Стромцов Леонід Никифорович Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці пробл

Леонід Стромцов народився 11 вересня 1917 року у м. Катеринославі. Батько Леоніда — Нікіфор Маркелович, 1890 р.н, бухгалтер Брянського заводу. Мати — Анна Степанівна — домогосподарка. Був першою дитиною у родині. Мав брата Бориса (1920 р.н.) та сестру Нонну (1929 р.н).

У 1935 році закінчив 36 школу робітничої молоді у Дніпропетровську. В цьому ж році вступив у Дніпропетровський Гірничий Інститут ім. Артема.

У 1941 році по закінченню навчання був направлений майстром в трест «Шахтстроймонтаж» на Донбасі. Пізніше — начальник дільниці механічного монтажу на шахті 4/5 «Нікітовська».

У червні 1941 року пішов добровольцем на фронт. 22 лютого 1942 був поранений.

19 червня 1943 року був назначений командиром 150 окремого мостобудівельного батальйону. Під його командуванням у 1944 році був побудований міст через річку Лука біля села Велике Куземкіно.

Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» та орденом Червоної Зірки.

В 1946 році демобілізований у званні капітана. Був прийнятий на роботу заступником начальника енергоцеху Дніпропетровського автомобільного заводу, який у той час тільки будувався. Пізніше завод було перепрофільовано під будівництво балістичних ракет — Южмаш.

У 1951 році Леонід був призначений головним енергетиком заводу. За цей час на заводі були побудовані енергоцентраль, кисневий завод, насосні станції. За внесок у будівництво ДАЗ Леоніда було нагороджено Знаком пошани.

У 1955 році наказом Міністра оборонної промисловості Леоніда було призначено директором заводу № 933. У найкоротший термін були організовані виробничі та організаційні процеси. Сформовані основні напрями виробництва — потужні передавачі для систем ППО, ПРО, ПКО, СПпРН.

29 червня 1966 нагороджений першим орденом Леніна.

1967 — лауреат державної премії СРСР у галузі науки та техніки.

17 квітня 1976 року за відзнаки у створенні спеціальної техніки нагороджений другим орденом Леніна.

У 1983 році вийшов на пенсію.

У 2013 році, на 96 році життя, пішов з життя.

Сім'я Редагувати

С дружиною, Валентиною Іосіфовною, познайомився ще на фронті. Мали двох дітей: Ігоря (1946 р.н., к.т.н., доцент), Олег (1949 р.н., підполковник Радянської Армії)

Справи Редагувати

Створення багатофункціонального науково-технічного комплексу з розробки, виробництва, та впровадження технічних засобів для оборони повітряно-космічних рубежів країни через реалізацію завдань держави з швидкої організації і створення виробничо-конструкторської бази і потужностей у м. Дніпропетровску на площах 2-го (шинного) виробництва Дніпропетровского автозаводу (завод № 586) для виробництва:

Система ППО м.Москва — С-25 «Беркут», з наступною їх модернізацією в умовах бойового чергування протягом 1958—1960 рр., ЗРК СОН-9, ЗРК СОН-9А, ЗРК С-75, ЗРК С-200, ЗРК С-125, ЗРК С-225"Азов" [ 23 червня 2016 у Wayback Machine.]
1956—1985 система ПРО); Радіолокаційні станції РКЦ и РКІ системи А^[ru], А-35, А35М, Багатофункціональна РЛС "Дон-2Н"^[ru] у системі «А-135» протиракетної оборони м. Москва і Московського промислового району; Полігонний варіант РЛС «Дон 2НП» 10-го ДНІП 8-й майданчик [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]; , Тема «Гарпун» [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.], [http://helpiks.org/4-66486.html« РЛС „Руза“] для системи ПРО (НДДКР, теми променевої зброї);
РЛС „Дністер“, „Дніпро [ 22 травня 2016 у Wayback Machine.]“ в системах Контролю космічного простору (СККП)^[ru] та СПРН; РЛС СПРН третього покоління — вузол РО-1, РЛС» Даугава" [ 13 липня 2016 у Wayback Machine.], РЛС 5Н79"Дарьял" вузол РО-30, загоризонтні РЛС «Дуга», Дуга -2 «Хвиля^[ru]»
Система «Коралл» — багатоцільовий інформаційно-розвідувальній комплекс морського базування БЗРК «Урал»;
Система засобів космічного базування «Око»(УС-КС), «Око-1»(УС-КМО);
Система контролю космічного простору(СККП) — РЛС траекторних вимірювань «Кама», «Кама -А», «Кама-Н», «Кама-ІК»; [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.]

1958—1970 — «Радіорелейні станції Р-60, Р-120, Р-406 ВЧ „Левкой“, „Левкой -2“
Продукція виробничо-технічного призначення: Мезонна фабрика для інституту ядерних досліджень (ІЯД) [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Виробництво дисплейної техніки ЕС-7920, ЕС 7905;
Виробництво побутової техніки: Домашній холодильник сімейства „Дніпро“; мікрохвильові печі „Дніпрянка“, Магніто-записувальна апаратура сімейства „Орель“ [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.], електротехнічна арматура;
Вироби Художньо-монументального ливарництва;
Будівництво об'єктів соціально-побутової сфери, житла, розвиток інфраструктури міста Дніпропетровська;

Нагороди Редагувати

Лауреат Державної премії СРСР.
Заслужений машинобудівник України
Почесний радист СРСР
Кандидат технічних наук
Двічі кавалер ордена Леніна, ордена Вітчизняної війни 1 та 2 ступеню;
Кавалер ордена Жовтневої революції, Червоної зірки, Знак Пошани, Богдана Хмельницького 3-го ступеню
Нагороджений медалями: „За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.“, „За бойові заслуги“, „За оборону Ленінграду“, „Захиснику вітчизни“ та ін.

Пам'ять Редагувати

У 2015 році ім'ям Л. Н. Стромцова було названо вулицю у Дніпрі;
Меморіальна дошка на будинку, де проживав, Л. Н. Стромцов у м. Дніпро. Встановлена у 2014 році ветеранами ДМЗ;

Література Редагувати

Ю.Вотінцев „Невідомі війська зниклої країни“, (рос) „Військово історичний журнал“ [ 23 березня 2018 у Wayback Machine.] — № 8,9,10,11 ;1993 р
В Марков [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос), Видавничий дім «Оружие и технологии». Москва — 2004 р.
В Рєпін^[ru] «Корпорація „Вимпел“: Системи Ракетно-космічної оборони — основні етапи створення ракетно-космічної оборони» (рос), Видавничий дім «Оружие и технологии». Москва — 2004 р.
М. Михайлов^[ru] «Раздуми про минуле», « Історія створення і розвитку ЦНВО „Вимпел“, Видавничий дім „Оружие и технологии“. Москва — 2004 р.
М. Завалій [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] „Рубежі оборони в космосі і на Землі“[1] [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]»(рос) — Видавничий дім «Вече»,2003 р.
Г. Кисунько http://militera.lib.ru/memo/russian/kisunko_gv/index.html [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] « Таємна зона» (рос); «Современник», Москва, 1996 р.
4-е ГУМО СРСР [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.], « Діла і люди [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]», Видавничий дім «Информбюро», 2007 р.
Збірка доповідей Відділення загальної фізики і астрономії РАН на науково — практичній конференції: «40-річчя першого враження балістичної ракети засобами ПРО», доповідь — В.Костржицький. «Про роль разробок Г. В. Кисунько в розвитку Дніпровського машинобудівного заводу» М. 2001 р.;.
В.Костржицький « В основі — завод». интернет — журнал «Військово-космічна оборона» [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] 2013 р.
В.Костржицький, В.Васильченко. «Несекретно о совершенно секретном» [ 14 грудня 2019 у Wayback Machine.], Видання «Журфонд», м. Днепропетровске, 2013 р.
В.Костржицький. «Невідомий лідер оборонного радіобудування зниклої країни», збірка: "Професія під грифом «таємно», серія «Люди і долі», видання «Фізтех ДДУ»,2001 р.

Відео Редагувати

відеофільм: «Ключі від неба і космосу», реж. А Чорний, оп. В.Правдюк, 2002 р.

система наведення ракет- СНР Б-200 [ 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 24 січня 2022.
. Архів оригіналу за 6 вересня 2018.

[1] система наведення ракет- СНР Б-200 [ 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]

[2] . Архів оригіналу за 24 січня 2022.

[3] . Архів оригіналу за 6 вересня 2018.