Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2012) |
Координати: 5°47′01″ пд. ш. 144°19′54″ сх. д. / 5.7837111° пд. ш. 144.331722° сх. д.
Стародавнє землеробське поселення Кука (Болото Кука) — археологічна пам'ятка на території Папуа Нової Гвінеї, що показує ізольований розвиток сільського господарства протягом 7-10 тисячоліть. Розташована в південно-східній частині острова Нова Гвінея, в провінції Західний Гайлендс на висоті 1550 метрів над рівнем моря, у високогірній долині Вахгі. Площа пам'ятки — 116 гектарів. У даній болотистій місцевості збереглися сліди переходу від збирання до сільського господарства. За оцінками археологів, у даній місцевості цей процес відбувався приблизно в 5 тисячолітті до н. е. До цього періоду належать знайдені пагорби-грядки по кромці вологої зони. Приблизно за 2000 років до н. е. тут була створена система дренажних каналів, пов'язаних у єдину мережу. Переважно вирощувалися фруктові й горіхові дерева, рослини з їстівними коренями — ямс, таро, пасовищні культури, цукрова тростина, зелень, листяні овочі та банани. Археологічні розкопки та дослідження проводяться з 1960-х років, піонером у цій галузі був австралійський археолог Джек Голсон. На території пам'ятки проживає плем'я кавелка, з 1990-х років вони вирощують солодку картоплю, банани та каву. У 2008 році місцевість включена до списку Всесвітньої спадщини.
Стародавнє землеробське поселення Кука | |
---|---|
Kuk Early Agricultural Site | |
Світова спадщина | |
5°47′01″ пд. ш. 144°19′54″ сх. д. / 5.783711111138877925° пд. ш. 144.33172222224777670° сх. д. | |
Країна | Папуа Нова Гвінея Західний Гайлендс |
Тип | Культурний |
Критерії | iii, iv, v |
Об'єкт № | 887 |
Регіон | Азія і Океанія |
Зареєстровано: | 2008 (32 сесія) |
| |
Примітки ред.
- * Назва в офіційному англомовному списку
- http://whc.unesco.org/en/list/?search=&search_by_country=&type=&media=®ion=&order=region
- http://whc.unesco.org/en/list