Сотк (вірм. Սոթք) — село в марзі Гегаркунік, на сході Вірменії. Село розташоване на трасі Варденіс — Карвачар — Мартакерт та є останнім селом марзу Гегаркунік, перед в'їздом до Шаумянівського району Нагірно-Карабаської Республіки.
| Село
Координати 40°12′11″ пн. ш. 45°51′53″ сх. д.H G O
Сотк у Вікісховищі * вірменська мова |
У 1969 р. перетворено в селище міського типу в результаті відкриття золотодобувного комбінату і металообробного підприємства. У селі знаходиться церква Богородиці XIII ст. з могилами можновладних вірменських князів.
Поруч з селом розташована залізнична станція яка є кінцевою на ділянці Раздан — Севан — Шоржа — Сотк, та обслуговує місцевий золотодобувний комбінат.
Історія Редагувати
Див. також: Сотк (гавар)
Історично село Сотк перебувало в гаварі Сотк провінції Сюнік Великої Вірменії.
У кінці XIX століття село належало до Новобаязетського повіту Єреванської губернії і нараховувало 1100 жителів (татар).
З 1921 року — у складі Вірменської РСР.
У 1988 році все азербайджанське населення села бігло до Азербайджану в результаті вірмено-азербайджанського конфлікту. Їх будинки в основному заселені вірменськими біженцями з Азербайджану.
Джерела Редагувати
Національна статистична служба Республіки Вірменія(англ.)(вірм.)(рос.)
Примітки Редагувати
- Зод в Малом энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона[недоступне посилання з травня 2019]
- ReliewWeb http://www2.reliefweb.int/rw/rwb.nsf/db900sid/ACOS-64D8TN?OpenDocument [Архівовано 12 березня 2006 у Library of Congress]