www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціальна бажаність Соціа льна ба жаність англ social desirability bias упередженість внаслідок суспільної бажаності схи

Соціальна бажаність

Соціа́льна ба́жаність (англ. social desirability bias ‘упередженість [внаслідок] суспільної бажаності’) — схильність або установка представляти себе з найбільш вигідної для себе сторони, тенденція відповідати на питання згідно з соціальними нормами.

Ефект соціальної бажаності або соціально бажаний ефект — феномен, за якого суб’єкт підсвідомо намагається відповідати очікуванням дослідників (як вважає суб’єкт).

Суперечливість поняття Редагувати

Феномен соціальної бажаності активно досліджується з середини XX ст.. Вперше його описав Ален Л. Едвардс, який назвав цей феномен «ефектом фасаду», гадаючи, що людина завжди більшою або меншою мірою бажає здаватися краще, ніж є насправді, отже він розглядав соціальну бажаність як прагнення відповідати ідеальним зразкам, що прийняті у суспільстві. Едвардс наголошував, що соціальна бажаність орієнтована на взірці, які відносно рідко трапляються у житті, але прагнуть до них, чи принаймні демонструють таке прагнення, багато хто.

В галузі психологічного тестування поняття соціальної бажаності протягом тривалого часу було предметом запеклих дискусій. Зокрема, спірними питаннями були визначення соціальної бажаності, її розповсюдження, проблем, які вона детермінує в інтерпретації психологічних тестів і методів її контролю.

В різні часи поняття соціальної бажаності визначалося по-різному:

  • як тяжіння до культурно-санкціонованих і одобрюваних відповідей;
  • як тенденція відповідати соціально бажано на твердження, пропоновані для характеристики себе;
  • як схильність описувати себе за допомогою термінів, що розцінюються людиною як бажані;
  • як схильність представляти себе у найсприятливішому вигляді.

У всіх визначеннях акцентується певний стиль реагування безвідносно до специфічного змісту особистісної характеристики, яку повинен вимірювати психологічний тест. Звідси, потенційна проблема психологічного тесту полягає в тому, чи являє отриманий за тестом високий бал дійсно високу оцінку вимірюваної тестом характеристики, чи більшою мірою тенденцію представляти себе з більш вигідних позицій.

Особливості Редагувати

Сучасні дослідники розглядають соціальну бажаність не лише як артефакт, але також як компонент індивідуальності людини, як риси, що сприяють соціальній успішності, а також як відбиття реальної альтруїстичної тенденції у поведінці людини.

Згідно усталених поглядів на феномен соціальної бажаності, існує два аспекти цього явища: перший стосується особистості та її впевненості у власних можливостях, другий пов’язаний з орієнтацією на інших і може відображати міжособову чутливість, або свідомий намір контролювати враження, яке складається у рецепієнта. Індивідуальні тести, які передбачають оцінку соціальної бажаності, можуть вимірювати будь-який один або й обидва ці аспекти.

Соціальна бажаність актуалізується при переході у нову соціальну ситуацію і сприяє налагодженню у ній відносин особистості зі значущими учасниками.

Рівень схильності до спотворення інформації для здобуття соціального схвалення у юнацькому віці знижується в процесі становлення особистості. Схильність до надання соціально-схвальних відповідей корелює з певними особистісними характеристиками у психологічному статусі індивіда.

«Віртуальне “Я”» (тобто «Я», використовуване у телекомунікації) розкутіше, епатажніше і має менший рівень соціальної бажаності у віртуальній самопрезентації порівняно з реальним «Я», і тим більше, ідеальним «Я». Відповіді у телефонних опитування мають вищий рівень соцільної бажаності порівняно з онлайн-опитуваннями.

Соціально бажані відповіді Редагувати

Соціально бажані (або схвальні) відповіді (англ. socially desirable responding ‘соціально бажане відповідання’) — відповіді на питання психологічних тестувань чи соціологічних опитувань, свідомо або несвідомо спотворювані респондентом внаслідок схильності людей подавати себе у вигіднішому світлі.

Подолання впливу соціальної бажаності Редагувати

Соціальна бажаність — найважливіше джерело зниження вірогідності психодіагностичних методик. Зменшенню ефекту соціальної бажаності сприяє правильне пред’явлення методики і попередня бесіда психолога з досліджуваним, спрямована на зменшення недовіри і потайливості (ознайомлення з правилами професійної етики психолога, роз’яснення мети дослідження і планів використання результатів тощо).

Також для подолання впливу соціальної бажаності на результати тестів використовуються наступні методи:

  1. Використання у тесті формату вимушеного вибору відповідей, разом з цим варіанти відповідей на будь-який пункт мають бути тотожніми з позиції соціальної бажаностї.
  2. Відбір тестових пунктів, які більшою мірою репрезентують психологічне поняття інтереса, ніж соціальна бажаність.
  3. Розробка особливих тестових інструкцій для зменшення імовірності відповідей респондентів, зумовлений соціальною бажаністю, наприклад, можна підкреслити анонімність дослідження.
  4. Статистичне виключення впливу соціальної бажаності з тестових показників на етапі обробки відповідей. Для цього у тест додається спеціальна 'шкала соціальної бажаності (шкала достовірності), оцінки якої згодом використовуються для корекції показника за досліджуваною психологічною характеристикою.

Шкала достовірності Редагувати

Задля діагностування схильності давати соціально бажані відповіді у опитувальники додадається шкала достовірності (або шкала брехні) — низка питань, що мають відповідати двом вимогам:

  • змальована у питанні ситуація повинна бути достатньо типовою для більшості досліджуваних;
  • опитуваному має бути соромно, або, принаймні, ніяково, незручно, зізнаватися в тому, що він вчиняє саме у такий спосіб, порушуючи правила поведінки та моральні норми, прийняті в суспільстві.

Наприклад, шкала брехні в Особистісному опитувальнику Айзенка для підлітків містить такі пункти:

  • Ти коли-небудь говорив неправду?
  • Ти завжди виконуєш те, що тобі наказують дорослі?
  • Чи було таке, що ти колись неввічливо розмовляв з батьками?

Якщо в результатах тесту цей показник досягає певного значення, то це свідчить про нещирість опитуваного.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Павлова О.В. Вплив мотивації схвалення на самопрезентацію[недоступне посилання з липня 2019][недоступне посилання] // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПНУ. — 2011. — т. XIII, ч.3. — с. 286—293. — С. 290.
  2. Порівняльний звіт щодо проблеми насильства над дітьми[недоступне посилання з липня 2019]. — Nobody’s Children Foundation, 2010 — P. 8.
  3. (англ.) Edwards A.L. The social desirability variable in personality assessment and research. — N.Y.: The Dryden Press, 1957. — 108 р.
  4. ↑ (рос.) Ильин Е.П. Психология общения и межличностных отношений. – СПб., 2009. – 573 с. , c. 215–219
  5. ↑ (рос.) Холден P.P. Социальная желательность // Психологическая энциклопедия. — Спб.: Питер, 2003. — С. 829.
  6. (рос.) Кондратьева У.Г. Социальная желательность и стиль межличностных отношений в семье // Вестн. Новг. гос. ун-та. Сер.: Педагогика. Психология. — 2011. — №64. — С. 81—84. — С. 82
  7. (рос.) Кондратьева У.Г. Социальная желательность и стиль межличностных отношений в семье // Вестн. Новг. гос. ун-та. Сер.: Педагогика. Психология. — 2011. — №64. — С. 81—84. — С. 82
  8. Павлова О.В. Соціально-психологічні особливості спотворення інформації для здобуття соціального схвалення в юнацькому віці[недоступне посилання з липня 2019] // Вісник ЧНПУ. Серія: Психологічні науки. — 2012. — Вип. 103, т. 2.
  9. (рос.) Жичкина А.Е. . Архів оригіналу за 11 вересня 2006. Процитовано 16 вересня 2013. 
  10. (англ.) Social desirability bias [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (Difference between parallel telephone and online surveys) // Humphrey Taylor, David Krane, Randall K. Thomas Best Foot Forward: Social Desirability in Telephone vs. Online Surveys [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Public Opinion Pros. — Лютий 2005.
  11. (рос.) Никифоров О. В. [Психодиагностика]: Курс-конспект лекций и контрольные задания. — Рига: Балтийская международная академия. Высшая школа психологии, 2006. — 76 с.
  12. (рос.) Куликов Л.В. Психологическое исследование[недоступне посилання з липня 2019]. — 2008.
  13. Морозова-Ларіна О.І. Проблема шкал достовірності у сучасній психодіагностиці[недоступне посилання з липня 2019] // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. — Вип. 20. — Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2013. — С. 428—437.

