www.wikidata.uk-ua.nina.az

Статутне хартійне місто США У Сполучених Штатах Америки статутним хартійним вважається місто засади керування яким визна

Статутне (хартійне) місто (США)

У Сполучених Штатах Америки, статутним (хартійним) вважається місто, засади керування яким визначає власний статут міста, а не законодавство штату, провінції, регіону чи загальнофедерального рівня. У тих штатах, чиє законодавство дозволяє містам мати власні статути, місто може ухвалити чи змінити свій установчий статут (хартію) за власним рішенням або згідно з прописаними в уже існуючому статуті процедурами. Такі міста можуть бути під керуванням самих мешканців або ж через управлінські струтури третьої сторони, оскільки статут дає містові гнучкість обирати нові й передові типи самоврядних структур. За структурою адміністрування, статутні міста подібні до особливих адміністративних районів.

Приклади Редагувати

Каліфорнія Редагувати

До прикладу, у Каліфорнії міста, котрі не прийняли власного статуту, врядовуються згідно з відповідним законодавством штату. Таке місто називають Містом загального законодавства, котрим керує міська рада з 5-ти членів. Якщо ж місто має статус «хартійного», то воно може обрати довільну систему самоврядування, адже існують різні форми — до прикладу, система т. зв. «сильного мера» чи система «міського менеджера».  Станом на 22 лютого 2013 р., 121 з 478 міст у Каліфорнії мали статус хартійного міста. Наприклад, такими є Окленд, Ньюпорт-Біч, Пало Альто, Гантінґтон-Біч, Аламеда, Сан-Франциско, Ірвайн, Лос-Анджелес, Сан-Хосе та столиця штату — Сакраменто. Однак, хартійні міста, що підпорядковуються законодавству адміністративних одиниць, на території котрих вони знаходяться (провінцій чи країн) мають обмежену гнучкість щодо запровадження нових самоврядних структур.

Китай Редагувати

Поза Сполученими Штатами також існують міста, що функціюють у схожий спосіб. Живими прикладами таких міст є Гонконг та Макао — особливі адміністративні райони Китаю, подібні до хартійних міст, хоча їхні Конституції (себто, основні закони) походять з-за кордону і їх прямо не називають «хартійними містами» — ані у суто правничому, ані в загальному вжитку. У рамках політики «одна країна — дві системи», вони можуть зберігати капіталістичні засади своїх економік у тому вигляді, як вони існували ще за часів британської та португальської адміністрацій. У Китаї також є кілька особливих економічних зон, але вони не мають такої автономії, як особливі адміністративні райони. 

Самоврядування та адміністративна структура Редагувати

Широта діапазону можливих форм врядування, що їх прийнято вважати «хартійним містом», почасти призводить до розмитості та неоднозначності цього визначення. Однак, у більшості випадків, хартійним вважається місто, засноване на підставі власного статуту ще до того, як розпочнеться його широкомасштабна розбудова й розвиток. Попри той факт, що місто може прийняти новий «статут» задовго по тому як було вперше укладено зведення його правил, як це трапилося у випадку багатьох каліфорнійських міст, зазвичай визначенню суто хартійного міста строго відповідають лише ті муніципалітети, чиї статути визначають їх розбудову й розвиток чи впливає на творення соціальних структур від самого початку їх існування. Для хартійного міста можуть існувати декотрі винятки з чинних законів країни чи провінції. Останнє також може суттєво вирізнятися від одного регіону до іншого.

Направляючий статут може допомогти містам уникати адміністративних неефективностей та запроваджувати правила з альтернативними соціальними заохочуваннями. Таким чином, перевагою хартійних міст є доступна їм свобода у формування правил та засад самоврядування. До прикладу, чимало хартійних міст мають альтернативні системи оподаткування. Оскільки хартійні міста часто засновуються з метою широкомасштабної міської розбудови, ефективність використання обмежених земельних ресурсів міста має неабияке значення — для економічного розвитку як його громадян, так і його районів. Тож, замість традиційного податку на нерухоме майно, хартійні міста у США можуть використовувати податок на вартість землі, яким обкладається лише земля під будівлями — у такому випадку не створюється знеохочуючих чинників для забудови. 

