www.wikidata.uk-ua.nina.az

Семенюк Никон Юхимович Никон Юхимович Семенюк ком 1 псевдо Ярема Стальний Тиміш ком 2 1918 1919 1945 український військо

Семенюк Никон Юхимович

Никон Юхимович Семенюк (псевдо: «Ярема», «Стальний», «Тиміш»; 1918/1919 — 1945) — український військовик, майор УПА, командир загону (куреня) «ім. Богуна» групи «Заграва», з'єднання «Петлюра» («Дорош») групи «Тютюнник» («Хвильовий») і загону «Дорош» ЗГ «44» («444», «ЗГ») УПА-Північ.

Никон Семенюк
 Майор
Загальна інформація
Народження 1919(1919)
с. Немовичі, нині Сарненський район, Рівненська область
Смерть 1945(1945)
Псевдо «Ярема», «Стальний», «Тиміш»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
ОУН
Вид ЗС  УПА
Командування
командир загону (куреня) «ім. Богуна»
ВО-1 «Заграва»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Семенюк.

Життєпис ред.

Народився близько 1919 року у селі Немовичі (сьогодні у Сарненському районі Рівненської області України). Закінчив 4 класи школи. У 1940—1941 роках проходив службу в Червоній армії командиром взводу, мав військове звання молодшого командира. Влітку 1941 року потрапив у німецький полон. У 1942 році працював військовим інструктором (за іншими даними — заступником коменданта) української допоміжної поліції в Сарнах. У березні 1942 року залишив службу і вступив до ОУН(б). Проживав разом з родиною у рідному селі Немовичі.

Слід було би згадати кращих командирів і їх відділи. «Ярема» і його курінь — це псевдо передавалося із уст в уста як легенда. Відділ уславився в багатьох переможних боях з червоними партизанами і німцями.

«Спогади про пережите» (2000), Юрій Ступницький, вояк УПА

У 1942—1943 роках був одним з організаторів перших відділів УПА на Поліссі. Після загибелі командира першої сотні УПА Григорія Перегіняка («Коробки», «Довбенка») у лютому 1943 року «Ярема» взяв на себе командування сотнею. За спогадами бійця сотні Степана Бакунця (Олександра Шмалюха), Семенюк перевів до УПА 80 українців, які також служили в сарненській поліції. У травні 1943 року сотня вже належала до 1-ї групи УПА, пізніше — у скалі ВО «Заграва». Відділ «Яреми» брав участь у боях з німецькими загонами та більшовицькими партизанами, а також у ліквідації польських колоній, які співпрацювали з більшовиками та німецькою владою. Загін діяв здебільшого у північних районах Рівненської області — Дубровицькому, Сарненському, Костопільському та Рокитнівському. Семенюк постійно підтримував військову дисципліну у загоні, жорстоко карав порушників, зокрема за пияцтво. У ніч з 24 на 25 червня 1943 року відділи «Яреми» і «Дороша» здійснили засідку на потяг на станції Немовичі, внаслідок чого вбито 150 німецьких протипартизанських поліцаїв, але самі «Ярема» і «Дорош» були поранені. За даними дослідника Петра Содоля, бій, у якому Семенюк зазнав тяжкого поранення, відбувся 23 червня. Через поранення командиром сотні призначено його замісника і за сумісництвом командира 1-ї чоти сотні Василя Левковича («Вороного»). У вересні (за іншими даними у серпні) 1943 року призначений командиром куреня (загону) «ім. Богуна» групи «Заграва», який очолював до початку 1944 року. Також за деякими відомостями певний час командував куренем «ім. Є. Коновальця».

