www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сейбаль руїни міста цивілізації мая класичного періоду Розташоване у департаменті Петен Гватемала Назва з іспанської мов

Сейбаль

Сейбаль — руїни міста цивілізації мая класичного періоду. Розташоване у департаменті Петен (Гватемала). Назва з іспанської мови перекладається як «Місця з багатьма сейбами».

Руїни храму з Сейбаля

Історія ред.

Старовинна назва цього поселення невідома. Вперше Сейбаль заселений у середній докласичний період близько 1000 року до н. е. Знайдена в Сейбаль загальна площа датується бл. 950 роком до н. е., а сусідні церемоніальні будівлі стають монументальними лише до 800 році до н. е. Також свідоцтв про постійні житлових будинків на тій території того періоду знайдено вкрай мало. Більшість людей продовжували жити традиційним життям мисливців-збирачів, кочуючи по джунглях з місця на місце. Так тривало 500—600 років. Дослідники припускають, що групи з різним ступенем мобільності змогли кооперуватися, щоб зводити будівлі і брати участь в громадських церемоніях протягом кількох наступних століть. Цей процес допомагав їм зміцнювати соціальні зв'язки і, врешті-решт, привів до суцільно осілого життя землеробського суспільства, що залежало від кукурудзи, до 400—300 років до н. е. З цього моменту починається поступове зростання населення Сейбаля. Втім, у рамках докласичної кризи мая Сейбаль приблизно в середині 70-х років до н. е. зазнали відчутної кризи.

З часів раннього класичного періоду було одним з основними центрів Петешбатуну разом з містами Тамаріндіто і Арройо-де-Пьедра. Підйом розпочав близько 300 року н. е. Першим відомий цього часу володар став правити у 415 році. Очолювала своєрідну «конфедерацію» союзних і залежних держав, ставши значну потугою Населення на той час становило близько 10 тис. осіб. Внаслідок якихось процесів (політичного або природного характеру) між 500 та 590 роками кількість людей значно зменшилося — до 5—6 тис.

З 650 року відбувається процес поступового відновлення міста та політичного статусу, особливо в часи Пат-К'авііля. Було суперником міста Мачакіла на сході, і Дос Пілас (Південний Мутуль) і Аґуатека на заході, з Канкуен — на півдні. Водночас встановлюються союзницькі відносини з Мутульським царством.

В цьому він стикнувся з амбіціями Південного Мутульського царства. У 735 році війська останнього завдали нищівної поразки Сейбалю, а його ахава (царя) Їч'аак-Б'алама («Коготь Ягуара») захопили у полон і стратили.

Після цього Сейбаль до 771 року опинився в залежності від Південного Мутуля. Тоді в Сейбалі запанував новий правитель на ім'я Ахав-Б'от, який прийняв титул «Священного Володаря Мутуля». Сейбальський цар зійшов на трон в день закінчення к'атуна, що досить незвично для мая. Вважається, що Ахав-Б'от був одним з південномутульських династов, що втік до Сейбаля, повалив місцеву династію і заснував власну. Ахав-Б'от згадується також у місті Чапайале, за 15 км на північний схід від Сейбаля. На думку вчених, це є ознакою того, що Чапайаль в той час входив в сферу впливу Сейбаль. У 802 році сейбальський цар поширив свою владу на Ла-Амелию.

Ієрогліфічні написи дають підстави припустити, що близько 830 року в Сейбалі стався заколот, в результаті якого до влади прийшов Ах-Болон-Ха'бат-Ват'уль-К'атель (при підтримці Папамаліль з царства К'анвицнал (Уканаль). За однією з теорій в епосі мая-кіче Пополь-Вух, де йдеться про вождів відправився в Тулана (велике місто), щоб отримати владні значки, може бути, представляє собою оповідку про те, що війська Уканаля зайняли Сейбаль і оголосили про своє панування, а потім перебралися на південь, до центру кіче післякласичного періоду. Іншим можливими вождями заколоту вважаються племена мая-чонталь.

