Симфо́нія № 4 фа мінор, тв. 36 — симфонія Петра Ілліча Чайковського, написана в 1877 р.
| Симфонія № 4 | |
|---|---|
| Композитор | Чайковський Петро Ілліч |
| Створено | 1877 |
| Видано | 10 лютого 1878 |
| Тональність | Фа мінор |
| Інструментування | симфонічний оркестр |
| Прем'єра | |
| Дата | 10 лютого 1878 |
| | |
| Симфонія № 4 у Вікісховищі |
Написана для великого симфонічного оркестру подвійного складу включно з флейтою піколо
Симфонія у 4-х частинах:
- Andante sostenuto — Moderato con anima
- Andantino in modo di canzona
- Scherzo. Pizzicato ostinato. Allegro
- Finale. Allegro con fuoco
По силі драматургії цю симфонію ставлять поруч з видатнішими симфоніями Бетховена. Драматургія цієї симфонії визначена «темою року» фанфарного характеру, що звучить у мідних духових (на звуці ля-бемоль). Ця тема відкриває симфонію і неодноразово з'являтиметься в першій і четвертій частині. Завершується симфонія оптимістичним ля-бемоль мажорним рефреном 4. частини.