважається найкращим оповіданням Стівена Крейна. Критики відзначають і його письменницьку манеру, і особливість вибраної тематики. Імпресіоністичність оповіді виявляється у майстерному описі ситуації через дрібні деталі та влучно підібрані фрази. Головним героєм «Шлюпки у відкритому морі» постає внутрішній світ людини, що загубилася в морі. Герой протистоїть силі стихії, силі байдужого моря. Страх і сила природи підкреслюють немічність і непомітність людини.
Перелік творів
Романи і повісті
- Мегі: дівчина з вулиці (Maggie: A Girl of the Streets. New York: [printer unknown], 1893).
- Багряний знак відваги (The Red Badge of Courage. New York: D. Appleton & Company, 1895).
- Мати Джорджа (George's Mother. New York: Edward Arnold, 1896).
- Третя фіалка (The Third Violet. New York: D. Appleton and Company, 1897).
- На дійсній службі (Active Service. New York: Frederick A. Stokes Company, 1899).
- (у співавторстві з Робертом Барром) О'Рудді (Crane, Stephen and Robert Barr. The O'Ruddy. New York: Frederick A. Stokes Company, 1903).
Збірки оповідань
- Маленький полк та інші епізоди громадянської війни в США (1896) (The Little Regiment and Other Episodes from the American Civil War. New York: Appleton, 1896).
- Шлюпка у відкритому морі та інші пригодницькі оповідання (1898) (The Open Boat and Other Tales of Adventure. New York: Doubleday & McClure, 1898).
- Чудовисько та інші історії (1899) (The Monster and Other Stories. New York: Harper & Brothers Publishers, 1899), до складу якої увійшли «Чудовисько», «Блакитний готель» і «Його нові рукавички».
- Вайломвільські історії (1900) (Whilomville Stories. New York and London: Harper, 1900).
- Рани під дощем: воєнні історії (1900) (Wounds in the Rain: War Stories. New York: Frederick A. Stokes Company, 1900).
- Великі битви світу (1901) (Great Battles of the World. Philadelphia: Lippincott, 1901).
- Чудовисько (1901) (The Monster. London: Harper, 1901), до складу якого увійшли «Чудовисько», «Блакитний готель», «Його нові рукавички», «Дванадцята година», «Місячне сяйво на снігу», «У кайданах», «Червоно-біла ілюзія».
Збірки поезій
- Чорний вершник та інші рядки (1895) (The Black Riders and Other Lines. Boston: Copeland and Day, 1895).
- Добра війна (1899) (War is Kind. New York: Frederick A. Stokes Company, 1899).
Незакінчені твори
Є відомості, що після спілкування з чоловіком-проституткою навесні 1894 року Крейн почав писати роман під назвою «Квітка асфальту» («Flowers of Asphalt»). Але автор знищив чернетку.
Видання українською мовою
Українською вперше твори Стівена Крейна було надруковано у видавництві «Знання». У 2014 році вийшла збірка «Шлюпка у відкритому морі та інші оповідання» у перекладі Ігоря Андрущенка, що містять такі оповідання: «Шлюпка у відкритому морі», «Блакитний готель», «Наречена їде до Єллоу-Скай», «Темно-рудий пес», «Чудовисько».
- Крейн С. Шлюпка у відкритому морі / переклад Ігоря Андрущенка. — К. : Знання, 2014. — 190 с. — (серія "English Library") — .
- Крейн С. Вірші / Пер. з англ. Володимира Криницького // Паруса творчества. Альманах. — Вып. 4. — К., 2013. — С. 354–355.
- Крейн С. На війні / Пер. з англ. Володимира Криницького // ТекстOver. — 2015. — № 3. — С. 88-91.
- Крейн С. Вірші / Пер. з англ. Володимира Криницького // Наша віра. — 2016. — Березень. — С. 7.
- Крейн С. Червоний знак звитяги / переклад Олени Ломакіної. — К. : Знання, 2017. — 191 с. — (серія "English Library") — .
Екранізації
- 1951 — «Багряний знак відваги» («The Red Badge of Courage», США; за твором «Багряний знак відваги»), режисер — Джон Х'юстон.
- 1952 — «Лице в лице» («Face to face», США; за твором «Наречена їде до Єллоу-Скай»), режисери — Джон Брам та Бретайн Віндст.
- 1959 — «Обличчя вогню» («Face of Fire», США; за твором «Чудовисько»), режисер — Альберт Бенд.
