Стратоста́т (стратосферний аеростат) — вільний аеростат, призначений для польотів у стратосферу, тобто на висоту понад 11 км. Стратостати, призначені для підйому тільки до нижніх шарів стратосфери, називаються субстратостатами.
Стратостат — це повітряна куля, але до неї прикріплена не відкрита корзина, а щільно закрита з усіх боків гондола. На великій висоті повітря містить дуже мало кисню і людина може задихнутись. У гондолі люди дихають таким самим повітрям як на землі, а склад його підтримується особливими апаратами.
У гондолі поміщають радіо для зв'язку з людьми, що перебувають на землі, прилади для наукових спостережень.
Перший в світі стратостат був сконструйований і побудований видатним швейцарським вченим Огюстом Піккаром, який планував використовувати його для дослідження космічних променів. Стратостат був обладнаний сферичною герметичною гондолою з алюмінію, яка захищала екіпаж від непридатних для життя умов стратосфери. Проектування та створення гондоли було здійснено в 1930 році за підтримки бельгійської організації Fonds National de la Recherche Scientifique (FNRS), на її честь і був названий стратостат — «FNRS-1». В першому польоті цей стратостат піднявся на висоту 15,785 м.
В СРСР на стратостатах піднімались на висоту до 22 км.
Проект «Red Bull Stratos» Редагувати
14 жовтня 2012 року Фелікс Баумгартнер, піднявшись на стратостаті на висоту близько 39 068 метрів, здійснив вдалий стрибок з парашутом з висоти 39 045 метрів. Раніше він зробив два підготовчі (тестові) стрибки: 15 березня 2012 року — з висоти 21 818 метрів (під час стрибка він провів близько трьох хвилин і 43 секунд у вільному падінні, досягнувши швидкості більше 580 км/год, до відкриття парашута; загалом, стрибок тривав близько восьми хвилин та восьми секунд), а 25 липня 2012 року — з висоти 29 460 метрів.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ М. М. Скаткин // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: Радянська школа, 1967. — С. 143.
Посилання Редагувати
- Стратостати в Україні [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]