Семафо́р (від грец. σήμα — «знак, сигнал» і φέρω — «несу») — засіб сигналізації на залізниці. Нині витіснений світлофорами.
Конструкція Редагувати
Семафор складається із щогли, закріплених на ній рухомо одного чи кількох крил (або дисків) та сигнального привода (лебідки з гнучкою тягою, що може бути включена до механічної централізації. Вночі на щоглі встановлюються знімні ліхтарі і тримачі-люнети (опускаються і підіймаються спеціальним механізмом-для зручності їх обслуговування). У люнети вставлені кольорові сигнальні лінзи. При зміні положення крила семафора люнета переміщується перед сигнальним ліхтарем, розміщуючи лінзу відповідного кольору перед ним. Сигналами є певне положення крил (удень) та відповідний колір світла ліхтарів (уночі). Для контролю положення семафора з боку станції (поста керування) використовуються ті ж самі сигнальні ліхтарі і такі ж люнети, але зі зворотного боку ліхтарів, які в закритому положенні крил семафора сигналізують в бік станції прозоро-білим вогнем, а у відкритому — зеленим (відповідно до кількості відкритих крил).
Значення сигналів Редагувати
Семафор з одним крилом подає такі сигнали:
Семафор з двома крилами застосовують на станціях, де поїзди можуть прийматися на бокову колію чи прямувати на відгалуження.
Третє крило і жовтий ліхтар під ним (вночі) можуть вказувати на готовність маршруту для проїзду в інший район станції.
Семафори бувають:
- вхідні — для дозволу або заборони поїзду заїхати на станцію;
- вихідні — для дозволу або заборони поїзду вирушити зі станції (тобто виїхати на перегон);
- маршрутні — для дозволу або заборони поїзду переїхати з одного району станції в інший;
- прохідні, прикриття та ін.
Існують також попереджувальні диски. Вони не подають заборонних сигналів, а лише попереджують про сигнал, який подає наступний головний семафор, до якого цей диск є попереджувальним. Наприклад, піднятим вертикально жовтим диском (так, що з поїзда видно всю площину диска), і жовтим вогнем вночі — про наближення до закритого семафора, а якщо семафор відкритий, то диск повертається на ребро, тобто горизонтально (вночі зелений вогонь). Світлосигнальний механізм попереджувального диска такий самий, як і на семафорах. Для контролю положення диска зі сторони станції вночі теж використовуються прозоро-білий і зелений вогні, як і на семафорах. При потребі показати положення вихідного семафора, попереджувальний до цього семафора диск встановлюється на щоглі вхідного семафора і в такому випадку називається «диском наскрізного проходу». При маневрах використовуються маневрові щити. Сигнальний механізм такий самий, як і у попереджувального диска, тільки замість диска застосовується щит, розфарбований на зразок шахової дошки. Якщо «шахова дошка» стоїть вертикально (видно всю її площину) — це означає, що маневрування заборонено, якщо ж щит повернутий горизонтально — маневри дозволено. Вночі сигнальні вогні-синій (забороняє маневри) і місячно-білий (дозволяє маневри). На залізницях України застосовуються (дуже рідко) лише семафори з одним чи з двома крилами (вхідні, вихідні, прохідні, семафори прикриття на малодіяльних станціях, не обладнаних електричною централізацією стрілок, та на ділянках, не обладнаних автоматичним блокуванням).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Семафор |
Джерела Редагувати
- Інструкція з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України. Затв. наказом мін. транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 № 507
Посилання Редагувати
- Семафор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (травень 2014) |