Собор Івана Хрестителя (Монца) , також Катедральний собор Монци, Базиліка Св. Івана Хрестителя (Монца) (англ. Monza Cathedral, італ. Duomo di Monza) — собор в місті Монца, котрий має давню історію заснування, перебудов і побутування. Формально храм не є собором, а є церквою, позаяк парафія у Монці ніколи не була самостійною і належала Мілану. Але храм відіграє роль головного у місті.
Собор Івана Хрестителя | |
---|---|
Собор Св. Івана Хрестителя | |
45°35′01″ пн. ш. 9°16′33″ сх. д. / 45.58353° пн. ш. 9.275787° сх. д.Координати: 45°35′01″ пн. ш. 9°16′33″ сх. д. / 45.58353° пн. ш. 9.275787° сх. д. | |
Тип споруди | собор церква[1] архітектурний ансамбль[1] і мала базиліка |
Розташування | Італія, Монца |
Архітектор | низка архітекторів від готики до бароко |
Початок будівництва | 595 р., 1300 р., |
Кінець будівництва | перебудови в 2-й половині 16 ст., у 1681 р., нова проповідниця (1808 р.), реставрація в кінці 19 ст. |
Будівельна система | базиліка |
Стиль | головний фасад - готика, дзвіниця - бароко, стінописи і фрески — готика, бароко |
Належність | католицизм |
Єпархія | d |
Стан | d[1] |
Адреса | Монца, |
Присвячення | Іван Хреститель |
Покровитель | Іван Хреститель |
Вебсайт | duomomonza.it |
Собор Івана Хрестителя (Монца) (Італія) | |
Собор Івана Хрестителя у Вікісховищі |
Заснування
Монца починалась в добу раннього середньовіччя як купка невеликих міст неподалік від Мілану в королівстві остготів. На кінець 20 ст. вважається передмістям Мілана на відстані 15 км на схід. Місцина відрізнялась сприятливим кліматом.
Містечко обрала власною літньою резиденцією королева Теодолінда, принцеса баварська, вдова короля Аутарі та дружина короля Агілульфо. З 595 року тут створено храмик на часть Івана Хрестителя. Для королеви Теодолінди був вибудований також палац та палацова каплиця. 603 року в палацовій каплиці відбулися хрестини сина Теодолінди та короля Агілульфо. Папа римський всіляко підтримував королівську родину лангобардів, що сприяла переводу лангобардов з аріанства у католицтво під духовними головуванням папи римського. По смерті Теодолінди її поховали в старій базиліці. 1308 року гроб з тілом віднайшли і перепоховали в так званій Каплиці королеви.
У добу готики
Будівництво сучасно існуючої споруди розпочали 1300 року. Замовником нового і більшого за розмірами храму була родина Вісконті.
За зразок взято храм в місті Піза. Проект створив архітектор Матео ді Кампіоне. Від того часу збережений головний фасад і частка мурів храму.
Фасад споруди
Головний фасад базиліки належить до кращих зразків романо-готичної архітектури Італії, справляє враження цілісного і стилістично закінченого зразка місцевої архітектури нефранцузького варіанту. Фасад поділений на п'ять частин і викладений каменем смугами у два кольори — чергуються світлі і темні смуги. Найбільшу увагу приділено центральній частині фасаду базиліки, прикрашеній парадним порталом, вікном-трояндою з вітражем і кесонами. Кесони прийшли в місцеву архітектуру з руїн давньоримських споруд, але у римлян ними декорували тільки стелі і склепіння. Кесони на головному фасаді базиліки облямовують вікно-троянду та створюють окрему панель вище, переходячи у малу аркаду та віддалено нагадують орнаменти східного килима.
- Головний портал базиліки Івана Хрестителя
- Фрагмент декору головного фасаду базиліки
- Вікно-троянда з кесонами
- Готичне вікно на фасаді
Дзвіниця
Зміни в богослужінні зробили необхідними дзвіниці. Нині існуюча дзвіниця вибудована за начерками архітектора і художника-декоратора Пеллегріно Тібальді. Будівництво тривало у період 1592-1606 років, але остаточно було закінчено у 1620 році, коли на вежу підняли всі дзвони.
Дзвіниця базиліки вибудована ліворуч від головного фасаду з червоної цегли і помітно відрізняється від готичної стилістики храму. Її висота близько сімдесяти дев'яти (79) метрів. Будівництво здійснив місцевий архітектор Ерколе Турати. Дзвони висвятив кардинал Федеріко Борромео 18 вересня 1628 року у присутності протоієрея Адама Мольтено та пастви і духовенства міста Монца. Замовником дзвіниці міг бути Карло Борромео, що запросив на роботу уславленого Пеллегріно Тібальді. Ерколе Турати мав також створити новий баптистерій (хрещальню) та збільшити хор базиліки, що було реалізовано у перші два десятиліття 17 ст.
Дзвіниця утримує вісім дзвонів. Останні створені у 1741 р. ливарником Бартоломео Боцціо.
Від кватроченто до бароко
Храм базилікального типу з трьома навами, центральна нава ширша і вища за бічні. Центральну наву відокремлюють від бічних восьмикутні колони, частка котрих дійшла з доби готики. Храм має також низку каплиць, серед котрих і так звана Каплиця королеви, мури котрої прикрашені фресками зі сценами життя Теодолінди (художники брати Заваттарі, 15 століття, раннє кватроченто). На початку 21 ст. були проведені реставрації середньовічних фресок каплиці, на котрі витратили три мільйони.
Низка фресок базиліки створена в добу бароко і вони головують в інтер'єрі храму. Серед майстрів, що попрацювали над декоруванням базиліки — Альберо ді Єссе, Джузеппе Арчімбольдо, Джузеппе Меда, 1558 р.
У наві також картини зі сценами життя королеви Теодолінди 17 та 18 ст. роботи різних художників, серед котрих — Андреа Порта, Себастьяно Річчі, Філіппо Аббіаті. Частка облаштувань створена на зламі 18-19 ст.
Орган у храмі
Орган в храмі роботи майстра зі Швейцарії Метцлера і був створений 2002 року. Він має два мануали та педаль для гри ногами.
Галерея фото
- Центральна нава храму
- Головний вівтар базиліки
- Фрески в середхресті
- Бічний вівтар
- Внутрішній дворик базиліки
- Вхідні двері до сакристії
- Фрески в дворику доби бароко
- Декоративні фрески доби бароко на склепінні.
- Давньоримський саркофаг в соборі
- Декоративні фрески доби бароко на склепінні з квітами
- Фрески та штучний мармур декору порталу в базиліці
- Новітні скляні двері
Див. також
Посилання
Примітки
- SIRBeC
Джерела
- Exposition Teodolinda a Monza - Gli affreschi degli Zavattari sous la direction de Primo Casalini octobre 2004 - Notice et photos [ 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Conférence Monza - Campagna di restauri del ciclo degli Zavattari nella cappella di Teodolinda, janvier 2008
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sobor Ivana Hrestitelya Monca takozh Katedralnij sobor Monci Bazilika Sv Ivana Hrestitelya Monca angl Monza Cathedral ital Duomo di Monza sobor v misti Monca kotrij maye davnyu istoriyu zasnuvannya perebudov i pobutuvannya Formalno hram ne ye soborom a ye cerkvoyu pozayak parafiya u Monci nikoli ne bula samostijnoyu i nalezhala Milanu Ale hram vidigraye rol golovnogo u misti Sobor Ivana HrestitelyaSobor Sv Ivana Hrestitelya45 35 01 pn sh 9 16 33 sh d 45 58353 pn sh 9 275787 sh d 45 58353 9 275787 Koordinati 45 35 01 pn sh 9 16 33 sh d 45 58353 pn sh 9 275787 sh d 45 58353 9 275787Tip sporudisobor cerkva 1 arhitekturnij ansambl 1 i mala bazilikaRoztashuvannya Italiya MoncaArhitektornizka arhitektoriv vid gotiki do barokoPochatok budivnictva595 r 1300 r Kinec budivnictvaperebudovi v 2 j polovini 16 st u 1681 r nova propovidnicya 1808 r restavraciya v kinci 19 st Budivelna sistemabazilikaStilgolovnij fasad gotika dzvinicya baroko stinopisi i freski gotika barokoNalezhnistkatolicizmYeparhiyadStand 1 AdresaMonca PrisvyachennyaIvan HrestitelPokrovitelIvan HrestitelVebsajtduomomonza itSobor Ivana Hrestitelya Monca Italiya Sobor Ivana Hrestitelya u VikishovishiZasnuvannyaMonca pochinalas v dobu rannogo serednovichchya yak kupka nevelikih mist nepodalik vid Milanu v korolivstvi ostgotiv Na kinec 20 st vvazhayetsya peredmistyam Milana na vidstani 15 km na shid Miscina vidriznyalas spriyatlivim klimatom Mistechko obrala vlasnoyu litnoyu rezidenciyeyu koroleva Teodolinda princesa bavarska vdova korolya Autari ta druzhina korolya Agilulfo Z 595 roku tut stvoreno hramik na chast Ivana Hrestitelya Dlya korolevi Teodolindi buv vibudovanij takozh palac ta palacova kaplicya 603 roku v palacovij kaplici vidbulisya hrestini sina Teodolindi ta korolya Agilulfo Papa rimskij vsilyako pidtrimuvav korolivsku rodinu langobardiv sho spriyala perevodu langobardov z arianstva u katolictvo pid duhovnimi golovuvannyam papi rimskogo Po smerti Teodolindi yiyi pohovali v starij bazilici 1308 roku grob z tilom vidnajshli i perepohovali v tak zvanij Kaplici korolevi U dobu gotikiBudivnictvo suchasno isnuyuchoyi sporudi rozpochali 1300 roku Zamovnikom novogo i bilshogo za rozmirami hramu bula rodina Viskonti Za zrazok vzyato hram v misti Piza Proekt stvoriv arhitektor Mateo di Kampione Vid togo chasu zberezhenij golovnij fasad i chastka muriv hramu Fasad sporudiMonca golovnij fasad baziliki Ivana Hrestitelya Golovnij fasad baziliki nalezhit do krashih zrazkiv romano gotichnoyi arhitekturi Italiyi spravlyaye vrazhennya cilisnogo i stilistichno zakinchenogo zrazka miscevoyi arhitekturi nefrancuzkogo variantu Fasad podilenij na p yat chastin i vikladenij kamenem smugami u dva kolori cherguyutsya svitli i temni smugi Najbilshu uvagu pridileno centralnij chastini fasadu baziliki prikrashenij paradnim portalom viknom troyandoyu z vitrazhem i kesonami Kesoni prijshli v miscevu arhitekturu z ruyin davnorimskih sporud ale u rimlyan nimi dekoruvali tilki steli i sklepinnya Kesoni na golovnomu fasadi baziliki oblyamovuyut vikno troyandu ta stvoryuyut okremu panel vishe perehodyachi u malu arkadu ta viddaleno nagaduyut ornamenti shidnogo kilima Golovnij portal baziliki Ivana Hrestitelya Fragment dekoru golovnogo fasadu baziliki Vikno troyanda z kesonami Gotichne vikno na fasadiDzvinicyaZmini v bogosluzhinni zrobili neobhidnimi dzvinici Nini isnuyucha dzvinicya vibudovana za nacherkami arhitektora i hudozhnika dekoratora Pellegrino Tibaldi Budivnictvo trivalo u period 1592 1606 rokiv ale ostatochno bulo zakincheno u 1620 roci koli na vezhu pidnyali vsi dzvoni Dzvinicya baziliki vibudovana livoruch vid golovnogo fasadu z chervonoyi cegli i pomitno vidriznyayetsya vid gotichnoyi stilistiki hramu Yiyi visota blizko simdesyati dev yati 79 metriv Budivnictvo zdijsniv miscevij arhitektor Erkole Turati Dzvoni visvyativ kardinal Federiko Borromeo 18 veresnya 1628 roku u prisutnosti protoiyereya Adama Molteno ta pastvi i duhovenstva mista Monca Zamovnikom dzvinici mig buti Karlo Borromeo sho zaprosiv na robotu uslavlenogo Pellegrino Tibaldi Erkole Turati mav takozh stvoriti novij baptisterij hreshalnyu ta zbilshiti hor baziliki sho bulo realizovano u pershi dva desyatilittya 17 st Dzvinicya utrimuye visim dzvoniv Ostanni stvoreni u 1741 r livarnikom Bartolomeo Boccio Vid kvatrochento do barokoHram bazilikalnogo tipu z troma navami centralna nava shirsha i visha za bichni Centralnu navu vidokremlyuyut vid bichnih vosmikutni koloni chastka kotrih dijshla z dobi gotiki Hram maye takozh nizku kaplic sered kotrih i tak zvana Kaplicya korolevi muri kotroyi prikrasheni freskami zi scenami zhittya Teodolindi hudozhniki brati Zavattari 15 stolittya rannye kvatrochento Na pochatku 21 st buli provedeni restavraciyi serednovichnih fresok kaplici na kotri vitratili tri miljoni Nizka fresok baziliki stvorena v dobu baroko i voni golovuyut v inter yeri hramu Sered majstriv sho popracyuvali nad dekoruvannyam baziliki Albero di Yesse Dzhuzeppe Archimboldo Dzhuzeppe Meda 1558 r U navi takozh kartini zi scenami zhittya korolevi Teodolindi 17 ta 18 st roboti riznih hudozhnikiv sered kotrih Andrea Porta Sebastyano Richchi Filippo Abbiati Chastka oblashtuvan stvorena na zlami 18 19 st Organ u hramiOrgan v hrami roboti majstra zi Shvejcariyi Metclera i buv stvorenij 2002 roku Vin maye dva manuali ta pedal dlya gri nogami Galereya fotoViglad vitrazha z seredini hramuDzvinicya baziliki Ivana Hrestitelya Monca v miskomu otochenni Centralna nava hramu Golovnij vivtar baziliki Freski v seredhresti Bichnij vivtar Vnutrishnij dvorik baziliki Vhidni dveri do sakristiyi Freski v dvoriku dobi baroko Dekorativni freski dobi baroko na sklepinni Davnorimskij sarkofag v sobori Dekorativni freski dobi baroko na sklepinni z kvitami Freski ta shtuchnij marmur dekoru portalu v bazilici Novitni sklyani dveriDiv takozhMistectvo Italiyi Serednovichchya Gotichna arhitektura Kvatrochento Manyerizm Sejchento SettechentoPosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura Portal Baroko Portal Zhivopis PrimitkiSIRBeC d Track Q111178821DzherelaExposition Teodolinda a Monza Gli affreschi degli Zavattari sous la direction de Primo Casalini octobre 2004 Notice et photos 3 veresnya 2017 u Wayback Machine Conference Monza Campagna di restauri del ciclo degli Zavattari nella cappella di Teodolinda janvier 2008