Стефа́н Брізе́ (фр. Stéphane Brizé; нар. 18 жовтня 1966, Ренн, Іль і Вілен, Франція) — французький кінорежисер, сценарист, продюсер та актор.
Стефан Брізе | |
---|---|
фр. Stéphane Brizé | |
Стефан Брізе у 2013 році | |
Дата народження | 18 жовтня 1966 (57 років) |
Місце народження | Ренн, Іль і Вілен, Франція |
Громадянство | Франція |
Професія | режисер, сценарист, актор, продюсер |
Роки активності | 1993 — наш час |
IMDb | ID 0110300 |
Стефан Брізе у Вікісховищі |
Біографія ред.
Стефан Брізе народився 18 жовтня 1966 року в Ренні (департамент Іль і Вілен, Франція). Навчався на інженера, після чого певний час працював на телебаченні, потім захопився театром — став брати уроки акторської гри, здійснив кілька театральних постановок.
У 1993 році зняв свій перший короткометражний фільм «Bleu dommage». Повнометражний дебютний фільм режисера «Синява міст», що відбувся у 1999 році, потрапив до програми «Двотижневика режисерів» Каннського кінофестивалю. Другий фільм Брізе «Я тут не для того, щоб мене любили» (2005) відзначний трьома номінаціями на премію «Сезар» (найкраща чоловіча роль, найкраща жіноча роль та найкраща чоловіча роль другого плану). У 2006 році поставив фільм «Між дорослими», продюсером якого виступив Клод Лелюш.
Четвертий фільм Стефана Брізе «Мадемуазель Шамбон», знятий у 2009 році за книгою Еріка Голдера, мав величезний успіх у французької публіки (стрічку подивилися понад 600 тисяч глядачів) і був номінований на 3 премії «Сезар» та на американську кінопремію «Незалежний дух». Фільм 2012 року «За кілька годин весни» за участю Венсана Лендона, Елен Вансен та Еммануель Сеньє біло номіновано у 4 категоріях на отримання премії «Сезар».
У 2015 році фільм режисера «Закон ринку» змагався за «Золоту пальмову гілку» 68-го Каннського кінофестивалю та отримав Приз екуменічного журі, а виконавець головної ролі Венсан Лендон — Приз за найкращу чоловічу роль.
Фільмографія ред.
Прим.: к/м — короткометражний фільм
Рік | Назва | Оригінал | Опис |
---|---|---|---|
1993 | Bleu dommage | к/м, режисер, сценарист | |
1999 | Синява міст | Le bleu des villes | режисер, сценарист |
2005 | Я тут не для того, щоб мене любили | Je ne suis pas là pour être aimé | режисер, сценарист |
2006 | Між дорослими | Entre adultes | режисер, сценарист |
2009 | Мадемуазель Шамбон | Mademoiselle Chambon | режисер, сценарист(з Флоренс Віньон) |
2012 | За декілька годин до весни | Quelques heures de printemps | режисер, сценарист (з Флоренс Віньон) |
2015 | Закон ринку | La loi du marché | режисер, сценарист (з Олів'є Горсом) |
2016 | Життя | Une Vie | режисер, сценарист (з Флоренс Віньйон) |
2018 | На війні | En guerre | режисер |
Визнання ред.
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
---|---|---|---|
Кінофестиваль детективних фільмів у місті Коньяк | |||
1994 | Найкращий короткометражний фільм | Bleu dommage | Перемога |
Кінофестиваль у Довілі | |||
1999 | Приз Мішеля д'Орнано | Синява міст | Перемога |
Міжнародний фестиваль франкомовних фільмів у Намюрі | |||
1999 | Приз молодіжного журі (Похвальний відгук) | Синява міст | Перемога |
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні | |||
2005 | Головний приз Золота мушля | Я тут не для того, щоб мене любили | Номінація |
Приз CAC за найкращий фільм | Перемога | ||
Фестиваль романтичних фільмів у Вероні | |||
2006 | Спеціальний приз журі | Я тут не для того, щоб мене любили | Перемога |
Стамбульський міжнародний кінофестиваль | |||
2010 | Приз ФІПРЕССІ | Мадемуазель Шамбон | Перемога |
Премія «Сезар» | |||
2010 | Найкращий адаптований сценарій | Мадемуазель Шамбон | Перемога |
2013 | Найкраща режисерська робота | За декілька годин до весни | Номінація |
Найкращий сценарій | Номінація | ||
2016 | Найкращий фільм | Закон ринку | Номінація |
Найкращий режисер | Номінація | ||
Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
2015 | Золота пальмова гілка | Закон ринку | Номінація |
Приз екуменічного журі — Спеціальна згадка | Перемога | ||
2018 | Золота пальмова гілка | На війні | Номінація |
Премія «Люм'єр» (22-га церемонія) | |||
2017 | Найкращий режисер | Життя | Номінація |
Міжнародний кінофестиваль у Лачено (Італія) | |||
2018 | Премія П'єра Паоло Пазоліні | за життєві досягнення | Перемога |
Громадська позиція ред.
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.
Примітки ред.
- AlloCine
- Mademoiselle Chambon — Secousse[недоступне посилання з травня 2019]
- . Cannes. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 7 червня 2015.
- Повний перелік нагород на номінацій Стефана Брізе на сайті IMDb(англ.)
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стефан Брізе |
- Стефан Брізе на сайті IMDb (англ.)
- Стефан Брізе на сайті oKino.ua
Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |