Собченко Микола Савич Мико ла Са вич Со бченко 1881 Карашина Канівський повіт Київська губернія Російська імперія невідо

Мико́ла Са́вич Со́бченко (1881, Карашина, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія — невідомо) — український радянський діяч, шахтар. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання.

Собченко Микола Савич

Народився	1881 Карашина, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	невідомо
Країна	Російська імперія Російська республіка УНР Українська Держава Українська СРР СРСР
Діяльність	гірник, політик
Посада	депутат Верховної Ради УРСР^[d]
Партія	ВКП(б)
Автограф

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Собченко.

Біографія ред.

Народився 1881(1881) року в селянській родині в селі Карашина, тепер Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область, Україна. Освіта нижча. З 1889 по 1892 рік наймитував у маєтку князя Лопухіна на Корсунщині, а з 1892 по 1894 рік — в багатіїв села Стила біля Юзівки на Донбасі.

З 1894 року працював на шахтах Донбасу. На шахтах № 2 і № 4 поміщика Деревицького і Прохорова був вибірником породи, саночником, кочегаром, машиністом підйому. До 1901 року працював на шахті № 4 Новопрохорівського рудника.

З 1901 по 1912 рік — машиніст підйому шахт № 1 і № 6 Олексіївського рудника. У 1903 році короткий час служив у російській армії, але через хворобу був звільнений і повернувся на шахту. У 1912—1919 роках — машиніст підйому шахти № 4 поміщика Рикова. У 1919—1925 роках — машиніст підйому шахти № 6 «Капітальна» Олексіївського рудника.

Член РКП(б) з 1920 року.

У 1925—1929 роках — голова Сталінського окружного відділення профспілки Всеробітземлісу.

У 1929—1931 роках — помічник директора з праці коксохімічного заводу № 9 на Донбасі.

У 1931—1932 роках — голова шахтного комітету профспілки вугільників шахти № 17-17 біс селища Рутченкове.

У 1932—1933 роках — голова Сталінського обласного комітету профспілки мукомолів.

У 1933—1935 роках — голова дільничного комітету профспілки вугільників, заступник завідувача шахти № 17-17 біс селища Рутченкове.

У 1935—1941 роках — машиніст підйомної машини шахти № 17-17 біс імені Папанінців селища Рутченкове Кіровського району міста Сталіно.

26 червня 1938 року обраний депутатом до Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Сталінсько-Петрівській виборчій окрузі 269 Сталінської області.

Під час німецько-радянської війни у жовтні 1941 року був евакуйований до Казахської РСР. З жовтня 1941 по жовтень 1943 року працював машиністом Меркенського цукрового заводу Меркенського району Джамбульської області Казахської РСР.

З листопада 1943 року — помічник, заступник начальника шахти № 17-17 біс імені Папанінців; заступник начальника шахтоуправління № 7 тресту «Рутченковугілля» селища Рутченкове Кіровського району міста Сталіно

Джерела ред.

Собченко Микола Савич: облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 147—149.
Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 70.
Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]: газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
Собченко Н. В. Рассказ о моей жизни // Социалистический Донбасс: газета. — Сталино, 1938. — № 133 (1767). — 11 июня. — С. 2. (рос.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.