- 1973 — «Блакитний готель» («Das blaue Hotel», Німеччина/Швеція; за твором «Блакитний готель»), режисер — Станіслав Барабас.
- 1974 — «Багряний знак відваги» («The Red Badge of Courage», США; за твором «Багряний знак відваги»), режисер — Лі Філіпс.
- 1977 — «Блакитний готель» («The Blue Hotel», США; за твором «Блакитний готель»), режисер — Жан Гадар.
- 1997 — «Блакитний готель» («The Blue Hotel», США; за твором «Блакитний готель»), режисер — Ендрю Джордж.
- 2008 — «Тобрук» («Tobruk», Словаччина; за твором «Багряний знак відваги»), режисер — Вацлав Мархоул.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118522620 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Крейн Стівен // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 796. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krejn Lib Stiven KrejnStephen CraneIm ya pri narodzhenniStiven Taunli Krejn Stephen Townley Crane PsevdonimJohnston Smith 1 Narodivsya1 listopada 1871 1871 11 01 Nyuark Nyu Dzhersi SShAPomer5 chervnya 1900 1900 06 05 28 rokiv Badenvajler Velike gercogstvo Baden Nimecka imperiya 2 tuberkulozPohovannyadGromadyanstvo SShADiyalnistpismennik poet zhurnalistAlma materd d i dMova tvorivanglijskaRoki aktivnostiz 1886Zhanropovidannya roman povist virshMagnum opusKonfesiyaateyizmBatkodMatidAvtograf Stiven Krejn u Vikishovishi Sti ven Kre jn angl Stephen Townley Crane 1 listopada 1871 Nyuark Nyu Dzhersi SShA 5 chervnya 1900 Badenvajler Nimechchina amerikanskij poet prozayik publicist Avtor romaniv povistej opovidan poetichnih ta publicistichnih tvoriv Ne mozhna vidnesti do konkretnogo stilyu ye risi realizmu naturalizmu simvolizmu impresionizmu ta imazhinizmu Novator yak u tematici tak i u formi vikladu vpershe v amerikanskij literaturi zvertayetsya do verlibru Fahivci vidznachayut silnij vpliv Krejna na tvorchist Ernesta Hemingueya Vilyama Folknera Teodora Drajzera a takozh na zdobutki modernistiv zokrema imazhinistiv Slavu Stivenu Krejnu prinis jogo drugij velikij tvir Bagryanij znak vidvagi en 1894 sho vvazhayetsya najkrashim romanom na temu gromadyanskoyi vijni v SShA Najvidomishimi jogo opovidannyami ye Shlyupka u vidkritomu mori The Open Boat 1898 Blakitnij gotel The Blue Hotel 1898 Narechena yide u Yellou Skaj The Bride Comes to Yellow Sky 1898 ta Chudovisko 1898 BiografiyaStiven Krejn narodivsya 1 listopada 1871 roku v Nyuarku shtat Nyu Dzhersi SShA v sim yi Dzhonatana Taunli Krejna pastora metodistskoyi yepiskopalnoyi cerkvi ta Meri Gelen Pek Krejn dochki svyashenika Dzhordzha Peka Vin buv najmolodshoyu chotirnadcyatoyu ditinoyu v sim yi ale vizhili lishe vosmero z jogo brativ i sester 16 lyutogo 1880 roku u vici 60 rokiv pomiraye jogo batko Stivenu bulo 8 Odrazu pislya smerti cholovika Meri Krejn pislya zmini kilkoh misc povertayetsya do Nyu Dzhersi v Esburi Park Stivenom zdebilshogo opikuyutsya inshi brati U shkoli hlopchik pochinaye zahoplyuvatisya bejsbolom ta literaturoyu eksperimentuye zi slovom probuye pisati ese Vzhe u 14 rokiv z yavlyayetsya jogo pershij tvir Dyadko Dzhek ta dvernij dzvinok yakij opublikovanij ne buv Osvita Stivena bula riznostoronnoyu Naprikinci 1885 roku vstupaye do Peddingtonskoyi seminariyi Cherez 2 roki zalishaye navchannya v znak protestu proti pidvishennya oplati i vstupaye do Klajvrakskogo koledzhu de prodovzhuye zahoplyuvatis bejsbolom ta vijskovoyu naukoyu Brat Taunli profesijnij reporter zaluchaye Stivena do zhurnalistskoyi roboti vin staye dopisuvachem nevelikoyi rubriki miscevih novin u en Iz sichnya 1888 roku vidviduye Institut Hadson River u shtati