Література Редагувати

  • (англ.) Edwards A.L. The social desirability variable in personality assessment and research. — N.Y.: The Dryden Press, 1957. — 108 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Socia lna ba zhanist angl social desirability bias uperedzhenist vnaslidok suspilnoyi bazhanosti shilnist abo ustanovka predstavlyati sebe z najbilsh vigidnoyi dlya sebe storoni 1 tendenciya vidpovidati na pitannya zgidno z socialnimi normami Efekt socialnoyi bazhanosti abo socialno bazhanij efekt fenomen za yakogo sub yekt pidsvidomo namagayetsya vidpovidati ochikuvannyam doslidnikiv yak vvazhaye sub yekt 2 Zmist 1 Superechlivist ponyattya 2 Osoblivosti 3 Socialno bazhani vidpovidi 4 Podolannya vplivu socialnoyi bazhanosti 4 1 Shkala dostovirnosti 5 Div takozh 6 Primitki 7 LiteraturaSuperechlivist ponyattya RedaguvatiFenomen socialnoyi bazhanosti aktivno doslidzhuyetsya z seredini XX st Vpershe jogo opisav Alen L Edvards 3 yakij nazvav cej fenomen efektom fasadu gadayuchi sho lyudina zavzhdi bilshoyu abo menshoyu miroyu bazhaye zdavatisya krashe nizh ye naspravdi otzhe vin rozglyadav socialnu bazhanist yak pragnennya vidpovidati idealnim zrazkam sho prijnyati u suspilstvi Edvards nagoloshuvav sho socialna bazhanist oriyentovana na vzirci yaki vidnosno ridko traplyayutsya u zhitti ale pragnut do nih chi prinajmni demonstruyut take pragnennya bagato hto V galuzi psihologichnogo testuvannya ponyattya socialnoyi bazhanosti protyagom trivalogo chasu bulo predmetom zapeklih diskusij Zokrema spirnimi pitannyami buli viznachennya socialnoyi bazhanosti yiyi rozpovsyudzhennya problem yaki vona determinuye v interpretaciyi psihologichnih testiv i metodiv yiyi kontrolyu 4 5 V rizni chasi ponyattya socialnoyi bazhanosti viznachalosya po riznomu 1 yak tyazhinnya do kulturno sankcionovanih i odobryuvanih vidpovidej yak tendenciya vidpovidati socialno bazhano na tverdzhennya proponovani dlya harakteristiki sebe yak shilnist opisuvati sebe za dopomogoyu terminiv sho rozcinyuyutsya lyudinoyu yak bazhani yak shilnist predstavlyati sebe u najspriyatlivishomu viglyadi U vsih viznachennyah akcentuyetsya pevnij stil reaguvannya bezvidnosno do specifichnogo zmistu osobistisnoyi harakteristiki yaku povinen vimiryuvati psihologichnij test Zvidsi potencijna problema psihologichnogo testu polyagaye v tomu chi yavlyaye otrimanij za testom visokij bal dijsno visoku ocinku vimiryuvanoyi testom harakteristiki chi bilshoyu miroyu tendenciyu predstavlyati sebe z bilsh vigidnih pozicij 1 Osoblivosti RedaguvatiSuchasni doslidniki rozglyadayut socialnu bazhanist ne lishe yak artefakt ale takozh yak komponent individualnosti lyudini yak risi sho spriyayut socialnij uspishnosti a takozh yak vidbittya realnoyi altruyistichnoyi tendenciyi u povedinci lyudini 6 Zgidno ustalenih poglyadiv na fenomen socialnoyi bazhanosti isnuye dva aspekti cogo yavisha pershij stosuyetsya osobistosti ta yiyi vpevnenosti u vlasnih mozhlivostyah drugij pov yazanij z oriyentaciyeyu na inshih i mozhe vidobrazhati mizhosobovu chutlivist abo svidomij namir kontrolyuvati vrazhennya yake skladayetsya u