Ця стаття містить текст, що не відповідає . (жовтень 2007) |
Си́тне — село в Україні, у Середино-Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 254 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Рожковицька сільська рада.
село Ситне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Шосткинський район |
Громада | Середино-Будська міська громада |
Основні дані | |
Населення | 254 |
Поштовий індекс | 41055 |
Телефонний код | +380 5451 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 52°05′29″ пн. ш. 33°59′05″ сх. д. / 52.09139° пн. ш. 33.98472° сх. д.Координати: 52°05′29″ пн. ш. 33°59′05″ сх. д. / 52.09139° пн. ш. 33.98472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 194 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25 |
Карта | |
Ситне | |
Ситне | |
Мапа | |
Географія
Село Ситне знаходиться за 3 км від лівого берега річки Знобівка. На відстані 4,5 км розташоване село Рожковичі. До села примикає великий лісовий масив (дуб, сосна). Поруч проходить залізниця, станція .
Назва села
На сьогодні офіційно село має назву Ситне (рос. Сьітное). Але поміж себе люди село називають Сєтноє. Дослідження вказують на те, що Сєтноє — є давнє, історичне ім'я села. Тоді виникає два питання: 1) Походження назви «Сєтноє» ?
Звідкіля взялося «Ситне» ?
По-перше, беремо до уваги, що до 1924 року Ситне існувало виключно у російськомовному середовищі. Місцеві легенди пов'язують назву Сєтноє із російським словом СЄТЬ (укр. Сітка). Так нібито на старих, дореволюційних мапах позначалась маленька річка, на березі якої виникло поселення. Сьогодні цю річку, яка в межах села пересихає влітку називають Прірва. На околиці села вона приймає дві притоки Гатка-перша, та Гатка-друга і дійсно, ніби утворює сітку. Сільські місцеві топоніми мають російськомовне коріння.
Звідки ж тоді взялося Ситне ? Це ж зовсім інше слово за змістом!? Автор допускає, що це, можливо звичайна технічна помилка передруку під час підготовки офіційного адміністративного довідника в далеких столицях -Харкові чи Києві. Так слово, яке писалося «СЕТНОЕ» стало спочатку «СЬІТНОЕ» (рос), а потім «Ситне» (укр.). В усякому разі місцеві автохтони ніколи не пов'язували назву свого села із словом ситний, тобто не голодній. Можливо хтось «на горі» власноруч зробив їх «Ситнівцями», в пориві революційного бажання прискорити сите комуністичне життя ? Наразі місцева влада ставиться байдуже до цієї проблеми. Так і живе село маючи дві назви, назви зовсім різні за змістом. Одна — на печатках, штампах, офіційних документах (Ситне), друга — в живій мові (Сєтноє).
В останній час виявлено сліди стародавнього впливу Єгипту на топономіку Сіверщини, в рамках якої назва річки Сітна і села на ній Ситне веде нас до єгипетського бога Сета, культ поклоніння якому був дуже сильний в Стародавньому Єгипті, і можливо удавнину існував у цій місцині.
Історія
Згідно з місцевими легендами, Ситне виникло в першій половині XVII століття.
На той час, після Дсулінського перемир'я 1618 р., ця місцевість являла собою незалюднену прикордонну смугу між Московським царством та Річчю Посполитою. На шляху із Сєвська до Новгород-Сіверська, на пагорбі біля річки Сєть російський воєвода виставив митну заставу. Згодом біля застави почали з'являтися перші господарські споруди. Йшли роки. Поруч стали селитися біженці від панського гніту та шукачі кращої долі, як з Росії так і з України. Багаті на дичину лісові довкілля, незаймані пасовища, неозорі луки, родючі землі, а головне — відсутність неволі, — приваблювали все нових і нових людей.
Місцевий краєзнавець Яків Петрович Сивухін (1901—1992) розповідав, що у 1924 році на місці первинного залюднення (по-місцевому «Кагат») було знайдено мідний солдатський казан на 40 літрів та пічну кладку від стародавньої казарми. Історію ж про заснування села йому переповів дід Галактіон 1820 року народження.
