Старе місто Замостя (пол. Stare Miasto w Zamościu) — найстаріший історичний район міста Замостя в Польщі.
Старе місто Замостя | |
---|---|
Old City of Zamość | |
Світова спадщина | |
Ратуша і Великий ринок Старого міста Замостя | |
50°43′14″ пн. ш. 23°15′30″ сх. д. / 50.72056° пн. ш. 23.25833° сх. д. | |
Країна | Польща |
Тип | Культурний |
(Критерії) | iv |
Об'єкт № | 564 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1992 (16 сесія) |
Старе місто Замостя у Вікісховищі |
Район з 1992 року є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Старе місто Замостя має площу 75 га в охоронній зоні з площею 200 га.
Історія
Історія Старого міста Замостя почалася в 1580 році, коли головний радник польського короля Стефана Баторія, могутній магнат і канцлер Ян Замойський (1542—1605), гетьман великий коронний, задумав створити у своїх володіннях місто — бастіонну фортецю. Для цієї мети магнат вибрав землі поблизу своєї батьківщини — села Скоківки, розташованого на перехресті важливих торговельних шляхів між сходом і заходом. Старе місто будували на необжитому місці як єдиний міський ансамбль. Для реалізації свого задуму Замойський уклав угоду з відомим італійським містобудівником, архітектором, урбаністом, фортифікатором доби Ренесансу — Бернардо Морандо (бл. 1540—1600) з Падуї. Морандо деякі роботи виконав також і в Україні — у Львові, Кам'янці-Подільському, Шаргороді.
Нова цитадель, укріплена потужними фортифікаціями, поряд із Гданськом і Ченстоховою успішно витримала атаку шведів у 1656 році. Щоправда, під час Північної війни в 1705 році український гетьман Іван Мазепа, на вимогу московитського полковника Головіна взяти польську цитадель, після 5 тижнів переговорів з комендантом фортеці без штурму увійшов до Замостя, на стінах якого було понад 200 гармат.
Замостя було в складі Австрійської імперії, під протекторатом наполеонівської Франції, а в 1813 році фортеця після місячної облоги увійшла до складу Російської імперії. Під час Листопадового повстання поляків і литовців проти Російської імперії у 1830—1831 роках, цитадель Замостя здалася російським військам останньою.
Найважливіші об'єкти Старого міста
- Фортечні мури. Проект міських оборонних укріплень розробив італієць, військовий інженер, артилерист, будівельник і архітектор, родом із Венеції — Андреа дель Аква (1584—1656). Фортечні мури справно виконувалм свою оборонну функцію, однак з плином часу морально застаріли, а деякі зруйнувалися. Фортеця втратила своє значення після 1866 року переставши відповідати тодішнім методам ведення війни. На місці колись потужних оборонних стін посадили міські сади. Збереглися Львівські ворота, Люблінські ворота, Щебрешинські ворота, Ротонда, високі вали, бастіони.
- Ринкові площі Старого міста:
- Площа [pl] — центральна площа Старого міста. Має форму квадрата зі сторонами 100 на 100 метрів, від якого відходять вісім вулиць які є продовження його сторін. По периметру квадрата розміщені житлові будинки зі склепінчастими галереями. Найцікавішими з них є п'ять будинків у стилі бароко на північній стороні площі праворуч від ратуші, які були побудовані в середині XVII століття. Вони прикрашені барельєфами та фризами. Особливе зацікавлення викликає будинок Лінка, прикрашений статуями персонажів грецької міфології та будинок Морандовських з вишуканими порталами.
- [pl] і [pl] розміщені на перпендикулярній лінії до головної вулиці, яка з'єднувала резиденцію Замойського з бастіоном № 7. Назва «Соляний ринок» походить від солі, яка зберігалася та продавалася тут. Аркади будинків збереглися до наших часів тільки у східній та північній стороні площі. Назва «Водний ринок» походить від безпосередньої близькості води — так званої Великої затоки, яка захищала доступ до фортечних стін. Найімовірніше він ніколи не був місцем торгівлі. Ринок з фонтаном має форму квадрата 50 на 50 м.
- Ратуша Старого міста з 52-метровою вежею, побудована у стилі Відродження, стоїть на північній стороні площі Великого ринку і є архітектурним символом Замостя. Від 1591 року, початку свого будівництва, ратуша неодноразово перебудовувалася і теперішнього вигляду вона набула в середині XVII століття. Початковий проект італійського архітектора Морандо не передбачав сходів, які були побудовані пізніше. А коли виникла загроза завалення вежі, в 1639—1651 роках її перебудували за проектом руського (українського) архітектора Івана Ярошевича при співпраці будівничого Й. Вольфа. Тоді ж на вежі з'явився годинник.
- Храми Старого міста:
- Францисканський костел — найбільший храм у Замості та один з найбільших у Польщі. Будувався у 1637—1654 роках на замовлення Томаша Замойського та його дружини Катерини Острозької. У 1784 році тут влаштували військовий склад, а в 1840 році — казарми. Після 1918 року тут був музей, кінотеатр. З 1993 року в його стіни знову повернулися францисканці.
- — храм реформаторського монастиря побудований у 1680—1686 роках за проектом . Після запровадження реформ Йосифа II будівля була перетворена на військовий склад. У 1918 року там влаштували театр. 1922 року споруду повернули церкві. Протягом перших трьох місяців Другої світової війни тут переховували картину Яна Матейка «Пруська данина», яку безуспішно шукали німці.
- — колишня василіянська греко-католицька церква Св. Миколая побудована в 1618—1631 роках на місці дерев'яної церкви. З 1917 року служить як храм римо-католиків.
- — невеликий, бароковий, з однією навою, костел, побудований у 1696 році за проектом Яна Міхала Лінка на замовлення Анни Францішки Ґніньської, дружини Марціна Замойського. Тридверний монастир, що прилягає до костелу, був побудований тільки в 1769—1774 роках на замовлення Яна Якуба Замойського. Пізніше він коротко служив кларискам, потім францисканцям та сестрам милосердя. З 1817 року тут був військовий шпиталь. Після Першої світової війни тут була поліція, а після Другої світової війни до 1985 року — дитячий будинок. З 2010 року тут знаходиться Державна школа музики I і II ступеня імені Кароля Шимановського.
- Церква, монастир і лікарня боніфратрів — побудовані в 1756—1773 роках. Після 1784 року тут розміщувалася корчма «Під коропом», звідси назва «Підкарп'я».
- Синагога — один із найзнаменитіших прикладів єврейського будівництва та пізнього ренесансу у Польщі. Побудована у 1610 році в центрі єврейського кварталу на місці дерев'яної. Під час другої світової війни німці зруйнували синагогу. Будівля має багато оздоблені стіни, склепіння, а також місце зберігання Тори. Тепер тут розміщується мультимедійний Музей історії євреїв Замостя, а в головному залі організовуються концерти і виставки.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Ідеальне місто неподалік Львова // Україна молода 08.04.2016
- Фортеця Замостя [ 2016-04-26 у Wayback Machine.] allcastle.info (рос.)
- Соляний ринок turystyka.zamosc.pl (пол.)
- Водний ринок turystyka.zamosc.pl (пол.)
- Старе місто Замостя [ 2016-04-20 у Wayback Machine.] polska.travel (пол.)
- Ратуша в Замо́стю RuTraveller (рос.)
- Костел францисканців turystyka.zamosc.pl (пол.)
- Костел Св. Катерини turystyka.zamosc.pl (пол.)
- Костел Св. Миколая turystyka.zamosc.pl (пол.)
- Костел кларисок turystyka.zamosc.pl (пол.)
- Церква, монастир і лікарня боніфратрів turystyka.zamosc.pl (пол.)
- Замость — ідея на казкові вихідні [ 19 листопада 2017 у Wayback Machine.] ТаІФ
- Синагога travel.zamosc.pl (пол.)
Джерела
- Вуйцик В. Архівні джерела про перебування архітектора Бернардо Морандо у Львові // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Секції мистецтвознавства. — Львів, 1994. — Т. CCXXVII. — С. 369.
Посилання
- Старе місто Замостя на сайті unesco.org (англ.)
- Офіційний сайт міста Замостя (пол.)
