Сорока Петро Іванович

|Внуки?= |Ukrcenter= |Діти= |Примітки=

Петро Іванович Сорока
Народився	6 січня 1956(1956-01-06) село Грицівці, Збаразький район, Тернопільська область, Україна
Помер	5 червня 2018(2018-06-05) (62 роки) Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Поховання	Петриків
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, літературознавець, редактор, видавець
Alma mater	Кременецьке медичне училище імені Арсена Річинського
Мова творів	українська
Magnum opus	«Денники»
Членство	НСПУ
Діти	Володимир Сорока. Тетяна Сорока
Премії	«Слово України», «Тріумф» імені Миколи Гоголя, імені Володимира Сосюри, Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких, імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», імені Романа Федоріва, імені Пантелеймона Куліша, імені Михайла Коцюбинського
Сорока Петро Іванович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сорока.

Не плутати з Петром Степановичем Сорокою.

Петро́ Іва́нович Сорока (6 січня 1956, с. Грицівці Збаразького району Тернопільської області — 5 червня 2018, с. Петрики Тернопільського району Тернопільської области) — український письменник, літературознавець, редактор, видавець. Член Національної спілки письменників України (1994), міжнародного ПЕН-клубу (2002). Кандидат філологічних наук (1994). Секретар Тернопільської обласної організації НСПУ.

Премії

• Літературно-мистецька міжнародна премія «Слово України» (1994)
• Премія «Тріумф» ім. Миколи Гоголя (2002)
• Літературна премія імені Володимира Сосюри (2005)
• Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2005)
• Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2009)
• Літературна премія імені Романа Федоріва (2010)
• Літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша (2011)
• Премія імені Іванни Блажкевич (2011)
• Чернігівська обласна премія імені Михайла Коцюбинського (2012)
• Медаль Івана Мазепи (2016)

Життєпис

На відкритті музею «Літературне Тернопілля»

Закінчив Кременецьке медичне училище (1975), філологічний факультет Тернопільського педагогічного інституту (1986, нині ТНПУ).

Працював у редакціях районної газети «Колгоспне життя» (1986—1990) і газети «Гомін» (1990—1993; обидві  м. Збараж). Викладач, від 2001 — доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства ТНПУ.

Голова правління обласного літературно-просвітницького товариства «Галицько-Волинське братство». Засновник і редактор просвітницько-видавничого товариства «Пегас» (обидва  від 1990), приватного видавничого підприємства «СорокА» (від 2005), співзасновник (1999) і головний редактор журналу «Сова», редактор літературно-мистецького альманаху «Курінь» (від 1992), газети «Дзвони Лемківщини» (1994—1999).

Доробок

Художні книги

• «Секрет довгожителя» (1988)
• «Горобці про літо мріють» (1989)
• «Я так люблю» (інтимна лірика, 1990)
• «Сповідь сатирика» (гумор і сатира, 1991)
• «Крона роду» (1994)
• «День чудес» (1995)
• «Чернігівська Січ» (1998)
• «Сповідь сльозою» (2000)
• «На ясні зорі Запорожжя» (повість, 2000)
• «Пам'яті навперейми» (2001)
• «Душа при свічці» (2001)
• «Рік подвійних райдуг» (2003)
• «Пригоди кота Патріка» (2005)
• «Янгол у шибці вагону»
• «Маленькі секрети щастя і успіху» (2010)
• «Таємниці краси та любові» (2010)
• «Ладан осені» (вірші, 2011)
• «Шедевр» (повість, оповідання, оддробини, 2014)

Денники

• «Пам'яті навперейми» (2001)
• «Найкраще помирати в понеділок: денники 2001 р.» (2002)
• «Голос із притвору» (2004)
• «Денники 2004—2005» (2006)
• «Застиглий вогонь» (2007)
• «Знак серця: Денники 2008 року» (2009)
• «Натщесерце: денники 2009 року»
• «Дерево над водним потоком» (2012)

Монографії

• «Дух і форма, або Іван Мердак» (2005)
• «Душа при свічці (Діяріюш Федора Жученка)» (2002)
• «Секрет вічності, або Ліра і терни: Десять етюдів про Бориса Демківа» 2000

Автор численних монографій, статей в українських і закордонних виданнях.

Громадська діяльність

Член журі Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).

Примітки

1. http://bukvoid.com.ua/events/sum/2018/06/05/091655.html
2. Премія імені Іванни Блажкевич.
3. «ЛітАкцент». «Оголошено імена письменників, нагороджених медаллю Івана Мазепи». 06.07.2016. Прочитано 10.07.2016
4. Шовкошитний, В. «Шедевр» Петра Сороки: текст і надтекст / Володимир Шовкошитний // Літературна Україна. — 2015. — № 13 (26 бер.). — С. 12 — (Над прочитаним).
5. Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпня 2016. 

Джерела

• Дем'янова І. Сорока Петро Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 315. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання

• Вірші Петра Сороки
• Денники Петра Сороки
• Вірші-присвяти Петрові Сороці
• Новітній пантеїзм петриківського самітника Петра Сороки
• Петро Сорока: На окремих ентузіастах національної культури не втримати^{[недоступне посилання з липня 2019]}