www.wikidata.uk-ua.nina.az

Семибоярщина Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично

Семибоярщина

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Семибоярщина ― прийнята істориками назва уряду Російської держави з семи бояр періоду Смутного часу (1610—1613 рр.)

Поразка військ Василя Шуйського і запрошених ним за Виборзьким трактатом союзних шведських військ Якоба Делагарді від військ Речі Посполитої під Клушино (24 червня 1610 року), остаточно підірвала хиткий авторитет «боярського царя», проте переможці не поспішали захоплювати Москву. Боярська дума обрала Владислава IV царем, але він не прийняв православ'я і не прибув на вінчання на царювання.

Насильницький постриг Василя Шуйського (1610 р.). Гравюра П. Іванова. XIX століття.

Назва «Семибоярщина» Редагувати

При описі сучасників Смутного часу джерелами боярських комісій зустрічаються обороти про «седмочисленных боярах». Словотвір «Семибоярщина» зустрічається пізніше, в XIX столітті. У повісті О. О. Бестужева-Марлінського «Наїзди, повість 1613 року» (1831), термін «Семибоярщина» зустрічається вперше.

Кількість обраних бояр Редагувати

Боярські комісії під час відсутності царя формувалися і раніше. Як правило, склад цих груп обмежувався сімома персонами або трохи більше чи менше. Григорій Котошихін пише з цього приводу:

«А йдучи в похід на війну, або по монастирях молитися, або для гуляння в дальні і в ближні місця, для оберігання двору свого царського і Москви, наказує одній людині боярину, а з ним товаришам окольничим дві людини, і так само думним дворянам дві людини, і думним дяком»

Скликання Земського собору Редагувати

Боярська дума не могла обирати царя без участі Земського собору, проте становище вимагало швидкого прийняття рішення. Тому відразу після повалення царя за Серпуховськими воротами Москви були скликані ті представники земства, які були в наявності. Події описуються по різному. У Миколи Костомарова :

«Захар Ляпунов з Салтиковим і Хомутовим зійшли на високе Лобне місце і стали запрошувати бояр, патріарха, духовних, дворян, дітей боярських і весь православний народ на всенародні збори за Серпуховськими воротами. Народ звідусіль повалив за Серпуховські ворота. З'їхалися туди бояри. Прибув і патріарх »

У московського літописця дії викладені більш жорстко:

«Вся Москва і ввійшла до міста (тобто в Кремль) і бояр взяша і патріарха Єрмогена насильством і повели за Москву-ріку до Серпуховских воріт».

У цьому випадку дослідники стикаються з казусом права. В період відсутності голови держави необхідна політична воля і виконання закону, але силовий тиск на одного (або кількох) представника влади можна розцінити як незаконний акт, а отже і рішення Земського собору в цьому випадку може бути визнано нелегітимним. Не менш важливим є питання, а чи було зібрання людей, скликаних через сполох, дійсно собором? За даними дослідника В. М. Латкіна, який використовував матеріали Столяровского хронографа, де перераховані чини, які були присутні на Соборі 1610 року Земський Собор скликали в мінімальному складі.

«І бояри, князь Федір Іванович Мстиславській, та всі Бояри, і Окольничв, і Думні люди, і Стольники, і Стряпчі, і Дворяни, і гості, і торгові кращі люди з'їжджалися за місто ...»

С. Ф. Платонов пояснює наявність в Москві земських чинів з провінції тим, що вони перебували в столиці по службі.

Склад Редагувати

  1. Князь Федір Іванович Мстиславський — рік народження невідомий, службу розпочав у 1575 році. До описуваного моменту очолював Боярську думу. Під час міжцарів'я його вплив зріс, він очолив переговори з поляками. Політика не відрізнялася активністю, орієнтувався на конкретний момент. Помер, не залишивши нащадків, в 1622.
  2. Князь Іван Михайлович Воротинський — рік народження невідомий, в 1573 році вже воєвода в Муромі. До описуваного моменту пережив заслання, невдачі і перемоги у війні, був політиком з досвідом. Претендував згодом на престол, але поступившись в політичній боротьбі Романовим, поїхав послом до майбутнього царя кликати його на царство. Помер в 1627 році.
  3. Князь Андрій Васильович Трубецькой — рік народження невідомий, на військовій службі з 1573 року. Діяльність військового і управлінського характеру. До описуваного моменту брав участь у війні зі Стефаном Баторієм, кримчаками, лівонцами, шведами, українцями, очолював війська в декількох містах, брав участь у дипломатичних місіях. Наданий боярством на честь вінчання на царство Бориса Годунова 3 вересня 1598 р. Не цурався місництва. Помер без потомства в 1611 році.
  4. Князь Андрій Васильович Голіцин (пом. 19 1611).
  5. Князь Борис Михайлович Ликов-Оболенський (1576 — 2 1646).
  6. Боярин Іван Микитович Романов (пом. 23 жовтня 1640).
  7. Боярин Федір Іванович Шереметєв (пом. 1650).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Попередник:

Василій Шуйський 		Семибоярщина

1610 		Наступник:

Владислав I Ваза
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Semiboyarshina prijnyata istorikami nazva uryadu Rosijskoyi derzhavi z semi boyar periodu Smutnogo chasu 1610 1613 rr Porazka vijsk Vasilya Shujskogo i zaproshenih nim za Viborzkim traktatom soyuznih shvedskih vijsk Yakoba Delagardi vid vijsk Rechi Pospolitoyi pid Klushino 24 chervnya 1610 roku ostatochno pidirvala hitkij avtoritet boyarskogo carya prote peremozhci ne pospishali zahoplyuvati Moskvu Boyarska duma obrala Vladislava IV carem ale vin ne prijnyav pravoslav ya i ne pribuv na vinchannya na caryuvannya Nasilnickij postrig Vasilya Shujskogo 1610 r Gravyura P Ivanova XIX stolittya Zmist 1 Nazva Semiboyarshina 2 Kilkist obranih boyar 3 Sklikannya Zemskogo soboru 4 Sklad 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaNazva Semiboyarshina RedaguvatiPri opisi suchasnikiv Smutnogo chasu dzherelami boyarskih komisij zustrichayutsya oboroti pro sedmochislennyh boyarah Slovotvir Semiboyarshina zustrichayetsya piznishe v XIX stolitti U povisti O O Bestuzheva Marlinskogo Nayizdi povist 1613 roku 1831 termin Semiboyarshina zustrichayetsya vpershe Kilkist obranih boyar RedaguvatiBoyarski komisiyi pid chas vidsutnosti carya formuvalisya i ranishe Yak pravilo sklad cih grup obmezhuvavsya simoma personami abo trohi bilshe chi menshe Grigorij Kotoshihin pishe z cogo privodu A jduchi v pohid na vijnu abo po monastiryah molitisya abo dlya gulyannya v dalni i v blizhni miscya dlya oberigannya dvoru svogo carskogo i Moskvi nakazuye odnij lyudini boyarinu a z nim tovarisham okolnichim dvi lyudini i tak samo dumnim dvoryanam dvi lyudini i dumnim dyakom Sklikannya Zemskogo soboru RedaguvatiBoyarska duma ne mogla obirati carya bez uchasti Zemskogo soboru prote stanovishe vimagalo shvidkogo prijnyattya rishennya Tomu vidrazu pislya povalennya carya za Serpuhovskimi vorotami Moskvi buli sklikani ti predstavniki zemstva yaki buli v nayavnosti Podiyi opisuyutsya po riznomu U Mikoli Kostomarova Zahar Lyapunov z Saltikovim i Homutovim zijshli na visoke Lobne misce i stali zaproshuvati boyar patriarha duhovnih dvoryan ditej boyarskih i ves pravoslavnij narod na vsenarodni zbori za Serpuhovskimi vorotami Narod zvidusil povaliv za Serpuhovski vorota Z yihalisya tudi boyari Pribuv i patriarh U moskovskogo litopiscya diyi vikladeni bilsh zhorstko Vsya Moskva i vvijshla do mista tobto v Kreml i boyar vzyasha i patriarha Yermogena nasilstvom i poveli za Moskvu riku do Serpuhovskih vorit U comu vipadku doslidniki stikayutsya z kazusom prava V period vidsutnosti golovi derzhavi neobhidna politichna volya i vikonannya zakonu ale silovij tisk na odnogo abo kilkoh predstavnika vladi mozhna rozciniti yak nezakonnij akt a otzhe i rishennya Zemskogo soboru v comu vipadku mozhe buti viznano nelegitimnim Ne mensh vazhlivim ye pitannya a chi bulo zibrannya lyudej sklikanih cherez spoloh dijsno soborom Za danimi doslidnika V M Latkina yakij vikoristovuvav materiali Stolyarovskogo hronografa de pererahovani chini yaki buli prisutni na Sobori 1610 roku Zemskij Sobor sklikali v minimalnomu skladi I boyari knyaz Fedir Ivanovich Mstislavskij ta vsi Boyari i Okolnichv i Dumni lyudi i Stolniki i Stryapchi i Dvoryani i gosti i torgovi krashi lyudi z yizhdzhalisya za misto S F Platonov poyasnyuye nayavnist v Moskvi zemskih chiniv z provinciyi tim sho voni perebuvali v stolici po sluzhbi Sklad RedaguvatiKnyaz Fedir Ivanovich Mstislavskij rik narodzhennya nevidomij sluzhbu rozpochav u 1575 roci Do opisuvanogo momentu ocholyuvav Boyarsku dumu Pid chas mizhcariv ya jogo vpliv zris vin ocholiv peregovori z polyakami Politika ne vidriznyalasya aktivnistyu oriyentuvavsya na konkretnij moment Pomer ne zalishivshi nashadkiv v 1622 Knyaz Ivan Mihajlovich Vorotinskij rik narodzhennya nevidomij v 1573 roci vzhe voyevoda v Muromi Do opisuvanogo momentu perezhiv zaslannya nevdachi i peremogi u vijni buv politikom z dosvidom Pretenduvav zgodom na prestol ale postupivshis v politichnij borotbi Romanovim poyihav poslom do majbutnogo carya klikati jogo na carstvo Pomer v 1627 roci Knyaz Andrij Vasilovich Trubeckoj rik narodzhennya nevidomij na vijskovij sluzhbi z 1573 roku Diyalnist vijskovogo i upravlinskogo harakteru Do opisuvanogo momentu brav uchast u vijni zi Stefanom Batoriyem krimchakami livoncami shvedami ukrayincyami ocholyuvav vijska v dekilkoh mistah brav uchast u diplomatichnih misiyah Nadanij boyarstvom na chest vinchannya na carstvo Borisa Godunova 3 veresnya 1598 r Ne curavsya misnictva Pomer bez potomstva v 1611 roci Knyaz Andrij Vasilovich Golicin pom 19 1611 Knyaz Boris Mihajlovich Likov Obolenskij 1576 2 1646 Boyarin Ivan Mikitovich Romanov pom 23 zhovtnya 1640 Boyarin Fedir Ivanovich Sheremetyev pom 1650 Div takozh RedaguvatiSemibankirshinaPrimitki RedaguvatiLiteratura Redaguvati Semiboyarshina Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Solovev S M Istoriya Rossii s drevnejshih vremen Florya B N Polsko litovskaya intervenciya v Rossii i russkoe obshestvo Institut slavyanovedeniya RAN M Indrik 2005 416 s 800 ekz ISBN 5 85759 303 4 Posilannya RedaguvatiSemiboyarshina Smutni chasi v Rosiyi Povalennya Shujskogo Semiboyarshina Semiboyarshina i Mizhcariv ya Semiboyarshina i polsko litovska intervenciya Ananyev avtoreferat disertaciyi Poperednik Vasilij Shujskij Semiboyarshina1610 Nastupnik Vladislav I Vaza Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Semiboyarshina amp oldid 39234459