Потенціал для розвитку Редагувати

Проект Пола Ромера Редагувати

Економіст Пол Ромер пропонує засновувати якнайбільше нових хартійних міст у країнах, що розвиваються. За його задумкою, відповідна країна має законодавчо виділити для такої мети певну територію під нове статутне місто. Керувати таким містом має представник третьої сторони — уряду розвиненої країни-гаранту, тоді як громадяни приймаючої країни (та, не виключено, інших країн) вільні переїжджати до міста чи виїжджати з нього на власний розсуд. Основна ідея таких хартійних міст полягає в тому, щоб давати громадянам країни, що розвивається, вибір — жити за усталеними для тієї країни порядками, чи в місті з відмінною системою, де б забезпечувалися основні правила та передумови для економічного розвитку. В ідеалі, через заснування такого міста — з правилами та самоврядуванням на кшталт високорозвинених країн, — посеред недорозвиненого регіону, можна створювати реальну альтернативу для бажаючих бажаючих емігрувати до більш розвинених країн.

Згідно із запропонованою Ромером концепцією, три основних чинника матимуть визначальний вплив при заснуванні такого міста. По-перше, приймаюча країна, що розвивається. Вона надає земельну ділянку, запроваджує для неї режим особливої реформованої зони, для котрої має бути затверджено відмінний від діючого на решті території набір правил. По-друге, розвинена країна-гарант керує регіоном — можливо, через наглядову раду та призначуваного голову — на кшталт того, як влаштовано керівництво Федеральною резервною системою в Сполучених Штатах. По-третє, країною, що постачатиме населення для громадян цього міста. Це може бути як, головним чином, приймаюча країна, так і низка країн.

На практиці, ідея Ромера знайшла відгук у деяких країнах. Так, після його зустрічі з Президентом Марком Раваломанана, на Мадагаскарі почали розглядати ідею заснування двох хартійних міст, однак подібні плани було скасовано щойно було усунено від влади політичне керівництво, що їх підтримувало. Пізніше, уряд Гондурасу також розглянув ідею заснування хартійного міста, хоча й без нагляду з боку уряду третьої сторони. 2011 року в Гондурасі навіть прийняли необхідне законодавство. Ромер обіймав при ньому посаду голови т. зв. «комітету з прозорості», з котрої він подав у відставку в вересні 2012 р. після того, як урядова аґенція Гондурасу, відповідальна за реалізацію проекту, підписала угоди з міжнародними девелоперськими компаніям без відома та ухвалення Комітету. А вже у жовтні 2012 р. й Верховний суд Гондурасу виніс рішення про неконституційність хартійних міст пославшись на неприпустимість того, що на їхню територію не поширюватиметься дія чинного гондураського законодавства.

Лазіка (Грузія) Редагувати

У Грузії, за часів президентства Саакашвілі було задумано подібний проект — невеличке периферійне, глибоко депресивне приморське містечко Лазіка. Розташоване на кордоні з окупованою Росією Абхазією, воно ще за часів СРСР страждало від недоінвестування (як і вся Західна Грузія). За задумом, будь-який підприємець чи мешканець міста мав би змогу обирати юрисдикцію для підсудності та розв'язання суперечок. Органи місцевого самоврядування мали самостійно обирати тип інституційного ландшафту — управлінський чи демократичний. Окрім типового для особливої економічної зони сприятливого податкового режиму, місцевість повинна була отримати автономну систему права — розглядалося запозичення британського права, — при цьому лишаючись частиною суверенної Грузії в решті аспектів. Єдиною відповідальністю уряду приймаючої країни (Грузії) у цьому проекті було з'єднання міста з рештою країни високоякісними комунікаціями та створення необхідних держагенцій. Проект було відтерміновано після парламентських виборів 2012 року, оскільки новосформований уряд скептично поставився до подібної ідеї.

Критика Редагувати

Спроба встановлення прозорих та працюючих інститутів на території Гондурасу і Мадагаскару не вийшла.

Президент Гондурасу Лобо прийшов до влади в результаті державного перевороту, просуваючи про-ділову риторику в обіцянці забезпечити зростання і можливості для гондураського народу. Його, природно, привернула концепція хартійного міста як інноваційний спосіб виконати цю обіцянку. Але через кілька років після початку проекту Ромеру довелося піти зі своєї посади голови "Комітету з прозорості", коли уряд Гондурасу почав діяти в таємниці. Сумнівна інвестиційна група тепер смикала за ниточки за спиною комітету. Стало ясно, що бачення Ромера про місто, кероване здоровими, прозорими правилами, не з'явиться в Гондурасі найближчим часом. Як він сам сказав, проект в кінцевому підсумку потрапив у "звичайні корпоративні, автократичні інтереси, які [були] зацікавлені в його використанні".

На Мадагаскарі неоколоніалістські побоювання в кінцевому рахунку перешкодили просуванню другого проекту Ромера "хартійне місто". Тодішній президент Мадагаскару Раваломанана прагнув вивчити інноваційні рішення для стимулювання зростання за рахунок залучення іноземних інвестицій. Хартійні міста ідеально підходили на папері, але на практиці приводили до запеклого опору. Раваломанана був названий зрадником, в районах, де планувалося побудувати міста, спалахнули жорстокі заворушення, і проект фактично завершився.

Ромер також припускав, що багаті країни можуть розглядати чартерні міста як вирішення проблеми обтяжливих імміграційних потоків. Можливо, рішенням проблеми імміграційного потоку в США з Мексики є створення хартійного міста в межах кордонів Мексики. З вливанням американських інвестицій і впровадженням здорових правил місто буде готове до зростання. Ця гавань зростання і можливостей, безумовно, буде популярна - хто б не хотів знайти краще життя без необхідності перетинати кордони і адаптуватися до нової культури? Але замість того, щоб позбутися від імміграційної проблеми, він може просто експортувати її в межі хартійного міста. І в цьому прикладі, що будуть робити США, коли імміграційний тиск неминуче зросте в цьому гіпотетичному мексиканському хартійному місті? Хто несе відповідальність за охорону небезпечних і убогих нетрів, якщо вони з'являться навколо його кордонів? Мало того, що зараз це проблема, для вирішення якої у приймаючої країни може не бути ресурсів, це все ще проблема для гаранта, якому доведеться вирішувати її за багато миль.

Через провал проектів хартійних міст до цих пір Ромер тепер говорить, що новий шлях вперед для розвинених країн полягає в тому, щоб фактично купувати землю в країнах, що розвиваються, а не просто експортувати свої правила та інвестиції. Іншими словами, він подвоює більш екстремальну версію ідеї, яка вже зазнала невдачі. Версія, яка, принаймні, буде ще більш непривабливою для країн, що розвиваються. Все це піднімає питання: чи варто все ще розвивати цю ідею? Мілтон Фрідман сказав: "Одна з найбільших помилок полягає в тому, щоб судити про політику та програми за їхніми намірами, а не за їх результатами". Це особливо вірно, коли в першу чергу виникає так багато внутрішніх проблем з ідеєю. Немає ніяких сумнівів в тому, що прихильники хартії міста керуються благими намірами. Але для країн, які шукають спосіб поліпшити життя своїх збіднілих громадян, благих намірів недостатньо. Прийшов час вислухати результати і раз і назавжди відмовитися від цієї ідеї.

Вільні приватні міста Редагувати

У своїй книзі «Вільні приватні міста» (англ. Free Private Cities) 2018 року Тит Гебель змінив концепцію Хартійного міста Пола Ромера, яка досі не знайшла реалізації. У вільному приватному місті приватна компанія пропонує мешканцям захист життя, свободи та власності на демаркаційній території як «надавачі державних послуг».

Див. також Редагувати

Бібліографія Редагувати

  1. . League of California Cities. 9 травня 2007. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 17 квітня 2008. 
  2. . State of California. Архів оригіналу за 30 березня 2010. Процитовано 17 квітня 2008. 
  3. . League of California Cities. 22 лютого 2013. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 23 червня 2016. 
  4. . League of California Cities. Архів оригіналу за 14 листопада 2008. Процитовано 14 листопада 2008. 
  5. Sebastian Mallaby (July–August 2010). The Politically Incorrect Guide to Ending Poverty. The Atlantic. 
  6. Concept [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.] from chartercities.org
  7. . Development Research Institute (амер.). Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 29 березня 2020. 
  8. . New York Times. 30 вересня 2012. Архів оригіналу за 8 грудня 2018. Процитовано 22 серпня 2017. 
  9. . Yahoo News. 18 жовтня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2017. 
  10. Brian Doherty (June 2013). . reason.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 16 травня 2013. 
  11. [Андерс] (2015). (українська). Львів: Видавництво Старого Лева. с. 235–237. ISBN 978-0-88132-697-0. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017. 
  12. Woolf, Matthew (15 липня 2019). . Devpolicy Blog from the Development Policy Centre (амер.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021. 

Додаткове читання Редагувати

  • Kemp, Roger L., "Model Government Charters: A City, County, Regional, State, and Federal Handbook," McFarland and Co., Inc., Publisher, Jefferson, NC, and London, ENG. (2007). (ISBN 978-0-7864-3154-0).
  • Lang Diane. Dillon's Rule...and the Birth of Home Rule (PDF). — New Mexico Municipal League, 1991. — 1 грудня. з джерела 30 травня 2008. Процитовано 2008-12-26.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Spoluchenih Shtatah Ameriki statutnim hartijnim vvazhayetsya misto zasadi keruvannya yakim viznachaye vlasnij statut mista a ne zakonodavstvo shtatu provinciyi regionu chi zagalnofederalnogo rivnya U tih shtatah chiye zakonodavstvo dozvolyaye mistam mati vlasni statuti misto mozhe uhvaliti chi zminiti svij ustanovchij statut hartiyu za vlasnim rishennyam abo zgidno z propisanimi v uzhe isnuyuchomu statuti procedurami Taki mista mozhut buti pid keruvannyam samih meshkanciv abo zh cherez upravlinski struturi tretoyi storoni oskilki statut daye mistovi gnuchkist obirati novi j peredovi tipi samovryadnih struktur Za strukturoyu administruvannya statutni mista podibni do osoblivih administrativnih rajoniv Zmist 1 Prikladi 1 1 Kaliforniya 1 2 Kitaj 2 Samovryaduvannya ta administrativna struktura 3 Potencial dlya rozvitku 3 1 Proekt Pola Romera 3 2 Lazika Gruziya 4 Kritika 5 Vilni privatni mista 6 Div takozh 7 Bibliografiya 8 Dodatkove chitannya 9 PosilannyaPrikladi RedaguvatiKaliforniya Redaguvati Do prikladu u Kaliforniyi mista kotri ne prijnyali vlasnogo statutu vryadovuyutsya zgidno z vidpovidnim zakonodavstvom shtatu Take misto nazivayut Mistom zagalnogo zakonodavstva kotrim keruye miska rada z 5 ti chleniv Yaksho zh misto maye status hartijnogo to vono mozhe obrati dovilnu sistemu samovryaduvannya adzhe isnuyut rizni formi do prikladu sistema t zv silnogo mera chi sistema miskogo menedzhera 1 2 Stanom na 22 lyutogo 2013 r 121 z 478 mist u Kaliforniyi mali status hartijnogo mista 3 Napriklad takimi ye Oklend Nyuport Bich Palo Alto Gantington Bich Alameda San Francisko Irvajn Los Andzheles San Hose ta stolicya shtatu Sakramento 4 Odnak hartijni mista sho pidporyadkovuyutsya zakonodavstvu administrativnih odinic na teritoriyi kotrih voni znahodyatsya provincij chi krayin mayut obmezhenu gnuchkist shodo zaprovadzhennya novih samovryadnih struktur Kitaj Redaguvati Poza Spoluchenimi Shtatami takozh isnuyut mista sho funkciyuyut u shozhij sposib Zhivimi prikladami takih mist ye Gonkong ta Makao osoblivi administrativni rajoni Kitayu podibni do hartijnih mist hocha yihni Konstituciyi sebto osnovni zakoni pohodyat z za kordonu i yih pryamo ne nazivayut hartijnimi mistami ani u suto pravnichomu ani v zagalnomu vzhitku U ramkah politiki odna krayina dvi sistemi voni mozhut zberigati kapitalistichni zasadi svoyih ekonomik u tomu viglyadi yak voni isnuvali she za chasiv britanskoyi ta portugalskoyi administracij U Kitayi takozh ye kilka osoblivih ekonomichnih zon ale voni ne mayut takoyi avtonomiyi yak osoblivi administrativni rajoni Samovryaduvannya ta administrativna struktura RedaguvatiShirota diapazonu mozhlivih form vryaduvannya sho yih prijnyato vvazhati hartijnim mistom pochasti prizvodit do rozmitosti ta neodnoznachnosti cogo viznachennya Odnak u bilshosti vipadkiv hartijnim vvazhayetsya misto zasnovane na pidstavi vlasnogo statutu she do togo yak rozpochnetsya jogo shirokomasshtabna rozbudova j rozvitok Popri toj fakt sho misto mozhe prijnyati novij statut zadovgo po tomu yak bulo vpershe ukladeno zvedennya jogo pravil yak ce trapilosya u vipadku bagatoh kalifornijskih mist zazvichaj viznachennyu suto hartijnogo mista strogo vidpovidayut lishe ti municipaliteti chiyi statuti viznachayut yih rozbudovu j rozvitok chi vplivaye na tvorennya socialnih struktur vid samogo pochatku yih isnuvannya Dlya hartijnogo mista mozhut isnuvati dekotri vinyatki z chinnih zakoniv krayini chi provinciyi Ostannye takozh mozhe suttyevo viriznyatisya vid odnogo regionu do inshogo Napravlyayuchij statut mozhe dopomogti mistam unikati administrativnih neefektivnostej ta zaprovadzhuvati pravila z alternativnimi socialnimi zaohochuvannyami Takim chinom perevagoyu hartijnih mist ye dostupna yim svoboda u formuvannya pravil ta zasad samovryaduvannya Do prikladu chimalo hartijnih mist mayut alternativni sistemi opodatkuvannya Oskilki hartijni mista chasto zasnovuyutsya z metoyu shirokomasshtabnoyi miskoyi rozbudovi efektivnist vikoristannya obmezhenih zemelnih resursiv mista maye neabiyake znachennya dlya ekonomichnogo rozvitku yak jogo gromadyan tak i jogo rajoniv Tozh zamist tradicijnogo podatku na neruhome majno hartijni mista u SShA mozhut vikoristovuvati podatok na vartist zemli yakim obkladayetsya lishe zemlya pid budivlyami u takomu vipadku ne stvoryuyetsya zneohochuyuchih chinnikiv dlya zabudovi Potencial dlya rozvitku RedaguvatiProekt Pola Romera Redaguvati Ekonomist Pol Romer proponuye zasnovuvati yaknajbilshe novih hartijnih mist u krayinah sho rozvivayutsya Za jogo zadumkoyu vidpovidna krayina maye zakonodavcho vidiliti dlya takoyi meti pevnu teritoriyu pid nove statutne misto Keruvati takim mistom maye predstavnik tretoyi storoni uryadu rozvinenoyi krayini garantu todi yak gromadyani prijmayuchoyi krayini ta ne viklyucheno inshih krayin vilni pereyizhdzhati do mista chi viyizhdzhati z nogo na vlasnij rozsud Osnovna ideya takih hartijnih mist polyagaye v tomu shob davati gromadyanam krayini sho rozvivayetsya vibir zhiti za ustalenimi dlya tiyeyi krayini poryadkami chi v misti z vidminnoyu sistemoyu de b zabezpechuvalisya osnovni pravila ta peredumovi dlya ekonomichnogo rozvitku V ideali cherez zasnuvannya takogo mista z pravilami ta samovryaduvannyam na kshtalt visokorozvinenih krayin posered nedorozvinenogo regionu mozhna stvoryuvati realnu alternativu dlya bazhayuchih bazhayuchih emigruvati do bilsh rozvinenih krayin 5 6 Zgidno iz zaproponovanoyu Romerom koncepciyeyu tri osnovnih chinnika matimut viznachalnij vpliv pri zasnuvanni takogo mista Po pershe prijmayucha krayina sho rozvivayetsya Vona nadaye zemelnu dilyanku zaprovadzhuye dlya neyi rezhim osoblivoyi reformovanoyi zoni dlya kotroyi maye buti zatverdzheno vidminnij vid diyuchogo na reshti teritoriyi nabir pravil Po druge rozvinena krayina garant keruye regionom mozhlivo cherez naglyadovu radu ta priznachuvanogo golovu na kshtalt togo yak vlashtovano kerivnictvo Federalnoyu rezervnoyu sistemoyu v Spoluchenih Shtatah Po tretye krayinoyu sho postachatime naselennya dlya gromadyan cogo mista Ce mozhe buti yak golovnim chinom prijmayucha krayina tak i nizka krayin Na praktici ideya Romera znajshla vidguk u deyakih krayinah Tak pislya jogo zustrichi z Prezidentom Markom Ravalomanana na Madagaskari pochali rozglyadati ideyu zasnuvannya dvoh hartijnih mist odnak podibni plani bulo skasovano shojno bulo usuneno vid vladi politichne kerivnictvo sho yih pidtrimuvalo 7 Piznishe uryad Gondurasu takozh rozglyanuv ideyu zasnuvannya hartijnogo mista hocha j bez naglyadu z boku uryadu tretoyi storoni 2011 roku v Gondurasi navit prijnyali neobhidne zakonodavstvo Romer obijmav pri nomu posadu golovi t zv komitetu z prozorosti z kotroyi vin podav u vidstavku v veresni 2012 r pislya togo yak uryadova agenciya Gondurasu vidpovidalna za realizaciyu proektu pidpisala ugodi z mizhnarodnimi developerskimi kompaniyam bez vidoma ta uhvalennya Komitetu 8 A vzhe u zhovtni 2012 r j Verhovnij sud Gondurasu vinis rishennya pro nekonstitucijnist hartijnih mist poslavshis na nepripustimist togo sho na yihnyu teritoriyu ne poshiryuvatimetsya diya chinnogo gonduraskogo zakonodavstva 9 10 Lazika Gruziya Redaguvati U Gruziyi za chasiv prezidentstva Saakashvili bulo zadumano podibnij proekt nevelichke periferijne gliboko depresivne primorske mistechko Lazika Roztashovane na kordoni z okupovanoyu Rosiyeyu Abhaziyeyu vono she za chasiv SRSR strazhdalo vid nedoinvestuvannya yak i vsya Zahidna Gruziya Za zadumom bud yakij pidpriyemec chi meshkanec mista mav bi zmogu obirati yurisdikciyu dlya pidsudnosti ta rozv yazannya superechok Organi miscevogo samovryaduvannya mali samostijno obirati tip institucijnogo landshaftu upravlinskij chi demokratichnij Okrim tipovogo dlya osoblivoyi ekonomichnoyi zoni spriyatlivogo podatkovogo rezhimu miscevist povinna bula otrimati avtonomnu sistemu prava rozglyadalosya zapozichennya britanskogo prava pri comu lishayuchis chastinoyu suverennoyi Gruziyi v reshti aspektiv Yedinoyu vidpovidalnistyu uryadu prijmayuchoyi krayini Gruziyi u comu proekti bulo z yednannya mista z reshtoyu krayini visokoyakisnimi komunikaciyami ta stvorennya neobhidnih derzhagencij Proekt bulo