У січні 1944 року підвищений у званні до поручника. Під час переходу фронту у січні-лютому 1944 року у підрозділі «Яреми» було 2 сотні, у яких налічувалося 240 осіб. На чолі свого загону брав участь у чисельних боях проти військ НКВС. За твердженнями НКВС, курінь «Яреми» був розбитий 23 березня 1944 року. 20 квітня 1944 року (за звітами УПА — у березні) загін Семенюка перейшов з групи «Заграва» до складу групи «Тютюнник». Наприкінці квітня призначений командиром з'єднанням «Петлюра» («Дорош») у групі «Тютюнник» («Хвильовий»), теренами дій якого мали бути північні райони Житомирської області. Проте закріпитися в терені не вдалося й у середині червня Семенюк повернувся на Рівненщину. У липні 1944 року група «Тютюнник» реорганізована і перейменована на з'єднання груп (ЗГ) «44» («ЗГ», «444»). З серпня 1944 року Семенюк («Стальний») став командиром реорганізованого загону «Дорош» у складі ЗГ «44» («444», «ЗГ»). У вересні 1944 року у загоні «Яреми» було 2 сотні з чисельністю у 240 бійців. 24 листопада 1944 року присвоєно звання майора УПА. На кінець 1944 року загін нараховував 266 осіб. Тереном дій загону був окреслений Сарненський надрайон «з впливом дій на східні терени України».

Єрема — це небезпечна наволоч, має вищу освіту, сам зі Сарн і його земляки повинні допомогти в його розгромі, потрібно усіма силами накрити його.
Оригінальний текст (рос.)
Ерема — это опасная сволочь, имеет высшее образование, сам из Сарн и его земляки должны помочь в его разгроме, нужно всеми силами накрыть его.

Серебрянський, начальник РО НКВС, 14 січня 1945 року

Дослідник Петро Содоль називає «Ярему» одним з найвідоміших командирів УПА-Північ. На обласній нараді секретарів райкомів КП(б)У, голів райвиконкомів, начальників РО НКВС і НКДБ при Ровенському обкомі КП(б)У за участі першого секретаря ЦК КП(б)У Микити Хрущова 14 січня 1945 року начальник РО НКВС Серебрянський назвав загін «Стального» «найнебезпечнішим» з наявних. За радянськими оцінками, висловленими тоді на нараді, загін Семенюка був одним з найбільших, налічуючи 340—500 бійців, і діяв у Клесівському, Сарненському і Рокитнівському районах Рівненської області. За радянськими даними на середину лютого 1945 року, загін «Стального» зменшився вдвоє, до близько 250 осіб, але НКВС мало свідчення, що чисельність все ще може сягати до 500 бійців. За Содолем, про «Ярему» як про невловимого «бандитського» ватажка згадував у своїй промові Микита Хрущов на конференції партійних керівників у Львові у травні 1945 року. За голову Семенюка НКВС давало 25 тис. карбованців. Семенюк декілька разів був поранений. 10 квітня 1945 року через хворобу його тимчасово відсторонили від командування загоном «Дорош», командиром натомість призначено Івана Гречана («Пащенка»). Влітку 1945 року Семенюк на чолі кінного відділу здійснював рейд у Житомирській області. У червні вони на залізничному перегоні Бердичів — Козятин звільнили три ешелони ув'язнених, яких везли у концтабори Сибіру. У вересні 1945 року його кінна рейдова група налічувала 27 чоловік.

У 1945 році через великі втрати українського підпілля СБ ОУН (б) почала масштабну внутрішньопартійну чистку запідозрених у роботі на радянські спецслужби. У вересні 1945 року підозрюваний у зв'язках з НКВС провідник Житомирського ОП ОУН Микола Мельник («Павло», «Микола») після тортур коменданта СБ ОУН «Дяді» («Костя»), зізнався, що є агентом НКДБ і серед інших назвав радянським агентом і «Стального». Після цього СБ ОУН у жовтні 1945 року заарештовує Никона Семенюка за підозрою у співпраці з НКВС. Страчений СБ ОУН того ж року.

Родина ред.

Батько Юхим та матір проживали в селі Немовичі. Був одружений з Марією, з якою мав двох дітей. Мав двох сестер — Мичко Фросю та Мичко Марію. Як згадував повстанець Степан Бакунець, родину Семенюка було вислано.

Див. також ред.

Коментарі ред.

  1. Інколи ім'я згадується як Нікон, по батькові — Єфимович, прізвище — Семенюк-Жук.
  2. Інколи «Єрема», «Сталевий», «Ярош», «Тимош».
  3. За іншими даними — 1918 року.

Примітки ред.

  1. ↑ Содоль П. Семенюк Нікон (Стальний, Ярема, Тиміш) // Українська Повстанча Армія, 1943-49 : довідник. — Нью-Йорк : Пролог, 1994. — С. 119.
  2. ↑ Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2010. — Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ. 1943-1945. Нові документи. — С. 73. — ISBN 978-966-2105-18-6.
  3. ↑ Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930–1955). — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 13. — С. 597. — (Літопис УПА. Бібліотека) — ISBN 978-966-2105-56-8.
  4. ↑ Літопис УПА, 2006, с. 176.
  5. Повідомлення управління контррозвідки "Смерш" 1-го Українського фронту про наслідки збройного зіткнення з відділом УПА під командуванням "Яреми" в районі с. Тинне Сарненського району Рівненської області // Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2002. — Т. 4: Нова серія. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1943-1959. Книга перша: 1943-1945. — С. 136.
  6. Ступницький Ю. Спогади про пережите. — Київ-Торонто, 2000. — Т. 1. — С. 48. — (Літопис УПА)
  7. ↑ 01 Спогади ветерана УПА Бакунця-Шмалюха (1 з 5) 37:20-37:45, 49:45-50:40. YouTube. Поліська Січ. 12 серпня 2011. 
  8. ↑ Літопис УПА. — Київ-Торонто, 1999. — Т. 2: Волинь i Полісся: УПА та запілля. 1943-1944. Документи i матеріали. — С. 171–173. — ISBN 966-02-0474-4.
  9. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. — Рівне : ППДМ, 2008. — Т. 1: Волинь,. — С. 76.
  10. ↑ Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2007. — Т. 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1944-1945. — С. 675, 778-780.
  11. ↑ Ковальчук В. (3 грудня 2010). Скільки ж солдатів було в УПА? Секрети розкриває Клим Савур. https://www.istpravda.com.ua. Історична правда. 
  12. Справка о составе южной, восточной и северной групп УПА на 1944 год // ГДА СБУ. - Ф. 13. - Спр. 372. - Т. 5. Електронний архів Українського визвольного руху.  (рос.)
  13. ↑ Літопис УПА, 2006, с. 861.
  14. ↑ Літопис УПА, 2006, с. 866-867.
  15. Літопис УПА, 2006, с. 867-868.
  16. ↑ Літопис УПА, 2006, с. 868.
  17. ↑ Реабілітовані історією. Рівненська область. — Рівне : ВАТ «Рівненська друкарня», 2006. — Т. 1. — С. 105-110, 171-172.
  18. Літопис УПА, 2006, с. 922.
  19. Киричук Ю. Партизанська боротьба УПА-ОУН у західних областях УРСР (травень 1945-1946 рр.). // Україна Модерна. — 2002. — № 7. з джерела 26 лютого 2020. Процитовано 2022-02-24.
  20. Літопис УПА, 2006, с. 929.
  21. ↑ Єфименко В. Внутрішньо-організаційна боротьба в середовищі українських націоналістів і роль в ній спецпідрозділу ОУН(Б), 1940-ві рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — Київ, 2003. — № 1 (20). — С. 213-214, 219.

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nikon Yuhimovich Semenyuk kom 1 psevdo Yarema Stalnij Timish kom 2 1918 1919 1945 ukrayinskij vijskovik major UPA komandir zagonu kurenya im Boguna grupi Zagrava z yednannya Petlyura Dorosh grupi Tyutyunnik Hvilovij i zagonu Dorosh ZG 44 444 ZG UPA Pivnich Nikon Semenyuk MajorZagalna informaciyaNarodzhennya 1919 1919 s Nemovichi nini Sarnenskij rajon Rivnenska oblastSmert 1945 1945 Psevdo Yarema Stalnij Timish Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 OUNVid ZS UPAKomanduvannyakomandir zagonu kurenya im Boguna VO 1 Zagrava U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Semenyuk Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Div takozh 4 Komentari 5 Primitki 6 LiteraturaZhittyepis red Narodivsya blizko 1919 roku kom 3 u seli Nemovichi sogodni u Sarnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Ukrayini 1 Zakinchiv 4 klasi shkoli 2 U 1940 1941 rokah prohodiv sluzhbu v Chervonij armiyi komandirom vzvodu mav vijskove zvannya molodshogo komandira 2 1 Vlitku 1941 roku potrapiv u nimeckij polon 3 2 U 1942 roci pracyuvav vijskovim instruktorom za inshimi danimi zastupnikom komendanta ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi v Sarnah 3 1 2 U berezni 1942 roku zalishiv sluzhbu i vstupiv do OUN b 2 Prozhivav razom z rodinoyu u ridnomu seli Nemovichi 2 Slid bulo bi zgadati krashih komandiriv i yih viddili Yarema i jogo kurin ce psevdo peredavalosya iz ust v usta yak legenda Viddil uslavivsya v bagatoh peremozhnih boyah z chervonimi partizanami i nimcyami Spogadi pro perezhite 2000 Yurij Stupnickij voyak UPA 6 U 1942 1943 rokah buv odnim z organizatoriv pershih viddiliv UPA na Polissi 1 Pislya zagibeli komandira pershoyi sotni UPA Grigoriya Pereginyaka Korobki Dovbenka u lyutomu 1943 roku Yarema vzyav na sebe komanduvannya sotneyu 2 Za spogadami bijcya sotni Stepana Bakuncya Oleksandra Shmalyuha Semenyuk pereviv do UPA 80 ukrayinciv yaki takozh sluzhili v sarnenskij policiyi 7 U travni 1943 roku sotnya vzhe nalezhala do 1 yi grupi UPA piznishe u skali VO Zagrava 2 8 Viddil Yaremi brav uchast u boyah z nimeckimi zagonami ta bilshovickimi partizanami a takozh u likvidaciyi polskih kolonij yaki spivpracyuvali z bilshovikami ta nimeckoyu vladoyu 8 Zagin diyav zdebilshogo u pivnichnih rajonah Rivnenskoyi oblasti Dubrovickomu Sarnenskomu Kostopilskomu ta Rokitnivskomu 3 Semenyuk postijno pidtrimuvav vijskovu disciplinu u zagoni zhorstoko karav porushnikiv zokrema za piyactvo 3 U nich z 24 na 25 chervnya 1943 roku viddili Yaremi i Dorosha zdijsnili zasidku na potyag na stanciyi Nemovichi vnaslidok chogo vbito 150 nimeckih protipartizanskih policayiv ale sami Yarema i Dorosh buli poraneni 9 Za danimi doslidnika Petra Sodolya bij u yakomu Semenyuk zaznav tyazhkogo poranennya vidbuvsya 23 chervnya 1 Cherez poranennya komandirom sotni priznacheno jogo zamisnika i za sumisnictvom komandira 1 yi choti sotni Vasilya Levkovicha Voronogo 10 U veresni za inshimi danimi u serpni 1943 roku priznachenij komandirom kurenya zagonu im Boguna grupi Zagrava yakij ocholyuvav do pochatku 1944 roku 10 2 1 Takozh za deyakimi vidomostyami pevnij chas komanduvav kurenem im Ye Konovalcya 2 U sichni 1944 roku pidvishenij u zvanni do poruchnika 1 Pid chas perehodu frontu u sichni lyutomu 1944 roku u pidrozdili Yaremi bulo 2 sotni u yakih nalichuvalosya 240 osib 11 Na choli svogo zagonu brav uchast u chiselnih boyah proti vijsk NKVS 1 Za tverdzhennyami NKVS kurin Yaremi buv rozbitij 23 bereznya 1944 roku 12 20 kvitnya 1944 roku za zvitami UPA u berezni zagin Semenyuka perejshov z grupi Zagrava do skladu grupi Tyutyunnik 2 13 Naprikinci kvitnya priznachenij komandirom z yednannyam Petlyura Dorosh u grupi Tyutyunnik Hvilovij terenami dij yakogo mali buti pivnichni rajoni Zhitomirskoyi oblasti 14 2 Prote zakripitisya v tereni ne vdalosya j u seredini chervnya Semenyuk povernuvsya na Rivnenshinu 14 U lipni 1944 roku grupa Tyutyunnik reorganizovana i perejmenovana na z yednannya grup ZG 44 ZG 444 13 Z serpnya 1944 roku Semenyuk Stalnij stav komandirom reorganizovanogo zagonu Dorosh u skladi ZG 44 444 ZG 1 15 U veresni 1944 roku u zagoni Yaremi bulo 2 sotni z chiselnistyu u 240 bijciv 11 24 listopada 1944 roku prisvoyeno zvannya majora UPA 4 Na kinec 1944 roku zagin narahovuvav 266 osib 16 Terenom dij zagonu buv okreslenij Sarnenskij nadrajon z vplivom dij na shidni tereni Ukrayini 16 Yerema ce nebezpechna navoloch maye vishu osvitu sam zi Sarn i jogo zemlyaki povinni dopomogti v jogo rozgromi potribno usima silami nakriti jogo Originalnij tekst ros Erema eto opasnaya svoloch imeet vysshee obrazovanie sam iz Sarn i ego zemlyaki dolzhny pomoch v ego razgrome nuzhno vsemi silami nakryt ego Serebryanskij nachalnik RO NKVS 14 sichnya 1945 roku 17 Doslidnik Petro Sodol nazivaye Yaremu odnim z najvidomishih komandiriv UPA Pivnich 1 Na oblasnij naradi sekretariv rajkomiv KP b U goliv rajvikonkomiv nachalnikiv RO NKVS i NKDB pri Rovenskomu obkomi KP b U za uchasti pershogo sekretarya CK KP b U Mikiti Hrushova 14 sichnya 1945 roku nachalnik RO NKVS Serebryanskij nazvav zagin Stalnogo najnebezpechnishim z nayavnih 17 Za radyanskimi ocinkami vislovlenimi todi na naradi zagin Semenyuka buv odnim z najbilshih nalichuyuchi 340 500 bijciv i diyav u Klesivskomu Sarnenskomu i Rokitnivskomu rajonah Rivnenskoyi oblasti 17 Za radyanskimi danimi na seredinu lyutogo 1945 roku zagin Stalnogo zmenshivsya vdvoye do blizko 250 osib ale NKVS malo svidchennya sho chiselnist vse she mozhe syagati do 500 bijciv 17 Za Sodolem pro Yaremu yak pro nevlovimogo banditskogo vatazhka zgaduvav u svoyij promovi Mikita Hrushov na konferenciyi partijnih kerivnikiv u Lvovi u travni 1945 roku 1 Za golovu Semenyuka NKVS davalo 25 tis karbovanciv 2 Semenyuk dekilka raziv buv poranenij 2 10 kvitnya 1945 roku cherez hvorobu jogo timchasovo vidstoronili vid komanduvannya zagonom Dorosh komandirom natomist priznacheno Ivana Grechana Pashenka 18 Vlitku 1945 roku Semenyuk na choli kinnogo viddilu zdijsnyuvav rejd u Zhitomirskij oblasti 1 U chervni voni na zaliznichnomu peregoni Berdichiv Kozyatin zvilnili tri esheloni uv yaznenih yakih vezli u konctabori Sibiru 19 U veresni 1945 roku jogo kinna rejdova grupa nalichuvala 27 cholovik 20 U 1945 roci cherez veliki vtrati ukrayinskogo pidpillya SB OUN b pochala masshtabnu vnutrishnopartijnu chistku zapidozrenih u roboti na radyanski specsluzhbi 21 U veresni 1945 roku pidozryuvanij u zv yazkah z NKVS providnik Zhitomirskogo OP OUN Mikola Melnik Pavlo Mikola pislya tortur komendanta SB OUN Dyadi Kostya ziznavsya sho ye agentom NKDB i sered inshih nazvav radyanskim agentom i Stalnogo 21 3 Pislya cogo SB OUN u zhovtni 1945 roku zaareshtovuye Nikona Semenyuka za pidozroyu u spivpraci z NKVS 3 Strachenij SB OUN togo zh roku 2 10 Rodina red