Семчище Руслан Степанович Русла н Степа нович Семчище 7 лютого 1977 19 листопада 2014 старший солдат Збройних сил Україн

Закінчив оріховицьку початкову школу, 1992-го — ужгородську ЗОШ № 17. Закінчив ПТУ № 19, столяр-верстатник. Протягом 1995—1997 років проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. По тому працював охоронцем, столяром-верстатником. 1998 року одружився, із дружиною Наталею виховували двох синів.

З 2003 року проходив військову службу за контрактом, електрик-оператор, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.

З 24 липня 2014-го перебував у зоні бойових дій. Ніс службу на блокпосту під Станицею Луганською. 19 листопада 2014-го загинув під час виконання бойового завдання в районі Станиці. Тоді ж загинув солдат Ігор Розлуцький.

Без Руслана лишились батьки — Степан Васильович та Віра Михайлівна, сестра Тетяна, дружина Наталія, двоє синів — Іван й Мирослав.

Похований в селі Оріховиця.

Нагороди та вшанування ред.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно)
19 листопада 2015-го на приміщенні клубу в Оріховиці відкрито пам'ятну дошку Руслану Семчищу

Джерела ред.

Семчище Руслан Степанович // Книга пам'яті
Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.