Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Слово про збурення пекла староукраїнською Слово о збуреню пекла анонімна українська барокова п єса ймовірно другої полов

Слово про збурення пекла

Слово про збурення пекла

«Слово про збурення пекла» (староукраїнською «Слово о збуреню пекла») — анонімна українська барокова п'єса ймовірно другої половини XVII ст.. Сьогодні вважається одним із найяскравіших зразків містеріальної пасійної драми в Україні за мірою оригінальності сюжету та як втілення світоглядних суперечностей барокової культури.

image
Фрагмент вистави «Слово про збурення пекла». Театр-студія «Міст» (Київ)

Особливості твору

Первісне авторство твору не є встановленим. Імовірно, за час існування п'єса могла зазнавати втручань різних авторів, пізніших обробок і редагувань, зокрема, не лише драматургічних. Традиційним датуванням тексту вважають другу половину XVII ст., проте висловлювалися деякими авторами міркування про другу половину XVIII ст. (через мову твору, що відповідає тенденціям пізнього бароко). Проте, це є малоймовірним, оскільки стилістика діалогізації в драмі є досить архаїчною, якщо зважити на зародження драматургії на початку XVII ст. в Україні, а також те, що один із найстаріших відомих на сьогодні автографів драми із рукописної збірки Антона Петрушевича датується кінцем XVII ст., то містерія не могла бути написаною пізніше другої половини цього століття. Про перехідний характер між діалогом та драмою в «Слові…» наголошує також В. Шевчук. І. Франко наполягав на першій половині XVII ст.. Також висловлювалися різні твердження щодо крайового походження. І. Франко наголошував, що це Галичина, М. Петров стверджував, що швидше за все містерія має київське походження, бо стилістично виявляє дуже тісний зв'язок із ранньою могилянською драматургічною традицією. Мова твору максимально наближена до народної й у порівнянні з багатьма іншими українськими бароковими п'єсами, значно менш штучно-академічна та книжна. Речитативна форма діалогів подібна до козацьких дум. Сюжетною основою твору була друга частина апокрифічного «Євангелія від Никодима», що оповідає про кілька днів позаземного життя Христа між хресною смертю та Воскресінням, коли Він опустився в пекло та звільнив звідти старозавітних праведників. Твір містить доволі нестандарту інтерпретацію відносин добра та зла втілених фінальною сценою благословення брам пекла Христом. П'єса має чимало світоглядних та змістовних паралелей із західною (насамперед, німецькою) реформаційною драмою у довільності тлумачення подій святої історії. Мовні особливості, вкоріненість у властиву (українській ментальності) апокрифічну основу християнства, очевидно, робили п'єсу надзвичайно популярною про що свідчать наявність різноманітних пізніших перероблень (у тому числі поетичних), вплив на проповідну літературу XVIII ст. та широкий діапазон територіальної представленості рукописів твору від Галичини до Слобожанщини, а також входження вже у XIX ст. драми на рівень фольклору. Швидше за все, це була одна з найпопулярніших українських п'єс XVII–XVIII ст.. Із занепадом барокового театру в Україні наприкінці XVIII ст. — постановки вистав за п'єсою поступово припиняються, а сам твір втрачає популярність і вже у ХІХ ст. стає майже цілком забутим. За жанром — пасійна (пов'язана з Великоднем) містерія.

