Сло́во — найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.) і основною функцією якого є позначення, знакова репрезентація цього елемента — його називання, вказування на нього або його вираження.
Слово — це послідовність морфем, об'єднаних за граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності. Зазвичай слово складається із основної морфеми — кореня, та афіксів: префіксів, суфіксів та закінчень. Слова сполучаються між собою, формуючи інші елементи мови — фрази та речення. Всі слова певної мови складають її лексику.
Класифікація
Різні підходи до вивчення слова та численні його функції в мові зумовлюють цілу низку можливих класифікацій. Слова класифікують за такими критеріями:
- За способом номінації розрізняються чотири типи слів:
- Самостійні (повнозначні) повнозначні слова, наділені самостійною номінативною функцією. Такі слова можуть утворити окреме висловлювання і є найбільшою групою слів — іменники, прикметники, дієслова, прислівники, числівники.
- Службові слова, тобто слова, які не мають самостійної номінативної функції, а також граматичної та фонетичної самостійності. Службові слова вживаються лише з повнозначними словами і не можуть утворювати окремого висловлювання. До службових слів відносять такі частини мови, як прийменники, артиклі, сполучники, частки.
- Займенникові слова, які відіграють роль замінників й позначають предмети опосередковано або відносно до мовців, спираючись на мовну ситуацію чи сусідні висловлювання (заступники), або оформляють пропозицію в цілому (деякі частки); займенникові слова позначають предмети опосередковано або по відношенню до осіб мови. Вони спираються на мовну ситуацію або на сусідні висловлювання, виконуючи тим самим сполучну функцію в тексті;
- Вигуки — граматично неоформлені слова, що не вступають в синтаксичні відносини з іншими словами.
- За фонетичною ознакою:
- наголошені (одно- або двонаголосні, наприклад, складні слова: «до́бропоря́дний», «зако́ннослухня́ний») і ненаголошені (енклітики і проклітики, що прилягають до повнозначного слова, утворюючи з ним «фонетичне слово»).
- односкладові та багатоскладові.
- За морфологічною ознакою: змінювані слова (наприклад, дієслова) та незмінні (прислівники). Розрізняють також прості («бігти»), похідні («бігун»), складні («водограй»).
- За семантико-граматичною ознакою слова поділяються на частини мови: іменники, прикметники, дієслова, прислівники тощо.
- За структурною цільністю: цілісні (синтетичні) слова та аналітичні слова. Аналітичні мають смислову частину та елементи, наділені словотворчою або граматичною функцією.
- З погляду семантики розрізняють:
- однозначні й багатозначні (Полісемія),
- абсолютні (автосемантичні), здатні вживатися окремо, та відносні (синсемантичні), що вимагають доповнення.
- За семантичною співвідносністю вирізняють антоніми і синоніми, гіпероніми і гіпоніми.
- В історичному плані виділяють архаїзми та неологізми, а також питомі слова та запозичення.
- За сферою використання виділяють: терміни, професіоналізми, арготизми, діалектизми, поетизми та ін.
- За словотворчим зв'язком виділяються однокореневі та різнокореневі слова.
- За звуковою та семантичною ознакою — пароніми.
Походження слова
Мова є складною системою кодів, яка сформувалася у суспільній історії. Слово як елемент мови є передусім носієм певного значення. Слово як знак, що позначає предмет, виникло з праці, з предметної дії. Інакше кажучи, на початкових етапах розвитку мови слово мало симпрактичний характер. Спочатку слово отримувало своє значення тільки з ситуації конкретної практичної діяльності. Вся подальша історія мови є історією емансипації слова від практики, виділення мовлення як самостійної діяльності, що наповнює мову та її елементи — слова.
Спостереження над розвитком дитини дають додаткові факти, які дозволяють вважати, що слово народжується з контексту, поступово виділяється з практики, стає самостійним знаком, що позначає предмет, дію чи якість (а потім і ставлення), і до цього моменту відноситься сучасне народження диференційованого слова як елемента складної системи кодів мови.
Функція слова
Основною функцією слова є його позначальна (референтна функція). Слово позначає предмет, дію, якість чи відношення. У психології таку функцію прийнято називати «предметною віднесеністю».
Слово подвоює світ і дозволяє людині подумки оперувати з предметами. Людина може довільно викликати різні образи незалежно від їх реальної наявності і, таким чином, може довільно керувати цим другим світом. Народжується «вольова дія» — регулювальна функція мовлення людини.
Слово і «смислове поле»
Слово є не тільки «ярликом», що позначає окремий предмет, дію чи якість. Семантична структура слова набагато складніша. Багато слів мають не одне, а декілька значень. Явище багатозначності слів — широке, і точна «предметна віднесеність» чи найближче значення слова є по суті вибором потрібного значення з низки можливих. Частіше за все це уточнення значення слова чи його вибір здійснюється , які уточнюють значення слова і відділяють його від інших можливих значень. Як правило, ця функція визначається певною ситуацією чи контекстом, а іноді тим тоном, яким це слово вимовляється. Факт багатозначності слів не вичерпується тільки явищем полісемії слова. Найістотнішим є те, що поряд з прямим «референтним» («денотативним») значенням слова ще є «асоціативне» значення. Таким чином, слово стає центром для цілої сітки образів, які мовець чи слухач затримує, щоб вибрати потрібне значення.
Категорійне значення слова
Найбільш суттєву роль відіграє важлива функція слова, яку Л. С. Виготський назвав «власне значенням» і яку можна позначити терміном (О. Р. Лурія) «категорійне» чи «поняттєве» значення.
Під значенням слова, яке виходить за межі предметної віднесеності, ми розуміємо здатність слова не тільки викликати асоціації, але й аналізувати предмети, проникати глибше у властивості предметів, абстрагувати й узагальнювати їх ознаки. Слово не тільки замінює предмет, але й аналізує його, вводить його у систему складних зв'язків і відношень. Функцію абстрагування, узагальнення й аналізу і називають категорійним значенням. Наприклад: слово «годинник» не просто позначає певний предмет, воно вказує на те, що предмет має функцію вимірювання часу (в «годинах») — це аналізуюча функція слова. Годинник буває круглий, квадратний, жіночий, золотий. Отже, це функція узагальнення. Слово також не тільки позначає предмет, але й виконує функцію аналізу предмета, передає досвід, який сформувався в процесі історичного розвитку поколінь.
Слово є системою кодів, які забезпечують переведення пізнання людини у новий вимір, дозволяє здійснити стрибок від почуттєвого до раціонального.
Значення слова і його сенс
Формування значення слова, або лексичного значення, відбувається під дією трьох чинників: об'єктивної дійсності, історичних обставин і ментальності народу, відношень між словами.
Поряд з поняттям «значення» застосовується поняття «смисл», яке відіграє важливу роль для аналізу проблеми мови й свідомості. Для «значення» і «смисл» були майже синонімами і, як правило, застосовувалися однозначно. Під «значенням» (О. Р. Лурія) розуміється система зв'язків, що об'єктивно сформувалася в процесі історії. Засвоюючи значення слова, ми засвоюємо загальнолюдський досвід, відображаючи об'єктивний світ. «Значення» — це стійка система узагальнень, що стоїть за словом, однакова для всіх людей; причому ця система може мати тільки різну глибину, різну узагальненість, але вона обов'язково зберігає незмінне «ядро» — певний набір зв'язків.
Під «смислом» розуміється індивідуальне значення слова, виділене з цієї об'єктивної системи зв'язків; воно складається з тих зв'язків, які мають відношення до певного моменту, певної ситуації. Тому якщо «значення» слова є об'єктивними відображенням системи зв'язків і відношень, то «смисл» — це привнесення суб'єктивних аспектів значення відповідно до конкретного моменту і ситуації. Наприклад: «вугілля» — значення: «чорний предмет, що походить з дерева»; смисл — для господаря — «паливо», для вченого — «предмет дослідження» тощо.
Отже, якщо «референтне значення» є основним елементом мови, то «соціально-комунікативне значення» або «смисл» є основною одиницею комунікації.
В онтогенезі спостерігається глибока психологічна зміна значення слова, зміна його системної будови, тобто за значенням слова на кожному етапі стоять різні психологічні процеси. Наша свідомість змінює свою смислову і системну будову. На ранньому етапі розвитку дитини свідомість має афективний характер, вона афективно відображає світ. На наступному етапі свідомість відображає світ вже за допомогою слів — «діяльний» характер. Тільки на завершальному етапі свідомість набуває абстрактний вербально-логічний характер.
Частотність слова
слова є одним з показників функціонування слова в мовленні. Частотність конкретного слова залежить від семантики, граматичних властивостей, від змісту текстів, а також соціального і професійного статусу мовців. Частотність слів нерівномірна, і в будь-якій мові 1000 найуживаніших слів утворюють близько 85 % тексту. Частотність зростає, коли вдаються до використання слів у переносних значеннях, особливо в напівслужбовій функції. Слова з відносно високою частотністю вживання у певного автора або в певному тексті називають «ключовими словами». «Слова-свідки» — це слова, притаманні тільки для певного історичного періоду.
Дослідження слова
На думку мовознавців, поняття слова стихійно присутнє у свідомості носіїв мови. Першими текстами мовознавчого характеру були списки слів, знайдені на глиняних табличках давнього Шумера та Аккада.
На ранніх етапах розвитку мовознавства вже існував поділ слова на план вираження (фонетична і граматична структура) та план змісту (лексичне і граматичне значення). Протягом тривалого часу мовознавці надавали перевагу вивченню то плану змісту, то плану вираження.
Давньоіндійський мовознавець Паніні цікавився насамперед питаннями будови слова. Натомість для давньогрецьких філософів, таких як Платон та Арістотель, головною сферою вивчення була семантика слова, взаємодія між предметом, що позначається словом, та ідеєю про нього. Олександрійські граматики, а також римський вчений-енциклопедист Марк Теренцій Варрон займалися морфологічними проблемами слова. Діонісій Фракійський визначав слово як «найменшу частину зв'язного мовлення».
У часи середньовіччя в Європі досліджувався насамперед семантичний аспект слова, відносини слова, речі й поняття. Тоді як для арабських граматистів найбільший інтерес становила морфологічна структура. Французька граматика Пор-Рояля визначала слово як ряд «окремих звуків, з яких люди складають знаки для позначення своїх думок». Французькі граматики того часу виділяли формально-звукову та значеннєву сторони слова.
У XIX столітті мовознавці займалися переважно семантичною стороною слова. Велике значення мали ідеї Вільгельма фон Гумбольдта та Олександра Потебні про внутрішню форму слова. Семантичні процеси в слові детально досліджували Герман Пауль, Мішель Бреаль, Михайло Михайлович Покровський. Розвивалася також теорія граматичної форми слова, що завдяки Гумбольдту стала основою для типологічної класифікації мов. Морфологію слова досліджували Олександр Потебня та Пилип Фортунатов. Їм належить поділ слів на самостійні і службові. Французький мовознавець Антуан Мейє виділяв три ознаки слова, за його дефініцією слово — це зв'язок певного значення з певною сукупністю звуків, здатною до певного граматичного вживання.
Сьогодні переважає системний підхід до вивчення поняття слова, який передбачає багатовекторний аналіз цього поняття. Слово досліджується як одиниця мовлення, аналізуються критерії його виділення, вивчається його змістова сторона та його функціонування в тексті.
Див. також
- Слово як жанр давньої української літератури
- Мовлення
- Словотвір
- Словозміна
Примітки
- Нижче наведено типи класифікацій за виданням: Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, 1990, с. 464—467
- Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник. — К.: Видавничий центр — Академія, 2006. (стор.: 189—190)
Література
- Тараненко О. О.. Слово // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — . — С. 612—616.
- Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К., 1988;
- Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. К. — О., 1991;
- Грищенко А. П. [та ін.]. Сучасна українська літературна мова. К., 1997.
- Основи мовленнєвої діяльності. Автори — А. П. Загнітко, І. Р. Домрачева. Навчальний посібник для студентів денної, безвідривної та очно-заочної прискореної форми навчання спеціальності 2001. — Донецьк, Український культурологічний центр, 2001. — 56 с. .
- Пешковский А. М., Понятие отдельного слова, в его кн.: Сборник статей. Методика родного языка, лингвистика, стилистика, поэтика, Л.—М., 1925;
- Калинович М. Я. Поняття окремого слова. «Мовознавство», 1935, № 6;
- Rosetti A., Le mot, esquisse d'une théorie générale, Cph., 1947;
- Морфологическая структура слова в языках различных типов. М. — Ленинград, 1963;
- Martinet А., Le mot, в кн.: Problèmes du langage, P., 1966;
- Kramsky J. The word as a linguistic unit. The Hague — Paris, 1969;
- Будагов Р. А., История слов в истории общества, М., 1971;
- Juilland A., Roceric A. The linguistic concept of word. Analytic bibliography. The Hague — Paris, 1972;
- Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики. М., 1973;
- Уфимцева А. А. Типы словесных знаков. М., 1974;
- Медникова Э. М., Значение слова и методы его описания, М., 1974;
- Верещагин Е. М., Костомаров В. Г., Лингвострановедческая теория слова, М., 1980;
Посилання
- Слово // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 408-409.
- Слово // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1773-1775. — 1000 екз.
- Слово // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Слово // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 588. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Розширення значення // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 341.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Slovo znachennya Slo vo najmensha samostijna i vilno vidtvoryuvana v movlenni vidokremleno oformlena znachima odinicya movi yaka spivvidnositsya z piznanim i vichlenuvanim okremim elementom dijsnosti predmetom yavishem oznakoyu procesom vidnoshennyam ta in i osnovnoyu funkciyeyu yakogo ye poznachennya znakova reprezentaciya cogo elementa jogo nazivannya vkazuvannya na nogo abo jogo virazhennya Slovo ce poslidovnist morfem ob yednanih za gramatichnimi pravilami pevnoyi movi i spivvidnosnih z pevnim elementom pozamovnoyi realnosti Zazvichaj slovo skladayetsya iz osnovnoyi morfemi korenya ta afiksiv prefiksiv sufiksiv ta zakinchen Slova spoluchayutsya mizh soboyu formuyuchi inshi elementi movi frazi ta rechennya Vsi slova pevnoyi movi skladayut yiyi leksiku KlasifikaciyaRizni pidhodi do vivchennya slova ta chislenni jogo funkciyi v movi zumovlyuyut cilu nizku mozhlivih klasifikacij Slova klasifikuyut za takimi kriteriyami Za sposobom nominaciyi rozriznyayutsya chotiri