www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стаття 9 Конституції Японії це пункт чинної Конституції Японії 1946 року який забороняє військову діяльність а також утр

Стаття 9 Конституції Японії

Стаття 9 Конституції Японії — це пункт чинної Конституції Японії 1946 року, який забороняє військову діяльність, а також утримання збройних сил.

Текст Редагувати

Японською мовою:

Українською:

Дебати Редагувати

Інтерпретація статті стосовно Сил самооборони Японії є суперечливою. З боку політичних правих лунали заклики до її скасування або зміни. На тлі військової потужності Китайської Народної Республіки, яка зростає, правоконсервативний уряд під керівництвом прем'єр-міністра Сіндзо Абе вирішив у липні 2014 року переосмислити конституцію і таким чином запровадити нову військову доктрину. Після успішного парламентського голосування у вересні 2015 року Японія відтепер має право використовувати право на «колективну самооборону» і воювати разом із союзниками в конфліктах, навіть якщо вона не зазнає прямого нападу.

Історія Редагувати

Під час окупації як пізніший хошу хонрю («консервативний мейнстрим») навколо прем'єр-міністра Йосіда Сіґеру, так і політичні ліві інтерпретували статтю як суворе обмеження військових можливостей і частково як заборону на будь-які збройні сили, тоді як пізніша хосю борю ("консервативний антимейнстрим) лібералів і консерваторів навколо Хатояма Ітіро, Асіда Хітосі й Сіґеміцу Мамору закликала до переозброєння і (часткової) емансипації від Сполучених Штатів. Водночас ще до укладення першого договору про безпеку 1952 року, США почали вимагати від Японії внеску у власну оборону.

Коли в 1954 році до політичного керівництва прийшли ревізіоністи з «бічної течії» Хатоями, тлумачення статті 9 змінилося і стало забороною на військовий потенціал, що перевищує мінімум, необхідний для захисту від прямого нападу. Це стосувалося і створення сил самооборони. Після заснування Ліберально-демократичної партії (ЛДП) у 1955 році обидві консервативні течії погодилися на цей базовий консенсус під тиском Соціалістичної партії Японії, яка дотримувалася суворо пацифістської інтерпретації статті 9, особливо у своєму лівому крилі. Однак прихильники Хатоями, які очолювали уряд до 1960 року, ще більше розширили потенційну сферу застосування цієї інтерпретації: Так, Кіші Нобусуке (фракція Кіші, hoshu bōryū) заявив у 1957 році, що для Японії не буде неконституційним озброєння ядерною зброєю, навіть якщо вона наразі не має наміру цього робити.

Під час подекуди насильницьких протестів лівих політичних сил проти Договору безпеки (і його перевидання 1960 року) у 1950-х і 1960-х роках, стаття 9 стала центральним аргументом у політичній суперечці з правими політичними силами щодо зовнішньої політики й політики безпеки. Уряд після Кісі, який до 1970-х років знову перебував під контролем «основних» прихильників Йошиди, зберіг свою позицію, але обмежив зростання військових витрат (1,78% ВВП у 1955 році, <1% у 1967 році). У 1976 році рішенням кабінету міністрів було закріплено обмеження оборонних витрат на рівні 1% ВВП.

Коли Коідзумі Дзюн'ічіро (фракція Морі, hoshu bōryū) розширив тлумачення статті 9, включивши до неї форму колективної оборони після 2001 року, коли Японія брала участь у місії в Іраку, дебати щодо статті 9 знову розгорілися. Ліві політичні сили вважали антитерористичний закон Коїдзумі й розгортання військ за кордоном неконституційними. Законодавче управління Кабінету Міністрів також вважало колективну оборону такою, що не підпадає під дію Конституції, але під тиском уряду, а саме секретаря Кабінету Міністрів Фукуди і його заступника Абе, переглянуло свою позицію: оскільки японські солдати в Іраку брали участь в основному в гуманітарній місії з відновлення, то це не був випадок колективної оборони.

У 2005 році опитування показали, що близько половини респондентів виступали за внесення змін до статті 9, як пропонували фракції ЛДП і Демократичної партії. В опитуванні, проведеному у 2020 році, 69 відсотків респондентів виступили проти цього.

Примітки Редагувати

  1. Abkehr vom Pazifismus?: Japan darf Soldaten ins Ausland schicken. FAZ.NET (нім.). 18 вересня 2015. ISSN 0174-4909. Процитовано 12 липня 2023. 
  2. Richard J. Samuels: Securing Japan. Tokyo's grand strategy and the future of East Asia. Cornell University Press, Ithaca, 2008, ISBN 978-0-8014-7490-3, darin insb. Kap. 2, s. 38–59
  3. Samuels, S. 94–99: De facto collective self-defense
  4. Samuels, S. 81 f.
  5. . web.archive.org. 11 червня 2021. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 12 липня 2023. 

Посилання Редагувати

  • Конституція Японії (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stattya 9 Konstituciyi Yaponiyi ce punkt chinnoyi Konstituciyi Yaponiyi 1946 roku yakij zaboronyaye vijskovu diyalnist a takozh utrimannya zbrojnih sil Zmist 1 Tekst 2 Debati 2 1 Istoriya 3 Primitki 4 PosilannyaTekst RedaguvatiYaponskoyu movoyu 第九条 日本国民は 正義と秩序を基調とする国際平和を誠実に希求し 国権の発動たる戦争と 武力による威嚇又は武力の行使は 国際紛争を解決する手段としては 永久にこれを放棄する 二 前項の目的を達するため 陸海空軍その他の戦力は これを保持しない 国の交戦権は これを認めない Ukrayinskoyu i Narod Yaponiyi shiro bazhaye mizhnarodnogo miru zasnovanogo na spravedlivosti ta poryadku i nazavzhdi vidmovlyayetsya vid vijni yak zdijsnennya nacionalnoyi vladi a takozh vid pogrozi siloyu abo yiyi zastosuvannya yak zasobu virishennya mizhnarodnih superechok ii Dlya dosyagnennya cilej poperednogo punktu suhoputni vijskovo morski vijskovo povitryani ta inshi zbrojni sili ne povinni utrimuvatisya iii Pravo derzhavi na vedennya vijni ne viznayetsya Debati RedaguvatiInterpretaciya statti stosovno Sil samooboroni Yaponiyi ye superechlivoyu Z boku politichnih pravih lunali zakliki do yiyi skasuvannya abo zmini Na tli vijskovoyi potuzhnosti Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki yaka zrostaye pravokonservativnij uryad pid kerivnictvom prem yer ministra Sindzo Abe virishiv u lipni 2014 roku pereosmisliti konstituciyu i takim chinom zaprovaditi novu vijskovu doktrinu Pislya uspishnogo parlamentskogo golosuvannya u veresni 2015 roku Yaponiya vidteper maye pravo vikoristovuvati pravo na kolektivnu samooboronu i voyuvati razom iz soyuznikami v konfliktah navit yaksho vona ne zaznaye pryamogo napadu 1 Istoriya Redaguvati Pid chas okupaciyi yak piznishij hoshu honryu konservativnij mejnstrim navkolo prem yer ministra Josida Sigeru tak i politichni livi interpretuvali stattyu yak suvore obmezhennya vijskovih mozhlivostej i chastkovo yak zaboronu na bud yaki zbrojni sili todi yak piznisha hosyu boryu konservativnij antimejnstrim liberaliv i konservatoriv navkolo Hatoyama Itiro Asida Hitosi j Sigemicu Mamoru zaklikala do pereozbroyennya i chastkovoyi emansipaciyi vid Spoluchenih Shtativ Vodnochas she do ukladennya pershogo dogovoru pro bezpeku 1952 roku SShA pochali vimagati vid Yaponiyi vnesku u vlasnu oboronu Koli v 1954 roci do politichnogo kerivnictva prijshli revizionisti z bichnoyi techiyi Hatoyami tlumachennya statti 9 zminilosya i stalo zaboronoyu na vijskovij potencial sho perevishuye minimum neobhidnij dlya zahistu vid pryamogo napadu Ce stosuvalosya i stvorennya sil samooboroni Pislya zasnuvannya Liberalno demokratichnoyi partiyi LDP u 1955 roci obidvi konservativni techiyi pogodilisya na cej bazovij konsensus pid tiskom Socialistichnoyi partiyi Yaponiyi yaka dotrimuvalasya suvoro pacifistskoyi interpretaciyi statti 9 osoblivo u svoyemu livomu krili Odnak prihilniki Hatoyami yaki ocholyuvali uryad do 1960 roku she bilshe rozshirili potencijnu sferu zastosuvannya ciyeyi interpretaciyi Tak Kishi Nobusuke frakciya Kishi hoshu bōryu zayaviv u 1957 roci sho dlya Yaponiyi ne bude nekonstitucijnim ozbroyennya yadernoyu zbroyeyu navit yaksho vona narazi ne maye namiru cogo robiti Pid chas podekudi nasilnickih protestiv livih politichnih sil proti Dogovoru bezpeki i jogo perevidannya 1960 roku u 1950 h i 1960 h rokah stattya 9 stala centralnim argumentom u politichnij superechci z pravimi politichnimi silami shodo zovnishnoyi politiki j politiki bezpeki Uryad pislya Kisi yakij do 1970 h rokiv znovu perebuvav pid kontrolem osnovnih prihilnikiv Joshidi zberig svoyu poziciyu ale obmezhiv zrostannya vijskovih vitrat 1 78 VVP u 1955 roci lt 1 u 1967 roci U 1976 roci rishennyam kabinetu ministriv bulo zakripleno obmezhennya oboronnih vitrat na rivni 1 VVP 2 Koli Koidzumi Dzyun ichiro frakciya Mori hoshu bōryu rozshiriv tlumachennya statti 9 vklyuchivshi do neyi formu kolektivnoyi oboroni pislya 2001 roku koli Yaponiya brala uchast u misiyi v Iraku debati shodo statti 9 znovu rozgorilisya Livi politichni sili vvazhali antiteroristichnij zakon Koyidzumi j rozgortannya vijsk za kordonom nekonstitucijnimi Zakonodavche upravlinnya Kabinetu Ministriv takozh vvazhalo kolektivnu oboronu takoyu sho ne pidpadaye pid diyu Konstituciyi ale pid tiskom uryadu a same sekretarya Kabinetu Ministriv Fukudi i jogo zastupnika Abe pereglyanulo svoyu poziciyu oskilki yaponski soldati v Iraku brali uchast v osnovnomu v gumanitarnij misiyi z vidnovlennya to ce ne buv vipadok kolektivnoyi oboroni 3 U 2005 roci opituvannya pokazali sho blizko polovini respondentiv vistupali za vnesennya zmin do statti 9 yak proponuvali frakciyi LDP i Demokratichnoyi partiyi 4 V opituvanni provedenomu u 2020 roci 69 vidsotkiv respondentiv vistupili proti cogo 5 Primitki Redaguvati Abkehr vom Pazifismus Japan darf Soldaten ins Ausland schicken FAZ NET nim 18 veresnya 2015 ISSN 0174 4909 Procitovano 12 lipnya 2023 Richard J Samuels Securing Japan Tokyo s grand strategy and the future of East Asia Cornell University Press Ithaca 2008 ISBN 978 0 8014 7490 3 darin insb Kap 2 s 38 59 Samuels S 94 99 De facto collective self defense Samuels S 81 f 69 oppose change to Japanese Constitution s war renouncing Article 9 poll shows The Japan Times web archive org 11 chervnya 2021 Arhiv originalu za 11 chervnya 2021 Procitovano 12 lipnya 2023 Posilannya RedaguvatiKonstituciya Yaponiyi yap Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stattya 9 Konstituciyi Yaponiyi amp oldid 40171924