vidterminovano pislya parlamentskih viboriv 2012 roku oskilki novosformovanij uryad skeptichno postavivsya do podibnoyi ideyi 11 Kritika RedaguvatiSproba vstanovlennya prozorih ta pracyuyuchih institutiv na teritoriyi Gondurasu i Madagaskaru ne vijshla Prezident Gondurasu Lobo prijshov do vladi v rezultati derzhavnogo perevorotu prosuvayuchi pro dilovu ritoriku v obicyanci zabezpechiti zrostannya i mozhlivosti dlya gonduraskogo narodu Jogo prirodno privernula koncepciya hartijnogo mista yak innovacijnij sposib vikonati cyu obicyanku Ale cherez kilka rokiv pislya pochatku proektu Romeru dovelosya piti zi svoyeyi posadi golovi Komitetu z prozorosti koli uryad Gondurasu pochav diyati v tayemnici Sumnivna investicijna grupa teper smikala za nitochki za spinoyu komitetu Stalo yasno sho bachennya Romera pro misto kerovane zdorovimi prozorimi pravilami ne z yavitsya v Gondurasi najblizhchim chasom Yak vin sam skazav proekt v kincevomu pidsumku potrapiv u zvichajni korporativni avtokratichni interesi yaki buli zacikavleni v jogo vikoristanni Na Madagaskari neokolonialistski poboyuvannya v kincevomu rahunku pereshkodili prosuvannyu drugogo proektu Romera hartijne misto Todishnij prezident Madagaskaru Ravalomanana pragnuv vivchiti innovacijni rishennya dlya stimulyuvannya zrostannya za rahunok zaluchennya inozemnih investicij Hartijni mista idealno pidhodili na paperi ale na praktici privodili do zapeklogo oporu Ravalomanana buv nazvanij zradnikom v rajonah de planuvalosya pobuduvati mista spalahnuli zhorstoki zavorushennya i proekt faktichno zavershivsya Romer takozh pripuskav sho bagati krayini mozhut rozglyadati charterni mista yak virishennya problemi obtyazhlivih immigracijnih potokiv Mozhlivo rishennyam problemi immigracijnogo potoku v SShA z Meksiki ye stvorennya hartijnogo mista v mezhah kordoniv Meksiki Z vlivannyam amerikanskih investicij i vprovadzhennyam zdorovih pravil misto bude gotove do zrostannya Cya gavan zrostannya i mozhlivostej bezumovno bude populyarna hto b ne hotiv znajti krashe zhittya bez neobhidnosti peretinati kordoni i adaptuvatisya do novoyi kulturi Ale zamist togo shob pozbutisya vid immigracijnoyi problemi vin mozhe prosto eksportuvati yiyi v mezhi hartijnogo mista I v comu prikladi sho budut robiti SShA koli immigracijnij tisk neminuche zroste v comu gipotetichnomu meksikanskomu hartijnomu misti Hto nese vidpovidalnist za ohoronu nebezpechnih i ubogih netriv yaksho voni z yavlyatsya navkolo jogo kordoniv Malo togo sho zaraz ce problema dlya virishennya yakoyi u prijmayuchoyi krayini mozhe ne buti resursiv ce vse she problema dlya garanta yakomu dovedetsya virishuvati yiyi za bagato mil Cherez proval proektiv hartijnih mist do cih pir Romer teper govorit sho novij shlyah vpered dlya rozvinenih krayin polyagaye v tomu shob faktichno kupuvati zemlyu v krayinah sho rozvivayutsya a ne prosto eksportuvati svoyi pravila ta investiciyi Inshimi slovami vin podvoyuye bilsh ekstremalnu versiyu ideyi yaka vzhe zaznala nevdachi Versiya yaka prinajmni bude she bilsh neprivablivoyu dlya krayin sho rozvivayutsya Vse ce pidnimaye pitannya chi varto vse she rozvivati cyu ideyu Milton Fridman skazav Odna z najbilshih pomilok polyagaye v tomu shob suditi pro politiku ta programi za yihnimi namirami a ne za yih rezultatami Ce osoblivo virno koli v pershu chergu vinikaye tak bagato vnutrishnih problem z ideyeyu Nemaye niyakih sumniviv v tomu sho prihilniki hartiyi mista keruyutsya blagimi namirami Ale dlya krayin yaki shukayut sposib polipshiti zhittya svoyih zbidnilih gromadyan blagih namiriv nedostatno Prijshov chas visluhati rezultati i raz i nazavzhdi vidmovitisya vid ciyeyi ideyi 12 Vilni privatni mista RedaguvatiU svoyij knizi Vilni privatni mista angl Free Private Cities 2018 roku Tit Gebel zminiv koncepciyu Hartijnogo mista Pola Romera yaka dosi ne znajshla realizaciyi U vilnomu privatnomu misti privatna kompaniya proponuye meshkancyam zahist zhittya svobodi ta vlasnosti na demarkacijnij teritoriyi yak nadavachi derzhavnih poslug Div takozh RedaguvatiMisto derzhava Pravilo Dillona en Imperske Vilne misto Miske samovryaduvannya u SShA Mikroderzhava Zona zajnyatosti ta ekonomichnogo rozvitku Gonduras en Osoblivij administrativnij rajon KNR Administrativnij podil Efiopiyi Miska zona pidpriyemnictva en Bibliografiya Redaguvati Charter Cities League of California Cities 9 travnya 2007 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 17 kvitnya 2008 California Government Code Title 4 Government of Cities Chapter 2 Classification State of California Arhiv originalu za 30 bereznya 2010 Procitovano 17 kvitnya 2008 Charter Cities List League of California Cities 22 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 23 chervnya 2016 Charter Cities League of California Cities Arhiv originalu za 14 listopada 2008 Procitovano 14 listopada 2008 Sebastian Mallaby July August 2010 The Politically Incorrect Guide to Ending Poverty The Atlantic Concept Arhivovano 11 travnya 2011 u Wayback Machine from chartercities org Aid Watch Development Research Institute amer Arhiv originalu za 2 travnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Plan for Charter City to Fight Honduras Poverty Loses Its Initiator New York Times 30 veresnya 2012 Arhiv originalu za 8 grudnya 2018 Procitovano 22 serpnya 2017 Honduran supreme court rejects model cities idea Yahoo News 18 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 22 serpnya 2017 Brian Doherty June 2013 The Blank Slate State reason com Arhiv originalu za 23 serpnya 2017 Procitovano 16 travnya 2013 Anders 2015 Velike Pererodzhennya ukrayinska Lviv Vidavnictvo Starogo Leva s 235 237 ISBN 978 0 88132 697 0 Arhiv originalu za 23 serpnya 2017 Procitovano 22 serpnya 2017 Woolf Matthew 15 lipnya 2019 Why charter cities have failed Devpolicy Blog from the Development Policy Centre amer Arhiv originalu za 25 listopada 2021 Procitovano 25 listopada 2021 Dodatkove chitannya RedaguvatiKemp Roger L Model Government Charters A City County Regional State and Federal Handbook McFarland and Co Inc Publisher Jefferson NC and London ENG 2007 ISBN 978 0 7864 3154 0 Lang Diane Dillon s Rule and the Birth of Home Rule PDF New Mexico Municipal League 1991 1 grudnya Arhivovano z dzherela 30 travnya 2008 Procitovano 2008 12 26 Posilannya RedaguvatiKonstituciya Shtatu Kaliforniya st 11 Misceve samovryaduvannya Globalni vidomosti pro hartijni mista Atlantik Nepolitkorektnij vihid z bidnosti Arhivovano 28 lipnya 2012 u Wayback Machine Vistup Pola Romera pro Hartijni mista Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine na platformi TED Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Statutne hartijne misto SShA amp oldid 38314821