www.wikidata.uk-ua.nina.az

Природні силікати сполуки діоксиду кремнію з оксидами інших хімічних елементів клас мінералів солей кремнієвої ізо і гет

Природні силікати

Природні силікати — сполуки діоксиду кремнію з оксидами інших хімічних елементів, клас мінералів, солей кремнієвої, ізо- і гетерополікремнієвих кислот.

Хризокола — водний силікат мідію

Загальний опис Редагувати

На частку природних силікатів припадає до 80-85 % маси земної кори й мантії Землі та близько 90 % маси гірських порід Місяця. Природні силікати складають бл. 25 % відомих мінеральних видів. У природі відомо понад 700 природних силікатів, включаючи найважливіші породотвірні мінерали (польові шпати, піроксени, амфіболи, слюди і інш.). Основним елементом структури силікатів є тетраедр [SiO4]4-, а також аніони О2-, ОН-,, CO32-, SO42-, Cl- та інші. Роль катіонів в С.п. відіграють переважно елементи 2-го, 3-го і 4-го періодів періодичної системи елементів, серед яких Na, Mg, AI, Fe, К, Са, Mn найбільш поширені в земній корі і складають разом з O і Si до 99 % її об'єму. Досить звичайні також Ti, Zn, TR. Менш поширені силікати V, Ni, Nb, Th, U, Sr, Cs, Ba. Особливе місце займають нечисленні С.п., в яких катіонами виступають халькофільні елементи: Cu, Zn, Sn, Pb, As, Sb і Bi. Більша частина С.п. — основні, значно менша — кислі і кисло-основні. Серед С.п. багато кристалогідратів.

Найважливіша кристалоструктурна характеристика C.п. — будова їх аніонів, виходячи з якої розрізнюються силікати з острівними, ланцюжковими, стрічковими, сітчастими і каркасними радикалами. Більшість С.п. мають низьку симетрію. Бл. 45 % з них належать до моноклінної, 20 % — до ромбічної, 9 % — до триклінної, 7 % — до тетрагональної, 10 % — до тригональної і гексагональної, 9 % — до кубічної сингонії. Значна к-сть С.п. безбарвні або білі. Силікати Fe, Mn, Ni, Ti, Zr, V, Cu, TR та ін. елементів часто забарвлені в різні кольори. Блиск скляний до алмазного. У тонких шліфах прозорі. Більшість силікатів каркасної і шаруватої структури, мають низьку густину (2000–3000 кг/м3). Тв. від 4-5 до 6-8. Використовують С.п. як будівельний матеріал і у виробництві вогнетривких матеріалів, у скляній промисловості тощо.

Різновиди Редагувати

Розрізняють:

  • силікат-апатит рідкісноземельний (бритоліт);
  • силікат-віїкіт (різновид віїкіту — мінералів групи пірохлору, який містить 2-16 % SiO2);
  • силікат волокнистий (силіманіт);
  • силікати-в'язані (те саме, що силікати каркасні),
  • силікати каркасні (силікати в основі структури яких знаходиться тримірний каркас з формулою [AlmSin-mO2n]m, де m найчастіше дорівнює 0, 1 або 2, а n — 1 або 4);
  • силікати кільцеві (силікати, і основі структури яких знаходяться кільця, складені кремнекисневими тетраедрами зі спільними вершинами; серед них найпоширенішими є силікати з шестерними кільцями з радикалом [Si6O18]12- (напр., берил — Al2Be3[Si6O18]) і алюмоборосилікати зі складними двоповерховими кільцями (напр., турмалін — Na(Mg, Fe, Mn, Li, Al)3Al6(BO3)3(OH, F)4[Si6O18]));
  • силікати ланцюжкові (мета- і диметасилікати, в основі структури яких лежать кремнекисневі ланцюжки — сполучення крем'янокисневих тетраедрів, в яких два йони кисню насичені повністю, а два — тільки наполовину; ланцюжки об'єднуються в структурі мінералів катіонами, які зв'язуються з вільними валентностями кисню);
  • силікати острівні (силікати, в основі структури яких лежать ізольовані тетраедри і групи тетраедрів SiO4 з радикалами [SiO4]4- i [Si2O7]6-; до них належать орто- і діортосилікати, більшість з яких є важливими породотвірними мінералами, напр., олівін — (Mg, Fe)2[SiO4], каламін — Zn4[(OH)2|Si2O7]•H2O, епідот — Ca2(Al, Fe3+)Al2[O|OH|SiO4|Si2O7]);
  • силікати цементні (амфіболоїди, які містять групу Са(ОН)2 — ксонотліт, фошагіт, гілебрандит та ін.);
  • силікати шаруваті (силікати, в основі структури яких знаходяться безперервні шари тетраедрів SiO4 з радикалами [Si2O5]2- i [(Si, Al)4O10]4-; до них належать важливі породотвірні мінерали, напр., каолініт — Al4(OH)8[Si4O10], мусковіт — KAl2[(OH, F)2|AlSi3O10], маргарит — CaAl2[(OH)2|Al2Si2O10] та ін.);
  • силікат сульфат-апатит (вілкеїт — різновид апатиту з родовища Крестмор, США, який містить 12,28 % SO3 i 9,62 % SiO2 з наявністю йонів F);
  • силікат торіїстий (торит);
  • силікат цезіїстий (полуцит);
  • силікат церіїстий (церит);
  • силікат Чермака (гіпотетичний член ізоморфного ряду глиноземних піроксенів — Mg[Al2SiO6], який, за Г.Чермаком, входить до складу авгітів).

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prirodni silikati spoluki dioksidu kremniyu z oksidami inshih himichnih elementiv klas mineraliv solej kremniyevoyi izo i geteropolikremniyevih kislot Hrizokola vodnij silikat midiyuZmist 1 Zagalnij opis 2 Riznovidi 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiNa chastku prirodnih silikativ pripadaye do 80 85 masi zemnoyi kori j mantiyi Zemli ta blizko 90 masi girskih porid Misyacya Prirodni silikati skladayut bl 25 vidomih mineralnih vidiv U prirodi vidomo ponad 700 prirodnih silikativ vklyuchayuchi najvazhlivishi porodotvirni minerali polovi shpati pirokseni amfiboli slyudi i insh Osnovnim elementom strukturi silikativ ye tetraedr SiO4 4 a takozh anioni O2 ON CO32 SO42 Cl ta inshi Rol kationiv v S p vidigrayut perevazhno elementi 2 go 3 go i 4 go periodiv periodichnoyi sistemi elementiv sered yakih Na Mg AI Fe K Sa Mn najbilsh poshireni v zemnij kori i skladayut razom z O i Si do 99 yiyi ob yemu Dosit zvichajni takozh Ti Zn TR Mensh poshireni silikati V Ni Nb Th U Sr Cs Ba Osoblive misce zajmayut nechislenni S p v yakih kationami vistupayut halkofilni elementi Cu Zn Sn Pb As Sb i Bi Bilsha chastina S p osnovni znachno mensha kisli i kislo osnovni Sered S p bagato kristalogidrativ Najvazhlivisha kristalostrukturna harakteristika C p budova yih anioniv vihodyachi z yakoyi rozriznyuyutsya silikati z ostrivnimi lancyuzhkovimi strichkovimi sitchastimi i karkasnimi radikalami Bilshist S p mayut nizku simetriyu Bl 45 z nih nalezhat do monoklinnoyi 20 do rombichnoyi 9 do triklinnoyi 7 do tetragonalnoyi 10 do trigonalnoyi i geksagonalnoyi 9 do kubichnoyi singoniyi Znachna k st S p bezbarvni abo bili Silikati Fe Mn Ni Ti Zr V Cu TR ta in elementiv chasto zabarvleni v rizni kolori Blisk sklyanij do almaznogo U tonkih shlifah prozori Bilshist silikativ karkasnoyi i sharuvatoyi strukturi mayut nizku gustinu 2000 3000 kg m3 Tv vid 4 5 do 6 8 Vikoristovuyut S p yak budivelnij material i u virobnictvi vognetrivkih materialiv u sklyanij promislovosti tosho Riznovidi RedaguvatiRozriznyayut silikat apatit ridkisnozemelnij britolit silikat apatit ceriyistij britolit silikat viyikit riznovid viyikitu mineraliv grupi pirohloru yakij mistit 2 16 SiO2 silikat voloknistij silimanit silikati v yazani te same sho silikati karkasni silikati karkasni silikati v osnovi strukturi yakih znahoditsya trimirnij karkas z formuloyu AlmSin mO2n m de m najchastishe dorivnyuye 0 1 abo 2 a n 1 abo 4 silikati kilcevi silikati i osnovi strukturi yakih znahodyatsya kilcya skladeni kremnekisnevimi tetraedrami zi spilnimi vershinami sered nih najposhirenishimi ye silikati z shesternimi kilcyami z radikalom Si6O18 12 napr beril Al2Be3 Si6O18 i alyumoborosilikati zi skladnimi dvopoverhovimi kilcyami napr turmalin Na Mg Fe Mn Li Al 3Al6 BO3 3 OH F 4 Si6O18 silikati lancyuzhkovi meta i dimetasilikati v osnovi strukturi yakih lezhat kremnekisnevi lancyuzhki spoluchennya krem yanokisnevih tetraedriv v yakih dva joni kisnyu nasicheni povnistyu a dva tilki napolovinu lancyuzhki ob yednuyutsya v strukturi mineraliv kationami yaki zv yazuyutsya z vilnimi valentnostyami kisnyu silikati ostrivni silikati v osnovi strukturi yakih lezhat izolovani tetraedri i grupi tetraedriv SiO4 z radikalami SiO4 4 i Si2O7 6 do nih nalezhat orto i diortosilikati bilshist z yakih ye vazhlivimi porodotvirnimi mineralami napr olivin Mg Fe 2 SiO4 kalamin Zn4 OH 2 Si2O7 H2O epidot Ca2 Al Fe3 Al2 O OH SiO4 Si2O7 silikati cementni amfiboloyidi yaki mistyat grupu Sa ON 2 ksonotlit foshagit gilebrandit ta in silikati sharuvati silikati v osnovi strukturi yakih znahodyatsya bezperervni shari tetraedriv SiO4 z radikalami Si2O5 2 i Si Al 4O10 4 do nih nalezhat vazhlivi porodotvirni minerali napr kaolinit Al4 OH 8 Si4O10 muskovit KAl2 OH F 2 AlSi3O10 margarit CaAl2 OH 2 Al2Si2O10 ta in silikat sulfat apatit vilkeyit riznovid apatitu z rodovisha Krestmor SShA yakij mistit 12 28 SO3 i 9 62 SiO2 z nayavnistyu joniv F silikat toriyistij torit silikat ceziyistij polucit silikat ceriyistij cerit silikat Chermaka gipotetichnij chlen izomorfnogo ryadu glinozemnih pirokseniv Mg Al2SiO6 yakij za G Chermakom vhodit do skladu avgitiv Div takozh RedaguvatiSpisok mineraliv Silikatizaciya DimetasilikatiLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Lazarenko Ye K Vinar O M Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prirodni silikati amp oldid 40095852