Акціонери банку

Акціонери банку — це фізичні або юридичні особи, які певною мірою залежать від діяльності банку або можуть впливати на його розвиток.

Класифікація

В залежності від середовища банку (зовнішнє або внутрішнє) д.е.н. Бобиль В. В. розподіляє акціонерів банку на дві групи:

• Зовнішні акціонери банку:

1. Споживачі банківських продуктів;
2. Органи державної влади;
3. Банки-конкуренти.

• Внутрішні стейкголдери банку:

1. Акціонери банку;
2. Топ-менеджери, яких можна віднести до групи привілейованих працівників банку, тому що вони виступають не як звичайні виконавці, а як керівники (наявність владних повноважень);
3. Непривілейовані працівники, суть відносин яких з банком переходить від звичайних вимог справедливої оплати праці і гарантії зайнятості до інших аспектів взаємин роботодавця з працівником: рівності можливостей, захисту здоров'я на робочому місці, невтручання в особисте життя і забезпечення відповідного рівня життя.

Економічні інтереси

Економічні інтереси зовнішніх та внутрішніх акціонерів банку наведено в таблиці.

Економічні інтереси акціонерів банку

Акціонери	Економічні інтереси
Зовнішнє середовище банку
Органи державної влади	Податки, зайнятість, стабільність фінансового ринку, участь в рішенні національних проблем тощо
Споживачі	Вартість та асортимент банківських продуктів, якість, сервіс, надійність банку тощо
Банки-конкуренти	Збільшення ринкового сегменту за рахунок витиснення банків–конкурентів
Внутрішнє середовище банку
Акціонери	Контроль над банком, дивіденди, ріст капіталу тощо
Топ-менеджери	Грошова винагорода, високий соціальний статус тощо
Непривілейовані робітники	Гарантія зайнятості, оплата праці, задоволення від роботи тощо

Механізм вирішення економічних інтересів

Механізм вирішення економічних інтересів внутрішніх акціонерів банку має базуватися на основних принципах корпоративного управління, що були сформульовані Організацією економічного співробітництва і розвитку:

• принцип справедливості: дотримання прав акціонерів і рівнозначне ставлення до усіх власників акцій, включаючи дрібних та іноземних акціонерів;
• принцип соціальної відповідальності: участь в управлінні фінансовою установою зацікавлених осіб з метою збільшення суспільного багатства, створення робочих місць і забезпечення фінансової стійкості банківського сектору;
• принцип прозорості: розкриття достовірної інформації про всі істотні аспекти діяльності банку, включаючи зведення про фінансове положення, склад власників і структуру управління;
• принцип підзвітності: обов'язок Ради директорів – забезпечувати стратегічне управління бізнесом, контролювати роботу менеджерів і звітуватися перед акціонерами.

Джерела

• Бобыль В. В. Разрешение агентских конфликтов как одна из основных задач корпоративного управления / В. В. Бобыль // Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. – 2007. – Вип. 14. – С. 239–242. [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Бобиль В. В. Сучасний розвиток корпоративного управління у банківській діяльності / В. В. Бобиль // Вісник Національного банку України. – 2008. – № 1(143). – С. 65–67.
• Бобиль В. В. Антикризове управління банківськими ризиками : монограф. / В. В. Бобиль. – Дніпропетровськ : «Свідлер А.Л.», 2012. – 270 с. [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Бобиль В. В. Управління фінансовими ризиками банків: монограф. / В. В. Бобиль, Ю. П. Макаренко. — Дніпропетровськ: «Герда», 2014. — 266 с. [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Бобиль В. В. Фінансові ризики банків: теорія та практика управління в умовах кризи: монограф. / В. В. Бобиль. — Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. — Дніпропетровськ, 2016. — 298 с.

Див. також

• Банківський ризик
• Креативний банк
• Тимчасовий ощадний банк

Примітки

1. . scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 31 січня 2017. 
2. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017.