Стефаніт (англ. stephanite; нім. Stephanit m) — мінерал, сульфід срібла та стибію. Синоніми: блиск стибіє-срібний, блиск срібний чорний, ґольдшмідтин, меланоконіт, мелаконіт, меланарґірит, псатуроза.
Стефаніт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Sph |
Хімічна формула | Ag₅SbS₄ |
Nickel-Strunz 10 | 2.GB.10[3] |
Ідентифікація | |
Сингонія | ромбічна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Стефан Франц Австрійський[4] |
Стефаніт у Вікісховищі |
Історія та етимологія
За ім'ям австр. ерцгерцога Стефана (W.K.Haidinger, 1845).
Стефаніт був відомий гірникам у середні віки як багата сріблом руда, але під термінами крихка скляна руда та "Röschgewächs" (середньоверхньонімецьке означає свіжий, твердий, крихкий або також хрусткий, хрусткий). Німецький геолог Абрахам Готлоб Вернер (1749 — 1817) у 1789 р. також використовував термін крихка скляна руда у своїх мінералогічних нотатках. Однак через зміну звучання за часів Вернера «скло» змінилося на «глянець», тому термін крихка блискуча руда можна знайти в Handbuch der Mineralogie німецького геолога Фрідріха Гаусмана (1782—1859) у 1813 р. Іноді в обігу була також терміни чорне золото або, рідше, чорна руда, засновані на часто чорному кольорі стефаніту.
У 1845 році австрійський геолог, мінералог і геофізик Вільгельм Ріттер фон Гайдінгер (1795 — 1871) назвав мінерал стефаніт на честь ерцгерцога Стефана Австрійського (1817-1867).
Гірничий район Фрайберг у Саксонії вважається типовим місцем мінералу.
Опис
Хімічна формула: Ag5SbS4. Містить (%): Ag — 68,33; Sb — 15,42; S — 16,25. Сингонія ромбічна. Утворює короткопризматичні та таблитчасті кристали, зернисті аґреґати. Двійники по (110). Спайність недосконала по (010) та (021). Густина 6,2-6,4. Твердість 2-3. Колір сірий до чорного. Риса чорна. Блиск металічний. Непрозорий. Крихкий. Злом напівраковистий. Мінерал срібних руд.
Зустрічається в гідротермальних жилах, де утворюється на пізніх стадіях мінералоутворення.
Знайдений у срібних та срібно-кобальтових родовищах в асоціації з арґентитом, тетраедритом, полібазитом, піраргіритом, пруститом, акантитом, галенітом, сфалеритом, піритом.
Знахідки: Фрайберг, Гарц, Саксонія (ФРН), Яхімов, Пршибрам (Чехія), Банска Штявніца (Словаччина), кантон Валліс (Швейцарія), шт. Невада, Вірджинія (США), пров. Онтаріо (Канада), шт. Гуанахуато (Мексика), копальня (Chañarcillo), Регіон Атакама, (Чилі), поліметалічне родовище Брокен Гілл, Новий Південний Уельс, Австралія.
Інші регіони знахідок включають Аргентину, Болівію, Болгарію, Китай, Еквадор, Францію, Грецію, Гондурас, Індію, Італію, Японію, Казахстан, Колумбію, Марокко, Норвегію, Перу, Філіппіни та Польщу, Португалію, Румунію, Росію, Швецію, Іспанію, Таджикистан, Угорщину, Узбекистан, Великобританію.
В Україні є в Карпатському регіоні
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. —
- Hans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, , S. 226, 324.
- Helmut Schröcke, Karl-Ludwig Weiner: Mineralogie. Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage. de Gruyter, Berlin; New York 1981, , S. 292.
- W. Haidinger: Handbuch der Bestimmenden Mineralogie. Braumüller und Seidel, Wien 1845, S. 570.
- Franz von Kobell: Die Mineral-Namen und die Mineralogische Nomenklatur. Gotta'sche Buchhandlung, München 1853, S. 24
- О. Матковський, Л. Скакун, В. Шклянка. НОВІ ДАНІ З МІНЕРАЛОГІЇ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ // МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ЗБІРНИК 2001. № 51. Вип. 1. С. 3–11.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Стефаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Стефаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 358–361.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefanit angl stephanite nim Stephanit m mineral sulfid sribla ta stibiyu Sinonimi blisk stibiye sribnij blisk sribnij chornij goldshmidtin melanokonit melakonit melanargirit psaturoza StefanitZagalni vidomostiStatus IMAchinnij uspadkovanij G d 1 AbreviaturaSphHimichna formulaAg SbS Nickel Strunz 102 GB 10 3 IdentifikaciyaSingoniyarombichna singoniyaInshi harakteristikiNazvano na chestStefan Franc Avstrijskij 4 Stefanit u VikishovishiStefanitIstoriya ta etimologiyaZa im yam avstr ercgercoga Stefana W K Haidinger 1845 Stefanit buv vidomij girnikam u seredni viki yak bagata sriblom ruda ale pid terminami krihka sklyana ruda ta Roschgewachs serednoverhnonimecke oznachaye svizhij tverdij krihkij abo takozh hrustkij hrustkij Nimeckij geolog Abraham Gotlob Verner 1749 1817 u 1789 r takozh vikoristovuvav termin krihka sklyana ruda u svoyih mineralogichnih notatkah Odnak cherez zminu zvuchannya za chasiv Vernera sklo zminilosya na glyanec tomu termin krihka bliskucha ruda mozhna znajti v Handbuch der Mineralogie nimeckogo geologa Fridriha Gausmana 1782 1859 u 1813 r Inodi v obigu bula takozh termini chorne zoloto abo ridshe chorna ruda zasnovani na chasto chornomu kolori stefanitu U 1845 roci avstrijskij geolog mineralog i geofizik Vilgelm Ritter fon Gajdinger 1795 1871 nazvav mineral stefanit na chest ercgercoga Stefana Avstrijskogo 1817 1867 Girnichij rajon Frajberg u Saksoniyi vvazhayetsya tipovim miscem mineralu OpisHimichna formula Ag5SbS4 Mistit Ag 68 33 Sb 15 42 S 16 25 Singoniya rombichna Utvoryuye korotkoprizmatichni ta tablitchasti kristali zernisti agregati Dvijniki po 110 Spajnist nedoskonala po 010 ta 021 Gustina 6 2 6 4 Tverdist 2 3 Kolir sirij do chornogo Risa chorna Blisk metalichnij Neprozorij Krihkij Zlom napivrakovistij Mineral sribnih rud Zustrichayetsya v gidrotermalnih zhilah de utvoryuyetsya na piznih stadiyah mineraloutvorennya Znajdenij u sribnih ta sribno kobaltovih rodovishah v asociaciyi z argentitom tetraedritom polibazitom pirargiritom prustitom akantitom galenitom sfaleritom piritom Znahidki Frajberg Garc Saksoniya FRN Yahimov Prshibram Chehiya Banska Shtyavnica Slovachchina kanton Vallis Shvejcariya sht Nevada Virdzhiniya SShA prov Ontario Kanada sht Guanahuato Meksika kopalnya Chanarcillo Region Atakama Chili polimetalichne rodovishe Broken Gill Novij Pivdennij Uels Avstraliya Inshi regioni znahidok vklyuchayut Argentinu Boliviyu Bolgariyu Kitaj Ekvador Franciyu Greciyu Gonduras Indiyu Italiyu Yaponiyu Kazahstan Kolumbiyu Marokko Norvegiyu Peru Filippini ta Polshu Portugaliyu Rumuniyu Rosiyu Shveciyu Ispaniyu Tadzhikistan Ugorshinu Uzbekistan Velikobritaniyu V Ukrayini ye v Karpatskomu regioniDiv takozhSpisok mineraliv Stibij mineral PrimitkiInternational Mineralogical Association Commission on new minerals nomenclature and classification The IMA List of Minerals February 2013 2013 d Track Q26224004d Track Q13651104 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 Chester A H A Dictionary of the Names of Minerals Including their History and Etymology Forgotten Books ISBN 978 1 333 71917 3 d Track Q4710517d Track Q53857848d Track Q53857737 Hans Luschen Die Namen der Steine Das Mineralreich im Spiegel der Sprache 2 Auflage Ott Verlag Thun 1979 ISBN 3 7225 6265 1 S 226 324 Helmut Schrocke Karl Ludwig Weiner Mineralogie Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage de Gruyter Berlin New York 1981 ISBN 3 11 006823 0 S 292 W Haidinger Handbuch der Bestimmenden Mineralogie Braumuller und Seidel Wien 1845 S 570 Franz von Kobell Die Mineral Namen und die Mineralogische Nomenklatur Gotta sche Buchhandlung Munchen 1853 S 24 O Matkovskij L Skakun V Shklyanka NOVI DANI Z MINERALOGIYi UKRAYiNSKIH KARPAT MINERALOGIChNIJ ZBIRNIK 2001 51 Vip 1 S 3 11 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Stefanit Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Stefanit Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Palache C H Berman and C Frondel 1944 Dana s system of mineralogy 7th edition v I 358 361 Posilannya