Житловий масив імені Таїрова (неофіційно просто Таїрова) — назва багатоповерхового житлового району міста Одеса. Середню частину території житлового масиву займає житловий масив «Ульянівський» призначений для працівників Чорноморського морського пароплавства та порту.
| Житловий масив ім. Таїрова Одеса | |
| Вид на мікрорайон «А-Б» | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| 46°24′23″ пн. ш. 30°43′16″ сх. д. / 46.406444° пн. ш. 30.721333° сх. д.Координати: 46°24′23″ пн. ш. 30°43′16″ сх. д. / 46.406444° пн. ш. 30.721333° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Район | Київський район |
| Адмінодиниця | Одеса Київський район |
| Населення | 152 000 тис. осіб |
| Головні вулиці | Вулиця Академіка Корольова, Вулиця Академіка Глушка, Вулиця Левітана, Люстдорфська дорога |
| Заклади освіти та культури | Одеський коледж комп'ютерних технологій ОДЕКУ |
| Парки | сквер ім. академіка Корольова |
| Карта | |
| Селище Таїрова у Вікісховищі |
Історія ред.
Територія, де виник житловий масив ім. Таїрова у дорадянський період практично не була заселена, частина території використовувалась під господарські потреби. По території пролягали два шляхи — дорога на Великий Фонтан, яка носить назву Люстдорфська дорога, і дорога на Люстдорф, яка нині носить назву Проспект Небесної Сотні. У 1915 році на дорозі на Люстдорф було прокладено лінію електричного трамваю, який з'єднував села, що були розташовані на схід від даної дороги з центром міста. Таким чином у даній місцевості вже з 1910-х років була непогана інфраструктура.
У 1950 — 1960-х роках, коли міськвиконком став у масовому порядку виділяти одеситам землю під індивідуальне будівництво, то на захід від Люстдорфської дороги у районі вулиць Костанді та Левітана виникли селища, на ділянках що були виділені порту, Чорноморського морського пароплавства (селище Моряків) та іншими відомствами пов'язаними з морем. Селища швидко збільшувалися і пізніше були об'єднані у житловий масив «Ульянівський».
На межі 1960-х та 1970-х років був запроектований великий житловий масив багатоповерхових будинків, який складався з чотирьох мікрорайонів. У межах його території знаходився житловий масив «Ульянівський», який повинний був бути знищеним. Крім того, іншу частину території займали городи і виноградники колгоспу ім. Карла Лібкнехта, котрий постачав у місто помідори, баклажани та вино. Передача землі сільськогосподарського призначення під теплиці і багаторічні культури була справою нелегкою і вирішувалася на рівні Верховної Ради УСРР.
На місці полів дуже швидко виникли нові будови, але забудова території Ульянівського житлового масиву відбувалася дуже повільно і таким чином було вирішено заснувати новий житловий масив «Південний», на території якого були розташовані лише сільськогосподарські території та кладовище. У 1980-х роках на п'ятій станції Люстдорфської дороги почали будувати лікарню швидкої допомоги, але вже на початку 1990-х років будівництво припинилося. На початку 2000-х років навколо будівлі з'явився кластер житлових багатоповерхових будинків, будівництво лікарні було завершено із реконструкцію у житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями.
У житловому масиві розташований сквер ім. академіка Корольова, де у 1980-і роки був розташований літній кінотеатр «Луч». Є семиповерхова поліклініка типового проекту 1970-х років. Дитяча поліклініка довгі роки знаходилася у пристосованому для даної потреби будинку гуртожитку, але у 2007 році вона переїхала у новий спеціальний будинок на вулиці Глушко.
Первісно у районі не планувалося влаштовувати базари, але у 1990-х роках на проспекті Академіка Глушка виник базар «Людмила» і стихійний овочевий базар «Київський».
На півночі житлового масиву були споруджені адміністративні будови Станкобудівного технікуму, Обласного управління міліції, телефонної станції, райвиконкому Київського району.
Житловий масив «Таїрова» складається з чотирьох мікрорайонів обмежених вулицями Інглезі, Люстдорфська дорога, проспект Академіка Глушка і проспект Небесної Сотні. На південь від вулиці Глушка починається більш сучасний житловий масив «Південний». Загалом на «Таїрова» Ульянівському житловому масиві (близько 3 тис. жителів) та «Південному» мешкають 137 тисяч жителів. Географічний центр житлового масиву знаходиться у місці спорудження райвиконкому.
Дістатися від звідси до центру міста простіше, ніж з селища Котовського, а до моря можна дійти пішки за півгодини — півтори години. У Районі примітний безліччю платанів і акацій, затишними дворами, галасливими кафе і величними будинками-«ключками».
Див. також ред.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Селище Таїрова |
- на Wikimapia [ 13 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- План забудови [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Городские районы Одессы [ 13 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- История Таирова: Сказание о хитрых дачниках, фантастических прудах и Городе на помидорах [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Майстровой Яков Яковлевич. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник / Я. Я. Майстровой; Всемирный клуб одесситов; Ред. Ф. Кохрихт, Р. Александров; Вступ. ст. Ю. Карпенко; Худож. оформ. С. Калмыкова. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 440 с., илл. ISBN 978-966-8692-56-7
| Це незавершена стаття про Одесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |