Солейман або Сулейман II (*1714 —1776) — шах Ірану в 1749-1750.
| Солейман II | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | شاه سلیمان |
| Народився | 1714 Ісфаган, Іран |
| Помер | 1776 Мешхед, Іран |
| Країна | Іран |
| Титул | шах |
| Посада | шах |
| Термін | 1749—1750 |
| Попередник | Шахрох Шах |
| Наступник | Шахрох Шах |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Сефевіди |
| Батько | Сайєд Мірза Мухаммед Дауд аль-Хусайні аль-Мараші |
| Мати | Шахбану-Бегум |
| У шлюбі з | Хан-Ага-бегум |
|
Життєпис ред.
Належав до династії Сефевідів по материнській лінії. Молодший син Сайєда Мірзи Мухаммеда Дауда аль-Хусайні аль-Мараші, мутавалі (керуючого справами) святині імама Алі Рези в Мешхеді, та Шахбану-Бегум, донькі шаха Солеймана Сефі. При народжені 1714 року отримав ім'я Султан-Мухаммеда Мірзи. Оженився на доньці шаха Солтан Хусейна.
У 1749 з початком боротьби за трон між спадкоємцями Надер Шаха. В цей час повстало населення міста Мешхеда. Незабаром значна частина Хорасану відпала від династії Афшаридів. Водночас шахом оголошено Султан-Мухаммеда Мірзу під ім'я Солеймана II. На його бік перейшла низка тюркських племен, насамперед каджари на чолі із Мухаммед Хасан-ханом, хакімом (намісником) Астрабаду, пуштуни на чолі із Азад-ханом Афганом, хакімом Урмії та Тебріза. Також задля залучення на свій бік шах оголосив податкову амністію на 3 роки. В результаті володіння Солеймана II охопили землі від Герату до кордону з Османською імперією.
Незабаром було переможено Шахроха, сина Надир Шаха. На початку 1750 вступив у конфлікт з Ахмад-шахом Дуррані, еміром Кандагару, який вдерся до Герату. Того ж року війська Солеймана II стали зазнавати невдачі у війні з Дурруні. В результаті серед невдоволених сановників проти Солеймана II склалася змова, внаслідок чого того було повалено й засліплено.
Перебував у в'язниці до самої смерті у 1776.
Джерела ред.
- J. R. Perry: The Last Safavids, 1722—1773, Iran 9, 1971, S. 59-69
- Floor, Willem (2005), A Note on The Grand Vizierate in Seventeenth Century Persia, Harrassowitz Verlag, pp. 435—481