Віднайдення. Дослідження. Поновлення інтересу

1886 р. М. Драгоманова у своєму аналізі публікації «Пасхального вірша» в часописі «Основа» за червень 1862 р. (записаного етнографами в Ізюмському повіті Харківської губернії), виходячи з яскравого драматизованого викладу, припустив наявність драматургічного тексту-оригіналу, який склав основу даному поетичному твору і який був його переробленням. Гіпотеза була підтверджена після знахідки 1894 р. старовинного рукопису драми в Галичині етнографом та археографом Осипом Роздольським, який передав його для детального вивчення І. Франку. Той провів глибокий текстологічний аналіз і опублікував наявні фрагменти 1896 р. у журналі «Київська старовина». М. Возняк опонував деяким Франковим висновкам насамперед через його спосіб публікації оригіналу, що передбачав досить вільне поводження з текстом. Нове видання було здійснене 1927 р. без скорочень і перестановок частин, а сама дискусія започаткувала широке обговорення та наукове зацікавлення твором. Ідеї І. Франка надалі знайшли розробку в дослідженнях інших авторів: Д. Чижевського, В. Рєзанова, О. Мишанича, М. Сулими, О. Білецького, Л. Махновця. Надалі текст неодноразово перевидавався, наприклад, 1908, 1927, 1981, 1982, 1987. 1989 р. вийшов друком англомовний переклад п'єси здійснений І. Макарик і супруводжуваний текстом староукраїнського оригіналу й дослідженням загальноєвропейського культурного контексту появи твору в порівняльній перспективі.

Дослідження підкреслили, по-перше, оригінальні якості тексту цієї містерії та її особливий статус в пасійній драматургії Європи епохи Бароко, по-друге, через дискусії про актуальність барокового спадку в українській культурі та для стилістичного оновлення українського театру й драматургії кінця ХХ-поч. ХХІ ст.. 13 жовтня 2013 р. у рамках проекту Театрального центру Києво-Могилянської академії «Пасіка» «Барокова драма», відбулася прем'єра вистави за п'єсою, що була здійснена акторами театру «МІСТ» під керівництвом режисера Юлії Гасиліної з використанням нестандартного просторового рішення та з поєднанням з вокальними й хореографічними номерами. Вистава викликала значне зацікавлення й схвальні відгуки критики, після чого увійшла до репертуару театру.

Сюжет

Дія відбувається у пеклі напередодні зішестя туди Христа після своєї земної смерті. Люципера повідомляють, що Син Марії має звільнити давніх праведників і сюжет розгортається навколо прагнення диявола завадити цьому. Він посилає військо стерегти Христа й надалі дія розгортається через діалоги Люципера, Ада та їх послів. За спостереженням критиків, «Слово про збурення пекла» — за своїми соціокультурними засновками, своєрідний антиабсурдистський твір, «Чекаючи на Ґодо» «навиворіт», який стверджує віру у неминучість перемоги добра й Спасіння.

Цінність драми полягає в тому, що метрика віршів нагадує склад козацьких дум; в оригінальності зображення дійових осіб. Особливість композиції - твір не залежить від поетики, відсутні пролог та епілог.

Джерела

  1. Р. Козлов «Художній час і простір у видовій специфіці драматургії» // Вісник ЖДУ. Філологічні науки. Вип. 61. — С. 183
  2. Анонім. Слово о збуренії пекла, єгда Христос од мертвих вставши пекло збурив // Українська література XVII ст.. — К.: Наукова думка, 1987. — С. 574.
  3. Шевчук В. Українська барокова драма. Вступні зауваження // Воскресіння мертвих. Антологія. — К.: Грамота, 2007. — С. 9.
  4. Петров М. Очерки из украинской литературы XVII и XVIII веков. Киевская искуственная литература XVII-XVIII вв. — К., 1911. — С. 110, 112.
  5. За словами Івана Франка:
    image «треба зазначити, що вона написана мовою майже чисто народньою і розміром подібним до козацьких дум» image
    Іван Франко. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. — Львів: накладом Українсько-руської видавничої спілки. 1910. — С. 65.
  6. Возняк М. Історія української літератури у трьох томах. — Т. 3. — Львів: Просвіта, НТШ, 1924. — С. 187, 190.
  7. Драгоманов М. З історії вірша на Україні. Критичний уривок // Драгоманов М. Розвідки про українську народну словесність і письменство у 4 томах. — Т. 3./ зладив М. павлик. — Львів: НТШ, 1906. — С. 115–116.
  8. Драгоманов М. З історії вірша на Україні. Критичний уривок // Драгоманов М. Розвідки про українську народну словесність і письменство у 4 томах. — Т. 3./ зладив М. Павлик. — Львів: НТШ, 1906. — С. 113.
  9. Мельник Я. «Два „Слова“ давнього українського письменства („Слово про Лазареве воскресіння“ та „Слово про збурення пекла“): причинки Івана Франка» // Українське літературознавство, 2011. — Вип. 74. — С. 7.
  10. Возняк М. "Знадібки до української великодної драми. — Львів: Записки НТШ. — Т. 146. — 1927. — С. 142–153.
  11. Makaryk I. About the Herrowing of Hell. A 17-th Century Ukrainian Play in its European Context/ — Ottawa: Dovehouse Editions, 1989. — p. 149–166.
  12. Makaryk I. About the Herrowing of Hell. A 17-th Century Ukrainian Play in its European Context/ — Ottawa: Dovehouse Editions, 1989. — p. 143.
  13. Шелухін В. Серед збуреного пекла. Рецензія на прем'єрний показ вистави «Слово про збурення пекла» театром МІСТ.
  14. . Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 10 березня 2014.
  15. Возняк М. Історія української літератури у трьох томах. — Т. 3. — Львів: Просвіта, НТШ, 1924. — С. 187–190.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Slovo pro zburennya pekla staroukrayinskoyu Slovo o zburenyu pekla anonimna ukrayinska barokova p yesa jmovirno drugoyi polovini XVII st Sogodni vvazhayetsya odnim iz najyaskravishih zrazkiv misterialnoyi pasijnoyi drami v Ukrayini za miroyu originalnosti syuzhetu ta yak vtilennya svitoglyadnih superechnostej barokovoyi kulturi Fragment vistavi Slovo pro zburennya pekla Teatr studiya Mist Kiyiv Osoblivosti tvoruPervisne avtorstvo tvoru ne ye vstanovlenim Imovirno za chas isnuvannya p yesa mogla zaznavati vtruchan riznih avtoriv piznishih obrobok i redaguvan zokrema ne lishe dramaturgichnih Tradicijnim datuvannyam tekstu vvazhayut drugu polovinu XVII st prote vislovlyuvalisya deyakimi avtorami mirkuvannya pro drugu polovinu XVIII st cherez movu tvoru sho vidpovidaye tendenciyam piznogo baroko Prote ce ye malojmovirnim oskilki stilistika dialogizaciyi v drami ye dosit arhayichnoyu yaksho zvazhiti na zarodzhennya dramaturgiyi na pochatku XVII st v Ukrayini a takozh te sho odin iz najstarishih vidomih na sogodni avtografiv drami iz rukopisnoyi zbirki Antona Petrushevicha datuyetsya kincem XVII st to misteriya ne mogla buti napisanoyu piznishe drugoyi polovini cogo stolittya Pro perehidnij harakter mizh dialogom ta dramoyu v Slovi nagoloshuye takozh V Shevchuk I Franko napolyagav na pershij polovini XVII st Takozh vislovlyuvalisya rizni tverdzhennya shodo krajovogo pohodzhennya I Franko nagoloshuvav sho ce Galichina M Petrov stverdzhuvav sho shvidshe za vse misteriya maye kiyivske pohodzhennya bo stilistichno viyavlyaye duzhe tisnij zv yazok iz rannoyu mogilyanskoyu dramaturgichnoyu tradiciyeyu Mova tvoru maksimalno nablizhena do narodnoyi j u porivnyanni z bagatma inshimi ukrayinskimi barokovimi p yesami znachno mensh shtuchno akademichna ta knizhna Rechitativna forma dialogiv podibna do kozackih dum Syuzhetnoyu osnovoyu tvoru bula druga chastina apokrifichnogo Yevangeliya vid Nikodima sho opovidaye pro kilka dniv pozazemnogo zhittya Hrista mizh hresnoyu smertyu ta Voskresinnyam koli Vin opustivsya v peklo ta zvilniv zvidti starozavitnih pravednikiv Tvir mistit dovoli nestandartu interpretaciyu vidnosin dobra ta zla vtilenih finalnoyu scenoyu blagoslovennya bram pekla Hristom P yesa maye chimalo svitoglyadnih ta zmistovnih paralelej iz zahidnoyu nasampered nimeckoyu reformacijnoyu dramoyu u dovilnosti tlumachennya podij svyatoyi istoriyi Movni osoblivosti vkorinenist u vlastivu ukrayinskij mentalnosti apokrifichnu osnovu hristiyanstva ochevidno robili p yesu nadzvichajno populyarnoyu pro sho svidchat nayavnist riznomanitnih piznishih pereroblen u tomu chisli poetichnih vpliv na propovidnu literaturu XVIII st ta shirokij diapazon teritorialnoyi predstavlenosti rukopisiv tvoru vid Galichini do Slobozhanshini a takozh vhodzhennya vzhe u XIX st drami na riven folkloru Shvidshe za vse ce bula odna z najpopulyarnishih ukrayinskih p yes XVII XVIII st Iz zanepadom barokovogo teatru v Ukrayini naprikinci XVIII st postanovki vistav za p yesoyu postupovo pripinyayutsya a sam tvir vtrachaye populyarnist i vzhe u HIH st staye majzhe cilkom zabutim Za zhanrom pasijna pov yazana z Velikodnem misteriya Vidnajdennya Doslidzhennya Ponovlennya interesu1886 r M Dragomanova u svoyemu analizi publikaciyi Pashalnogo virsha v chasopisi Osnova za cherven 1862 r zapisanogo etnografami v Izyumskomu poviti Harkivskoyi guberniyi vihodyachi z yaskravogo dramatizovanogo vikladu pripustiv nayavnist dramaturgichnogo tekstu originalu yakij sklav osnovu danomu poetichnomu tvoru i yakij buv jogo pereroblennyam Gipoteza bula pidtverdzhena pislya znahidki 1894 r starovinnogo rukopisu drami v Galichini etnografom ta arheografom Osipom Rozdolskim yakij peredav jogo dlya detalnogo vivchennya I Franku Toj proviv glibokij tekstologichnij analiz i opublikuvav nayavni fragmenti 1896 r u zhurnali Kiyivska starovina M Voznyak oponuvav deyakim Frankovim visnovkam nasampered cherez jogo sposib publikaciyi originalu sho peredbachav dosit vilne povodzhennya z tekstom Nove vidannya bulo zdijsnene 1927 r bez skorochen i perestanovok chastin a sama diskusiya zapochatkuvala shiroke obgovorennya ta naukove zacikavlennya tvorom Ideyi I Franka nadali znajshli rozrobku v doslidzhennyah inshih avtoriv D Chizhevskogo V Ryezanova O Mishanicha M Sulimi O Bileckogo L Mahnovcya Nadali tekst neodnorazovo perevidavavsya napriklad 1908 1927 1981 1982 1987 1989 r vijshov drukom anglomovnij pereklad p yesi zdijsnenij I Makarik i supruvodzhuvanij tekstom staroukrayinskogo originalu j doslidzhennyam zagalnoyevropejskogo kulturnogo kontekstu poyavi tvoru v porivnyalnij perspektivi Doslidzhennya pidkreslili po pershe originalni yakosti tekstu ciyeyi misteriyi ta yiyi osoblivij status v pasijnij dramaturgiyi Yevropi epohi Baroko po druge cherez diskusiyi pro aktualnist barokovogo spadku v ukrayinskij kulturi ta dlya stilistichnogo onovlennya ukrayinskogo teatru j dramaturgiyi kincya HH poch HHI st 13 zhovtnya 2013 r u ramkah proektu Teatralnogo centru Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Pasika Barokova drama vidbulasya prem yera vistavi za p yesoyu sho bula zdijsnena aktorami teatru MIST pid kerivnictvom rezhisera Yuliyi Gasilinoyi z vikoristannyam nestandartnogo prostorovogo rishennya ta z poyednannyam z vokalnimi j horeografichnimi nomerami Vistava viklikala znachne zacikavlennya j shvalni vidguki kritiki pislya chogo uvijshla do repertuaru teatru SyuzhetDiya vidbuvayetsya u pekli naperedodni zishestya tudi Hrista pislya svoyeyi zemnoyi smerti Lyucipera povidomlyayut sho Sin Mariyi maye zvilniti davnih pravednikiv i syuzhet rozgortayetsya navkolo pragnennya diyavola zavaditi comu Vin posilaye vijsko steregti Hrista j nadali diya rozgortayetsya cherez dialogi Lyucipera Ada ta yih posliv Za sposterezhennyam kritikiv Slovo pro zburennya pekla za svoyimi sociokulturnimi zasnovkami svoyeridnij antiabsurdistskij tvir Chekayuchi na Godo navivorit yakij stverdzhuye viru u neminuchist peremogi dobra j Spasinnya Cinnist drami polyagaye v tomu sho metrika virshiv nagaduye sklad kozackih dum v originalnosti zobrazhennya dijovih osib Osoblivist kompoziciyi tvir ne zalezhit vid poetiki vidsutni prolog ta epilog DzherelaR Kozlov Hudozhnij chas i prostir u vidovij specifici dramaturgiyi Visnik ZhDU Filologichni nauki Vip 61 S 183 Anonim Slovo o zbureniyi pekla yegda Hristos od mertvih vstavshi peklo zburiv Ukrayinska literatura XVII st K Naukova dumka 1987 S 574 Shevchuk V Ukrayinska barokova drama Vstupni zauvazhennya Voskresinnya mertvih Antologiya K Gramota 2007 S 9 Petrov M Ocherki iz ukrainskoj literatury XVII i XVIII vekov Kievskaya iskustvennaya literatura XVII XVIII vv K 1911 S 110 112 Za slovami Ivana Franka treba zaznachiti sho vona napisana movoyu majzhe chisto narodnoyu i rozmirom podibnim do kozackih dum Ivan Franko Naris istoriyi ukrayinsko ruskoyi literaturi do 1890 r Lviv nakladom Ukrayinsko ruskoyi vidavnichoyi spilki 1910 S 65 Voznyak M Istoriya ukrayinskoyi literaturi u troh tomah T 3 Lviv Prosvita NTSh 1924 S 187 190 Dragomanov M Z istoriyi virsha na Ukrayini Kritichnij urivok Dragomanov M Rozvidki pro ukrayinsku narodnu slovesnist i pismenstvo u 4 tomah T 3 zladiv M pavlik Lviv NTSh 1906 S 115 116 Dragomanov M Z istoriyi virsha na Ukrayini Kritichnij urivok Dragomanov M Rozvidki pro ukrayinsku narodnu slovesnist i pismenstvo u 4 tomah T 3 zladiv M Pavlik Lviv NTSh 1906 S 113 Melnik Ya Dva Slova davnogo ukrayinskogo pismenstva Slovo pro Lazareve voskresinnya ta Slovo pro zburennya pekla prichinki Ivana Franka Ukrayinske literaturoznavstvo 2011 Vip 74 S 7 Voznyak M Znadibki do ukrayinskoyi velikodnoyi drami Lviv Zapiski NTSh T 146 1927 S 142 153 Makaryk I About the Herrowing of Hell A 17 th Century Ukrainian Play in its European Context Ottawa Dovehouse Editions 1989 p 149 166 Makaryk I About the Herrowing of Hell A 17 th Century Ukrainian Play in its European Context Ottawa Dovehouse Editions 1989 p 143 Sheluhin V Sered zburenogo pekla Recenziya na prem yernij pokaz vistavi Slovo pro zburennya pekla teatrom MIST Arhiv originalu za 7 lipnya 2019 Procitovano 10 bereznya 2014 Voznyak M Istoriya ukrayinskoyi literaturi u troh tomah T 3 Lviv Prosvita NTSh 1924 S 187 190 Posilannyahttp litopys org ua old17 old17 25 htm Zrazki movi hudozhnoyi literaturi Slovo o zburenyu pekla Moskalenko A A Hrestomatiya z istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Kiyiv Radyanska shkola 1954 C 45 47

Дата публікації:
Топ