Співзалежність — патологічний стан, що характеризується глибоким проникненням і сильною емоційною, соціальною або навіть фізичною залежністю від іншої людини. Найчастіше термін вживається по відношенню до рідних і близьких алкоголіків, наркоманів та інших людей з якими-небудь залежностями, але далеко не обмежується ними.
Особливості Редагувати
Співзалежна людина, дозволивши поведінці іншої людини впливати на себе, стає повністю поглинена тим, щоб контролювати дії цієї іншої людини, і таким чином регулювати власний стан.
Для стану співзалежності типово:
- Омана, заперечення, самообман;
- компульсивні дії;
- «заморожені» почуття;
- Низька самооцінка, ненависть до себе, почуття провини;
- Придушений гнів, неконтрольована агресія;
- Тиск і контроль за іншою людиною, нав'язлива допомога;
- Зосередженість на інших, ігнорування своїх потреб, психосоматичні захворювання;
- Проблеми спілкування, проблеми в інтимному житті, замкнутість, депресивна поведінка, суїцидальні думки.
Соціальні моделі Редагувати
У соціальній психології виділяється кілька ролей співзалежних людей. Відома модель «[[
- Роль «рятівника»;
- Роль «переслідувача»;
- Роль «жертви».
Література Редагувати
- Мелоді Бітті: День за днем із співзалежністю.
- Ленді Бенкрофт: Жінки, які кохають до нестями.
Примітки Редагувати
- ↑ Шорохова, Ольга Олексіївна. Співзалежність [ 12 травня 2020 у Wayback Machine.] // Життєві пастки залежності і співзалежності. — СПб.: Мова. — 2002 — С. 6-16
- . Архів оригіналу за 20 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014.
- «Псіхологос» [ 3 квітня 2009 у Wayback Machine.]: Драматичний трикутник [ 25 вересня 2012 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |