«Сло́во о полку́ І́горевім» (дав.-рус. Слово о плъку Игоревѣ), також «Сло́во про І́горів похі́д» — пам'ятка києворуського письменства, героїчна поема кінця XII ст., одна з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури. Пам'ятка української мови. Шедевр світової літератури.
Слово о полку Ігоревім | ||||
---|---|---|---|---|
Слово о пълкѹ игоревѣ. игорѧ сына свѧтъславлѧ. внѹка ольгова | ||||
Жанр | d і епос | |||
Тема | Похід Ігоря Святославича на половців | |||
Автор | невідомо | |||
Мова | давньоруська мова | |||
Країна | Київська Русь | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіцитатах | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
В основі сюжету — похід руського новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було написане в кінці XII століття, невдовзі після описуваної події, датується ж 1187 роком.
Перейняте мотивами слов'янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературною значущістю «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу.
У 1985 році за ухвалою ЮНЕСКО відзначалося 800-річчя пам'ятки давньоукраїнської літератури.
Жанр
«Слово» прийнято вважати епосом, тобто героїчною поемою, на думку деяких літературознавців, — це літописна повість.
Автор визначає свій твір як зразок ораторської прози. Неодноразово називає його «повістю» (оповіддю) або «трудною повістю», тобто військовим твором. Термін «повість» давньоруською мовою означає «оповідь», «розповідь», «повітування». У творі наявні елементи двох жанрів: прози і поезії. Є припущення, що виконувалося «Слово», як і думи, у супроводі музичного інструменту — подібно до давньоеллінських «Іліади» чи «Одісеї».
Деякі науковці вважають, що весь текст твору написано ритмічною мовою: рядки різноскладові, а ритм підтримується інтонацією — прискоренням або уповільненням мови, завдяки чому дається внутрішня оцінка кожного епізоду; рядки об'єднано в завершені смислові періоди, які є композиційними ланками твору (у кожному періоді 5 або 9 рядків), логічний наголос падає, як і в думах, на кінець рядка. Інші науковці стверджують, що ритмічність мови у творі спостерігається лише в тих місцях, де оповідь особливо піднесена, схвильована.
Історія знахідки
Оригінал твору випадково відкрив граф Олексій Мусін-Пушкін, відкупивши його в архімандрита [ru] Іоїля 1791 року. З шести вміщених у ньому творів п'ять були вже відомі, шостий — ще не знаний — назви не мав.
Цей твір і було названо «Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святослава, внука Олега». Пізніше з нього була зроблена копія для Катерини II. Виданий у Петербурзі 1800 року, при співпраці знавців палеографії [ru] і Миколи Бантиш-Каменського. Сам рукопис «Слова…» згорів разом із бібліотекою Олексія Мусіна-Пушкіна під час московської пожежі 1812 року.
Історична основа і зміст поеми
Як і в Гомеровій «Іліаді», основний задум твору не в описові подій протягом походу, а в тому, що похід змінив світогляд князя Ігоря — «від свавільного гніву до розуміння об'єднавчої ролі держави». В епілозі твору князь Ігор іде до церкви Пирогощої «країни заради» — «страни ради».
Твір присвячено «землі Трояні» і її військовому оплоту — військовим дружинам — «стадам лебединців», «галицім стадам», «копіям» та «дівицям», які перейшли за Дунай. Князь Ігор йшов до Дону, щоб там «копіє приломити» — «відновити кордон землі на річці Дон» та «пошукати града Тьмуторокані».
Цей самовільний вчинок князя Ігоря був невдалий і саме на прикладі цієї невдачі автор закликає князів до солідарності. Історичною основою (не темою) «Слова…» є невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців навесні 1185 р., а вже у 1187 році об'єднані дружини князів здійснили успішний похід.
Військовий похід князя Ігоря автор відтворив в епічно-ліричному плані, піднісши як найвищий принцип долю Руської землі і засуджуючи князів за їх незгоди, за те що ставили особисте над загальним. До історичної оповіді автор додав мотиви снів, плачів, реакцій природи на долю героїв, монологи князів тощо. Автор згадує свого попередника — співця Бояна, який в XI ст. прославляв князів, і зв'язує Бояна, Велесового внука, з давнім дохристиянським світом божеств та обіцяє співати в його стилі, щоб об'єднати славів (слави — слов'яни).
Після описів готування до походу, триденного бою і поразки Ігоря, автор «Слова…» з'ясовує причини, які довели до недолі Руську землю. Закінчується поема, після опису втечі Ігоря з полону, приходом князя до церкви Святої Богородиці Пирогощої — Державної Богоматері. Автор віддає належне походу князя Ігоря. Твір завершується прославою спершу «старим князям» — Ігореві та Всеволодові, а потім «молодим», що їх представником був Володимир Ігорович.
Мова і поетика
Основою мови «Слова» є народнопоетична стихія, тогочасна жива розмовна мова. У пам'ятці зафіксовано типові риси української мови. Більшість дослідників припускають, що автор «Слова…» був або киянин, або чернігівець, інші (Орлов, Юґов) доводять, що він мусив бути галичанином («карпаторус»).
Діалектологи знаходили в «Слові…» регіональні лексеми Закарпатської Русі і на цій підставі піддавали сумніву можливість створення його на Чернігівщині, віддаючи перевагу Галицькій Русі. Але довести цю чи іншу конкретну тезу досі не вдається, оскільки майже половина (1500) слів — відомі різним українським діалектам XII ст. Більшість лексики і граматичних конструкцій у «Слові…» є загальнонародною.
Зв'язок з народною поетикою, літописом і воєнними повістями свідчить про глибоке народне коріння «Слова…». Помітний і генетичний зв'язок «Слова…» та українських народних дум, але цей аспект історії українського фольклору ще потребує поглибленого аналізу. Побіч слів, прикметних тільки українській мові, в «Слові…» є архаїзми, збережені в українських говірках, є також впливи інших мов.
Є припущення, що копію поеми XVI ст., котру відкрив Мусін-Пушкін, вже значно окнижили переписувачі, які підтягали транскрипцію поеми під панівний тоді болгарський правопис. До того ж вона могла бути не зі старого списку, а з інших копій, які й витворили так звані «темні місця» поеми.
Порівнявши мову «Слова» з сучасною українською мовою, можна виявити досить багато спільного. В перекладі, зробленому для Катерини II, було вказано, що оригінал містить у собі велику кількість («южнорусских») та польських слів, незрозумілих російському читачеві. Слова мають властиві для сучасної української мови закінчення. Незвичні для сучасної російської мови «и» в багатьох словах звучать по-українському, якщо їх змінити на «ы».
У тексті є велика кількість характерних українських фраз: «а мої ті Куряни свідомі кмети, под трубами повиті, под шеломи взлеліяні, конець копія вскормлені, путі їм відоми, яруги їм знаєми, луки в них напряжені, тулі отворені, саблі ізострені, самі скачють як сіриї волки в поле…».
Російський мовознавець К. Калайдович, писав у 1818 році: «Спосіб вираження „Пісні“ і самі слова: кресити, болоньє, смага, година, невідомі великоросіянам, але й нині ними користуються в Україні, показують, що автор належав до нинішньої Малоросії.»
У «Слові…» засвідчено такі живомовні українські риси, як, наприклад, відбито повноголосся (ворота, голова, голосъ, полонені, хороброе), закінчення -ові, -еві (-єві) в (давальному відмінку) іменників чоловічого роду (Дунаєві, Игореві, Романові, королеві), кличний відмінок іменників (Бояне, дружино, княже, Всеволоде, господине), форми дієслів теперішнього часу з м'якими закінченнями -ть (велить, плачуть, ржуть) і багато інших.
У «Слові…» зустрічається значна кількість діалектизмів (близько 150), таких, як болоня, велми, гораздъ, жалощи, зегзиця, зоря, клекътъ, ковылиє, лада, смага, тутнути, чрьленыи, щекоть та інші. Є у «Слові» поодинокі грецизми (панолома).
У «Слові…» також засвідчено такі суто галицькі слова: «днина», «уноты», «господичичь» і «побѣда» в значенні біди, поразки. Згадані слова були суто галицькими, вони зустрічаються ще лише в «Галицько-Волинському літопису», авторами якого були тільки місцеві жителі.
Автор «Слова…» був добре знайомий з регіональними діалектами, у тому числі, очевидно, і з галицькими. Порівняти, наприклад, такі регіоналізми: лисицы брешуть «гавкають», мечи гримлють, ничить трава жалощами; а чи диво ся, братие, стару помолодити? яруги цвѣлити «дратувати» (північноукраїнське).
«Слово» показало силу староукраїнської народнорозмовної і народнопісенної мови, її красу й багатство, афористичність, крилатість у вираженні мудрості, патріотизму, обов'язку.
Особливо багаті епітети «Слова…», порівняння й метафори, метонімії й гіперболи. Автор персоніфікує природу, робить її живою істотою, яка або співчуває, або шкодить людині. Досконалість поетичних образів доводить, що, побіч літописів, мусила існувати й багата народна і дружинна поезія зі складною та високорозвиненою поетикою.
Справа ритміки «Слова…» — одна з найсуперечливіших. Спроби відтворити його ритмічну структуру якимось правильним віршем не мали успіху: теорія скандинавського вірша Р. Абіхта (1901), ритм 4/4 Ф. Корша (1909), теорія візантійських церковних канонів В. Бірчака (1910), теорія «летючих ударів» Є. Сіверса (1926), вплив старогебрейського вірша, котрий добачав митр. Іларіон (1949).
М. Максимович зв'язував ритміку «Слова…» з пізнішими думами, П. Житецький підкреслив речитативний характер «Слова…», за яким кожний вірш-речення, незалежно від кількості складів, творить цілість зі своїми власними ударами.
Філарет Колесса зв'язав ритм «Слова…» з голосіннями, що стояли й в основі дум. Цей тип вірша має дуже широкий діапазон вислову, в нього можна було вплітати різні ритми, відповідно до теми, настрою і поетичної традиції. Опис бою князя Всеволода — зразок дружинної бойової пісні, але її ритміка зовсім покривається з деякими весільними й обжинковими піснями, що є доказом тісного зв'язку дружинної поезії з народною.
Також в «Слові» поширені тюркізми (кащей, чага, харалуг та інші), що відповідає наявності тісних відносин між стародавньою Руссю та народами Поволжя та Середньої Азії.
Успіхів у відновленні первинного тексту «Слова» і знятті «темнот» також досяг український дослідник Маркін В. М.
Дискусії щодо автентичності
Питання про авторство
Хто автор «Слова…» на сьогодні вважається невідомим. Деякі науковці схильні думати, що твір написав великий київський князь Святослав, бо й «золоте слово» цього героя, й ідейна позиція автора збігаються. Дехто з науковців приписує авторство поеми Біловодові Просовичу, якого згадано в Київському літописі якраз там, де йдеться про похід князя Ігоря. Інші вважають за автора легендарного Ходина, ім'я якого присутнє в самому тексті.
Російський дослідник Борис Рибаков стоїть на тому, що автором пам'ятки є київський тисяцький Петро Бориславович. Іван Вагилевич та Василь Яременко наполягають, що автором міг бути старець Ян, він же — чернець Вишатич.
Леонід Махновець та Степан Пушик вважають, що автор «Слова…» — брат княгині Ярославни, галицький князь Володимир Ярославович. Серед можливих авторів дослідники «Слова…» називали й давньоруського книжника з Галича, Тимофія, співця Митусу, що вцілів після поразки дружини князя Ігоря.
Віссаріон Бєлінський стверджував про південноруське походження автора.
Версія про автентичність
1818 року К. Калайдович знайшов у псковськім Апостолі 1307 р. приписку, запозичену зі «Слова…», 1829 р. Р. Тимковський видав список «Задонщини», що була наслідуванням «Слова…».
Вже ранні дослідники відкрили зв'язок «Слова…» з українською народною поезією, особливо М. О. Максимо́вич. У XIX ст. над «Словом…» працювало багато дослідників: з росіян — М. Тихонов, П. Вяземський, В. Міллер, О. Веселовський, Е. Барсов; з українців, крім М. Максимовича — О. Потебня, О. Огоновський, П. Житецький.
Широко поставлене дослідження «Слова…» у XX ст., існує понад 700 поважних праць про «Слово…» різними мовами, у тому числі праці українських дослідників В. Перетца, М. Грунського, на еміграції Д. Чижевського, О. Пріцака та ін. З другої половини 1930-их рр. наукове вивчення «Слова…» в УРСР припинено й обмежено тільки російськомовними дослідженнями в АН СРСР.
Радянський та російський лінгвіст Андрій Залізняк в роботі «Слово о полку Ігоревім: погляд лінгвіста» (2004, 2-е вид. 2007, 3-е вид., Доповнене, 2008) показав, що гіпотетичний фальсифікатор XVIII століття для того, щоб створити текст «Слова», повинен був володіти величезною кількістю точних знань, отриманих наукою про мову лише в XIX—XX століттях. Критично розглянувши лінгвістичні аргументи проти автентичності «Слова», що висувалися різними авторами, Залізняк довів: ймовірність підробки «Слова» мізерна. Пізніше російський фахівець Сергій Ніколаєв реконструював акцентологію «Слова».
Скептицизм щодо автентичності
Відсутність оригінального списку зумовила на початку XIX ст. появу скептиків, які вважали «Слово о полку Ігоревім» пізнішим фальсифікатом, як от російські історики О. Сенковський, М. Каченовський, І. Давидов, І. Бєликов тощо. У XX ст. сумніви щодо автентичності продовжували висловили такі науковці як французькі славісти Луї Леже та Андре Мазон, російський історик Олександр Зімін, американський історик Едвард Кінан, український та американський філолог та літературознавець Джордж Грабович тощо.. Окрім того, серед прихильників версії про давньоруське походження «Слова» є думка про те, що «Плач Ярославни» є пізнішою вставкою.
«Слово о полку Ігоревім» у мистецтві
- За мотивами «Слова о полку Ігоревім» написано оперу «Князь Ігор», прем'єра відбулася у 1890 році.
- У 1969 році під керівництвом Романа Тихомирова знято радянський російський фільм-оперу «Князь Ігор».
У малярстві
- Радянський російський художник К. О. Васильєв присвятив «Слову о полку Ігоревім» дві картини своєї серії «Русь билинна»: «Плач Ярославни» та «Князь Ігор».
- Російський та радянський графік В. А. Фаворський проілюстрував «Слово о полку Ігоревім» серією гравюр по дереву: «І полетіли стріли половецькі», «Бій дружини князя Ігоря з половцями», «Плач Ярославни» та інші (видано у 1954).
- Російський художник М. К. Реріх створив картину «Поход князя Ігоря» (1942).
- Український художник І. І. Падалка проілюстрував «Слово о полку Ігоревім» (1928).
- Російський художник І. Я. Білібін створив картини-ілюстрації до «Слова о полку Ігоревім»: «Плач Ярославни» та «Бій з половцями».
- Російський художник В. Г. Перов створив картину «Плач Ярославни» (1881).
- Російський художник В. М. Васнецов створив картину «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями» (1880).
Переклади і переспіви
Переклади і переспіви «Слова» існують багатьма мовами світу, а найбільше українською і російською. Українські віршовані і прозові переклади «Слова» дали: Іван Вагилевич (близько 1836, друкований 1884), Б. Дідицький (язичіем, 1849), М. Максимович (1857), С. Руданський (1860, друкований 1896), Юрій Федькович (1866, 1902), Іван Франко (1873, 1952), О. Огоновський (1876), Панас Мирний (1883, 1896), О. Партицький (1884), М. Чернявський (1894), Іван Стешенко (1899, 1967), К. Зіньківський (1907, 1967), Василь Щурат (1907, 1912), М. Грушевський (1923), (1928), М. Грунський (1931), Микола Матіїв-Мельник (1936), С. Гординський (1936, друга ред. 1950), Наталя Забіла (1938), Володимир Свідзінський (1938), Максим Рильський (1939), Іван Огієнко (1949), М. Аркас (1951), Леонід Махновець (1953), (1954), (1968). Переклади і переспіви окремих фрагментів «Слова…», зокрема «Плачу Ярославни», дали М. Шашкевич (1833), Тарас Шевченко (1860), В. Мова (Лиманський, 1893), Б. Лепкий (1915) і багато інших українських поетів.
Перший російський віршований переклад «Слова» дав І. Серяков (1803), після нього «Слово…» перекладали: В. Капніст (1809), В. Жуковський (1817 — 19), М. Делярю (1839), Л. Мей (1850), М. Гербель (1854), А Майков (1869), Е. Барсов (1887), К. Бальмонт (1929), С. Шервинський (1934), Г. Шторм (1934), І. Новиков (1938), В. Стеллецький (1938), М. Заболоцький (1946), А. Юґов (1950), С. Ботвинник (1957), М. Риленков (1962). Білоруською мовою переклав «Слово…» Янка Купала (1919 прозою, 1921 віршем).
Польською мовою «Слово…» перекладали: Ц. Ґодебський (1821), С. Красинський (1856), Б. Лепкий (1899), Ю. Тувім (1927, 1944), А. Сарва (2008); чес.: В. Ганка (1821), Ф. Кубка (1946), й ін.; сербською: I. Хаджевич (1842), І. Шанкович й ін.; словінською М. Плетершник (1865); болг. Р. Жинзифов (1863), Л. Стоянов (1954). Перший німецький переклад дав А. Коцебу вже 1800, далі «Слово…» перекладали: Й. Ріхтер (1803), Ф. Боденштедт (1861), Р. М. Рільке (1904). Н. Маєр (1933); англійською перекладали: Л. Вінер (1902), Л. Маґнус (1915), Ч. Кросе (1948), В. В. Набоков (1950), В. Кірконнелл і К. Андрусишин (1963) й ін.; о: Н. Бляншер і Екстейн (1823), Ф. де Берґон (1878), Н. Кульман і М. Бегаґель (1937), А. Ґреґуар (1945); італійською: Д. Чамполі (1911) і Е. Ґатто (1928); іспанською: Я. і Р. Майкелі (1949); данською: Т. Лянґе (1888); угорською: С. Рідль (1858) і Г. Стрипський; єврейськими (іврит та їдиш): С. Мендельсон (1875), Давид Гофштейн й І. Фефер (1938), Кушніров А., монгольською — Худогійн Перлее, молдовською — Г. Менюк, фінською — Я. Ругоєв. Є переклади «Слова…» також: абхазькою (Дирміт Ґуліа), башкирською, вірменською, грузинською (окремі розділи переклав М. Леонідзе), казахською, карельською, татарською, узбецькою, латвійською (Арвідс Ґріґуліс) й іншими мовами.
Історичну п'єсу на тему «Слова…» під назвою «О полку Ігоревім» написав Гнат Хоткевич (1926). Для театральної інсценізації «Слова…» опрацював Григор Лужницький. Сюжети «Слова…» використані в опері І. Бородіна «Князь Ігор», у композиції М. Лисенка «Плач Ярославни». В образотворчому мистецтві відомі твори на теми «Слова…» Ю. Нарбута, П. Холодного (старшого), О. Кульчицької, В. Васнецова, В. Фаворського, П. Андрусова, Я. Гніздовського й ін.; у театрі — А. Петрицького, у скульптурі — А. Павлося, Б. Мухина, у вітражі — Л. Молодожанина.
Текст твору
- Транскрипція оригінального тексту
- Оригінальний текст «Слова о полку Ігоревім» підготовлено за виданням 1800 року, яке взято за основу, та за Катерининською копією (за фототипічними їх виданнями).
- Текст «Слова», максимально наближений до видання 1800 року, розділено на окремі слова і ритмічні рядки.
- Переклад XIX—XX століття українською мовою
- Слово о полку Ігоревім у віршованих перекладах. Відень: Загально-Українська Культурна Рада, 1915. 56 с. (Воєнна бібліотека Культурної Ради).
- Переклад сучасною українською мовою
- Слово о полку Ігоревім / Редакція і вступна стаття Богдана Лепкого. Краків: Українське Видавництво, 1941. 64 с. (Літературна бібліотека, ч. 5)
- Ритмічний переклад пам'ятки, зроблений Л. Є. Махновцем, за виданням: «Слово о полку Ігоревім». Вступ: М. К. Гудзій. Упорядкування: В. Л. Микитась. К. : Радянський письменник, 1955.
Примітки
- «Слово о полку Ігоревім» або «Слово про Ігорів похід» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 411.
- В. В. Німчук. Пам'ятки української мови // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — . — С. 453—455.
- Гринчишин Д. Г. «Слово о полку Ігоревім» // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- Слово о полку Ігоревім / Упоряд. та приміт. О. Мишанича; Худож. В. Лопата. — К.: Рад. шк., 1986. — 310 с.
- Коли написано рукопис «Слова»
- «Слово про Ігорів похід» / П. В. Білоус. Історія української літератури XI—XVIII ст. / Рецензенти: док. філ. наук, проф. М. П. Корпанюк, док. філ. наук, чл.-кор. НАН України М. М. Сулима. — К.; ВЦ «Академія», 2009. — C. 140. — 424 с. (Серія «Альма-матер»). —
- «Слово о полку Ігоревім» кінця 80-х років ХІІ ст. за першою публікацією 1800 року // Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X—XIII ст. // НАН України. Інститут української мови. — Київ; Житомир: Полісся, 2015. — С. 218. — (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х—ХІІІ ст.). — Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст. — .
- Чепа М.-Л. А. Ким був віщий Боян? \ П'ять великих таємниць історичної психології. — К., 2005. .
- Єрмоленко С. Я. Історія української літературної мови // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- «Слово про Ігорів похід» // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 2902. — .
- // Народжені Україною = Рожденные Украиной: меморіал. альм. = Born by Ukraine: у 2-х т. / гол. ред. О. Оноприєнко, рец.: Боряк Г. В.; Кульчицький С. В.; Мицик Ю. А.; Реєнт О. П.; Щербак В. О. — Т. 1 : А — К. — Київ: Євроімідж, 2002. — 896 с. : ил. — (Золоті імена України). — С. 36. —
- Залізняк Л. Стародавня історія України / Ред. В. Олексієнко. — К.: Темпора, 2012. — 542 с. — С. 412.
- Особливості мови світсько-художньої літератури // Українці: звідки ми і наша мова / Півторак Г. П.; Акад. наук України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Наук. думка, 1993. — С. 173—175.
- К. Ѳ. Калайдовичъ (під псевдонімом «Неизвѣстный»). Опытъ Рѣшенія вопроса, предложеннаго въ Обществѣ Любителей Россійской Словесности основанномъ при Императорскомъ Московскомъ университетѣ, о томъ, на какомъ языкѣ писана Пѣснь о полку Игоря: на древнемъ ли Славянскомъ, существовавшемъ въ Россіи до перевода книгъ Священнаго Писанія, или на какомъ нибудь областномъ нарѣчіи? / Труды Общества любителей россійской словесности при Императорскомъ московскомъ университетѣ. Часть одинадцатая. — Москва: Въ университетской типографіи, 1818. — С. 26—27.(рос. дореф.)
- Професор Ющук — про мову «Слова о полку Ігоревім» / Радіо «Свобода». — 30 грудня 2004.
- Півторак Г. П. Мовна ситуація в Київській Русі / Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски» / Г. П. Півторак. — К. : Видавничий центр «Академія», 2001. — 152 с. —
- Махновець Л. Є. Про автора «Слова о полку Ігоревім». — К.: Вид-во при Київ, ун-ті, 1989. — 264 с. — С. 220—222. —
- Маркин В. Н. Тайна битвы на Каялы. Новаторское прочтение поэмы «Слово о полку Игореве» [Текст] / В. Н. Маркин. — Донецк ; Дружковка: Донбасс, 2012. — 323 с. : ил. — Бібліогр.: с. 318. —
- Парфенюк О. Українська література: Від найдавніших часів: Ч.1. — Рівне, 2014. — С. 51-52.
- Пушик Степан. Нове про «Слово о полку Ігоревім…» Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святославового, внука Олегового. Переклад, реконструкція тексту, розшифрування темних місць (Науково-дослідницьке видання). — Галич: Національний заповідник «Давній Галич», 2012. — 64 с.
- Махновець Л. Є. Про автора «Слова о полку Ігоревім». — К.: Вид-во при Київ, ун-ті, 1989. — 264 с. — ISBN 5-11-001566-Х
- Залізняк Л. Стародавня історія України / Ред. В. Олексієнко. — К.: Темпора, 2012. — 542 с. — С. 411—412.
- Дмитриев Л. А. Домид // Энциклопедия «Слова о полку Игореве»: В 5 т. — СПб.: Дмитрий Буланин, 1995. — Т. 2. Г—И. — 1995. — С. 130—132.
- М. О. Максимович. Песнь о полку Игореве, переведенная на украинское наречие Михаилом Максимовичем. — Киев: В Университ. тип., 1857. — С. III, VII. (рос. дореф.)(укр.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 2902-2904. — .
- Зализняк А. А. «Слово о полку Игореве»: взгляд лингвиста. Изд. 3-е, дополн. М.: «Рукописные памятники Древней Руси», 2008.(рос.)
- Сергей Николаев: Слово о полку Игореве. Реконструкция стихотворного текста. Издательство: Нестор-История, 2020.
- який автором «Слова…» вважав Бантиша-Каменського, пізніше Йоіля
- Кінан Е. Російські історичні міфи. — К., 2001.
- Грабович несправжньою також вважав і Велесову книгу
- — BBC Україна, 3 квітня, 2011
- І знову про те, хто і коли сотворив «Слово о полку Ігоревім» — Літакцент, 23 Жов 2008
- "Слово о полку Ігоревім": давньоукраїнський епос чи підробка? (укр.), процитовано 25 вересня 2021
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Слово о полку Ігоревім |
У Вікіджерелах є Слово о полку Ігоревім |
- Перетц В. Слово о полку Ігоревім. Пам'ятка феодальної України-Руси XII віку. Вступ. Текст. Коментар // Українська Академія Наук. Збірник історико-філологічного відділу № 33. — Київ, 1926.
- Слово о полку Игореве, под редакцией В. Адриановой-Перетц. М. — П. 1950;
- «Слово о плъку Игоревѣ» в українських художніх перекладах і переспівах XIX-XX ст. / до вид. підготував С. І. Маслов. — К., 1953. — 251 с.
- Слово о полку Ігоревім (вступна ст. М. Гудзія). К. 1955;
- «Слово о плъку Игоревѣ» та його поетичні переклади і переспіви. Київ, 1967 (Litops)
- Слово о полку Ігоревім у віршованих перекладах / пер. й переспіви: Т. Шевченка, М. Максимовича, С. Руданського та ін. — Відень: Накладом Заг.-Укр. Культ. Ради, 1915. — 55 с.
- Песнь о полку Игореве / предисл., пер. на укр. наречие М. Максимовичем. — Киев: В Унив. тип., 1857. — VII, 47 с.
- Слово о полку Игореве, Игоря, сына Святослава, внука Олегова ; Дума про військо Ігореве / переспів Панаса Мирного. — Київ: Вид. О. К.—М., 1914. — 68 с.
- Das Ihorlied. Heldenepos der Kijever Literatur des 12 Jahrhunderts / Bearb. von Svjatoslav J. Hordynsʹkyj. — München, 1985.
Література
- «Слово о полку Ігоревім» кінця 80-х років ХІІ ст. за першою публікацією 1800 року // Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X—XIII ст. // НАН України. Інститут української мови. — Київ; Житомир: Полісся, 2015. — С. 218. — (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х—ХІІІ ст.). — Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст. — .
- «Слово про Ігорів похід» // Українська література XI—XVIII ст.: навч. посіб. для самостійної роботи студента / П. В. Білоус, О. П. Білоус. — К.: ВЦ «Академія», 2010. — С. 72—88. — 360 с. — .
- Авраменко О. М., Балажко М. Б. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі. I ч. — 2-е видання, виправл. доповн. — К. : Грамота, 2012. — 560 с.
- Безсмертне у віках. До 820-річчя від дня написання «Слова о полку Ігоревім» (бібліографія з теми).
- Голубченко В. Ю. Слово-знавці: Короткий довідник. — Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 1998. — 75 с.
- Гординський Святослав. З люпою літературного детектива над «Словом о полку Ігоревім» // Сучасність. — 1982. — № 6. — С. 32—48.
- Гординський Святослав. «Слово о полку Ігоревім» і українська народна поезія. — Вінніпеґ, 1963.
- Горський Вілен Сергійович. Світоглядно-філософський зміст «Слова о полку Ігоревім»: морально-етичні уявлення в давньоруські культурі ХІІ ст. // Філософська думка. — 1985. — № 5. — С. 47—58; № 6. — С. 79—89.
- Кирчів Р. Ф. Відгомін фольклорної традиції в писемних памятках давньої Руси-України / Донаукові зацікавлення українським фольклором та етнографією // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 1. — С. 43—44.
- Котляр Микола Федорович. Слово о полку Ігоревім // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 636. — .
- Куриліна О. В. Українська мова та література. Довідник. Тестові завдання / О. В. Куриліна, Г. І. Земляна, — Кам'янець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2014. — 654 с.
- Махновець Леонід Єфремович. Про автора «Слова о полку Ігоревім» . — Київ: Видавництво при Київському університеті, 1989. — 262 с.
- Охріменко Павло Павлович. Як читати "Слово о полку Ігоревім. — Суми, 1986.
- Перетц Володими Миколайович. «Слово о полку Ігоревім». Пам'ятка феодальної України-Руси ХІІ віку. вступ, текст, коментар. — Київ: Українська Академія Наук, 1926.
- (рос.)
- Стех Марко Роберт, «Очима культури» № 2. Хто і коли написав «Слово о полку Ігоревім»?, відео
- Стех Марко Роберт, «Очима культури» № 99. Продовження: Хто і коли написав «Слово о полку Ігоревім»?, відео
- Франчук Віра Юріївна. Літописні оповіді про похід князя Ігоря. — Київ: Наукова думка, 1968.
- Энциклопедия «Слова о полку Игореве»: В 5 томах / Рос. акад. наук. Ин-т рус. лит. (Пушкин. дом); Ред. кол.: Л. А. Дмитриев, Д. С. Лихачев, С. А. Семячко, О. В. Творогов (отв. ред.). — СПб.: Дмитрий Буланин, 1995. (рос.)
- «Слово о полку Ігоревім»: давньоукраїнський епос чи підробка?
- Слово о полку Ігоревім та його поетичні переклади й переспіви в українській літературі. Харків: Акта. 2003. с. 670.
Посилання
- Фотокопія 1800 року «Слово о полку Ігоревім».
- Слово о полку Ігоревім // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1775. — 1000 екз.
- Слово о Полку Игоревѣ // Хрестоматія по українській літературі. Ч. 1. Народна словесність і Стара література (XI—XVIII століття) / Зложили: проф. М. Сумцов і М. Плевако при участі проф. Д. Багалія. — Харків: Видавництво «Союз», 1918. — С. 73—78. — 152 с.
- Слово о полку Ігоревім на сайті Izbornyk
- Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святославового, внука Олегового / Переклад і адаптація тексту Віталія Скляренко, 2000 р
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slo vo o polku I gorevim dav rus Slovo o plku Igorevѣ takozh Slo vo pro I goriv pohi d pam yatka kiyevoruskogo pismenstva geroyichna poema kincya XII st odna z najvidomishih pam yatok davnoruskoyi literaturi Pam yatka ukrayinskoyi movi Shedevr svitovoyi literaturi Slovo o polku IgorevimSlovo o plkѹ igorevѣ igorѧ syna svѧtslavlѧ vnѹka olgovaZhanrd i eposTemaPohid Igorya Svyatoslavicha na polovcivAvtornevidomoMovadavnoruska movaKrayinaKiyivska Rus Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u Vikicitatah Cej tvir u Vikidzherelah V osnovi syuzhetu pohid ruskogo novgorod siverskogo knyazya Igorya Svyatoslavicha na polovciv u 1185 roci Slovo bulo napisane v kinci XII stolittya nevdovzi pislya opisuvanoyi podiyi datuyetsya zh 1187 rokom Perejnyate motivami slov yanskoyi narodnoyi poeziyi z elementami yazichnickoyi mifologiyi za svoyeyu hudozhnoyu movoyu ta literaturnoyu znachushistyu Slovo stoyit u ryadi najbilshih dosyagnen serednovichnogo eposu U 1985 roci za uhvaloyu YuNESKO vidznachalosya 800 richchya pam yatki davnoukrayinskoyi literaturi ZhanrI Padalka Eskiz ilyustraciyi do Slova o polku Igorevim Slovo prijnyato vvazhati eposom dzherelo ne vkazane 197 dniv tobto geroyichnoyu poemoyu na dumku deyakih literaturoznavciv ce litopisna povist Avtor viznachaye svij tvir yak zrazok oratorskoyi prozi Neodnorazovo nazivaye jogo povistyu opoviddyu abo trudnoyu povistyu tobto vijskovim tvorom Termin povist davnoruskoyu movoyu oznachaye dzherelo ne vkazane 197 dniv opovid rozpovid povituvannya U tvori nayavni elementi dvoh zhanriv prozi i poeziyi Ye pripushennya sho vikonuvalosya Slovo yak i dumi u suprovodi muzichnogo instrumentu podibno do davnoellinskih Iliadi chi Odiseyi dzherelo ne vkazane 197 dniv Deyaki naukovci vvazhayut sho ves tekst tvoru napisano ritmichnoyu movoyu ryadki riznoskladovi a ritm pidtrimuyetsya intonaciyeyu priskorennyam abo upovilnennyam movi zavdyaki chomu dayetsya vnutrishnya ocinka kozhnogo epizodu ryadki ob yednano v zaversheni smislovi periodi yaki ye kompozicijnimi lankami tvoru u kozhnomu periodi 5 abo 9 ryadkiv logichnij nagolos padaye yak i v dumah na kinec ryadka Inshi naukovci stverdzhuyut sho ritmichnist movi u tvori sposterigayetsya lishe v tih miscyah de opovid osoblivo pidnesena shvilovana Istoriya znahidkiOriginal tvoru vipadkovo vidkriv graf Oleksij Musin Pushkin vidkupivshi jogo v arhimandrita ru Ioyilya 1791 roku Z shesti vmishenih u nomu tvoriv p yat buli vzhe vidomi shostij she ne znanij nazvi ne mav Cej tvir i bulo nazvano Slovo pro pohid Igoriv Igorya sina Svyatoslava vnuka Olega Piznishe z nogo bula zroblena kopiya dlya Katerini II Vidanij u Peterburzi 1800 roku pri spivpraci znavciv paleografiyi ru i Mikoli Bantish Kamenskogo Sam rukopis Slova zgoriv razom iz bibliotekoyu Oleksiya Musina Pushkina pid chas moskovskoyi pozhezhi 1812 roku Istorichna osnova i zmist poemiPoshtova marka SRSR 1985 roku vipusku prisvyachena 800 j richnici pohodu knyazya Igorya opisanogo u Slovi o polku Igorevim Yak i v Gomerovij Iliadi osnovnij zadum tvoru ne v opisovi podij protyagom pohodu a v tomu sho pohid zminiv svitoglyad knyazya Igorya vid svavilnogo gnivu do rozuminnya ob yednavchoyi roli derzhavi V epilozi tvoru knyaz Igor ide do cerkvi Pirogoshoyi krayini zaradi strani radi Tvir prisvyacheno zemli Troyani i yiyi vijskovomu oplotu vijskovim druzhinam stadam lebedinciv galicim stadam kopiyam ta divicyam yaki perejshli za Dunaj Knyaz Igor jshov do Donu shob tam kopiye prilomiti vidnoviti kordon zemli na richci Don ta poshukati grada Tmutorokani Cej samovilnij vchinok knyazya Igorya buv nevdalij i same na prikladi ciyeyi nevdachi avtor zaklikaye knyaziv do solidarnosti Istorichnoyu osnovoyu ne temoyu Slova ye nevdalij pohid novgorod siverskogo knyazya Igorya Svyatoslavicha na polovciv navesni 1185 r a vzhe u 1187 roci ob yednani druzhini knyaziv zdijsnili uspishnij pohid Vijskovij pohid knyazya Igorya avtor vidtvoriv v epichno lirichnomu plani pidnisshi yak najvishij princip dolyu Ruskoyi zemli i zasudzhuyuchi knyaziv za yih nezgodi za te sho stavili osobiste nad zagalnim Do istorichnoyi opovidi avtor dodav motivi sniv plachiv reakcij prirodi na dolyu geroyiv monologi knyaziv tosho Avtor zgaduye svogo poperednika spivcya Boyana yakij v XI st proslavlyav knyaziv i zv yazuye Boyana Velesovogo vnuka z davnim dohristiyanskim svitom bozhestv ta obicyaye spivati v jogo stili shob ob yednati slaviv slavi slov yani Pislya opisiv gotuvannya do pohodu tridennogo boyu i porazki Igorya avtor Slova z yasovuye prichini yaki doveli do nedoli Rusku zemlyu Zakinchuyetsya poema pislya opisu vtechi Igorya z polonu prihodom knyazya do cerkvi Svyatoyi Bogorodici Pirogoshoyi Derzhavnoyi Bogomateri Avtor viddaye nalezhne pohodu knyazya Igorya Tvir zavershuyetsya proslavoyu spershu starim knyazyam Igorevi ta Vsevolodovi a potim molodim sho yih predstavnikom buv Volodimir Igorovich Mova i poetika Plach Yaroslavni V Perov Osnovoyu movi Slova ye narodnopoetichna stihiya togochasna zhiva rozmovna mova U pam yatci zafiksovano tipovi risi ukrayinskoyi movi Bilshist doslidnikiv pripuskayut sho avtor Slova buv abo kiyanin abo chernigivec inshi Orlov Yugov dovodyat sho vin musiv buti galichaninom karpatorus Dialektologi znahodili v Slovi regionalni leksemi Zakarpatskoyi Rusi i na cij pidstavi piddavali sumnivu mozhlivist stvorennya jogo na Chernigivshini viddayuchi perevagu Galickij Rusi Ale dovesti cyu chi inshu konkretnu tezu dosi ne vdayetsya oskilki majzhe polovina 1500 sliv vidomi riznim ukrayinskim dialektam XII st Bilshist leksiki i gramatichnih konstrukcij u Slovi ye zagalnonarodnoyu Zv yazok z narodnoyu poetikoyu litopisom i voyennimi povistyami svidchit pro gliboke narodne korinnya Slova Pomitnij i genetichnij zv yazok Slova ta ukrayinskih narodnih dum ale cej aspekt istoriyi ukrayinskogo folkloru she potrebuye pogliblenogo analizu Pobich sliv prikmetnih tilki ukrayinskij movi v Slovi ye arhayizmi zberezheni v ukrayinskih govirkah ye takozh vplivi inshih mov Ye pripushennya sho kopiyu poemi XVI st kotru vidkriv Musin Pushkin vzhe znachno oknizhili perepisuvachi yaki pidtyagali transkripciyu poemi pid panivnij todi bolgarskij pravopis Do togo zh vona mogla buti ne zi starogo spisku a z inshih kopij yaki j vitvorili tak zvani temni miscya poemi Porivnyavshi movu Slova z suchasnoyu ukrayinskoyu movoyu mozhna viyaviti dosit bagato spilnogo V perekladi zroblenomu dlya Katerini II bulo vkazano sho original mistit u sobi veliku kilkist yuzhnorusskih ta polskih sliv nezrozumilih rosijskomu chitachevi Slova mayut vlastivi dlya suchasnoyi ukrayinskoyi movi zakinchennya Nezvichni dlya suchasnoyi rosijskoyi movi i v bagatoh slovah zvuchat po ukrayinskomu yaksho yih zminiti na y U teksti ye velika kilkist harakternih ukrayinskih fraz a moyi ti Kuryani svidomi kmeti pod trubami poviti pod shelomi vzleliyani konec kopiya vskormleni puti yim vidomi yarugi yim znayemi luki v nih napryazheni tuli otvoreni sabli izostreni sami skachyut yak siriyi volki v pole Rosijskij movoznavec K Kalajdovich pisav u 1818 roci Sposib virazhennya Pisni i sami slova kresiti bolonye smaga godina nevidomi velikorosiyanam ale j nini nimi koristuyutsya v Ukrayini pokazuyut sho avtor nalezhav do ninishnoyi Malorosiyi U Slovi zasvidcheno taki zhivomovni ukrayinski risi yak napriklad vidbito povnogolossya vorota golova golos poloneni horobroe zakinchennya ovi evi yevi v davalnomu vidminku imennikiv cholovichogo rodu Dunayevi Igorevi Romanovi korolevi klichnij vidminok imennikiv Boyane druzhino knyazhe Vsevolode gospodine formi diyesliv teperishnogo chasu z m yakimi zakinchennyami t velit plachut rzhut i bagato inshih U Slovi zustrichayetsya znachna kilkist dialektizmiv blizko 150 takih yak bolonya velmi gorazd zhaloshi zegzicya zorya klekt kovyliye lada smaga tutnuti chrlenyi shekot ta inshi Ye u Slovi poodinoki grecizmi panoloma U Slovi takozh zasvidcheno taki suto galicki slova dnina unoty gospodichich i pobѣda v znachenni bidi porazki Zgadani slova buli suto galickimi voni zustrichayutsya she lishe v Galicko Volinskomu litopisu avtorami yakogo buli tilki miscevi zhiteli Avtor Slova buv dobre znajomij z regionalnimi dialektami u tomu chisli ochevidno i z galickimi Porivnyati napriklad taki regionalizmi lisicy breshut gavkayut mechi grimlyut nichit trava zhaloshami a chi divo sya bratie staru pomoloditi yarugi cvѣliti dratuvati pivnichnoukrayinske Slovo pokazalo silu staroukrayinskoyi narodnorozmovnoyi i narodnopisennoyi movi yiyi krasu j bagatstvo aforistichnist krilatist u virazhenni mudrosti patriotizmu obov yazku Osoblivo bagati epiteti Slova porivnyannya j metafori metonimiyi j giperboli Avtor personifikuye prirodu robit yiyi zhivoyu istotoyu yaka abo spivchuvaye abo shkodit lyudini Doskonalist poetichnih obraziv dovodit sho pobich litopisiv musila isnuvati j bagata narodna i druzhinna poeziya zi skladnoyu ta visokorozvinenoyu poetikoyu Sprava ritmiki Slova odna z najsuperechlivishih Sprobi vidtvoriti jogo ritmichnu strukturu yakimos pravilnim virshem ne mali uspihu teoriya skandinavskogo virsha R Abihta 1901 ritm 4 4 F Korsha 1909 teoriya vizantijskih cerkovnih kanoniv V Birchaka 1910 teoriya letyuchih udariv Ye Siversa 1926 vpliv starogebrejskogo virsha kotrij dobachav mitr Ilarion 1949 M Maksimovich zv yazuvav ritmiku Slova z piznishimi dumami P Zhiteckij pidkresliv rechitativnij harakter Slova za yakim kozhnij virsh rechennya nezalezhno vid kilkosti skladiv tvorit cilist zi svoyimi vlasnimi udarami Filaret Kolessa zv yazav ritm Slova z golosinnyami sho stoyali j v osnovi dum Cej tip virsha maye duzhe shirokij diapazon vislovu v nogo mozhna bulo vplitati rizni ritmi vidpovidno do temi nastroyu i poetichnoyi tradiciyi Opis boyu knyazya Vsevoloda zrazok druzhinnoyi bojovoyi pisni ale yiyi ritmika zovsim pokrivayetsya z deyakimi vesilnimi j obzhinkovimi pisnyami sho ye dokazom tisnogo zv yazku druzhinnoyi poeziyi z narodnoyu Takozh v Slovi poshireni tyurkizmi kashej chaga haralug ta inshi sho vidpovidaye nayavnosti tisnih vidnosin mizh starodavnoyu Russyu ta narodami Povolzhya ta Serednoyi Aziyi Uspihiv u vidnovlenni pervinnogo tekstu Slova i znyatti temnot takozh dosyag ukrayinskij doslidnik Markin V M Diskusiyi shodo avtentichnostiPitannya pro avtorstvo Hto avtor Slova na sogodni vvazhayetsya nevidomim Deyaki naukovci shilni dumati sho tvir napisav velikij kiyivskij knyaz Svyatoslav bo j zolote slovo cogo geroya j idejna poziciya avtora zbigayutsya Dehto z naukovciv pripisuye avtorstvo poemi Bilovodovi Prosovichu yakogo zgadano v Kiyivskomu litopisi yakraz tam de jdetsya pro pohid knyazya Igorya Inshi vvazhayut za avtora legendarnogo Hodina im ya yakogo prisutnye v samomu teksti Rosijskij doslidnik Boris Ribakov stoyit na tomu sho avtorom pam yatki ye kiyivskij tisyackij Petro Borislavovich Ivan Vagilevich ta Vasil Yaremenko napolyagayut sho avtorom mig buti starec Yan vin zhe chernec Vishatich Leonid Mahnovec ta Stepan Pushik vvazhayut sho avtor Slova brat knyagini Yaroslavni galickij knyaz Volodimir Yaroslavovich Sered mozhlivih avtoriv doslidniki Slova nazivali j davnoruskogo knizhnika z Galicha Timofiya spivcya Mitusu sho vciliv pislya porazki druzhini knyazya Igorya Vissarion Byelinskij stverdzhuvav pro pivdennoruske pohodzhennya avtora Versiya pro avtentichnist 1818 roku K Kalajdovich znajshov u pskovskim Apostoli 1307 r pripisku zapozichenu zi Slova 1829 r R Timkovskij vidav spisok Zadonshini sho bula nasliduvannyam Slova Vzhe ranni doslidniki vidkrili zv yazok Slova z ukrayinskoyu narodnoyu poeziyeyu osoblivo M O Maksimo vich U XIX st nad Slovom pracyuvalo bagato doslidnikiv z rosiyan M Tihonov P Vyazemskij V Miller O Veselovskij E Barsov z ukrayinciv krim M Maksimovicha O Potebnya O Ogonovskij P Zhiteckij Shiroko postavlene doslidzhennya Slova u XX st isnuye ponad 700 povazhnih prac pro Slovo riznimi movami u tomu chisli praci ukrayinskih doslidnikiv V Peretca M Grunskogo na emigraciyi D Chizhevskogo O Pricaka ta in Z drugoyi polovini 1930 ih rr naukove vivchennya Slova v URSR pripineno j obmezheno tilki rosijskomovnimi doslidzhennyami v AN SRSR Radyanskij ta rosijskij lingvist Andrij Zaliznyak v roboti Slovo o polku Igorevim poglyad lingvista 2004 2 e vid 2007 3 e vid Dopovnene 2008 pokazav sho gipotetichnij falsifikator XVIII stolittya dlya togo shob stvoriti tekst Slova povinen buv voloditi velicheznoyu kilkistyu tochnih znan otrimanih naukoyu pro movu lishe v XIX XX stolittyah Kritichno rozglyanuvshi lingvistichni argumenti proti avtentichnosti Slova sho visuvalisya riznimi avtorami Zaliznyak doviv jmovirnist pidrobki Slova mizerna Piznishe rosijskij fahivec Sergij Nikolayev rekonstruyuvav akcentologiyu Slova Skepticizm shodo avtentichnosti Vidsutnist originalnogo spisku zumovila na pochatku XIX st poyavu skeptikiv yaki vvazhali Slovo o polku Igorevim piznishim falsifikatom yak ot rosijski istoriki O Senkovskij M Kachenovskij I Davidov I Byelikov tosho U XX st sumnivi shodo avtentichnosti prodovzhuvali vislovili taki naukovci yak francuzki slavisti Luyi Lezhe ta Andre Mazon rosijskij istorik Oleksandr Zimin amerikanskij istorik Edvard Kinan ukrayinskij ta amerikanskij filolog ta literaturoznavec Dzhordzh Grabovich tosho Okrim togo sered prihilnikiv versiyi pro davnoruske pohodzhennya Slova ye dumka pro te sho Plach Yaroslavni ye piznishoyu vstavkoyu Slovo o polku Igorevim u mistectviZa motivami Slova o polku Igorevim napisano operu Knyaz Igor prem yera vidbulasya u 1890 roci U 1969 roci pid kerivnictvom Romana Tihomirova znyato radyanskij rosijskij film operu Knyaz Igor U malyarstvi Radyanskij rosijskij hudozhnik K O Vasilyev prisvyativ Slovu o polku Igorevim dvi kartini svoyeyi seriyi Rus bilinna Plach Yaroslavni ta Knyaz Igor Rosijskij ta radyanskij grafik V A Favorskij proilyustruvav Slovo o polku Igorevim seriyeyu gravyur po derevu I poletili strili polovecki Bij druzhini knyazya Igorya z polovcyami Plach Yaroslavni ta inshi vidano u 1954 Rosijskij hudozhnik M K Rerih stvoriv kartinu Pohod knyazya Igorya 1942 Ukrayinskij hudozhnik I I Padalka proilyustruvav Slovo o polku Igorevim 1928 Rosijskij hudozhnik I Ya Bilibin stvoriv kartini ilyustraciyi do Slova o polku Igorevim Plach Yaroslavni ta Bij z polovcyami Rosijskij hudozhnik V G Perov stvoriv kartinu Plach Yaroslavni 1881 Rosijskij hudozhnik V M Vasnecov stvoriv kartinu Pislya poboyisha Igorya Svyatoslavicha z polovcyami 1880 Perekladi i perespivi Slovo o polku Igorevim u virshovanih perekladah Perekladi i perespivi Tarasa Shevchenka Mihajla Maksimovicha Stepana Rudanskogo Panasa Mirnogo Vasilya Shurata i Bogdana Lepkogo Videnske vidannya 1915 rik Slovo o polku Igorevim biloruskoyu movoyu u perekladi Yanki Kupali Perekladi i perespivi Slova isnuyut bagatma movami svitu a najbilshe ukrayinskoyu i rosijskoyu Ukrayinski virshovani i prozovi perekladi Slova dali Ivan Vagilevich blizko 1836 drukovanij 1884 B Didickij yazichiem 1849 M Maksimovich 1857 S Rudanskij 1860 drukovanij 1896 Yurij Fedkovich 1866 1902 Ivan Franko 1873 1952 O Ogonovskij 1876 Panas Mirnij 1883 1896 O Partickij 1884 M Chernyavskij 1894 Ivan Steshenko 1899 1967 K Zinkivskij 1907 1967 Vasil Shurat 1907 1912 M Grushevskij 1923 1928 M Grunskij 1931 Mikola Matiyiv Melnik 1936 S Gordinskij 1936 druga red 1950 Natalya Zabila 1938 Volodimir Svidzinskij 1938 Maksim Rilskij 1939 Ivan Ogiyenko 1949 M Arkas 1951 Leonid Mahnovec 1953 1954 1968 Perekladi i perespivi okremih fragmentiv Slova zokrema Plachu Yaroslavni dali M Shashkevich 1833 Taras Shevchenko 1860 V Mova Limanskij 1893 B Lepkij 1915 i bagato inshih ukrayinskih poetiv Pershij rosijskij virshovanij pereklad Slova dav I Seryakov 1803 pislya nogo Slovo perekladali V Kapnist 1809 V Zhukovskij 1817 19 M Delyaryu 1839 L Mej 1850 M Gerbel 1854 A Majkov 1869 E Barsov 1887 K Balmont 1929 S Shervinskij 1934 G Shtorm 1934 I Novikov 1938 V Stelleckij 1938 M Zabolockij 1946 A Yugov 1950 S Botvinnik 1957 M Rilenkov 1962 Biloruskoyu movoyu pereklav Slovo Yanka Kupala 1919 prozoyu 1921 virshem Polskoyu movoyu Slovo perekladali C Godebskij 1821 S Krasinskij 1856 B Lepkij 1899 Yu Tuvim 1927 1944 A Sarva 2008 ches V Ganka 1821 F Kubka 1946 j in serbskoyu I Hadzhevich 1842 I Shankovich j in slovinskoyu M Pletershnik 1865 bolg R Zhinzifov 1863 L Stoyanov 1954 Pershij nimeckij pereklad dav A Kocebu vzhe 1800 dali Slovo perekladali J Rihter 1803 F Bodenshtedt 1861 R M Rilke 1904 N Mayer 1933 anglijskoyu perekladali L Viner 1902 L Magnus 1915 Ch Krose 1948 V V Nabokov 1950 V Kirkonnell i K Andrusishin 1963 j in o N Blyansher i Ekstejn 1823 F de Bergon 1878 N Kulman i M Begagel 1937 A Greguar 1945 italijskoyu D Champoli 1911 i E Gatto 1928 ispanskoyu Ya i R Majkeli 1949 danskoyu T Lyange 1888 ugorskoyu S Ridl 1858 i G Stripskij yevrejskimi ivrit ta yidish S Mendelson 1875 David Gofshtejn j I Fefer 1938 Kushnirov A mongolskoyu Hudogijn Perlee moldovskoyu G Menyuk finskoyu Ya Rugoyev Ye perekladi Slova takozh abhazkoyu Dirmit Gulia bashkirskoyu virmenskoyu gruzinskoyu okremi rozdili pereklav M Leonidze kazahskoyu karelskoyu tatarskoyu uzbeckoyu latvijskoyu Arvids Grigulis j inshimi movami Istorichnu p yesu na temu Slova pid nazvoyu O polku Igorevim napisav Gnat Hotkevich 1926 Dlya teatralnoyi inscenizaciyi Slova opracyuvav Grigor Luzhnickij Syuzheti Slova vikoristani v operi I Borodina Knyaz Igor u kompoziciyi M Lisenka Plach Yaroslavni V obrazotvorchomu mistectvi vidomi tvori na temi Slova Yu Narbuta P Holodnogo starshogo O Kulchickoyi V Vasnecova V Favorskogo P Andrusova Ya Gnizdovskogo j in u teatri A Petrickogo u skulpturi A Pavlosya B Muhina u vitrazhi L Molodozhanina Tekst tvoruTranskripciya originalnogo tekstu Originalnij tekst Slova o polku Igorevim pidgotovleno za vidannyam 1800 roku yake vzyato za osnovu ta za Katerininskoyu kopiyeyu za fototipichnimi yih vidannyami Tekst Slova maksimalno nablizhenij do vidannya 1800 roku rozdileno na okremi slova i ritmichni ryadki Pereklad XIX XX stolittya ukrayinskoyu movoyu Slovo o polku Igorevim u virshovanih perekladah Viden Zagalno Ukrayinska Kulturna Rada 1915 56 s Voyenna biblioteka Kulturnoyi Radi Pereklad suchasnoyu ukrayinskoyu movoyu Slovo o polku Igorevim Redakciya i vstupna stattya Bogdana Lepkogo Krakiv Ukrayinske Vidavnictvo 1941 64 s Literaturna biblioteka ch 5 Ritmichnij pereklad pam yatki zroblenij L Ye Mahnovcem za vidannyam Slovo o polku Igorevim Vstup M K Gudzij Uporyadkuvannya V L Mikitas K Radyanskij pismennik 1955 Primitki Slovo o polku Igorevim abo Slovo pro Igoriv pohid Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 411 V V Nimchuk Pam yatki ukrayinskoyi movi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 S 453 455 Grinchishin D G Slovo o polku Igorevim Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Slovo o polku Igorevim Uporyad ta primit O Mishanicha Hudozh V Lopata K Rad shk 1986 310 s Koli napisano rukopis Slova Slovo pro Igoriv pohid P V Bilous Istoriya ukrayinskoyi literaturi XI XVIII st Recenzenti dok fil nauk prof M P Korpanyuk dok fil nauk chl kor NAN Ukrayini M M Sulima K VC Akademiya 2009 C 140 424 s Seriya Alma mater ISBN 978 966 580 304 1 Slovo o polku Igorevim kincya 80 h rokiv HII st za pershoyu publikaciyeyu 1800 roku Nimchuk V Hrestomatiya z istoriyi ukrayinskoyi movi X XIII st NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi movi Kiyiv Zhitomir Polissya 2015 S 218 Zibrannya pam yatok ukrayinskoyi movi najdavnishogo periodu H HIII st Nazva obkl Istoriya ukrayinskoyi movi Hrestomatiya X XIII st ISBN 978 966 655 802 5 Chepa M L A Kim buv vishij Boyan P yat velikih tayemnic istorichnoyi psihologiyi K 2005 ISBN 966 8356 50 0 Yermolenko S Ya Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Slovo pro Igoriv pohid Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1976 Kn 2 t 8 Simvolizm Tehnichni roslini S 2902 ISBN 5 7707 4049 3 Narodzheni Ukrayinoyu Rozhdennye Ukrainoj memorial alm Born by Ukraine u 2 h t gol red O Onopriyenko rec Boryak G V Kulchickij S V Micik Yu A Reyent O P Sherbak V O T 1 A K Kiyiv Yevroimidzh 2002 896 s il Zoloti imena Ukrayini S 36 ISBN 966 7867 24 2 Zaliznyak L Starodavnya istoriya Ukrayini Red V Oleksiyenko K Tempora 2012 542 s S 412 Osoblivosti movi svitsko hudozhnoyi literaturi Ukrayinci zvidki mi i nasha mova Pivtorak G P Akad nauk Ukrayini In t movoznavstva im O O Potebni Kiyiv Nauk dumka 1993 S 173 175 K Ѳ Kalajdovich pid psevdonimom Neizvѣstnyj Opyt Rѣsheniya voprosa predlozhennago v Obshestvѣ Lyubitelej Rossijskoj Slovesnosti