recepiyenta Individualni testi yaki peredbachayut ocinku socialnoyi bazhanosti mozhut vimiryuvati bud yakij odin abo j obidva ci aspekti 4 5 Socialna bazhanist aktualizuyetsya pri perehodi u novu socialnu situaciyu i spriyaye nalagodzhennyu u nij vidnosin osobistosti zi znachushimi uchasnikami 7 Riven shilnosti do spotvorennya informaciyi dlya zdobuttya socialnogo shvalennya u yunackomu vici znizhuyetsya v procesi stanovlennya osobistosti Shilnist do nadannya socialno shvalnih vidpovidej korelyuye z pevnimi osobistisnimi harakteristikami u psihologichnomu statusi individa 8 Virtualne Ya tobto Ya vikoristovuvane u telekomunikaciyi rozkutishe epatazhnishe i maye menshij riven socialnoyi bazhanosti u virtualnij samoprezentaciyi porivnyano z realnim Ya i tim bilshe idealnim Ya 9 Vidpovidi u telefonnih opituvannya mayut vishij riven socilnoyi bazhanosti porivnyano z onlajn opituvannyami 10 Socialno bazhani vidpovidi RedaguvatiSocialno bazhani abo shvalni vidpovidi angl socially desirable responding socialno bazhane vidpovidannya vidpovidi na pitannya psihologichnih testuvan chi sociologichnih opituvan svidomo abo nesvidomo spotvoryuvani respondentom vnaslidok shilnosti lyudej podavati sebe u vigidnishomu svitli Podolannya vplivu socialnoyi bazhanosti RedaguvatiSocialna bazhanist najvazhlivishe dzherelo znizhennya virogidnosti psihodiagnostichnih metodik 11 Zmenshennyu efektu socialnoyi bazhanosti spriyaye pravilne pred yavlennya metodiki i poperednya besida psihologa z doslidzhuvanim spryamovana na zmenshennya nedoviri i potajlivosti oznajomlennya z pravilami profesijnoyi etiki psihologa roz yasnennya meti doslidzhennya i planiv vikoristannya rezultativ tosho 12 Takozh dlya podolannya vplivu socialnoyi bazhanosti na rezultati testiv vikoristovuyutsya nastupni metodi 5 Vikoristannya u testi formatu vimushenogo viboru vidpovidej razom z cim varianti vidpovidej na bud yakij punkt mayut buti totozhnimi z poziciyi socialnoyi bazhanostyi Vidbir testovih punktiv yaki bilshoyu miroyu reprezentuyut psihologichne ponyattya interesa nizh socialna bazhanist Rozrobka osoblivih testovih instrukcij dlya zmenshennya imovirnosti vidpovidej respondentiv zumovlenij socialnoyu bazhanistyu napriklad mozhna pidkresliti anonimnist doslidzhennya Statistichne viklyuchennya vplivu socialnoyi bazhanosti z testovih pokaznikiv na etapi obrobki vidpovidej Dlya cogo u test dodayetsya specialna shkala socialnoyi bazhanosti shkala dostovirnosti ocinki yakoyi zgodom vikoristovuyutsya dlya korekciyi pokaznika za doslidzhuvanoyu psihologichnoyu harakteristikoyu Shkala dostovirnosti Redaguvati Zadlya diagnostuvannya shilnosti davati socialno bazhani vidpovidi u opituvalniki dodadayetsya shkala dostovirnosti abo shkala brehni nizka pitan sho mayut vidpovidati dvom vimogam 13 zmalovana u pitanni situaciya povinna buti dostatno tipovoyu dlya bilshosti doslidzhuvanih opituvanomu maye buti soromno abo prinajmni niyakovo nezruchno ziznavatisya v tomu sho vin vchinyaye same u takij sposib porushuyuchi pravila povedinki ta moralni normi prijnyati v suspilstvi Napriklad shkala brehni v Osobistisnomu opituvalniku Ajzenka dlya pidlitkiv mistit taki punkti Ti koli nebud govoriv nepravdu Ti zavzhdi vikonuyesh te sho tobi nakazuyut dorosli Chi bulo take sho ti kolis nevvichlivo rozmovlyav z batkami Yaksho v rezultatah testu cej pokaznik dosyagaye pevnogo znachennya to ce svidchit pro neshirist opituvanogo Div takozh RedaguvatiEfekt interv yuera Sociologichne doslidzhennya Politkorektnist Konformnist Chesnist Movchazna bilshist Efekt Bredli Reaktivnist psihologiya Primitki Redaguvati a b v Pavlova O V Vpliv motivaciyi shvalennya na samoprezentaciyu nedostupne posilannya z lipnya 2019 nedostupne posilannya Problemi zagalnoyi ta pedagogichnoyi psihologiyi Zbirnik nauk prac Institutu psihologiyi im G S Kostyuka NAPNU 2011 t XIII ch 3 s 286 293 S 290 Porivnyalnij zvit shodo problemi nasilstva nad ditmi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Nobody s Children Foundation 2010 P 8 angl Edwards A L The social desirability variable in personality assessment and research N Y The Dryden Press 1957 108 r a b ros Ilin E P Psihologiya obsheniya i mezhlichnostnyh otnoshenij SPb 2009 573 s c 215 219 a b v ros Holden P P Socialnaya zhelatelnost Psihologicheskaya enciklopediya Spb Piter 2003 S 829 ros Kondrateva U G Socialnaya zhelatelnost i stil mezhlichnostnyh otnoshenij v seme Vestn Novg gos un ta Ser Pedagogika Psihologiya 2011 64 S 81 84 S 82 ros Kondrateva U G Socialnaya zhelatelnost i stil mezhlichnostnyh otnoshenij v seme Vestn Novg gos un ta Ser Pedagogika Psihologiya 2011 64 S 81 84 S 82 Pavlova O V Socialno psihologichni osoblivosti spotvorennya informaciyi dlya zdobuttya socialnogo shvalennya v yunackomu vici nedostupne posilannya z lipnya 2019 Visnik ChNPU Seriya Psihologichni nauki 2012 Vip 103 t 2 ros Zhichkina A E Socialno psihologicheskie aspekty obsheniya v Internete Arhiv originalu za 11 veresnya 2006 Procitovano 16 veresnya 2013 angl Social desirability bias Arhivovano 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Difference between parallel telephone and online surveys Humphrey Taylor David Krane Randall K Thomas Best Foot Forward Social Desirability in Telephone vs Online Surveys Arhivovano 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Public Opinion Pros Lyutij 2005 ros Nikiforov O V Psihodiagnostika Kurs konspekt lekcij i kontrolnye zadaniya Riga Baltijskaya mezhdunarodnaya akademiya Vysshaya shkola psihologii 2006 76 s ros Kulikov L V Psihologicheskoe issledovanie nedostupne posilannya z lipnya 2019 2008 Morozova Larina O I Problema shkal dostovirnosti u suchasnij psihodiagnostici nedostupne posilannya z lipnya 2019 Problemi suchasnoyi psihologiyi Zbirnik naukovih prac Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu im Ivana Ogiyenka Institutu psihologiyi im G S Kostyuka NAPN Ukrayini Za red S D Maksimenka L A Onufriyevoyi Vip 20 Kam yanec Podilskij Aksioma 2013 S 428 437 Literatura Redaguvati angl Edwards A L The social desirability variable in personality assessment and research N Y The Dryden Press 1957 108 r Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Socialna bazhanist amp oldid 37590825