Ах-Болон-Ха'бат-Ват'уль-К'атель перетворив свою столицю в центр варваризованої держави. У 849 року відбулося зібрання залежних від Секйбаля держав за участю царів мутуля, Кануля, Ік'а і Лакамтууна. Водночас Сейбал відвідав «Священний Володар Пу'», «господар двадцяти гірських поселень». Слово Пу' («Очерет») — це буквальний переклад «Толлан», назви столиці тольтеків. В цей же час ахави Сейбаля приймають титул калоомте (на кшталт імператора).

Наступні 100 років відбувається піднесення могуті царства в Сейбалі, тоді його населення сягає 10 тис. осіб. Місто контролювало територію південного Петену. Занепад відбувся близько 930—950 років внаслідок війн із загарбниками. Про це свідчать отримані в ході розкопок дані. Можливо, внаслідок вторгнення племен піпіль, що тоді рушили уздовж річки Усумасінти та її приток. За іншою версією, Сейбаль було захоплено племенами іца.

Ахави ред.

Опис ред.

Знаходиться на західному березі річки Пасьон (100 м від берега), в південній частині департаменту Петен, на відстані 12 км від міста Саяшче. Загальна площа становить 6 км2 (600 га). Має 4 площі, разом з 31 скульптурним пам'ятником, 2 майданчики для гри у м'яч.

Архітектура ред.

У середині XI ст. до н. е. почалося будівництво ритуальних споруд, які сформували найбільш ранню відому в низинах мая «Е-групу» — архітектурний комплекс, що складається з великої піраміди на західній стороні площі або платформи і піднесеної довгої споруди на східній стороні. Є першим на низинах розселення мая.

Мапа Групи «D»

Площа ритуально-адміністративного центру займає 100 га, проте ядро центрального району — «Група А», займає територію до 25 га. Він є найранішнім комплексом, з 300 року до н. е. розширено. З 650-х років основні палацові і адміністративні будівлі знаходилися в групі «D» на природному пагорбі, що підноситься над річкою Пасьон на 80 м. Схили пагорба були ескарпіровани, а платформи, які підтримували будівлі, тісно розташовувалися одна до одної, утворюючи практично суцільну стіну. Група «B» являє собою невеликий комплекс, розташований на відстані близько 3 км від центру пам'ятки. Група «C» лежить на греблі II, яка проходить через неї, завершуючись на кільцевій структурі C-79.

Мапа Групи «А»

Інтерес представляють палац А-14 і храм А-3 з центральної Групи «А». Головна площа в групі «А», що розташовувалася на річковому березі, була оточена стіною.

Палацова споруда А-14 знаходиться на східній стороні центральної площі. Має 80 м завдовжки і 29 м завширшки, ступінчасту п'ятиповерхову форму. Висота цієї платформи — 5,35 м. Із західного боку до палацу веде від рівня площі кам'яні сходи 39 м завширшки. У будівництві виявлені панелі з ієрогліфічними написами (на одній з панелей дата 9.16.0.0.0, відповідна 751 м н. е., — одна з найдавніших дат міста).

Храм А-3 — невелика пірамідальна споруда, що займає в усій групі особливо важливе положення, оскільки з кожної з чотирьох сторін його основи стояло по одній стелі (стели 8, 9, 10, 11) — з числа найбільш видатних скульптурних монументів Сейбаль. Храм знаходиться в центрі Південної площі Групи «А». Храм датується 850 роком.

Серед будівель Сейбаля виявлено кругову обсерваторію («Будівля С-79»), що є одним з перших таких типів архітектури мая, зведення її відносять до 870 року (пізньокласичний період). Періодом пізньої класики також датуються 2 «стадіони» для гри у м'яч («Структура А-19» і «Структура С-9»). Останні схожі за стилем на майданчики з Чичен-Іци, розташовані зі сходу на захід.

Скульптура ред.

Натепер знайдено 57 стел (35 звичайних, 22 — різьблені) і 22 вівтарів. Близько 20 різьблених стел знаходяться районі «Групи А». Під час розкопок тут були виявлені численні уламки розфарбованих алебастрові скульптур людей, богів і тварин, виконаних у натуральну величину (і навіть перевищуючи її). Центральне місце в цій композиції займають 4 великі людські фігури — по одній над кожною з 4 дверей храму. Найкраще збереглася голова особи, що лежала серед уламків з південного боку будівлі. З вражаючим реалізмом зобразив давній майстер величне і урочисте обличчя людини, яке дуже нагадує обличчя персонажа зі стели 11, що стоїть тут же, біля підніжжя храму. Голова статуї пофарбована в червоний колір. Зверху її увінчує корона або діадемоподібний головний убір, розписаний зеленою фарбою. П'ята стела (стела 21), була виявлена ​​в центральній камері храму А-3 і теж з календарним написом, що відповідає 850 року. На фризі будівлі фігурним ліпленням був зображений блок з календарною датою 830 рік.

Потужний розвиток відбувається у пізньокласичний період. Для нього характерен змішаний маянсько-мексиканський стиль (що відбувало політичну ситуацію). Відомо про спорудження у 849 році 5 стел і вівтаря. Стела 13 яскравий зразок пізнього монумента, що відрізняється від традиційного маянського канону, з помітним впливом мистецтва тольтеків, зокрема зображення незвичайного одягу, прикраси у вигляді кістки в носі та довге волосся у головних фігур, квадратних ієрогліфів, скульптурне зображення ягуара з мавпами біля основи, масок бога Тлалока. Разом з цими зображеннями присутні календарні дати, що записані за системою числення мая (стели 849—889 років). і чужоземні риси в культурі міста доповнює плоска кам'яна голова, так звана «ача» («сокира»). Подібні вироби характерні для культур племен Південного Веракрусу і Західного Табаско кінця I — початку II тисячоліття.

Кераміка ред.

Поділяється на 2 етапи: ранній — 950—600 роки до н. е. (відомий як етап «Ше»), 600—300 роки до н. е. (етап «Ескоба») пізній від 770 до 930 років (етап «Байаль»).

Помітний розвиток майстерності у виготовлені керамічних виробів, спадковість та наступність технік. В Сейбалі знайдені одні з перших свідчинь керамічного виробництва у мая. Гончарі в цього поселені з'явилися ще в середній докласичний період. Значна частина представляє ритуальний посуд, за форму хрестоподібний. Тоді на кераміці Сейбаля значний вплив мали ольмеки, насамперед багато схожого з керамікою міста Ла-Вента. Кераміка етапу «Ескоба» схожа з попередньою, але відрізняється вищою якістю, в цей час вона має чітко виражену окремішність для культу і побуту (за цим також поділяється — для знаті та простолюдинів).

Кераміки часи раннього класичного періоду наразі поки не виявлено. У VII — на початку VIII ст. помітні впливи тікаля та Калакмудя в гончарному виробнеицтві. Втім власного стилю Сейбаля не мформовано.

З 830 до 950 року Сейбалі спостерігався масовий наплив витонченої помаранчевої кераміки (згідно з даними хімічного аналізу центр її виробництва знаходився в південній частині узбережжя Мексиканської затоки) і теракотових статуеток центральномексиканського штибу.

Дослідження ред.

Руїни міста було виявлено у 1890 році випадково, під час робіт лісорубів. У 1893 році перші попередні дослідження зробив Федеріко Артес. У 1895 році більш ґрунтовний огляд території, склавши її план, та пам'яток здійснив австрійський археолог Теоберт Малер від імені музеї Пібоді Гарвардського університету. У 1905 році він повернувся до Сейбаля, втім, тут нічого не знайшов. У 1908 році його огляду було надруковано музеєм Пібоді.

У 1914 році дослідження проводив Сильванус Морлі за дорученням Інституту Карнегі (Вашингтон, США). У 1948 році тут працював Барнум Браун. У 1961—1963 роках експедиції до Сейбалю організовував музей Пібоді.

У 1964—1968 роках проводилися дослідження на чолі із Гордоном Вілеєм та Августом Лед'ярдом Смітом. У 1970-х роках велися значні археологічні роботи на території ритуально-адміністративного центру городища.

З 2006 року працює археологічна група з Аризонського університету (США) на чолі із Такеші Іномата і Даніелою Тріадан. В археологічних роботах беруть участь фахівці з США, Канади, Гватемали і Японії. Їх роботи фінансуються наступними організаціями: фондом Alphawood, National Geographic Society Committee for Research and Exploration, National Endowment for the Humanities, Міністерством освіти, культури, спорту, науки і технологій (KAKENHI), а також японським Товариством просування науки KAKENHI. У 2015 році вони визначили присутні в Сейбалі осілих та кочових мая, виявили свідчення стародавнього «плавильного котла» племен мая.

Джерела ред.

  • Boot E. Continuity and Change in Text and Image at Chichen Itza, Yucatan, Mexico: A Study of the Inscriptions, Iconography and Architecture at a Late Classic to Early Postclassic Maya Site. – Leiden: Research School CNWS, 2005. – P. 62-71.
  • Smith A.L., Willey G.R. 1969. Seibal, Guatemala in 1968: a brief summary of archaeological results. — VKIA-38, Bd. 1. p. 151.
  • Foias A., Bishop R. Changing Ceramic Production and Exchange in the Petexbatun Region, Guatemala: Reconsidering the Classic Maya Collapse // Ancient Mesoamerica. – 1997. – Vol. 8. – P. 284.
  • Tourtellot G., Gonzalez J. The Last Hurrah: Continuity and Transformation at Seibal // The Terminal Classic in the Maya Lowlands: Collapse, Transition and Transformation / Ed. by A. Demarest, P. Rice, and D. Rice. – Boulder: University Press of Colorado, 2004. – P. 64-70.
  • Lowe G.W. 1966. Current research: southwestern Mesoamerica. — Aan, vol. 31, № 3, pt 1. p. 460.
  • Wolfgang Gockel: Guatemala, Belize, Honduras und El Salvador. Maya-Städte und Kolonialarchitektur in Mittelamerika. DuMont, Köln 1999, S. 237ff, ISBN 3-7701-4732-4
  • Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. L., 2000, Р. 65

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сейбаль

Координати: 16°30′42″ пн. ш. 90°03′49″ зх. д. / 16.51167° пн. ш. 90.06361° зх. д. / 16.51167; -90.06361

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sejbal ruyini mista civilizaciyi maya klasichnogo periodu Roztashovane u departamenti Peten Gvatemala Nazva z ispanskoyi movi perekladayetsya yak Miscya z bagatma sejbami Ruyini hramu z Sejbalya Zmist 1 Istoriya 1 1 Ahavi 2 Opis 2 1 Arhitektura 2 2 Skulptura 2 3 Keramika 3 Doslidzhennya 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya red Starovinna nazva cogo poselennya nevidoma Vpershe Sejbal zaselenij u serednij doklasichnij period blizko 1000 roku do n e Znajdena v Sejbal zagalna plosha datuyetsya bl 950 rokom do n e a susidni ceremonialni budivli stayut monumentalnimi lishe do 800 roci do n e Takozh svidoctv pro postijni zhitlovih budinkiv na tij teritoriyi togo periodu znajdeno vkraj malo Bilshist lyudej prodovzhuvali zhiti tradicijnim zhittyam mislivciv zbirachiv kochuyuchi po dzhunglyah z miscya na misce Tak trivalo 500 600 rokiv Doslidniki pripuskayut sho grupi z riznim stupenem mobilnosti zmogli kooperuvatisya shob zvoditi budivli i brati uchast v gromadskih ceremoniyah protyagom kilkoh nastupnih stolit Cej proces dopomagav yim zmicnyuvati socialni zv yazki i vreshti resht priviv do sucilno osilogo zhittya zemlerobskogo suspilstva sho zalezhalo vid kukurudzi do 400 300 rokiv do n e Z cogo momentu pochinayetsya postupove zrostannya naselennya Sejbalya Vtim u ramkah doklasichnoyi krizi maya Sejbal priblizno v seredini 70 h rokiv do n e zaznali vidchutnoyi krizi Z chasiv rannogo klasichnogo periodu bulo odnim z osnovnimi centriv Peteshbatunu razom z mistami Tamarindito i Arrojo de Pedra Pidjom rozpochav blizko 300 roku n e Pershim vidomij cogo chasu volodar stav praviti u 415 roci Ocholyuvala svoyeridnu konfederaciyu soyuznih i zalezhnih derzhav stavshi znachnu potugoyu Naselennya na toj chas stanovilo blizko 10 tis osib Vnaslidok yakihos procesiv politichnogo abo prirodnogo harakteru mizh 500 ta 590 rokami kilkist lyudej znachno zmenshilosya do 5 6 tis Z 650 roku vidbuvayetsya proces postupovogo vidnovlennya mista ta politichnogo statusu osoblivo v chasi Pat K aviilya Bulo supernikom mista Machakila na shodi i Dos Pilas Pivdennij Mutul i Aguateka na zahodi z Kankuen na pivdni Vodnochas vstanovlyuyutsya soyuznicki vidnosini z Mutulskim carstvom V comu vin stiknuvsya z ambiciyami Pivdennogo Mutulskogo carstva U 735 roci vijska ostannogo zavdali nishivnoyi porazki Sejbalyu a jogo ahava carya Yich aak B alama Kogot Yaguara zahopili u polon i stratili Pislya cogo Sejbal do 771 roku opinivsya v zalezhnosti vid Pivdennogo Mutulya Todi v Sejbali zapanuvav novij pravitel na im ya Ahav B ot yakij prijnyav titul Svyashennogo Volodarya Mutulya Sejbalskij car zijshov na tron v den zakinchennya k atuna sho dosit nezvichno dlya maya Vvazhayetsya sho Ahav B ot buv odnim z pivdennomutulskih dinastov sho vtik do Sejbalya povaliv miscevu dinastiyu i zasnuvav vlasnu Ahav B ot zgaduyetsya takozh u misti Chapajale za 15 km na pivnichnij shid vid Sejbalya Na dumku vchenih ce ye oznakoyu togo sho Chapajal v toj chas vhodiv v sferu vplivu Sejbal U 802 roci sejbalskij car poshiriv svoyu vladu na La Ameliyu Iyeroglifichni napisi dayut pidstavi pripustiti sho blizko 830 roku v Sejbali stavsya zakolot v rezultati yakogo do vladi prijshov Ah Bolon Ha bat Vat ul K atel pri pidtrimci Papamalil z carstva K anvicnal Ukanal Za odniyeyu z teorij v eposi maya kiche Popol Vuh de jdetsya pro vozhdiv vidpravivsya v Tulana velike misto shob otrimati vladni znachki mozhe buti predstavlyaye soboyu opovidku pro te sho vijska Ukanalya zajnyali Sejbal i ogolosili pro svoye panuvannya a potim perebralisya na pivden do centru kiche pislyaklasichnogo periodu Inshim mozhlivimi vozhdyami zakolotu vvazhayutsya plemena maya chontal Ah Bolon Ha bat Vat ul K atel peretvoriv svoyu stolicyu v centr varvarizovanoyi derzhavi U 849 roku vidbulosya zibrannya zalezhnih vid Sekjbalya derzhav za uchastyu cariv mutulya Kanulya Ik a i Lakamtuuna Vodnochas Sejbal vidvidav Svyashennij Volodar Pu gospodar dvadcyati girskih poselen Slovo Pu Ocheret ce bukvalnij pereklad Tollan nazvi stolici toltekiv V cej zhe chas ahavi Sejbalya prijmayut titul kaloomte na kshtalt imperatora Nastupni 100 rokiv vidbuvayetsya pidnesennya moguti carstva v Sejbali todi jogo naselennya syagaye 10 tis osib Misto kontrolyuvalo teritoriyu pivdennogo Petenu Zanepad vidbuvsya blizko 930 950 rokiv vnaslidok vijn iz zagarbnikami Pro ce svidchat otrimani v hodi rozkopok dani Mozhlivo vnaslidok vtorgnennya plemen pipil sho todi rushili uzdovzh richki Usumasinti ta yiyi pritok Za inshoyu versiyeyu Sejbal bulo zahopleno plemenami ica Ahavi red Pat K aviil kinec VII poch VIII Yich aak B alam d n 735 Yich aak B alam II z 735 do do 750 h rokiv K inich B alam Ahav B ot 771 Ah Bolon Ha bat Vat ul K atel 830 850 ti K uhul Ic at 860 ti K ap Sak Nik 880 ti Opis red Znahoditsya na zahidnomu berezi richki Pason 100 m vid berega v pivdennij chastini departamentu Peten na vidstani 12 km vid mista Sayashche Zagalna plosha stanovit 6 km2 600 ga Maye 4 ploshi razom z 31 skulpturnim pam yatnikom 2 majdanchiki dlya gri u m yach Arhitektura red U seredini XI st do n e pochalosya budivnictvo ritualnih sporud yaki sformuvali najbilsh rannyu vidomu v nizinah maya E grupu arhitekturnij kompleks sho skladayetsya z velikoyi piramidi na zahidnij storoni ploshi abo platformi i pidnesenoyi dovgoyi sporudi na shidnij storoni Ye pershim na nizinah rozselennya maya nbsp Mapa Grupi D Plosha ritualno administrativnogo centru zajmaye 100 ga prote yadro centralnogo rajonu Grupa A zajmaye teritoriyu do 25 ga Vin ye najranishnim kompleksom z 300 roku do n e rozshireno Z 650 h rokiv osnovni palacovi i administrativni budivli znahodilisya v grupi D na prirodnomu pagorbi sho pidnositsya nad richkoyu Pason na 80 m Shili pagorba buli eskarpirovani a platformi yaki pidtrimuvali budivli tisno roztashovuvalisya odna do odnoyi utvoryuyuchi praktichno sucilnu stinu Grupa B yavlyaye soboyu nevelikij kompleks roztashovanij na vidstani blizko 3 km vid centru pam yatki Grupa C lezhit na grebli II yaka prohodit cherez neyi zavershuyuchis na kilcevij strukturi C 79 nbsp Mapa Grupi A Interes predstavlyayut palac A 14 i hram A 3 z centralnoyi Grupi A Golovna plosha v grupi A sho roztashovuvalasya na richkovomu berezi bula otochena stinoyu Palacova sporuda A 14 znahoditsya na shidnij storoni centralnoyi ploshi Maye 80 m zavdovzhki i 29 m zavshirshki stupinchastu p yatipoverhovu formu Visota ciyeyi platformi 5 35 m Iz zahidnogo boku do palacu vede vid rivnya ploshi kam yani shodi 39 m zavshirshki U budivnictvi viyavleni paneli z iyeroglifichnimi napisami na odnij z panelej data 9 16 0 0 0 vidpovidna 751 m n e odna z najdavnishih dat mista Hram A 3 nevelika piramidalna sporuda sho zajmaye v usij grupi osoblivo vazhlive polozhennya oskilki z kozhnoyi z chotiroh storin jogo osnovi stoyalo po odnij steli steli 8 9 10 11 z chisla najbilsh vidatnih skulpturnih monumentiv Sejbal Hram znahoditsya v centri Pivdennoyi ploshi Grupi A Hram datuyetsya 850 rokom Sered budivel Sejbalya viyavleno krugovu observatoriyu Budivlya S 79 sho ye odnim z pershih takih tipiv arhitekturi maya zvedennya yiyi vidnosyat do 870 roku piznoklasichnij period Periodom piznoyi klasiki takozh datuyutsya 2 stadioni dlya gri u m yach Struktura A 19 i Struktura S 9 Ostanni shozhi za stilem na majdanchiki z Chichen Ici roztashovani zi shodu na zahid Skulptura red Nateper znajdeno 57 stel 35 zvichajnih 22 rizbleni i 22 vivtariv Blizko 20 rizblenih stel znahodyatsya rajoni Grupi A Pid chas rozkopok tut buli viyavleni chislenni ulamki rozfarbovanih alebastrovi skulptur lyudej bogiv i tvarin vikonanih u naturalnu velichinu i navit perevishuyuchi yiyi Centralne misce v cij kompoziciyi zajmayut 4 veliki lyudski figuri po odnij nad kozhnoyu z 4 dverej hramu Najkrashe zbereglasya golova osobi sho lezhala sered ulamkiv z pivdennogo boku budivli Z vrazhayuchim realizmom zobraziv davnij majster velichne i urochiste oblichchya lyudini yake duzhe nagaduye oblichchya personazha zi steli 11 sho stoyit tut zhe bilya pidnizhzhya hramu Golova statuyi pofarbovana v chervonij kolir Zverhu yiyi uvinchuye korona abo diademopodibnij golovnij ubir rozpisanij zelenoyu farboyu P yata stela stela 21 bula viyavlena v centralnij kameri hramu A 3 i tezh z kalendarnim napisom sho vidpovidaye 850 roku Na frizi budivli figurnim liplennyam buv zobrazhenij blok z kalendarnoyu datoyu 830 rik Potuzhnij rozvitok vidbuvayetsya u piznoklasichnij period Dlya nogo harakteren zmishanij mayansko meksikanskij stil sho vidbuvalo politichnu situaciyu Vidomo pro sporudzhennya u 849 roci 5 stel i vivtarya Stela 13 yaskravij zrazok piznogo monumenta sho vidriznyayetsya vid tradicijnogo mayanskogo kanonu z pomitnim vplivom mistectva toltekiv zokrema zobrazhennya nezvichajnogo odyagu prikrasi u viglyadi kistki v nosi ta dovge volossya u golovnih figur kvadratnih iyeroglifiv skulpturne zobrazhennya yaguara z mavpami bilya osnovi masok boga Tlaloka Razom z cimi zobrazhennyami prisutni kalendarni dati sho zapisani za sistemoyu chislennya maya steli 849 889 rokiv i chuzhozemni risi v kulturi mista dopovnyuye ploska kam yana golova tak zvana acha sokira Podibni virobi harakterni dlya kultur plemen Pivdennogo Verakrusu i Zahidnogo Tabasko kincya I pochatku II tisyacholittya Keramika red Podilyayetsya na 2 etapi rannij 950 600 roki do n e vidomij yak etap She 600 300 roki do n e etap Eskoba piznij vid 770 do 930 rokiv etap Bajal Pomitnij rozvitok majsternosti u vigotovleni keramichnih virobiv spadkovist ta nastupnist tehnik V Sejbali znajdeni odni z pershih svidchin keramichnogo virobnictva u maya Gonchari v cogo poseleni z yavilisya she v serednij doklasichnij period Znachna chastina predstavlyaye ritualnij posud za formu hrestopodibnij Todi na keramici Sejbalya znachnij vpliv mali olmeki nasampered bagato shozhogo z keramikoyu mista La Venta Keramika etapu Eskoba shozha z poperednoyu ale vidriznyayetsya vishoyu yakistyu v cej chas vona maye chitko virazhenu okremishnist dlya kultu i pobutu za cim takozh podilyayetsya dlya znati ta prostolyudiniv Keramiki chasi rannogo klasichnogo periodu narazi poki ne viyavleno U VII na pochatku VIII st pomitni vplivi tikalya ta Kalakmudya v goncharnomu virobneictvi Vtim vlasnogo stilyu Sejbalya ne mformovano Z 830 do 950 roku Sejbali sposterigavsya masovij napliv vitonchenoyi pomaranchevoyi keramiki zgidno z danimi himichnogo analizu centr yiyi virobnictva znahodivsya v pivdennij chastini uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki i terakotovih statuetok centralnomeksikanskogo shtibu Doslidzhennya red Ruyini mista bulo viyavleno u 1890 roci vipadkovo pid chas robit lisorubiv U 1893 roci pershi poperedni doslidzhennya zrobiv Federiko Artes U 1895 roci bilsh gruntovnij oglyad teritoriyi sklavshi yiyi plan ta pam yatok zdijsniv avstrijskij arheolog Teobert Maler vid imeni muzeyi Pibodi Garvardskogo universitetu U 1905 roci vin povernuvsya do Sejbalya vtim tut nichogo ne znajshov U 1908 roci jogo oglyadu bulo nadrukovano muzeyem Pibodi U 1914 roci doslidzhennya provodiv Silvanus Morli za doruchennyam Institutu Karnegi Vashington SShA U 1948 roci tut pracyuvav Barnum Braun U 1961 1963 rokah ekspediciyi do Sejbalyu organizovuvav muzej Pibodi U 1964 1968 rokah provodilisya doslidzhennya na choli iz Gordonom Vileyem ta Avgustom Led yardom Smitom U 1970 h rokah velisya znachni arheologichni roboti na teritoriyi ritualno administrativnogo centru gorodisha Z 2006 roku pracyuye arheologichna grupa z Arizonskogo universitetu SShA na choli iz Takeshi Inomata i Danieloyu Triadan V arheologichnih robotah berut uchast fahivci z SShA Kanadi Gvatemali i Yaponiyi Yih roboti finansuyutsya nastupnimi organizaciyami fondom Alphawood National Geographic Society Committee for Research and Exploration National Endowment for the Humanities Ministerstvom osviti kulturi sportu nauki i tehnologij KAKENHI a takozh yaponskim Tovaristvom prosuvannya nauki KAKENHI U 2015 roci voni viznachili prisutni v Sejbali osilih ta kochovih maya viyavili svidchennya starodavnogo plavilnogo kotla plemen maya Dzherela red Boot E Continuity and Change in Text and Image at Chichen Itza Yucatan Mexico A Study of the Inscriptions Iconography and Architecture at a Late Classic to Early Postclassic Maya Site Leiden Research School CNWS 2005 P 62 71 Smith A L Willey G R 1969 Seibal Guatemala in 1968 a brief summary of archaeological results VKIA 38 Bd 1 p 151 Foias A Bishop R Changing Ceramic Production and Exchange in the Petexbatun Region Guatemala Reconsidering the Classic Maya Collapse Ancient Mesoamerica 1997 Vol 8 P 284 Tourtellot G Gonzalez J The Last Hurrah Continuity and Transformation at Seibal The Terminal Classic in the Maya Lowlands Collapse Transition and Transformation Ed by A Demarest P Rice and D Rice Boulder University Press of Colorado 2004 P 64 70 Lowe G W 1966 Current research southwestern Mesoamerica Aan vol 31 3 pt 1 p 460 Wolfgang Gockel Guatemala Belize Honduras und El Salvador Maya Stadte und Kolonialarchitektur in Mittelamerika DuMont Koln 1999 S 237ff ISBN 3 7701 4732 4 Martin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya L 2000 R 65Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SejbalArchaeologists Discover Maya Melting Pot nedostupne posilannya z lipnya 2019 Inomata T Triadan D MacLellan J et al High precision Radiocarbon Dating of Political Collapse and Dynastic Origins at the Maya Site of Ceibal Guatemala nedostupne posilannya z lipnya 2019 CeibalKoordinati 16 30 42 pn sh 90 03 49 zh d 16 51167 pn sh 90 06361 zh d 16 51167 90 06361 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sejbal amp oldid 40468429