osnovannom pri Imperatorskom Moskovskom universitetѣ o tom na kakom yazykѣ pisana Pѣsn o polku Igorya na drevnem li Slavyanskom sushestvovavshem v Rossii do perevoda knig Svyashennago Pisaniya ili na kakom nibud oblastnom narѣchii Trudy Obshestva lyubitelej rossijskoj slovesnosti pri Imperatorskom moskovskom universitetѣ Chast odinadcataya Moskva V universitetskoj tipografii 1818 S 26 27 ros doref Profesor Yushuk pro movu Slova o polku Igorevim Radio Svoboda 30 grudnya 2004 Pivtorak G P Movna situaciya v Kiyivskij Rusi Pohodzhennya ukrayinciv rosiyan bilorusiv ta yihnih mov Mifi i pravda pro troh brativ slov yanskih zi spilnoyi koliski G P Pivtorak K Vidavnichij centr Akademiya 2001 152 s ISBN 966 580 082 5 Mahnovec L Ye Pro avtora Slova o polku Igorevim K Vid vo pri Kiyiv un ti 1989 264 s S 220 222 ISBN 5 11 001566 X Markin V N Tajna bitvy na Kayaly Novatorskoe prochtenie poemy Slovo o polku Igoreve Tekst V N Markin Doneck Druzhkovka Donbass 2012 323 s il Bibliogr s 318 ISBN 978 617 638 109 9 Parfenyuk O Ukrayinska literatura Vid najdavnishih chasiv Ch 1 Rivne 2014 S 51 52 Pushik Stepan Nove pro Slovo o polku Igorevim Slovo pro pohid Igoriv Igorya sina Svyatoslavovogo vnuka Olegovogo Pereklad rekonstrukciya tekstu rozshifruvannya temnih misc Naukovo doslidnicke vidannya Galich Nacionalnij zapovidnik Davnij Galich 2012 64 s Mahnovec L Ye Pro avtora Slova o polku Igorevim K Vid vo pri Kiyiv un ti 1989 264 s ISBN 5 11 001566 H Zaliznyak L Starodavnya istoriya Ukrayini Red V Oleksiyenko K Tempora 2012 542 s S 411 412 Dmitriev L A Domid Enciklopediya Slova o polku Igoreve V 5 t SPb Dmitrij Bulanin 1995 T 2 G I 1995 S 130 132 M O Maksimovich Pesn o polku Igoreve perevedennaya na ukrainskoe narechie Mihailom Maksimovichem Kiev V Universit tip 1857 S III VII ros doref ukr Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1976 Kn 2 t 8 Simvolizm Tehnichni roslini S 2902 2904 ISBN 5 7707 4049 3 Zaliznyak A A Slovo o polku Igoreve vzglyad lingvista Izd 3 e dopoln M Rukopisnye pamyatniki Drevnej Rusi 2008 ros Sergej Nikolaev Slovo o polku Igoreve Rekonstrukciya stihotvornogo teksta Izdatelstvo Nestor Istoriya 2020 yakij avtorom Slova vvazhav Bantisha Kamenskogo piznishe Joilya Kinan E Rosijski istorichni mifi K 2001 Grabovich nespravzhnoyu takozh vvazhav i Velesovu knigu BBC Ukrayina 3 kvitnya 2011 I znovu pro te hto i koli sotvoriv Slovo o polku Igorevim Litakcent 23 Zhov 2008 Slovo o polku Igorevim davnoukrayinskij epos chi pidrobka ukr procitovano 25 veresnya 2021DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Slovo o polku Igorevim U Vikidzherelah ye Slovo o polku Igorevim Peretc V Slovo o polku Igorevim Pam yatka feodalnoyi Ukrayini Rusi XII viku Vstup Tekst Komentar Ukrayinska Akademiya Nauk Zbirnik istoriko filologichnogo viddilu 33 Kiyiv 1926 Slovo o polku Igoreve pod redakciej V Adrianovoj Peretc M P 1950 Slovo o plku Igorevѣ v ukrayinskih hudozhnih perekladah i perespivah XIX XX st do vid pidgotuvav S I Maslov K 1953 251 s Slovo o polku Igorevim vstupna st M Gudziya K 1955 Slovo o plku Igorevѣ ta jogo poetichni perekladi i perespivi Kiyiv 1967 Litops Slovo o polku Igorevim u virshovanih perekladah per j perespivi T Shevchenka M Maksimovicha S Rudanskogo ta in Viden Nakladom Zag Ukr Kult Radi 1915 55 s Pesn o polku Igoreve predisl per na ukr narechie M Maksimovichem Kiev V Univ tip 1857 VII 47 s Slovo o polku Igoreve Igorya syna Svyatoslava vnuka Olegova Duma pro vijsko Igoreve perespiv Panasa Mirnogo Kiyiv Vid O K M 1914 68 s Das Ihorlied Heldenepos der Kijever Literatur des 12 Jahrhunderts Bearb von Svjatoslav J Hordynsʹkyj Munchen 1985 Literatura Slovo o polku Igorevim kincya 80 h rokiv HII st za pershoyu publikaciyeyu 1800 roku Nimchuk V Hrestomatiya z istoriyi ukrayinskoyi movi X XIII st NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi movi Kiyiv Zhitomir Polissya 2015 S 218 Zibrannya pam yatok ukrayinskoyi movi najdavnishogo periodu H HIII st Nazva obkl Istoriya ukrayinskoyi movi Hrestomatiya X XIII st ISBN 978 966 655 802 5 Slovo pro Igoriv pohid Ukrayinska literatura XI XVIII st navch posib dlya samostijnoyi roboti studenta P V Bilous O P Bilous K VC Akademiya 2010 S 72 88 360 s ISBN 978 966 580 326 3 Avramenko O M Balazhko M B Ukrayinska mova ta literatura Dovidnik Zavdannya v testovij formi I ch 2 e vidannya vipravl dopovn K Gramota 2012 560 s Bezsmertne u vikah Do 820 richchya vid dnya napisannya Slova o polku Igorevim bibliografiya z temi Golubchenko V Yu Slovo znavci Korotkij dovidnik Sumi VVP Mriya 1 LTD 1998 75 s Gordinskij Svyatoslav Z lyupoyu literaturnogo detektiva nad Slovom o polku Igorevim Suchasnist 1982 6 S 32 48 Gordinskij Svyatoslav Slovo o polku Igorevim i ukrayinska narodna poeziya Vinnipeg 1963 Gorskij Vilen Sergijovich Svitoglyadno filosofskij zmist Slova o polku Igorevim moralno etichni uyavlennya v davnoruski kulturi HII st Filosofska dumka 1985 5 S 47 58 6 S 79 89 Kirchiv R F Vidgomin folklornoyi tradiciyi v pisemnih pamyatkah davnoyi Rusi Ukrayini Donaukovi zacikavlennya ukrayinskim folklorom ta etnografiyeyu Narodna tvorchist ta etnografiya 2005 1 S 43 44 Kotlyar Mikola Fedorovich Slovo o polku Igorevim Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 636 ISBN 978 966 00 1290 5 Kurilina O V Ukrayinska mova ta literatura Dovidnik Testovi zavdannya O V Kurilina G I Zemlyana Kam yanec Podilskij FOP Sisin O V 2014 654 s Mahnovec Leonid Yefremovich Pro avtora Slova o polku Igorevim Kiyiv Vidavnictvo pri Kiyivskomu universiteti 1989 262 s Ohrimenko Pavlo Pavlovich Yak chitati Slovo o polku Igorevim Sumi 1986 Peretc Volodimi Mikolajovich Slovo o polku Igorevim Pam yatka feodalnoyi Ukrayini Rusi HII viku vstup tekst komentar Kiyiv Ukrayinska Akademiya Nauk 1926 ros Steh Marko Robert Ochima kulturi 2 Hto i koli napisav Slovo o polku Igorevim video Steh Marko Robert Ochima kulturi 99 Prodovzhennya Hto i koli napisav Slovo o polku Igorevim video Franchuk Vira Yuriyivna Litopisni opovidi pro pohid knyazya Igorya Kiyiv Naukova dumka 1968 Enciklopediya Slova o polku Igoreve V 5 tomah Ros akad nauk In t rus lit Pushkin dom Red kol L A Dmitriev D S Lihachev S A Semyachko O V Tvorogov otv red SPb Dmitrij Bulanin 1995 ros Slovo o polku Igorevim davnoukrayinskij epos chi pidrobka Slovo o polku Igorevim ta jogo poetichni perekladi j perespivi v ukrayinskij literaturi Harkiv Akta 2003 s 670 PosilannyaFotokopiya 1800 roku Slovo o polku Igorevim Slovo o polku Igorevim Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1775 1000 ekz Slovo o Polku Igorevѣ Hrestomatiya po ukrayinskij literaturi Ch 1 Narodna slovesnist i Stara literatura XI XVIII stolittya Zlozhili prof M Sumcov i M Plevako pri uchasti prof D Bagaliya Harkiv Vidavnictvo Soyuz 1918 S 73 78 152 s Slovo o polku Igorevim na sajti Izbornyk Slovo pro pohid Igoriv Igorya sina Svyatoslavovogo vnuka Olegovogo Pereklad i adaptaciya tekstu Vitaliya Sklyarenko 2000 r