Останній провідник застави Мартинов заклав численний родовід Мартинових у селі.
Автор звертає увагу і на такий факт. Досі в побуті Ситнівців для залякування малих дітей живе приказка — «Спи, а то зараз прийде Болотников і забере із собою». Мабуть відомі події дуже глибоко врізались в долі і пам'ять місцевих мешканців, які якимсь чином самі, або через батьків були пов'язані з тим, що відбулося в нашому краї під час селянської війни під проводом Болотникова майже чотири століття тому, у 1606—1607 роках.
Назагал, дата заснування села Ситне не є проблемою науковою. Точні відомості щодо цього можна знайти в архівах Російської Федерації у Орлі, Москві, або Санкт-Петербурзі. (Але хто ж фінансуватиме цю розвідку ?). Адміністративно Ситне майже весь час належало до Орловської губернії, Сєвський повіт, Підівотська волость. У 1924 році, під час «вирівнювання» кордону поміж Україною та Росією, Ситне, на пару із Рожковичами, потрапила до Середино-Будського району, Новгород-Сіверського (згодом Глухівського) округу, Чернігівської губернії. У 1939 році село, разом з районом, перейшло до новоутвореної Сумської області.
Освіта
Вперше школа в селі була відкрита у 1875 році. З ініціативою її заснування виступив службовець Сєвського повіту Євсєй Федченко, якого у селі називали «Шалдун». Він був першою освідченною людиною серед Ситнівців. Шалдун пропонував відкрити земську школу, а сталося так, як хотів місцевий піп Лавров. Священик домігся відкриття двокласної дворічної школи при церкві. За 124 роки свого існування школа не працювала тільки під час окупації у 1941 — 1943 роках. Кількість учнів в різні періоди можна уявити з таблиці:
рікусього учнів 18758 191415 1937196 1946252 1965171 197855 198634 199125 200024 Людська вдячна пам'ять зберегла імена директорів школи. Майже всіх: 1904—1914Тикунов Микола Серафімович (із Сєвська) 1914—1919Пахомов — Крутасов В аси ль Тарасович (із Сєвська) 1927—1930Величковський Єгор Олексійович (із Подівоття) 1930—1934Воєвода Михайло Федорович 1934—1937Солохненко Олексій Іванович 1937—1941Бичков Кузьма Федорович 1943—1944У міль Лука Георгійович 1944—1945Лузановська Віра Федорівна 1946—1955Соболевський Ростислав Ростиславович 1955—1968Федченко Матвій Євсійович 1968Онов Анатолій Іванович 1968—1969Соболевський Ростислав Ростиславович — вдруге 1969—1978Федченко Матвій Євсійович — вдруге 1978—1993Зябко Катерина Василівна 1993Стадник Олександр Іванович 1994Самусенко Сергій Михайлович 1995с/дСаркісян Емма Ервандівна Неодноразово змінювався статус школи. До 1934 року вона була початковою. З 1934 по 1978 — семи/восьми річна. В 1978—1986 роках знову початкова. У 1986 році відновлена восьмирічна, згодом перетворена у школу I—II ступенів, тобто 9 — річну. З 1 жовтня 1999 року учні II- ступеня переведені на індивідуальну форму навчання. Двадцять два роки очолював школу Матвій Євсейович Федченко, залишивши по собі не тільки добру пам'ять на довгі роки, а й сучасну будівлю 2-поверхової типової школи. Завдяки його настійливим клопотанням до Сум і Києва в Ситному у 1968 році було відкрито нову школу. На жаль через 32 роки стало питання про її закриття, та це не зменшує заслуг Федченко М.Є. в історії села.
Початок 20 сторіччя
У 1905 році декякі ситнівці брали участь у пограбуванні та спаленні цукрового заводу у Хутір-Михайлівському.
На фронт 1 світової війни із села було мобілізовано більш як 200 ситнівців. Майже всі вони були зараховані у Каширський піхотний полк, який формувався у Брянську. За роки війни загинуло 60 чоловік.
У 1918 році у селі почався період першої більшовицької окупації. Влітку 1919 року через село проходили денікінці.
Більшовики зруйнували останню церкву у 1920 році.
Примусова колективізація.
Зі спогадів Холина Григорія Федоровича:
"Село було поділене на 10-двірки. Активісти заходили до кожної хати і пропонували добровільно написати заяву про вступ до колгоспу. Того, хто такої заяви не писав, викликали до Сільської Ради для «виховної роботи». Потім давали ніч на роздуми. Наступного дня все починалось спочатку. Рада підготувала реєстр на розкуркулювання, в який включила 11 найзаможніших сімей. Прокурор у С-Буді затвердив 3 сім'ї. Після цього вони були вигнані зі своїх помешкань і відправлені невідомо куди.
Це були сім'ї -Федченка Филипа Васильовича Мартинова Єгора Андрійовича Холина Петра Андрійовича Садиби, господарські будівлі, худоба — все відійшло у власність Сільської Ради і колгоспу.
Однак більшість Ситнівців все одно не написала заяв про добровільний вступ до колгоспу. Тоді їх стали обкладати податками. Податки зростали кожен місяць, а ті, хто записався до колгоспу від сплати податків звільнялися …Все це відбувалося у 1931 році.
Зі спогадів свідка подій Прихожого Григорія Максимовича: «Відбувалося це в листопаді — грудні 1931 року. Хазяїв з кожного двору викликали до Сільської Ради і пропонували писати заяву про вступ до колгоспу. Тих, хто не давав згоди, затримували „подумати“ в Сільській Раді, а в цей час активісти йшли до його садиби і робили опис майна. Близько 10 сімей кинули або розпродали що змогли усе нажите і покинули Ситне. Серед них родина майбутнього героя Радянського Союзу Федченко Івана Степановича, а також Федченко Филип, Брильов Порфирій. Лупачов („Таранков“) був засуджений на 6 місяців. Садиби тих, хто поїхав із села передавалися до колгоспу. В них було розміщено — колгоспний господарський двір, клуб, правління колгоспу, школа.
Навесні 1932 року більшість Ситнівців написали заяви про вступ до колгоспу „Червоний орач“ („Красный пахарь“). Перший рік колгосп займався лише обробітком землі. Усуспільнені були лише коні, земля і сільськогосподарський реманент.
Війна 1941—1945 років
Найбільш яскравими і одночасно трагічними стали дві події:
а) 22 березня 1942 року гурт «ковпаківців», який став на денний спочинок у селі, був атакований гітлерівцями із Хутора-Михайлівського (хтось доніс). Біля десяти німців залишилися лежати у снігу біля крайніх хат, інші - відступили назад. Партизани після бою поїхали до Брянського лісу. Наступного дня, вранці, в Ситне вступив каральний загін нацистів. Усіх чоловіків загнали в приміщення клубу і замкнули. Почалося «слідство». Загроза масового розстрілу висіла у повітрі. Проте місцевим поліцаям, які були у складі карального загону, вдалося умовити німців помилувати сільчан. Вони задовольнилися розстрілом сім'ї Пономарьових. Син з цієї сім'ї, напередодні, після бою, подався разом з ковпаківцями до лісу…
б) Перед самим звільненням села (в останню ніч окупації !) воно було дощенту спалене. Сталося це в ніч на 5 вересня 1943 року. Зі слів очевидців можна зробити висновок, що відбулося це стихійно, без усякого плану. Відступаючи окремими гуртами нацисти підпалили декілька хат. Інші гурти, бачачи що місцями палають садиби, стали підпалювати інші будівлі. Ситнівці всі сиділи по льохах, чекали, коли пройде лінія фронту. На поверхню виходити боялися, щоб не потрапити під «гарячу» руку німців. Ніхто не боровся з вогнем. До ранку село згоріло. Із 350 дворів залишилося 7 хат, які не загорілися випадково. Зиму 1943/1944 років Ситнівці провели у землянках. Згодом радянська влада дозволила погорільцям безкоштовно брати ліс на відбудову своїх садиб. Десятки з них стоять і досі.
- Ціна Перемоги
122 ситнівці склали свої голови в роки Німецько-радянської війни 1941—1945 років. Їхні імена викарбувано на обеліску в центрі села.
У Ситному є також могила загиблих бійців Червоної армії, які звільняли село у 1943 році. Імена більшості з них невідомі. Десятки Ситнівців нагороджені бойовими орденами. Серед них виокремимо тільки трьох:
- Федченко Іван Семенович, Герой Радянського Союзу, артилерист. Звання Героя присвоєно у 1943 році за бої на Курській дузі;
- Струков Сергій Євдокимович і Родин Тихон Іванович стали кавалерами вищої солдатської нагороди — Ордена Слави.
Сьогодення
У 1976 році було закрито восьмирічну школу. Залишилась тільки початкова. Коли закривали було 52 учня. У 1988 році школу відновлено, але учнів вже стало 34.Існування на базі школи санаторію «Полісся» у 1976—1989 рр. не принесло користі, а швидше навпаки.
Останні 20 років також були не найкращими в майже 400-річній історії села. Після 1991 року Ситне потрапило знову в «нейтральну зону» владних інтересів. Без колгоспу, без сільської ради, без місцевої інтелігенції воно почало потихеньку вмирати. Йде розшарування за достатком. Тільки 3-5 сімей здатні забезпечити здобуття якісної освіти своїм дітям, пристойне харчування, одяг тощо. Більша частина садиб являє собою своєрідні «дачі» для ситнівців, які покинули село і живуть у Середина-Буді, Хуторі-Михайлівському і інших місцях. В багатьох оселях живуть старенькі бабусі, нездатні протистояти їх природному руйнуванню. Більша частина місцевої молоді не має батьківської тяги до обробітку землі, демонструє нездатність самостійного господарювання, пиячить і чекає кращих часів. Модерн життя дуже тяжко пускає коріння в Ситнівську землю. Село оточують незорані поля, перетворені течією часу у пасовища. Та життя все одно триває. Чудові краєвиди відрогів Середньоруської височини, чисті води численних річок і джерел, таємнича тиша, оточуючих Ситне, лісів — дарують надію на майбутнє відродження села.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Середино-Будської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до Шосткинського району.
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (жовтень 2007) |
- Античні контексти топонімії Сіверщини
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2007 Si tne selo v Ukrayini u Seredino Budskij miskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 254 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Rozhkovicka silska rada selo Sitne Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Seredino Budska miska gromada Osnovni dani Naselennya 254 Poshtovij indeks 41055 Telefonnij kod 380 5451 Geografichni dani Geografichni koordinati 52 05 29 pn sh 33 59 05 sh d 52 09139 pn sh 33 98472 sh d 52 09139 33 98472 Koordinati 52 05 29 pn sh 33 59 05 sh d 52 09139 pn sh 33 98472 sh d 52 09139 33 98472 Serednya visota nad rivnem morya 194 m Misceva vlada Adresa radi 41000 Sumska obl Shostkinskij r n m Ceredina Buda vul Centralna bud 25 Karta Sitne Sitne MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Sitne GeografiyaSelo Sitne znahoditsya za 3 km vid livogo berega richki Znobivka Na vidstani 4 5 