Сельванс — етруське божество родючості та зростання, покровитель земної енергії. Зберігач кордонів (спочатку — зберігач полів та маєтків, згодом — кордонів взагалі, зокрема й державних). Зображався спочатку як межовий камінь, пізніше — як оголений чи напівоголений чоловік, у руках кривий ніж для обрізки дерев.
| Сельванс | |
|---|---|
| Частина від | Етруська міфологія[d] |
У сприйнятті етрусків пов'язані з пасовищем, лісом, садом. Як хтонічне божество пов'язаний зі світом смерті. Подібно до храмів Туран і Маріса, присвячені Сельвансу храми розташовувалися завжди за міською стіною.
Імовірно запозичений римлянами у формі бога лісів Сільвана. Втім, деякі дослідники стверджують, що ці міфологеми не залежать один від одного.
Походження ред.
Перші ознаки культу Сельванса (бронзові статуетки) виявляються у V столітті до н. е. Функція захисника державних кордонів простежується вже в IV столітті до н. е.: Сельванс супроводжується епітетом Граничний - этр. tular - 'кордон').
Примітки ред.
- Циркин Ю. Б. Мифы Древнего Рима. — М. : Аст, Астрель, 2000. — С. 51–52. — ISBN 5-17-003989-1.
- Haynes, S. Etruscan Civilization: A Cultural History. — Los Angeles, CA : J. Paul Getty Museum, 2005. — С. 269. — ISBN 0892366001.
- Dorcey, P. F. The Cult of Silvanus: A Study in Roman Folk Religion. — Columbia Studies in the Classical Tradition. — Brill Academic Publishers, 1992. — С. 10–13. — ISBN 9004096019.
- de Grummond, N. T. Etruscan Myth, Sacred History, and Legend. — Philadelphia, PA : University of Pennsylvania, Museum of Archaeology and Anthropology, 2006. — С. 149. — ISBN 1931707863.