Batko Yuhim ta matir prozhivali v seli Nemovichi 2 Buv odruzhenij z Mariyeyu z yakoyu mav dvoh ditej 2 Mav dvoh sester Michko Frosyu ta Michko Mariyu 2 Yak zgaduvav povstanec Stepan Bakunec rodinu Semenyuka bulo vislano 7 Div takozh red nbsp Komandiri UPA nbsp Komentari red Inkoli im ya zgaduyetsya yak Nikon 1 po batkovi Yefimovich 2 prizvishe Semenyuk Zhuk 3 Inkoli Yerema Stalevij Yarosh 3 Timosh 2 Za inshimi danimi 1918 roku 4 5 Primitki red a b v g d e zh i k l m n p Sodol P Semenyuk Nikon Stalnij Yarema Timish Ukrayinska Povstancha Armiya 1943 49 dovidnik Nyu Jork Prolog 1994 S 119 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c Litopis UPA Kiyiv Toronto 2010 T 14 UPA i zapillya na PZUZ 1943 1945 Novi dokumenti S 73 ISBN 978 966 2105 18 6 a b v g d e zh i Antonyuk Ya Ukrayinskij vizvolnij ruh u postatyah kerivnikiv Volinska ta Brestska oblasti 1930 1955 Lviv Toronto Litopis UPA 2014 T 13 S 597 Litopis UPA Biblioteka ISBN 978 966 2105 56 8 a b Litopis UPA 2006 s 176 Povidomlennya upravlinnya kontrrozvidki Smersh 1 go Ukrayinskogo frontu pro naslidki zbrojnogo zitknennya z viddilom UPA pid komanduvannyam Yaremi v rajoni s Tinne Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Litopis UPA Kiyiv Toronto 2002 T 4 Nova seriya Borotba proti UPA i nacionalistichnogo pidpillya informacijni dokumenti CK KP b U obkomiv partiyi NKVS MVS MDB KDB 1943 1959 Kniga persha 1943 1945 S 136 Stupnickij Yu Spogadi pro perezhite Kiyiv Toronto 2000 T 1 S 48 Litopis UPA a b 01 Spogadi veterana UPA Bakuncya Shmalyuha 1 z 5 37 20 37 45 49 45 50 40 YouTube Poliska Sich 12 serpnya 2011 a b Litopis UPA Kiyiv Toronto 1999 T 2 Volin i Polissya UPA ta zapillya 1943 1944 Dokumenti i materiali S 171 173 ISBN 966 02 0474 4 Denishuk O Borotba UPA proti nimeckih okupantiv Hronologiya podij Rivne PPDM 2008 T 1 Volin S 76 a b v Litopis UPA Kiyiv Toronto 2007 T 9 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitiv zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1944 1945 S 675 778 780 a b Kovalchuk V 3 grudnya 2010 Skilki zh soldativ bulo v UPA Sekreti rozkrivaye Klim Savur https www istpravda com ua Istorichna pravda Spravka o sostave yuzhnoj vostochnoj i severnoj grupp UPA na 1944 god GDA SBU F 13 Spr 372 T 5 Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu ros a b Litopis UPA 2006 s 861 a b Litopis UPA 2006 s 866 867 Litopis UPA 2006 s 867 868 a b Litopis UPA 2006 s 868 a b v g Reabilitovani istoriyeyu Rivnenska oblast Rivne VAT Rivnenska drukarnya 2006 T 1 S 105 110 171 172 Litopis UPA 2006 s 922 Kirichuk Yu Partizanska borotba UPA OUN u zahidnih oblastyah URSR traven 1945 1946 rr Ukrayina Moderna 2002 7 Arhivovano z dzherela 26 lyutogo 2020 Procitovano 2022 02 24 Litopis UPA 2006 s 929 a b Yefimenko V Vnutrishno organizacijna borotba v seredovishi ukrayinskih nacionalistiv i rol v nij specpidrozdilu OUN B 1940 vi rr Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB Kiyiv 2003 1 20 S 213 214 219 Literatura red Litopis UPA Kiyiv Toronto 2006 T 8 Volin Polissya Podillya UPA ta zapillya 1944 1946 Dokumenti i materiali S 27 176 861 868 922 929 Krishan A Poliskij mesnik Yarema komandir UPA Pivnich Nikon Semenyuk Mizh Bugom i Dniprom Naukovo krayeznavchij visnik Centralnoyi Ukrayini Kropivnickij Centralno Ukrayinske vidavnictvo 2020 Vip XIII S 142 150 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Semenyuk Nikon Yuhimovich amp oldid 39333854