Nyu Jork U lyutomu 1890 roku vihodit drukom jogo naris Genri M Stenli u studentskomu zhurnali Vidette Osnovoyu dlya syuzhetu tvoru stali ochevidno rozpovidi odnogo z vikladachiv generala van Pettena Voseni 1890 roku pid tiskom sim yi Stiven zmushenij perevestisya do Lafayetskogo koledzhu Iston Pensilvaniya dlya vivchennya girnichoyi spravi Nezvazhayuchi na nayavnist neabiyakih zdibnostej sumlinnim uchnem Stiven ne buv i vzhe za semestr vin perevoditsya do Sirakuzkogo universitetu Cherez zahoplennya literaturoyu i bejsbolom ne pridilyaye dostatno uvagi navchannyu tomu zakinchuye lishe odin kurs Znovu zavdyaki dopomozi brata staye miscevim korespondentom u gazeti New York Tribune Vlitku 1891 roku Stiven Krejn yide do Nyu Jorka de vinajmaye kimnatu v bidnomu kvartali j pochinaye pracyuvati reporterom u gazeti Vin sposterigaye za zhittyam najbidnishih verstv naselennya sho znahodit vidobrazhennya v jogo tvorah vidtochuye majsternist vluchnih korotkih opovidej Znajomitsya z vidomimi pismennikami Vilyamom Dinom Hovelsom ta Gamlinom Garlandom ostannij staye nastavnikom i vchitelem Krejna U grudni 1891 roku u vici 64 rokiv pomiraye jogo mati Hlopec namagayetsya zaroblyati komerciyeyu pracyuvati pozashtatnim zhurnalistom Energijno pishe povist Meggi divchina z vulici Maggie a Girl of the Streets Jogo pershij velikij tvir Meggi divchina z vulici zazvichaj zarahovuyetsya fahivcyami do naturalizmu Ce bula istoriya bidnoyi zvablenoyi divchini vid yakoyi vidvernulisya sim ya j suspilstvo sho j prizvelo yiyi do samogubstva Vidannya projshlo nepomichenim yak kritikami tak i chitachami Majzhe ves naklad zalishivsya neprodanim prote znani na toj chas literatori G Garlend i V D Hovels visoko ocinili literaturnu cinnist tvoru U cej chas avtor znajomitsya z vidomimi pismennikami Markom Tvenom i Frensisom Bretom Gartom ta pid vplivom tvorchosti Emili Dikinson zvertayetsya do poeziyi Odrazu pislya vihodu u svit pershoyi povisti Krejn pochinaye aktivno pracyuvati nad romanom Bagryanij znak vidvagi en prisvyachenomu temi gromadyanskoyi vijni u SShA Stiven doslidzhuye voyenni memuari namagayuchis zdobuti vsyu mozhlivu informaciyu pro vnutrishnij stan lyudini na vijni Cej period buv duzhe produktivnim u tvorchosti pismennika vin pracyuye odnochasno v kilkoh napryamah Tak u 1893 1894 roki z pid pera Krejna vihodyat takozh jogo najbilsh vidomi poetichni tvori Roman Bagryanij znak vidvagi buv nadrukovanij 1894 roku u skorochenomu gazetnomu varianti ale navit take vidannya malo shalenij uspih i prineslo Stivenu Krejnu bazhane viznannya Pismenniku odrazu nadhodit kilka propozicij pro spivpracyu Vin pogodzhuyetsya pochati robotu z gazetnim sindikatom Bacheller Dzhonson U 1896 roci kniga zajnyala 8 me misce v mizhnarodnomu rejtingu bestseleriv Oskilki u tvori jshlosya pro vazhki storinki v istoriyi SShA to dehto z chitachiv use zh zvinuvachuvav mitcya v nepatriotichnosti U Velikij Britaniyi yaka ne bula zaluchena do takih podij roman ocinili duzhe visoko Nini Bagryanij znak vidvagi vklyucheno do program serednih i vishih shkil Ameriki Togo zh 1894 roku Krejn pokazuye svoyi poetichni narobki G Garlendu yakij znovu duzhe shvalno postavivsya do nih i pidshtovhuvav avtora do yih publikaciyi hocha voni j buli dlya togochasnogo suspilstva dosit smilivimi Pislya netrivalih peremovin iz vidavnictvom Kouplend end Dej zbirka poezij Chornij vershnik ta inshi ryadki The Black Riders and Other Lines bula vzyata do druku ale u svit vijshla lishe pislya publikaciyi romanu Bagryanij znak vidvagi nezadovgo do jogo povernennya u Nyu Jork u travni Zagalom zbirka otrimala negativni recenziyi cherez nezrozumilij stil i vikoristannya vilnih virshiv 1896 roku voni vihodyat drukom U tvori Mati Dzhordzha George s Mother dosit realistichno zobrazheno proces rujnuvannya vidnosin mizh bludnim sinom i pobozhnoyu matir yu ta znovu yaskravo proglyadayutsya biblijni motivi j avtorske traktuvannya skladnih moralnih pitan Povist Tretya fialka The Third Violet prisvyachena romantichnomu kohannyu nyu jorkskih hudozhnikiv ta zhittyu bidnoyi bogemi Bazhayuchi zakripiti i primnozhiti slavu mitcya gazetnij sindikat Bacheller Dzhonson proponuye Krejnu napisati kilka opovidan na temu gromadyanskoyi vijni Tak z yavlyayutsya Veteran The Veteran Tri divovizhnih soldati Three Miraculous Soldiers Indianska kampaniya An Indiana Campaign Epizod na vijni An Episode of War ta Malenkij polk The Little Regiment U listopadi 1896 roku Krejn otrimuye she odne zavdannya na robotu voyennim reporterom vid sindikatu ta yide na Kubu yaka na toj chas perebuvala u stani vijni z Ispaniyeyu Korabel Komodor en yakim Krejn virushaye do beregiv ostrova zaznaye serjoznih ushkodzhen i tone Krejn buv odnim z ostannih hto vidpliv na ryatuvalnij shlyupci Pivtora dnya chetvero cholovikiv u vidkritomu mori namagalisya distatisya do beregiv Floridi odin z nih tak i ne zijshov na sushu Cya podiya negativno vplinula na zdorov ya mitcya Taki silni perezhivannya lyagli v osnovu odnogo z najmajsternishih i najvidomishih jogo opovidan Shlyupka u vidkritomu mori The Open Boat yaka vpershe bula opublikovana v chervni 1897 roku v zhurnali Skrajbnerz Megezin en Na Kubi Krejn znajomitsya iz 31 richnoyu Koroyu Tejlor spravzhnye im ya Kora Etel Styuart vlasniceyu nevelikogo gotelyu i predstavniceyu miscevoyi bogemi U nih zav yazuyetsya roman Majzhe uves chas perebuvannya Krejna na Kubi voni provodili razom Pislya povernennya do Nyu Jorka u 1897 roci Stiven Krejn bere zavdannya Nyu Jork Dzhornal na robotu voyennim korespondentom na greko tureckij vijni Pislya pidpisannya miru Stiven i Kora virushayut do Angliyi vvazhayuchi sebe sim yeyu Pid chas prozhivannya u Velikij Britaniyi Krejn tovarishuye z Dzhozefom Konradom Genri Dzhejmsom i Gerbertom Velsom a takozh znajomitsya z Edmundom Gusom Fordom Medoksom Fordom ta Edmundom Garnettom 1898 roku vihodit drukom kniga jogo opovidan Shlyupka u vidkritomu mori ta inshi prigodnicki opovidannya The Open Boat and Other Tales of Adventure a 1899 zbirka virshiv Dobra vijna War is kind do yakoyi uvijshli i bilsh ranni jogo tvori Ciyeyu publikaciyeyu avtor ogoloshuvav vijnu vijni U knizi buli zibrani j impresionistichni narisi j filosofski rozdumi Naprikinci grudnya 1899 roku avtor perezhivaye silnij napad hvorobi Do roboti povertayetsya tilki cherez misyac Z 1900 roku Krejn cherez slabkij stan vzhe mozhe tilki diktuvati svoyi tvori Pracyuye nad romanom O Ruddi The O Ruddy 1903 Bulo zaversheno lishe 25 iz 33 jogo glav Tvir zakincheno vzhe R Barrom pislya smerti pismennika Naprikinci bereznya na pochatku kvitnya u pismennika stalosya she dvi velikih krovotechi tozh vin vidmovlyayetsya vid svoyih planiv i 28 travnya z druzhinoyu zavdyaki materialnij dopomozi druziv virushaye na kurort Badenvajler Nimechchina de j pomiraye 5 chervnya Pohovanij na cvintari Evergrin u Nyu Dzhersi Pislya smerti pismennika pro jogo tvori na trivalij chas zabuli Lishe zavdyaki Emu Lovel ta Villi Kater svit sogodni zahoplyuyetsya zdobutkami pismennika TvorchistOsnovni temi Yak i vsim predstavnikam realizmu ta naturalizmu Stivenu Krejnu vlastive zvernennya do