- Morando Bernardo // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. — T. 7. — S. 463. (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zamość |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stare misto Zamostya pol Stare Miasto w Zamosciu najstarishij istorichnij rajon mista Zamostya v Polshi Stare misto ZamostyaOld City of Zamosc Svitova spadshinaRatusha i Velikij rinok Starogo mista Zamostya50 43 14 pn sh 23 15 30 sh d 50 72056 pn sh 23 25833 sh d 50 72056 23 25833Krayina PolshaTipKulturnijKriteriyiivOb yekt 564RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1992 16 sesiya Stare misto Zamostya u Vikishovishi Rajon z 1992 roku ye ob yektom Svitovoyi spadshini YuNESKO Stare misto Zamostya maye ploshu 75 ga v ohoronnij zoni z plosheyu 200 ga Karta Starogo mista Zamostya 2014 Kam yanici virmeniv na Velikij rinkovij ploshi Zamostya Muzej ZamostyaIstoriyaIstoriya Starogo mista Zamostya pochalasya v 1580 roci koli golovnij radnik polskogo korolya Stefana Batoriya mogutnij magnat i kancler Yan Zamojskij 1542 1605 getman velikij koronnij zadumav stvoriti u svoyih volodinnyah misto bastionnu fortecyu Dlya ciyeyi meti magnat vibrav zemli poblizu svoyeyi batkivshini sela Skokivki roztashovanogo na perehresti vazhlivih torgovelnih shlyahiv mizh shodom i zahodom Stare misto buduvali na neobzhitomu misci yak yedinij miskij ansambl Dlya realizaciyi svogo zadumu Zamojskij uklav ugodu z vidomim italijskim mistobudivnikom arhitektorom urbanistom fortifikatorom dobi Renesansu Bernardo Morando bl 1540 1600 z Paduyi Morando deyaki roboti vikonav takozh i v Ukrayini u Lvovi Kam yanci Podilskomu Shargorodi Bernardo Morando Nova citadel ukriplena potuzhnimi fortifikaciyami poryad iz Gdanskom i Chenstohovoyu uspishno vitrimala ataku shvediv u 1656 roci Shopravda pid chas Pivnichnoyi vijni v 1705 roci ukrayinskij getman Ivan Mazepa na vimogu moskovitskogo polkovnika Golovina vzyati polsku citadel pislya 5 tizhniv peregovoriv z komendantom forteci bez shturmu uvijshov do Zamostya na stinah yakogo bulo ponad 200 garmat Zamostya bulo v skladi Avstrijskoyi imperiyi pid protektoratom napoleonivskoyi Franciyi a v 1813 roci fortecya pislya misyachnoyi oblogi uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi Pid chas Listopadovogo povstannya polyakiv i litovciv proti Rosijskoyi imperiyi u 1830 1831 rokah citadel Zamostya zdalasya rosijskim vijskam ostannoyu Najvazhlivishi ob yekti Starogo mistaShebreshinski vorota 2010 Fortechni muri Proekt miskih oboronnih ukriplen rozrobiv italiyec vijskovij inzhener artilerist budivelnik i arhitektor rodom iz Veneciyi Andrea del Akva 1584 1656 Fortechni muri spravno vikonuvalm svoyu oboronnu funkciyu odnak z plinom chasu moralno zastarili a deyaki zrujnuvalisya Fortecya vtratila svoye znachennya pislya 1866 roku perestavshi vidpovidati todishnim metodam vedennya vijni Na misci kolis potuzhnih oboronnih stin posadili miski sadi Zbereglisya Lvivski vorota Lyublinski vorota Shebreshinski vorota Rotonda visoki vali bastioni Rinkovi ploshi Starogo mista Plosha pl centralna plosha Starogo mista Maye formu kvadrata zi storonami 100 na 100 metriv vid yakogo vidhodyat visim vulic yaki ye prodovzhennya jogo storin Po perimetru kvadrata rozmisheni zhitlovi budinki zi sklepinchastimi galereyami Najcikavishimi z nih ye p yat budinkiv u stili baroko na pivnichnij storoni ploshi pravoruch vid ratushi yaki buli pobudovani v seredini XVII stolittya Voni prikrasheni barelyefami ta frizami Osoblive zacikavlennya viklikaye budinok Linka prikrashenij statuyami personazhiv greckoyi mifologiyi ta budinok Morandovskih z vishukanimi portalami pl i pl rozmisheni na perpendikulyarnij liniyi do golovnoyi vulici yaka z yednuvala rezidenciyu Zamojskogo z bastionom 7 Nazva Solyanij rinok pohodit vid soli yaka zberigalasya ta prodavalasya tut Arkadi budinkiv zbereglisya do nashih chasiv tilki u shidnij ta pivnichnij storoni ploshi Nazva Vodnij rinok pohodit vid bezposerednoyi blizkosti vodi tak zvanoyi Velikoyi zatoki yaka zahishala dostup do fortechnih stin Najimovirnishe vin nikoli ne buv miscem torgivli Rinok z fontanom maye formu kvadrata 50 na 50 m Ratusha 2011 Ratusha Starogo mista z 52 metrovoyu vezheyu pobudovana u stili Vidrodzhennya stoyit na pivnichnij storoni ploshi Velikogo rinku i ye arhitekturnim simvolom Zamostya Vid 1591 roku pochatku svogo budivnictva ratusha neodnorazovo perebudovuvalasya i teperishnogo viglyadu vona nabula v seredini XVII stolittya Pochatkovij proekt italijskogo arhitektora Morando ne peredbachav shodiv yaki buli pobudovani piznishe A koli vinikla zagroza zavalennya vezhi v 1639 1651 rokah yiyi perebuduvali za proektom ruskogo ukrayinskogo arhitektora Ivana Yaroshevicha pri spivpraci budivnichogo J Volfa Todi zh na vezhi z yavivsya godinnik Hrami Starogo mista Franciskanskij kostel najbilshij hram u Zamosti ta odin z najbilshih u Polshi Buduvavsya u 1637 1654 rokah na zamovlennya Tomasha Zamojskogo ta jogo druzhini Katerini Ostrozkoyi U 1784 roci tut vlashtuvali vijskovij sklad a v 1840 roci kazarmi Pislya 1918 roku tut buv muzej kinoteatr Z 1993 roku v jogo stini znovu povernulisya franciskanci Kostel franciskanciv 2011 hram reformatorskogo monastirya pobudovanij u 1680 1686 rokah za proektom Pislya zaprovadzhennya reform Josifa II budivlya bula peretvorena na vijskovij sklad U 1918 roku tam vlashtuvali teatr 1922 roku sporudu povernuli cerkvi Protyagom pershih troh misyaciv Drugoyi svitovoyi vijni tut perehovuvali kartinu Yana Matejka Pruska danina yaku bezuspishno shukali nimci kolishnya vasiliyanska greko katolicka cerkva Sv Mikolaya pobudovana v 1618 1631 rokah na misci derev yanoyi cerkvi Z 1917 roku sluzhit yak hram rimo katolikiv nevelikij barokovij z odniyeyu navoyu kostel pobudovanij u 1696 roci za proektom Yana Mihala Linka na zamovlennya Anni Francishki Gninskoyi druzhini Marcina Zamojskogo Tridvernij monastir sho prilyagaye do kostelu buv pobudovanij tilki v 1769 1774 rokah na zamovlennya Yana Yakuba Zamojskogo Piznishe vin korotko sluzhiv klariskam potim franciskancyam ta sestram miloserdya Z 1817 roku tut buv vijskovij shpital Pislya Pershoyi svitovoyi vijni tut bula policiya a pislya Drugoyi svitovoyi vijni do 1985 roku dityachij budinok Z 2010 roku tut znahoditsya Derzhavna shkola muziki I i II stupenya imeni Karolya Shimanovskogo Cerkva monastir i likarnya bonifratriv pobudovani v 1756 1773 rokah Pislya 1784 roku tut rozmishuvalasya korchma Pid koropom zvidsi nazva Pidkarp ya Sinagoga odin iz najznamenitishih prikladiv yevrejskogo budivnictva ta piznogo renesansu u Polshi Pobudovana u 1610 roci v centri yevrejskogo kvartalu na misci derev yanoyi Pid chas drugoyi svitovoyi vijni nimci zrujnuvali sinagogu Budivlya maye bagato ozdobleni stini sklepinnya a takozh misce zberigannya Tori Teper tut rozmishuyetsya multimedijnij Muzej istoriyi yevreyiv Zamostya a v golovnomu zali organizovuyutsya koncerti i vistavki PrimitkiLvivska brama 2014 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Idealne misto nepodalik Lvova Ukrayina moloda 08 04 2016 Fortecya Zamostya 2016 04 26 u Wayback Machine allcastle info ros Solyanij rinok turystyka zamosc pl pol Vodnij rinok turystyka zamosc pl pol Stare misto Zamostya 2016 04 20 u Wayback Machine polska travel pol Ratusha v Zamo styu RuTraveller ros Kostel franciskanciv turystyka zamosc pl pol Kostel Sv Katerini turystyka zamosc pl pol Kostel Sv Mikolaya turystyka zamosc pl pol Kostel klarisok turystyka zamosc pl pol Cerkva monastir i likarnya bonifratriv turystyka zamosc pl pol Zamost ideya na kazkovi vihidni 19 listopada 2017 u Wayback Machine TaIF Sinagoga travel zamosc pl pol DzherelaVujcik V Arhivni dzherela pro perebuvannya arhitektora Bernardo Morando u Lvovi Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Praci Sekciyi mistectvoznavstva Lviv 1994 T CCXXVII S 369 PosilannyaStare misto Zamostya na sajti unesco org angl Oficijnij sajt mista Zamostya pol Morando Bernardo Wielka Encyklopedia Powszechna PWN Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1966 T 7 S 463 pol Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Zamosc