tipi sliv Samostijni povnoznachni povnoznachni slova nadileni samostijnoyu nominativnoyu funkciyeyu Taki slova mozhut utvoriti okreme vislovlyuvannya i ye najbilshoyu grupoyu sliv imenniki prikmetniki diyeslova prislivniki chislivniki Sluzhbovi slova tobto slova yaki ne mayut samostijnoyi nominativnoyi funkciyi a takozh gramatichnoyi ta fonetichnoyi samostijnosti Sluzhbovi slova vzhivayutsya lishe z povnoznachnimi slovami i ne mozhut utvoryuvati okremogo vislovlyuvannya Do sluzhbovih sliv vidnosyat taki chastini movi yak prijmenniki artikli spoluchniki chastki Zajmennikovi slova yaki vidigrayut rol zaminnikiv j poznachayut predmeti oposeredkovano abo vidnosno do movciv spirayuchis na movnu situaciyu chi susidni vislovlyuvannya zastupniki abo oformlyayut propoziciyu v cilomu deyaki chastki zajmennikovi slova poznachayut predmeti oposeredkovano abo po vidnoshennyu do osib movi Voni spirayutsya na movnu situaciyu abo na susidni vislovlyuvannya vikonuyuchi tim samim spoluchnu funkciyu v teksti Viguki gramatichno neoformleni slova sho ne vstupayut v sintaksichni vidnosini z inshimi slovami Za fonetichnoyu oznakoyu nagolosheni odno abo dvonagolosni napriklad skladni slova do broporya dnij zako nnosluhnya nij i nenagolosheni enklitiki i proklitiki sho prilyagayut do povnoznachnogo slova utvoryuyuchi z nim fonetichne slovo odnoskladovi ta bagatoskladovi Za morfologichnoyu oznakoyu zminyuvani slova napriklad diyeslova ta nezminni prislivniki Rozriznyayut takozh prosti bigti pohidni bigun skladni vodograj Za semantiko gramatichnoyu oznakoyu slova podilyayutsya na chastini movi imenniki prikmetniki diyeslova prislivniki tosho Za strukturnoyu cilnistyu cilisni sintetichni slova ta analitichni slova Analitichni mayut smislovu chastinu ta elementi nadileni slovotvorchoyu abo gramatichnoyu funkciyeyu Z poglyadu semantiki rozriznyayut odnoznachni j bagatoznachni Polisemiya absolyutni avtosemantichni zdatni vzhivatisya okremo ta vidnosni sinsemantichni sho vimagayut dopovnennya Za semantichnoyu spivvidnosnistyu viriznyayut antonimi i sinonimi giperonimi i giponimi V istorichnomu plani vidilyayut arhayizmi ta neologizmi a takozh pitomi slova ta zapozichennya Za sferoyu vikoristannya vidilyayut termini profesionalizmi argotizmi dialektizmi poetizmi ta in Za slovotvorchim zv yazkom vidilyayutsya odnokorenevi ta riznokorenevi slova Za zvukovoyu ta semantichnoyu oznakoyu paronimi Pohodzhennya slovaMova ye skladnoyu sistemoyu kodiv yaka sformuvalasya u suspilnij istoriyi Slovo yak element movi ye peredusim nosiyem pevnogo znachennya Slovo yak znak sho poznachaye predmet viniklo z praci z predmetnoyi diyi Inakshe kazhuchi na pochatkovih etapah rozvitku movi slovo malo simpraktichnij harakter Spochatku slovo otrimuvalo svoye znachennya tilki z situaciyi konkretnoyi praktichnoyi diyalnosti Vsya podalsha istoriya movi ye istoriyeyu emansipaciyi slova vid praktiki vidilennya movlennya yak samostijnoyi diyalnosti sho napovnyuye movu ta yiyi elementi slova Sposterezhennya nad rozvitkom ditini dayut dodatkovi fakti yaki dozvolyayut vvazhati sho slovo narodzhuyetsya z kontekstu postupovo vidilyayetsya z praktiki staye samostijnim znakom sho poznachaye predmet diyu chi yakist a potim i stavlennya i do cogo momentu vidnositsya suchasne narodzhennya diferencijovanogo slova yak elementa skladnoyi sistemi kodiv movi Funkciya slovaOsnovnoyu funkciyeyu slova ye jogo poznachalna referentna funkciya Slovo poznachaye predmet diyu yakist chi vidnoshennya U psihologiyi taku funkciyu prijnyato nazivati predmetnoyu vidnesenistyu Slovo podvoyuye svit i dozvolyaye lyudini podumki operuvati z predmetami Lyudina mozhe dovilno viklikati rizni obrazi nezalezhno vid yih realnoyi nayavnosti i takim chinom mozhe dovilno keruvati cim drugim svitom Narodzhuyetsya volova diya regulyuvalna funkciya movlennya lyudini Slovo i smislove pole Slovo ye ne tilki yarlikom sho poznachaye okremij predmet diyu chi yakist Semantichna struktura slova nabagato skladnisha Bagato sliv mayut ne odne a dekilka znachen Yavishe bagatoznachnosti sliv shiroke i tochna predmetna vidnesenist chi najblizhche znachennya slova ye po suti viborom potribnogo znachennya z nizki mozhlivih Chastishe za vse ce utochnennya znachennya slova chi jogo vibir zdijsnyuyetsya yaki utochnyuyut znachennya slova i viddilyayut jogo vid inshih mozhlivih znachen Yak pravilo cya funkciya viznachayetsya pevnoyu situaciyeyu chi kontekstom a inodi tim tonom yakim ce slovo vimovlyayetsya Fakt bagatoznachnosti sliv ne vicherpuyetsya tilki yavishem polisemiyi slova Najistotnishim ye te sho poryad z pryamim referentnim denotativnim znachennyam slova she ye asociativne znachennya Takim chinom slovo staye centrom dlya ciloyi sitki obraziv yaki movec chi sluhach zatrimuye shob vibrati potribne znachennya Kategorijne znachennya slovaNajbilsh suttyevu rol vidigraye vazhliva funkciya slova yaku L S Vigotskij nazvav vlasne znachennyam i yaku mozhna poznachiti terminom O R Luriya kategorijne chi ponyattyeve znachennya Pid znachennyam slova yake vihodit za mezhi predmetnoyi vidnesenosti mi rozumiyemo zdatnist slova ne tilki viklikati asociaciyi ale j analizuvati predmeti pronikati glibshe u vlastivosti predmetiv abstraguvati j uzagalnyuvati yih oznaki Slovo ne tilki zaminyuye predmet ale j analizuye jogo vvodit jogo u sistemu skladnih zv yazkiv i vidnoshen Funkciyu abstraguvannya uzagalnennya j analizu i nazivayut kategorijnim znachennyam Napriklad slovo godinnik ne prosto poznachaye pevnij predmet vono vkazuye na te sho predmet maye funkciyu vimiryuvannya chasu v godinah ce analizuyucha funkciya slova Godinnik buvaye kruglij kvadratnij zhinochij zolotij Otzhe ce funkciya uzagalnennya Slovo takozh ne tilki poznachaye predmet ale j vikonuye funkciyu analizu predmeta peredaye dosvid yakij sformuvavsya v procesi istorichnogo rozvitku pokolin Slovo ye sistemoyu kodiv yaki zabezpechuyut perevedennya piznannya lyudini u novij vimir dozvolyaye zdijsniti stribok vid pochuttyevogo do racionalnogo Znachennya slova i jogo sensFormuvannya znachennya slova abo leksichnogo znachennya vidbuvayetsya pid diyeyu troh chinnikiv ob yektivnoyi dijsnosti istorichnih obstavin i mentalnosti narodu vidnoshen mizh slovami Poryad z ponyattyam znachennya zastosovuyetsya ponyattya smisl yake vidigraye vazhlivu rol dlya analizu problemi movi j svidomosti Dlya znachennya i smisl buli majzhe sinonimami i yak pravilo zastosovuvalisya odnoznachno Pid znachennyam O R Luriya rozumiyetsya sistema zv yazkiv sho ob yektivno sformuvalasya v procesi istoriyi Zasvoyuyuchi znachennya slova mi zasvoyuyemo zagalnolyudskij dosvid vidobrazhayuchi ob yektivnij svit Znachennya ce stijka sistema uzagalnen sho stoyit za slovom odnakova dlya vsih lyudej prichomu cya sistema mozhe mati tilki riznu glibinu riznu uzagalnenist ale vona obov yazkovo zberigaye nezminne yadro pevnij nabir zv yazkiv Pid smislom rozumiyetsya individualne znachennya slova vidilene z ciyeyi ob yektivnoyi sistemi zv yazkiv vono skladayetsya z tih zv yazkiv yaki mayut vidnoshennya do pevnogo momentu pevnoyi situaciyi Tomu yaksho znachennya slova ye ob yektivnimi vidobrazhennyam sistemi zv yazkiv i vidnoshen to smisl ce privnesennya sub yektivnih aspektiv znachennya vidpovidno do konkretnogo momentu i situaciyi Napriklad vugillya znachennya chornij predmet sho pohodit z dereva smisl dlya gospodarya palivo dlya vchenogo predmet doslidzhennya tosho Otzhe yaksho referentne znachennya ye osnovnim elementom movi to socialno komunikativne znachennya abo smisl ye osnovnoyu odiniceyu komunikaciyi V ontogenezi sposterigayetsya gliboka psihologichna zmina znachennya slova zmina jogo sistemnoyi budovi tobto za znachennyam slova na kozhnomu etapi stoyat rizni psihologichni procesi Nasha svidomist zminyuye svoyu smislovu i sistemnu budovu Na rannomu etapi rozvitku ditini svidomist maye afektivnij harakter vona afektivno vidobrazhaye svit Na nastupnomu etapi svidomist vidobrazhaye svit vzhe za dopomogoyu sliv diyalnij harakter Tilki na zavershalnomu etapi svidomist nabuvaye abstraktnij verbalno logichnij harakter Chastotnist slovaslova ye odnim z pokaznikiv funkcionuvannya slova v movlenni Chastotnist konkretnogo slova zalezhit vid semantiki gramatichnih vlastivostej vid zmistu tekstiv a takozh socialnogo i profesijnogo statusu movciv Chastotnist sliv nerivnomirna i v bud yakij movi 1000 najuzhivanishih sliv utvoryuyut blizko 85 tekstu Chastotnist zrostaye koli vdayutsya do vikoristannya sliv u perenosnih znachennyah osoblivo v napivsluzhbovij funkciyi Slova z vidnosno visokoyu chastotnistyu vzhivannya u pevnogo avtora abo v pevnomu teksti nazivayut klyuchovimi slovami Slova svidki ce slova pritamanni tilki dlya pevnogo istorichnogo periodu Doslidzhennya slovaNa dumku movoznavciv ponyattya slova stihijno prisutnye u svidomosti nosiyiv movi Pershimi tekstami movoznavchogo harakteru buli spiski sliv znajdeni na glinyanih tablichkah davnogo Shumera ta Akkada Na rannih etapah rozvitku movoznavstva vzhe isnuvav podil slova na plan virazhennya fonetichna i gramatichna struktura ta plan zmistu leksichne i gramatichne znachennya Protyagom trivalogo chasu movoznavci nadavali perevagu vivchennyu to planu zmistu to planu virazhennya Davnoindijskij movoznavec Panini cikavivsya nasampered pitannyami budovi slova Natomist dlya davnogreckih filosofiv takih yak Platon ta Aristotel golovnoyu sferoyu vivchennya bula semantika slova vzayemodiya mizh predmetom sho poznachayetsya slovom ta ideyeyu pro nogo Oleksandrijski gramatiki a takozh rimskij vchenij enciklopedist Mark Terencij Varron zajmalisya morfologichnimi problemami slova Dionisij Frakijskij viznachav slovo yak najmenshu chastinu zv yaznogo movlennya U chasi serednovichchya v Yevropi doslidzhuvavsya nasampered semantichnij aspekt slova vidnosini slova rechi j ponyattya Todi yak dlya arabskih gramatistiv najbilshij interes stanovila morfologichna struktura Francuzka gramatika Por Royalya viznachala slovo yak ryad okremih zvukiv z yakih lyudi skladayut znaki dlya poznachennya svoyih dumok Francuzki gramatiki togo chasu vidilyali formalno zvukovu ta znachennyevu storoni slova U XIX stolitti movoznavci zajmalisya perevazhno semantichnoyu storonoyu slova Velike znachennya mali ideyi Vilgelma fon Gumboldta ta Oleksandra Potebni pro vnutrishnyu formu slova Semantichni procesi v slovi detalno doslidzhuvali German Paul Mishel Breal Mihajlo Mihajlovich Pokrovskij Rozvivalasya takozh teoriya gramatichnoyi formi slova sho zavdyaki Gumboldtu stala osnovoyu dlya tipologichnoyi klasifikaciyi mov Morfologiyu slova doslidzhuvali Oleksandr Potebnya ta Pilip Fortunatov Yim nalezhit podil sliv na samostijni i sluzhbovi Francuzkij movoznavec Antuan Mejye vidilyav tri oznaki slova za jogo definiciyeyu slovo ce zv yazok pevnogo znachennya z pevnoyu sukupnistyu zvukiv zdatnoyu do pevnogo gramatichnogo vzhivannya Sogodni perevazhaye sistemnij pidhid do vivchennya ponyattya slova yakij peredbachaye bagatovektornij analiz cogo ponyattya Slovo doslidzhuyetsya yak odinicya movlennya analizuyutsya kriteriyi jogo vidilennya vivchayetsya jogo zmistova storona ta jogo funkcionuvannya v teksti Div takozhSlovo yak zhanr davnoyi ukrayinskoyi literaturi Movlennya Slovotvir SlovozminaPrimitkiNizhche navedeno tipi klasifikacij za vidannyam Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Moskva 1990 s 464 467 Karpenko Yu O Vstup do movoznavstva Pidruchnik K Vidavnichij centr Akademiya 2006 ISBN 966 580 208 9 stor 189 190 LiteraturaTaranenko O O Slovo Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 612 616 Vihovanec I R Chastini movi v semantiko gramatichnomu aspekti K 1988 Karpenko Yu O Vstup do movoznavstva K O 1991 Grishenko A P ta in Suchasna ukrayinska literaturna mova K 1997 Osnovi movlennyevoyi diyalnosti Avtori A P Zagnitko I R Domracheva Navchalnij posibnik dlya studentiv dennoyi bezvidrivnoyi ta ochno zaochnoyi priskorenoyi formi navchannya specialnosti 2001 Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 2001 56 s ISBN 966 7517 14 4 Peshkovskij A M Ponyatie otdelnogo slova v ego kn Sbornik statej Metodika rodnogo yazyka lingvistika stilistika poetika L M 1925 Kalinovich M Ya Ponyattya okremogo slova Movoznavstvo 1935 6 Rosetti A Le mot esquisse d une theorie generale Cph 1947 Morfologicheskaya struktura slova v yazykah razlichnyh tipov M Leningrad 1963 Martinet A Le mot v kn Problemes du langage P 1966 Kramsky J The word as a linguistic unit The Hague Paris 1969 Budagov R A Istoriya slov v istorii obshestva M 1971 Juilland A Roceric A The linguistic concept of word Analytic bibliography The Hague Paris 1972 Shmelev D N Problemy semanticheskogo analiza leksiki M 1973 Ufimceva A A Tipy slovesnyh znakov M 1974 Mednikova E M Znachenie slova i metody ego opisaniya M 1974 Vereshagin E M Kostomarov V G Lingvostranovedcheskaya teoriya slova M 1980 PosilannyaSlovo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 408 409 Slovo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1773 1775 1000 ekz Slovo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Slovo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 588 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Rozshirennya znachennya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 341