socialnih tem Vazhlivimi dlya avtora buli pitannya spivvidnesennya realnosti i mriyi dumki duhovnih kriz u zhitti lyudini strahu j muzhnosti Diyi lyudini v krizovih situaciyah motivi vijni fizichnoyi potvornosti konfliktu chasto vinikayut u tvorah pismennika Odne z chilnih misc sered problem pidnyatih u tvorchosti Krejna posidaye pitannya samotnosti lyudini vidokremlenosti vid inshih lyudej prirodi Boga Meggi divchina z vulici Maggie a Girl of the Streets 1892 Debyutom Stivena Krejna na literaturnij nivi stala povist Meggi divchina z vulici V osnovu tvoru lyagli sposterezhennya za zhittyam meshkanciv deshevih meblovanih kimnat u Nyu Jorku Ce istoriya molodoyi robitnici pokinutoyi spokusnikom Vidshtovhnuta sim yeyu divchina u vidchayi staye poviyeyu i vreshti resht pozbavlyaye sebe zhittya Piznishe avtor pisav sho hotiv lishe zobraziti zhittya takim yakim vono ye Bagryanij znak vidvagi The Red Badge of Courage 1894 Slava prijshla do pismennika pislya vihodu u svit inshogo jogo tvoru Bagryanij znak vidvagi The Red Badge of Courage 1894 U comu romani prisvyachenomu temi gromadyanskoyi vijni u SShA Krejn staviv sobi za metu pokazati vnutrishnij svit voyina zobraziti psihologichnij portret strahu Avtor nastilki majsterno vidtvoriv perezhivannya lyudini na vijni sho chitachi ne mogli poviriti sho ce ne jogo vlasni pochuttya Vin proniklivo pokazuye radist yunaka kotrij potrapiv na vijnu i v detalyah rozkrivaye proces zitknennya jogo ochikuvan iz zhorstokoyu realnistyu Romantichni uyavlennya Genri Fleminga golovnogo geroya romanu znishuye proza vijni z yiyi odnomanitnistyu i krivavoyu zhorstokistyu Fahivci sho vvazhayut Bagryanij znak vidvagi realistichnim tvorom nagoloshuyut na pravdivosti zobrazhennya voyennih podij i akcentuyut uvagu na vnutrishnomu rozvitku geroya vid nedosvidchenogo infantilnogo yunaka do pobitogo zhittyam voyaka Ti hto zarahovuye tvir do naturalizmu akcentuyut na socialnih biologichnih ta psihologichnih peredumovah povedinki Fleminga Roman Krejna mistit takozh elementi simvolizmu ta impresionizmu zokrema osoblivoyu ye epizodichna struktura tvoru Chorni vershniki ta inshi ryadki The Black Riders and Other Lines 1895 ta Dobra vijna War Is Kind 1899 Poeziyi u pershij poetichnij zbirci Stivena Krejna Chorni vershniki ta inshi ryadki The Black Riders and Other Lines ob yednani motivom podorozhej poeta ta jogo rozdumiv na filosofski j religijni temi Stil virshiv prostij shozhij na tvorchist Emili Dikinson Zvernennya Krejna do vilnogo virsha postavilo jogo im ya u svitovij literaturi poryad z Voltom Vitmenom ale stil amerikancya vidriznyayetsya vid Vitmenivskogo Krejnu vlastivi lakonizm aforistichnist zhorstka ironiya ta strimanist pochuttiv Druga zbirka shozha na pershu i vklyuchaye deyaki ranni poeziyi avtora Shlyupka u vidkritomu mori The Open Boat 1897 Shlyupka u vidkritomu mori vvazhayetsya najkrashim opovidannyam Stivena Krejna Kritiki vidznachayut i jogo pismennicku maneru i osoblivist vibranoyi tematiki Impresionistichnist opovidi viyavlyayetsya u majsternomu opisi situaciyi cherez dribni detali ta vluchno pidibrani frazi Golovnim geroyem Shlyupki u vidkritomu mori postaye vnutrishnij svit lyudini sho zagubilasya v mori Geroj protistoyit sili stihiyi sili bajduzhogo morya Strah i sila prirodi pidkreslyuyut nemichnist i nepomitnist lyudini Perelik tvoriv Romani i povisti Megi divchina z vulici Maggie A Girl of the Streets New York printer unknown 1893 Bagryanij znak vidvagi The Red Badge of Courage New York D Appleton amp Company 1895 Mati Dzhordzha George s Mother New York Edward Arnold 1896 Tretya fialka The Third Violet New York D Appleton and Company 1897 Na dijsnij sluzhbi Active Service New York Frederick A Stokes Company 1899 u spivavtorstvi z Robertom Barrom O Ruddi Crane Stephen and Robert Barr The O Ruddy New York Frederick A Stokes Company 1903 Zbirki opovidan Malenkij polk ta inshi epizodi gromadyanskoyi vijni v SShA 1896 The Little Regiment and Other Episodes from the American Civil War New York Appleton 1896 Shlyupka u vidkritomu mori ta inshi prigodnicki opovidannya 1898 The Open Boat and Other Tales of Adventure New York Doubleday amp McClure 1898 Chudovisko ta inshi istoriyi 1899 The Monster and Other Stories New York Harper amp Brothers Publishers 1899 do skladu yakoyi uvijshli Chudovisko Blakitnij gotel i Jogo novi rukavichki Vajlomvilski istoriyi 1900 Whilomville Stories New York and London Harper 1900 Rani pid doshem voyenni istoriyi 1900 Wounds in the Rain War Stories New York Frederick A Stokes Company 1900 Veliki bitvi svitu 1901 Great Battles of the World Philadelphia Lippincott 1901 Chudovisko 1901 The Monster London Harper 1901 do skladu yakogo uvijshli Chudovisko Blakitnij gotel Jogo novi rukavichki Dvanadcyata godina Misyachne syajvo na snigu U kajdanah Chervono bila ilyuziya Zbirki poezij Chornij vershnik ta inshi ryadki 1895 The Black Riders and Other Lines Boston Copeland and Day 1895 Dobra vijna 1899 War is Kind New York Frederick A Stokes Company 1899 Nezakincheni tvori Ye vidomosti sho pislya spilkuvannya z cholovikom prostitutkoyu navesni 1894 roku Krejn pochav pisati roman pid nazvoyu Kvitka asfaltu Flowers of Asphalt Ale avtor znishiv chernetku Vidannya ukrayinskoyu movoyu Ukrayinskoyu vpershe tvori Stivena Krejna bulo nadrukovano u vidavnictvi Znannya U 2014 roci vijshla zbirka Shlyupka u vidkritomu mori ta inshi opovidannya u perekladi Igorya Andrushenka sho mistyat taki opovidannya Shlyupka u vidkritomu mori Blakitnij gotel Narechena yide do Yellou Skaj Temno rudij pes Chudovisko Krejn S Shlyupka u vidkritomu mori pereklad Igorya Andrushenka K Znannya 2014 190 s seriya English Library ISBN 978 617 07 0178 7 Krejn S Virshi Per z angl Volodimira Krinickogo Parusa tvorchestva Almanah Vyp 4 K 2013 S 354 355 Krejn S Na vijni Per z angl Volodimira Krinickogo TekstOver 2015 3 S 88 91 Krejn S Virshi Per z angl Volodimira Krinickogo Nasha vira 2016 Berezen S 7 Krejn S Chervonij znak zvityagi pereklad Oleni Lomakinoyi K Znannya 2017 191 s seriya English Library ISBN 978 617 07 0447 4 Ekranizaciyi 1951 Bagryanij znak vidvagi The Red Badge of Courage SShA za tvorom Bagryanij znak vidvagi rezhiser Dzhon H yuston 1952 Lice v lice Face to face SShA za tvorom Narechena yide do Yellou Skaj rezhiseri Dzhon Bram ta Bretajn Vindst 1959 Oblichchya vognyu Face of Fire SShA za tvorom Chudovisko rezhiser Albert Bend 1973 Blakitnij gotel Das blaue Hotel Nimechchina Shveciya za tvorom Blakitnij gotel rezhiser Stanislav Barabas 1974 Bagryanij znak vidvagi The Red Badge of Courage SShA za tvorom Bagryanij znak vidvagi rezhiser Li Filips 1977 Blakitnij gotel The Blue Hotel SShA za tvorom Blakitnij gotel rezhiser Zhan Gadar 1997 Blakitnij gotel The Blue Hotel SShA za tvorom Blakitnij gotel rezhiser Endryu Dzhordzh 2008 Tobruk Tobruk Slovachchina za tvorom Bagryanij znak vidvagi rezhiser Vaclav Marhoul PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Nationalbibliothek Record 118522620 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaKrejn Stiven Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 796 ISBN 966 692 578 8