km roztashovane selo Rozhkovichi Do sela primikaye velikij lisovij masiv dub sosna Poruch prohodit zaliznicya stanciya Nazva selaNa sogodni oficijno selo maye nazvu Sitne ros Sitnoe Ale pomizh sebe lyudi selo nazivayut Syetnoye Doslidzhennya vkazuyut na te sho Syetnoye ye davnye istorichne im ya sela Todi vinikaye dva pitannya 1 Pohodzhennya nazvi Syetnoye Zvidkilya vzyalosya Sitne Po pershe beremo do uvagi sho do 1924 roku Sitne isnuvalo viklyuchno u rosijskomovnomu seredovishi Miscevi legendi pov yazuyut nazvu Syetnoye iz rosijskim slovom SYeT ukr Sitka Tak nibito na starih dorevolyucijnih mapah poznachalas malenka richka na berezi yakoyi viniklo poselennya Sogodni cyu richku yaka v mezhah sela peresihaye vlitku nazivayut Prirva Na okolici sela vona prijmaye dvi pritoki Gatka persha ta Gatka druga i dijsno nibi utvoryuye sitku Silski miscevi toponimi mayut rosijskomovne korinnya Zvidki zh todi vzyalosya Sitne Ce zh zovsim inshe slovo za zmistom Avtor dopuskaye sho ce mozhlivo zvichajna tehnichna pomilka peredruku pid chas pidgotovki oficijnogo administrativnogo dovidnika v dalekih stolicyah Harkovi chi Kiyevi Tak slovo yake pisalosya SETNOE stalo spochatku SITNOE ros a potim Sitne ukr V usyakomu razi miscevi avtohtoni nikoli ne pov yazuvali nazvu svogo sela iz slovom sitnij tobto ne golodnij Mozhlivo htos na gori vlasnoruch zrobiv yih Sitnivcyami v porivi revolyucijnogo bazhannya priskoriti site komunistichne zhittya Narazi misceva vlada stavitsya bajduzhe do ciyeyi problemi Tak i zhive selo mayuchi dvi nazvi nazvi zovsim rizni za zmistom Odna na pechatkah shtampah oficijnih dokumentah Sitne druga v zhivij movi Syetnoye V ostannij chas viyavleno slidi starodavnogo vplivu Yegiptu na toponomiku Sivershini v ramkah yakoyi nazva richki Sitna i sela na nij Sitne vede nas do yegipetskogo boga Seta kult pokloninnya yakomu buv duzhe silnij v Starodavnomu Yegipti i mozhlivo udavninu isnuvav u cij miscini IstoriyaZgidno z miscevimi legendami Sitne viniklo v pershij polovini XVII stolittya Na toj chas pislya Dsulinskogo peremir ya 1618 r cya miscevist yavlyala soboyu nezalyudnenu prikordonnu smugu mizh Moskovskim carstvom ta Richchyu Pospolitoyu Na shlyahu iz Syevska do Novgorod Siverska na pagorbi bilya richki Syet rosijskij voyevoda vistaviv mitnu zastavu Zgodom bilya zastavi pochali z yavlyatisya pershi gospodarski sporudi Jshli roki Poruch stali selitisya bizhenci vid panskogo gnitu ta shukachi krashoyi doli yak z Rosiyi tak i z Ukrayini Bagati na dichinu lisovi dovkillya nezajmani pasovisha neozori luki rodyuchi zemli a golovne vidsutnist nevoli privablyuvali vse novih i novih lyudej Miscevij krayeznavec Yakiv Petrovich Sivuhin 1901 1992 rozpovidav sho u 1924 roci na misci pervinnogo zalyudnennya po miscevomu Kagat bulo znajdeno midnij soldatskij kazan na 40 litriv ta pichnu kladku vid starodavnoyi kazarmi Istoriyu zh pro zasnuvannya sela jomu perepoviv did Galaktion 1820 roku narodzhennya Ostannij providnik zastavi Martinov zaklav chislennij rodovid Martinovih u seli Avtor zvertaye uvagu i na takij fakt Dosi v pobuti Sitnivciv dlya zalyakuvannya malih ditej zhive prikazka Spi a to zaraz prijde Bolotnikov i zabere iz soboyu Mabut vidomi podiyi duzhe gliboko vrizalis v doli i pam yat miscevih meshkanciv yaki yakims chinom sami abo cherez batkiv buli pov yazani z tim sho vidbulosya v nashomu krayi pid chas selyanskoyi vijni pid provodom Bolotnikova majzhe chotiri stolittya tomu u 1606 1607 rokah Nazagal data zasnuvannya sela Sitne ne ye problemoyu naukovoyu Tochni vidomosti shodo cogo mozhna znajti v arhivah Rosijskoyi Federaciyi u Orli Moskvi abo Sankt Peterburzi Ale hto zh finansuvatime cyu rozvidku Administrativno Sitne majzhe ves chas nalezhalo do Orlovskoyi guberniyi Syevskij povit Pidivotska volost U 1924 roci pid chas virivnyuvannya kordonu pomizh Ukrayinoyu ta Rosiyeyu Sitne na paru iz Rozhkovichami potrapila do Seredino Budskogo rajonu Novgorod Siverskogo zgodom Gluhivskogo okrugu Chernigivskoyi guberniyi U 1939 roci selo razom z rajonom perejshlo do novoutvorenoyi Sumskoyi oblasti OsvitaVpershe shkola v seli bula vidkrita u 1875 roci Z iniciativoyu yiyi zasnuvannya vistupiv sluzhbovec Syevskogo povitu Yevsyej Fedchenko yakogo u seli nazivali Shaldun Vin buv pershoyu osvidchennoyu lyudinoyu sered Sitnivciv Shaldun proponuvav vidkriti zemsku shkolu a stalosya tak yak hotiv miscevij pip Lavrov Svyashenik domigsya vidkrittya dvoklasnoyi dvorichnoyi shkoli pri cerkvi Za 124 roki svogo isnuvannya shkola ne pracyuvala tilki pid chas okupaciyi u 1941 1943 rokah Kilkist uchniv v rizni periodi mozhna uyaviti z tablici rikusogo uchniv 18758 191415 1937196 1946252 1965171 197855 198634 199125 200024 Lyudska vdyachna pam yat zberegla imena direktoriv shkoli Majzhe vsih 1904 1914Tikunov Mikola Serafimovich iz Syevska 1914 1919Pahomov Krutasov V asi l Tarasovich iz Syevska 1927 1930Velichkovskij Yegor Oleksijovich iz Podivottya 1930 1934Voyevoda Mihajlo Fedorovich 1934 1937Solohnenko Oleksij Ivanovich 1937 1941Bichkov Kuzma Fedorovich 1943 1944U mil Luka Georgijovich 1944 1945Luzanovska Vira Fedorivna 1946 1955Sobolevskij Rostislav Rostislavovich 1955 1968Fedchenko Matvij Yevsijovich 1968Onov Anatolij Ivanovich 1968 1969Sobolevskij Rostislav Rostislavovich vdruge 1969 1978Fedchenko Matvij Yevsijovich vdruge 1978 1993Zyabko Katerina Vasilivna 1993Stadnik Oleksandr Ivanovich 1994Samusenko Sergij Mihajlovich 1995s dSarkisyan Emma Ervandivna Neodnorazovo zminyuvavsya status shkoli Do 1934 roku vona bula pochatkovoyu Z 1934 po 1978 semi vosmi richna V 1978 1986 rokah znovu pochatkova U 1986 roci vidnovlena vosmirichna zgodom peretvorena u shkolu I II stupeniv tobto 9 richnu Z 1 zhovtnya 1999 roku uchni II stupenya perevedeni na individualnu formu navchannya Dvadcyat dva roki ocholyuvav shkolu Matvij Yevsejovich Fedchenko zalishivshi po sobi ne tilki dobru pam yat na dovgi roki a j suchasnu budivlyu 2 poverhovoyi tipovoyi shkoli Zavdyaki jogo nastijlivim klopotannyam do Sum i Kiyeva v Sitnomu u 1968 roci bulo vidkrito novu shkolu Na zhal cherez 32 roki stalo pitannya pro yiyi zakrittya ta ce ne zmenshuye zaslug Fedchenko M Ye v istoriyi sela Pochatok 20 storichchyaU 1905 roci dekyaki sitnivci brali uchast u pograbuvanni ta spalenni cukrovogo zavodu u Hutir Mihajlivskomu Na front 1 svitovoyi vijni iz sela bulo mobilizovano bilsh yak 200 sitnivciv Majzhe vsi voni buli zarahovani u Kashirskij pihotnij polk yakij formuvavsya u Bryansku Za roki vijni zaginulo 60 cholovik U 1918 roci u seli pochavsya period pershoyi bilshovickoyi okupaciyi Vlitku 1919 roku cherez selo prohodili denikinci Bilshoviki zrujnuvali ostannyu cerkvu u 1920 roci Primusova kolektivizaciya Zi spogadiv Holina Grigoriya Fedorovicha Selo bulo podilene na 10 dvirki Aktivisti zahodili do kozhnoyi hati i proponuvali dobrovilno napisati zayavu pro vstup do kolgospu Togo hto takoyi zayavi ne pisav viklikali do Silskoyi Radi dlya vihovnoyi roboti Potim davali nich na rozdumi Nastupnogo dnya vse pochinalos spochatku Rada pidgotuvala reyestr na rozkurkulyuvannya v yakij vklyuchila 11 najzamozhnishih simej Prokuror u S Budi zatverdiv 3 sim yi Pislya cogo voni buli vignani zi svoyih pomeshkan i vidpravleni nevidomo kudi Ce buli sim yi Fedchenka Filipa Vasilovicha Martinova Yegora Andrijovicha Holina Petra Andrijovicha Sadibi gospodarski budivli hudoba vse vidijshlo u vlasnist Silskoyi Radi i kolgospu Odnak bilshist Sitnivciv vse odno ne napisala zayav pro dobrovilnij vstup do kolgospu Todi yih stali obkladati podatkami Podatki zrostali kozhen misyac a ti hto zapisavsya do kolgospu vid splati podatkiv zvilnyalisya Vse ce vidbuvalosya u 1931 roci Zi spogadiv svidka podij Prihozhogo Grigoriya Maksimovicha Vidbuvalosya ce v listopadi grudni 1931 roku Hazyayiv z kozhnogo dvoru viklikali do Silskoyi Radi i proponuvali pisati zayavu pro vstup do kolgospu Tih hto ne davav zgodi zatrimuvali podumati v Silskij Radi a v cej chas aktivisti jshli do jogo sadibi i robili opis majna Blizko 10 simej kinuli abo rozprodali sho zmogli use nazhite i pokinuli Sitne Sered nih rodina majbutnogo geroya Radyanskogo Soyuzu Fedchenko Ivana Stepanovicha a takozh Fedchenko Filip Brilov Porfirij Lupachov Tarankov buv zasudzhenij na 6 misyaciv Sadibi tih hto poyihav iz sela peredavalisya do kolgospu V nih bulo rozmisheno kolgospnij gospodarskij dvir klub pravlinnya kolgospu shkola Navesni 1932 roku bilshist Sitnivciv napisali zayavi pro vstup do kolgospu Chervonij orach Krasnyj pahar Pershij rik kolgosp zajmavsya lishe obrobitkom zemli Ususpilneni buli lishe koni zemlya i silskogospodarskij remanent Vijna 1941 1945 rokivNajbilsh yaskravimi i odnochasno tragichnimi stali dvi podiyi a 22 bereznya 1942 roku gurt kovpakivciv yakij stav na dennij spochinok u seli buv atakovanij gitlerivcyami iz Hutora Mihajlivskogo htos donis Bilya desyati nimciv zalishilisya lezhati u snigu bilya krajnih hat inshi vidstupili nazad Partizani pislya boyu poyihali do Bryanskogo lisu Nastupnogo dnya vranci v Sitne vstupiv karalnij zagin nacistiv Usih cholovikiv zagnali v primishennya klubu i zamknuli Pochalosya slidstvo Zagroza masovogo rozstrilu visila u povitri Prote miscevim policayam yaki buli u skladi karalnogo zagonu vdalosya umoviti nimciv pomiluvati silchan Voni zadovolnilisya rozstrilom sim yi Ponomarovih Sin z ciyeyi sim yi naperedodni pislya boyu podavsya razom z kovpakivcyami do lisu b Pered samim zvilnennyam sela v ostannyu nich okupaciyi vono bulo doshentu spalene Stalosya ce v nich na 5 veresnya 1943 roku Zi sliv ochevidciv mozhna zrobiti visnovok sho vidbulosya ce stihijno bez usyakogo planu Vidstupayuchi okremimi gurtami nacisti pidpalili dekilka hat Inshi gurti bachachi sho miscyami palayut sadibi stali pidpalyuvati inshi budivli Sitnivci vsi sidili po lohah chekali koli projde liniya frontu Na poverhnyu vihoditi boyalisya shob ne potrapiti pid garyachu ruku nimciv Nihto ne borovsya z vognem Do ranku selo zgorilo Iz 350 dvoriv zalishilosya 7 hat yaki ne zagorilisya vipadkovo Zimu 1943 1944 rokiv Sitnivci proveli u zemlyankah Zgodom radyanska vlada dozvolila pogorilcyam bezkoshtovno brati lis na vidbudovu svoyih sadib Desyatki z nih stoyat i dosi Cina Peremogi 122 sitnivci sklali svoyi golovi v roki Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv Yihni imena vikarbuvano na obelisku v centri sela U Sitnomu ye takozh mogila zagiblih bijciv Chervonoyi armiyi yaki zvilnyali selo u 1943 roci Imena bilshosti z nih nevidomi Desyatki Sitnivciv nagorodzheni bojovimi ordenami Sered nih viokremimo tilki troh Fedchenko Ivan Semenovich Geroj Radyanskogo Soyuzu artilerist Zvannya Geroya prisvoyeno u 1943 roci za boyi na Kurskij duzi Strukov Sergij Yevdokimovich i Rodin Tihon Ivanovich stali kavalerami vishoyi soldatskoyi nagorodi Ordena Slavi SogodennyaU 1976 roci bulo zakrito vosmirichnu shkolu Zalishilas tilki pochatkova Koli zakrivali bulo 52 uchnya U 1988 roci shkolu vidnovleno ale uchniv vzhe stalo 34 Isnuvannya na bazi shkoli sanatoriyu Polissya u 1976 1989 rr ne prineslo koristi a shvidshe navpaki Ostanni 20 rokiv takozh buli ne najkrashimi v majzhe 400 richnij istoriyi sela Pislya 1991 roku Sitne potrapilo znovu v nejtralnu zonu vladnih interesiv Bez kolgospu bez silskoyi radi bez miscevoyi inteligenciyi vono pochalo potihenku vmirati Jde rozsharuvannya za dostatkom Tilki 3 5 simej zdatni zabezpechiti zdobuttya yakisnoyi osviti svoyim dityam pristojne harchuvannya odyag tosho Bilsha chastina sadib yavlyaye soboyu svoyeridni dachi dlya sitnivciv yaki pokinuli selo i zhivut u Seredina Budi Hutori Mihajlivskomu i inshih miscyah V bagatoh oselyah zhivut starenki babusi nezdatni protistoyati yih prirodnomu rujnuvannyu Bilsha chastina miscevoyi molodi ne maye batkivskoyi tyagi do obrobitku zemli demonstruye nezdatnist samostijnogo gospodaryuvannya piyachit i chekaye krashih chasiv Modern zhittya duzhe tyazhko puskaye korinnya v Sitnivsku zemlyu Selo otochuyut nezorani polya peretvoreni techiyeyu chasu u pasovisha Ta zhittya vse odno trivaye Chudovi krayevidi vidrogiv Serednoruskoyi visochini chisti vodi chislennih richok i dzherel tayemnicha tisha otochuyuchih Sitne lisiv daruyut nadiyu na majbutnye vidrodzhennya sela 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti uvijshlo do skladu Seredino Budskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Seredino Budskogo rajonu selo uvijshlo do Shostkinskogo rajonu Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2007 Antichni konteksti toponimiyi Sivershini www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv