www.wikidata.uk-ua.nina.az

Симфонія 9 Шуберт Симфонія 9 до мажор D 944 відома як Велика опублікована у 1840 як Симфонія 7 до мажор 1 подана під 8 у

Симфонія № 9 (Шуберт)

Симфонія №9, до мажор, D. 944, відома як «Велика» (опублікована у 1840 як «Симфонія №7, до мажор», подана під №8 у Новому виданні Шуберта нім. Neue Schubert-Ausgabe) — остання симфонія закінчена Францом Шубертом. Спершу звана «Велика до-мажорна», щоб відрізнити її від симфонії №6 «Малої до-мажорної», підзаголовок тепер зазвичай використовується як посилання на величність симфонії. Незвичайно довга для симфоній свого часу, стандартне виконання «Великої» симфонії займає 55 хвилин, хоча вона може бути зіграна всього за 45 хвилин, якщо використовувати швидший темп і не виконювати реприз, як вказано у нотах.

Симфонія № 9
Композитор Франц Петер Шуберт
Каталог 944
Створено 1828
Видано 1839
Тональність до мажор
Тривалість 55 хв.
Прем'єра
Дата 21 березня 1839
 Симфонія № 9 у Вікісховищі

Створення та ранні відгуки ред.

Лист Шуберта, де згадується симфонія №9, D. 944

Довгий час вважалося, що вона була написана в останній рік життя Шуберта, 1828. Справді, в останні місяці свого життя він почав накреслювати симфонію, але це був твір у тональності ре мажор, тепер відомий як симфонія №10, яка була підготовлена до виконання Браяном Ньюбелдом. «Велика» ж симфонія була в написана в обрисах улітку 1825; про цей твір Шуберт згадував у листі в березні 1824 року, коли сказав, що готувався до написання «великої симфонії». Весною чи влітку 1826 вона була повністю написана і в жовтні Шуберт, не маючи змоги заплатити за виконання, надіслав її до Товариства друзів музики із присвятою. У відповідь вони надіслали йому невеликі гроші, упорядкували для копіювання оркестрових партій та у другій половині 1827 організували її неофіційне виконання (точна дата та диригент не відомі) – хоча вважалося, що ця симфонія надто довга та складна для любительського оркестру консерваторії.

Нещодавні гіпотези припускають, що симфонія, можливо, була вперше виконана 12 березня 1829 на Духовному концерті (Concert spirituel) у Лендштедтлішер залі у Відні. Докази цієї гіпотези убогі і суперечать сучасним джерелам, які доказують, що шоста симфонія Шуберта (також до мажор) була тоді виконана. У 1836 брат Шуберта Фердинанд намагався виконати останню частину окремо, хоча і тут немає доказів, що вона була виконана на публіку. У 1838, 10 років по смерті Шуберта, Роберт Шуман відвідав Відень, де Фердинанд Шуберт у Товаристві друзів музики показав йому рукопис. Він взяв копію, яку Фердінад дав йому, до Ляйпціґа, де весь твір був виконаний перший раз Феліксом Мендельсоном у Ґевандгаусі в Ляйпціґу 21 березня 1839 року. Шуман відзначив цю подію у «Neue Zeitschrift fur Musik» екстатичною статтею, де, фразою, що стала відомою, вітав симфонію за її «небесну протяжність». Симфонію, щоправда, було складно грати через надзвичайно довгі партії дерев’яних духових та струнних інструментів. Коли Мендельсон привіз симфонію до Парижа у 1842 та Лондона у 1844, оркестри зовсім не хотіли її виконувати. Під час її першого виконання в Лондоні у 1856 під диригуванням Авґуста Маннса, скрипалі почали голосно сміятися на побічній партії фіналу.

Номерування ред.

Досі ведуться дискусії щодо номерування симфонії: німецькомовні учені деколи дають їй «№7», найновіша версія Німецького каталогу (стандартний каталог творів Шуберта, складений Отто Еріхом Дойчем) подає її як симфонію №8, а англійськомовні вчені часто називають її №9.

Форма ред.

У симфонії стандартно чотири частини:

  1. Andante — Allegro ma non troppo — Piu Moto
  2. Andante con moto
  3. Scherzo. Allegro vivace — Trio
  4. Allegro vivace

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 13 травня 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 13 травня 2015. 
  3. . Архів оригіналу за 24 вересня 2012. Процитовано 13 травня 2015. 
  4. Brian Newbould, Schubert and the Symphony, p. 212.
  5. Newbould, p. 214.
  6. Otto Biba, "Die Uraufführung von Schuberts Großer C-Dur-Symphonie – 1829 in Wien. Ein glücklicher Aktenfund zum Schubert-Jahr", Musikblätter der Wiener Philharmoniker 51 (Vienna, 1997) p. 290.
  7. ↑ Werner Aderhold (ed.): Preface. In: Sinfonie Nr. 8 in C. Neue Schubert-Ausgabe, Serie V, Band 4a. Bärenreiter, Kassel 2003 (BA 5554), ISMN M-006-49713-3.
  8. William Mann: Notes from back of LP: "Schubert Symphony No. 9 in c major 'The Great'," conducted by Otto Klemperer, Philharmonic Orchestra," Angel Records 35946, 1961.

Джерела ред.

  • Brian Newbould, Schubert and the Symphony. A New Perspective (London, 1992)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Simfoniya 9 do mazhor D 944 vidoma yak Velika opublikovana u 1840 yak Simfoniya 7 do mazhor 1 podana pid 8 u Novomu vidanni Shuberta nim Neue Schubert Ausgabe 2 ostannya simfoniya zakinchena Francom Shubertom Spershu zvana Velika do mazhorna shob vidrizniti yiyi vid simfoniyi 6 Maloyi do mazhornoyi 3 pidzagolovok teper zazvichaj vikoristovuyetsya yak posilannya na velichnist simfoniyi Nezvichajno dovga dlya simfonij svogo chasu standartne vikonannya Velikoyi simfoniyi zajmaye 55 hvilin hocha vona mozhe buti zigrana vsogo za 45 hvilin yaksho vikoristovuvati shvidshij temp i ne vikonyuvati repriz yak vkazano u notah Simfoniya 9Kompozitor Franc Peter ShubertKatalog 944Stvoreno 1828Vidano 1839Tonalnist do mazhorTrivalist 55 hv Prem yeraData 21 bereznya 1839 Simfoniya 9 u Vikishovishi Zmist 1 Stvorennya ta ranni vidguki 2 Nomeruvannya 3 Forma 4 Primitki 5 DzherelaStvorennya ta ranni vidguki red nbsp List Shuberta de zgaduyetsya simfoniya 9 D 944Dovgij chas vvazhalosya sho vona bula napisana v ostannij rik zhittya Shuberta 1828 Spravdi v ostanni misyaci svogo zhittya vin pochav nakreslyuvati simfoniyu ale ce buv tvir u tonalnosti re mazhor teper vidomij yak simfoniya 10 yaka bula pidgotovlena do vikonannya Brayanom Nyubeldom 4 Velika zh simfoniya bula v napisana v obrisah ulitku 1825 pro cej tvir Shubert zgaduvav u listi v berezni 1824 roku koli skazav sho gotuvavsya do napisannya velikoyi simfoniyi Vesnoyu chi vlitku 1826 vona bula povnistyu napisana i v zhovtni Shubert ne mayuchi zmogi zaplatiti za vikonannya nadislav yiyi do Tovaristva druziv muziki iz prisvyatoyu U vidpovid voni nadislali jomu neveliki groshi uporyadkuvali dlya kopiyuvannya orkestrovih partij ta u drugij polovini 1827 organizuvali yiyi neoficijne vikonannya tochna data ta dirigent ne vidomi hocha vvazhalosya sho cya simfoniya nadto dovga ta skladna dlya lyubitelskogo orkestru konservatoriyi 5 Neshodavni gipotezi pripuskayut sho simfoniya mozhlivo bula vpershe vikonana 12 bereznya 1829 na Duhovnomu koncerti Concert spirituel u Lendshtedtlisher zali u Vidni 6 Dokazi ciyeyi gipotezi ubogi i superechat suchasnim dzherelam yaki dokazuyut sho shosta simfoniya Shuberta takozh do mazhor bula todi vikonana 7 U 1836 brat Shuberta Ferdinand namagavsya vikonati ostannyu chastinu okremo hocha i tut nemaye dokaziv sho vona bula vikonana na publiku 7 U 1838 10 rokiv po smerti Shuberta Robert Shuman vidvidav Viden de Ferdinand Shubert u Tovaristvi druziv muziki pokazav jomu rukopis Vin vzyav kopiyu yaku Ferdinad dav jomu do Lyajpciga de ves tvir buv vikonanij pershij raz Feliksom Mendelsonom u Gevandgausi v Lyajpcigu 21 bereznya 1839 roku Shuman vidznachiv cyu podiyu u Neue Zeitschrift fur Musik ekstatichnoyu statteyu de frazoyu sho stala vidomoyu vitav simfoniyu za yiyi nebesnu protyazhnist Simfoniyu shopravda bulo skladno grati cherez nadzvichajno dovgi partiyi derev yanih duhovih ta strunnih instrumentiv Koli Mendelson priviz simfoniyu do Parizha u 1842 ta Londona u 1844 orkestri zovsim ne hotili yiyi vikonuvati Pid chas yiyi pershogo vikonannya v Londoni u 1856 pid diriguvannyam Avgusta Mannsa skripali pochali golosno smiyatisya na pobichnij partiyi finalu 8 Nomeruvannya red Dosi vedutsya diskusiyi shodo nomeruvannya simfoniyi nimeckomovni ucheni dekoli dayut yij 7 najnovisha versiya Nimeckogo katalogu standartnij katalog tvoriv Shuberta skladenij Otto Erihom Dojchem podaye yiyi yak simfoniyu 8 a anglijskomovni vcheni chasto nazivayut yiyi 9 Forma red U simfoniyi standartno chotiri chastini Andante Allegro ma non troppo Piu Moto Andante con moto Druga chastina vidozminena sonatna forma bez rozrobki ABAB Scherzo Allegro vivace Trio Tretya chastina protyazhne skerco ta trio u sonatnij formi Allegro vivacePrimitki red Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 veresnya 2011 Procitovano 13 travnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 grudnya 2013 Procitovano 13 travnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 veresnya 2012 Procitovano 13 travnya 2015 Brian Newbould Schubert and the Symphony p 212 Newbould p 214 Otto Biba Die Urauffuhrung von Schuberts Grosser C Dur Symphonie 1829 in Wien Ein glucklicher Aktenfund zum Schubert Jahr Musikblatter der Wiener Philharmoniker 51 Vienna 1997 p 290 a b Werner Aderhold ed Preface In Sinfonie Nr 8 in C Neue Schubert Ausgabe Serie V Band 4a Barenreiter Kassel 2003 BA 5554 ISMN M 006 49713 3 William Mann Notes from back of LP Schubert Symphony No 9 in c major The Great conducted by Otto Klemperer Philharmonic Orchestra Angel Records 35946 1961 Dzherela red Brian Newbould Schubert and the Symphony A New Perspective London 1992 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Simfoniya 9 Shubert amp oldid 38210354