Севастопольський тролейбус

Севастопольський тролейбус — діюча в місті Севастополі тролейбусна система України; популярний вид міського громадського транспорту. У 2011 році тролейбусами міста було перевезено 55928 тис. чол., що на 0,8% менше ніж у 2010 році, коли було перевезено 56 357 тис. пасажирів.

Севастопольський тролейбус
Тролейбусна система
Країна	Україна
Місто	Севастополь
Дата відкриття	6 листопада 1950 року
Пасажиропотік	55928 тис. осіб (2011 рік)
Моделі тролейбусів в експлуатації	ЗіУ-9, ЮМЗ-Т2, ЛАЗ Е183, Тролза 5265 «Мегаполіс», "Оптіма", ВМЗ-5298.01-50 «Авангард» 5275.07
Вартість проїзду	26 російських рублів
Оператор	КП СМР «СевЕлектроАвтоТранс»
Сайт компанії	sev-transport.ucoz.ru
Севастопольський тролейбус у Вікісховищі

Експлуатуючою організацією мережі севастопольського тролейбуса є КП СМР «СевЕлектроАвтоТранс».

З історії

Севастопольський трамвай

Історія громадського електротранспорту в Севастополі почалася ще наприкінці XIX століття. Так, 24 вересня 1898 року в місті було відкрито трамвайний рух.

До 1926 року севастопольська трамвайна мережа досягла свого піку розвитку.

Із початком німецько-радянської війни (1941) трамвайна мережа міста сильно постраждала. У двадцятих числах травня 1942 року трамвайний рух у Севастополі був остаточно зруйнований і припинився назавжди.

Тролейбус у Севастополі — від початків до сьогодні

Постановою РМ УРСР № 293 від 30 квітня 1946 року був затверджений генеральний план повоєнного відновлення Севастополя. Основним видом міського транспорту згідно з цим документом, зокрема, був визначений тролейбус.

Будівництво тролейбусного парку на 60 машино-місць і тягової підстанції почалося в лютому 1950 року. У травні того ж року з Тушинського авіазаводу № 82 до Севастополя на залізничних платформах були доставлені 8 нових тролейбусів МТБ-82Д червоно-жовтих кольорів, які отримали інвентарні № 10—17.

Відтак, 5 листопада все того ж 1950 року основні роботи зі спорудження першої черги мережі севастопольського тролейбуса були завершені, а наступного дня — 6 листопада відбулася урочиста церемонія пуску тролейбуса за маршрутом № 1 «Залізничний вокзал — вул. Л. Толстого».

За декілька років була проведена контактна мережа по вулиці Великій Морській до площі Революції (нині площа Лазарєва).

Станом на 1955 рік у Севастополі було 3 тролейбусних маршрути: № 1 (Залізничний вокзал — вул. Толстого), № 2 (вул. Толстого — пл. Революції), № 3 (Залізничний вокзал — пл. Революції).

У наступні 10 років тролейбусна мережа міста стрімко зростала, і до 1966 року вже було 10 маршрутів. Було замкнуто центральне міське кільце, прокладені лінії у райони житлових новобудов Севастополя — на вулиці Горпищенка, Токарєва, Макарова, в бухти Стрілецьку і Камишову, на площу Ластову.

На початку 1967 року діяли наступні маршрути севастопольського тролейбуса: № 1 (вул. адм. Макарова — пл. Революції), № 2 (вул. Ленінградська — пл. Революції), № 3 (пл. Ластова — пл. Революції), № 4 (пл. Ластова — вул. Горпищенка), № 5 (вул. Толстого — пл. Революції0, № 6 (бухта Стрілецька — Центральний ринок), № 7 (вул. Горпищенка — пл. Революції), № 8 (вул. Токарєва — пл. Революції), № 9 (Воронцова гірка — пл. Революції), № 10 (бухта Камишова — Центральний ринок).

30 серпня 1967 року був відкритий рух тролейбусного маршруту № 11 (завод «Маяк» — Центральний ринок). Спеціально для нього була побудована коротка гілка завдовжки 800 м від Камишовської траси до прохідної заводу «Маяк». Проте вже в 1975 році маршрут № 11 був закритий і пущений через рік під цим номером в іншому районі, по іншому маршруту: проспект Перемоги — пл. Ластова.

Тролейбусна зупинка «Парк Ленінського комсомолу» (марш. №№ 3,5,7,12)

6 січня 1966 введено в експлуатацію друге тролейбусне депо на 50 машиномісць в кінці вулиці Горпищенкв. До початку 1980-х була прокладена лінія на проспект Острякова і відкрито маршрут № 12.

У 1976 році на маршруті № 12 — почалось впровадження передового досвіду киян. На вулицях міста з'явились тролейбусні потяги із двох тролейбусів Škoda 9Tr з'єднаних за системою Володимира Веклича.

У липні 1982 року місткість Депо № 2 була збільшена до 100 машиномісць.

У 1983 році відкрився маршрут № 13 від вулиці Хрустальова в центр. Незабаром добудували коротку ділянку лінії по вулиці Толстого до вулиці Токарєва під запланований маршрут № 14, при цьому кінцеву зупинку маршруту № 5 перенесли на вулицю Токарєва.

У 1989 році був вперше пущений тролейбус за маршрутом № 14 — проспект Острякова — пляж Омега.

Із початком перебудови і розпадом СРСР транспортні системи багатьох міст зазнали занепаду, тролейбусна мережа перестала розвиватися, закривалися маршрути, припинили надходити нові машини. Однак, незважаючи на величезні труднощі, тролейбусна мережа Севастополя продовжувала навіь зростати.

У 1991 році надійшла остання партія тролейбусів ЗІУ-9. Потім місто почало закуповувати електромашини українського виробництва. Були побудовані лінії по проспекту Острякова і вулиці Хрустальова до 5-го кілометра Балаклавського шосе, відкрито маршрут № 15 (5-й км — вулиця Хрустальова — пляж Омега). 29 грудня 1995 року була здана в експлуатацію лінія до нового Депо-1 в бухті Камишовій і саме депо на 200 машино-місць, у червні 1996 року всі тролейбуси зі старого першого депо були переведені в новий Депо-1, — загалом там було розміщено 169 тролейбусів, у той час як у другому було 104. На території колишнього першого депо зробили ремонтну базу для всіх тролейбусів — МРМ.

У 1994 році маршрут № 4 почав курсувати від вулиці Макарова до бухти Камишової, проте надовго він не прижився і був знову пущений по старій лінії.

Від середини 1990-х років у Севастополі було відкрито ще 5 тролейбусних маршрутів: № 16 (вулиця Горпищенка — бухта Камишова), № 17 (вулиця Горпищенка — 5-й км), № 18 (Депо-1 — КП СГС «Севелектроавтотранс»), № 19 (проспект Перемоги — пляж Омега), № 20 (проспект Перемоги — 5-й км). Однак маршрути № 16 і 19 проіснували недовго — незабаром вони були закриті, а №№ 17, 18 та 20 залишилися і дотепер.

Схема тролейбусної мережі

Тролейбус Тролза "Оптіма" з можливостю автономного ходу

У 2004 році маршрут № 16 відродився, але вже в іншому варіанті, як це було з маршрутами № 2 (від 2000 року — 5-й км — бухта Стрілецька), № 4, 11 стали курсувати від 5-го км проспетом Острякова, вулицею Руднєва, проспектом Гагаріна, через центр і вулицю Хрустальова назад на 5-й км.

Таким чином, станом на 2005 рік к Севастополі було 19 тролейбусних маршрутів: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20.

У 2008 році по центральному кільцю міста було запроваджено односторонній рух. У зв'язку з цим маршрути багатьох тролейбусів змінилися. Маршрути № 1 і 9 стали курсувати проти годинникової стрілки, № 6 та 10 пішли по кільцю, № 13 вкоротився до площі Ушакова (від травня 2010 року — проти годинникової стрілки по кільцю), № 5 став ходити по вулиці Очаківців до центрального ринку, потім на вулицю В. Морську і далі за маршрутом.

Нині (2000-ні) севастопольський тролейбус, поряд з автобусами, катерами та маршрутним таксі (в місцевому просторіччі топік), виконує важливу транспортну функцію. Попри те, що маршрутні таксі перехоплюють платоспроможних пасажирів, використання севастопольського тролейбусу — зокрема, для здійснення поїздок із житлових мікрорайонів до середмістя залишається затребуваним не лише серед пенсіонерів, а й серед інших верств севастопольців та гостей міста.

Маршрути

Сучасні тролейбусні маршрути Севастополя:

Тролейбус № 1 (модель ЗіУ-9) біля Севастопольського автовокзалу

• № 1 — просп. Генерала Острякова — Гіпермаркет — КП СГС «СевЕлектроАвтоТранс» — Стрілецька бухта 
• № 2 — 5й км — Малахов Курган — Автовокзал — Залізничний вокзал — пл. Суворова — пл. Нахімова — пл. Лазарєва — Ц. Рынок — пл. Воставших — ЦУМ — Стрілецька бухта 
• № 3 — пл. Ластова — Малахов Курган — Автовокзал — Залізничний вокзал — пл. Суворова — пл. Нахімова — пл. Лазарєва — пл. Ушакова — пл. Суворова — Залізничний вокзал — Автовокзал — пл. Ластова;
• № 4 — вул. Горпищенка — Малахів Курган — Автовокзал — Залізничний вокзал — пл. Суворова — Центр (пл. Нахімова) — пл. Лазарєва — пл. Ушакова — вул. Гоголя — вул.Кожанова — вул.Толстого — вул.Руднєва — вул. Вакуленчука ;- пр-т Жовтневої Революції ; - пр-т Героїв Сталінграда ; - Комишова бухта.
• № 5 — вул. Марінеско —  — вул. Токарєва — КП СГС «СевЕлектроАвтоТранс» — вул. Льва Толстого — пл. Повсталих — вул. В. Морська — Центр — пл. Повсталих — вул. Комуністична — вул. Івана Голубця — КП СГС «СевЕлектроАвтоТранс» — вул. Токарєва;—  — вул. Марінеско 
• № 7 — вул. Горпищенка — Малахів Курган — Автовокзал — Залізничний вокзал — пл. Суворова — Центр (пл. Нахімова) — пл. Лазарєва — пл. Ушакова — пл. Суворова — Залізничний вокзал — Автовокзал — Малахів Курган — вул. Горпищенка;
• № 8 — 5 км —Камишове шосе  - Вулиця Шевченка -Добрострой -Студмістечко -КП СГС «СевЕлектроАвтоТранс» -просп. Острякова -5-й кілометр. На ділянці 5-й кілометр  - Комишове шосе  - вул.Шевченка  - Студгородок йде від заряду акумулятора без контакту до електричної мережі.
• № 9 — пр. Перемоги — Автовокзал — з/д вокзал — пл. Суворова — Центр (пл. Нахімова) — пл. Лазарєва — пл. Ушакова — пл. Суворова — Залізничний вокзал — Автовокзал — пр. Перемоги;
• № 10 — Комишова бухта — вул. Героїв Сталінграда — пляж Омега — Парк Перемоги — просп. Жовтневої революції — вул. Юмашева — вул. Степаняна — Студмістечко — вул. Меньшикова — ЦУМ — вул. Рєпіна — вул. Дмитра Ульянова — вул. Галини Петрової — вул. Пожарова — пл. Повсталих — пл. Ушакова — пл. Суворова — пл. Нахімова — пл. Лазарєва — Центральний Ринок — пл. Повсталих — ЦУМ — просп. Жовтневої революції — пляж Омега — Комишова бухта;
• № 12 — 5 км — просп. Генерала Острякова — пл. Ушакова — пл. Суворова — Центр (пл. Нахімова) — пл. Лазарєва — пл. Ушакова — просп. Генерала Острякова — 5 км;
• № 13 — 5 км — вул. Хрустальова — пл. Ушакова — Центр — ул. Хрустальова — 5 км;
• № 14 — 5 км — просп. Генерала Острякова — Гіпермаркет — КП СГС «СевЕлектроАвтоТранс» — вул. Руднєва — просп. Жовтневої революції — пляж Омега — Комишова бухта;
• № 17 — вул. Горпищенка — Малахів Курган — Автовокзал — Залізничний вокзал — пл. Суворова — пл. Ушакова — просп. Генерала Острякова — 5 км;
• № 18 — 5 км — просп. Генерала Острякова — Гіпермаркет — КП СГС «СевЕлектроАвтоТранс» — вул. Руднєва — просп. Жовтневої революції — пляж Омега — Комишова бухта — Депо 1;
• № 20 — 5 км — просп. Генерала Острякова — пл. Ушакова — пл. Суворова — з/д вокзал — Автовокзал — просп. Перемоги;
• № 22 — Вул. Жидилова ; Дергачі ;- вул.Горпищенка ;- Малахов Курган ; - Вокзали ; - центральне кільце. На ділянці вул.Жиділова ; -Дергачі ;- вул.Горпищенка йде від заряду акумулятора без контакту до електричної мережі.

Рухомий склад

• ЗіУ-9 — 90 одиниць;
• ЮМЗ-Т2 — 16 одиниць;
• ЮМЗ Т2П — 1 одиниця, в минулому зчленований тролейбус, що був «обрізаний» і перетворений на одиночний;
• ЛАЗ Е183 — 16 одиниць;
• Тролза 5265 «Мегаполіс» — 22 одинці
• Тролза 5275.07 "Оптіма"  (з можливостю автономного ходу) — 1 одиниця
• ВМЗ-5298.01-50 «Авангард» -

Примітки

1. . Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 10 квітня 2012. 
2. Електротранспорт України: Енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ: Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с.: іл., схеми. — ISBN 978-966-2321-11-1.
3. Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» (рос.). На сайті «www.autoconsulting.com.ua». Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015. 
4. В. Крат Спогади про визначного науковця Володимира Пилиповича Веклича // Вперше у світі (Збірник спогадів про Веклича В.П) /під. ред. К. А. Брамського Київ: 2013 — С. 21-28
5. Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
6. Брамський К. А. Тролейбусний потяг Володимира Веклича // газета «Всеукраїнська технічна газета», 11 грудня 2003 р.
7. Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354

Посилання

• Актуальна схема громадського транспорту Севастополя на карті міста
• Повний перелік актуальних маршрутів громадського транспорту Севастополя
• Севастопольський тролейбус на сторінці Севастопольського електротранспорту на transphoto.ru («суміщений трамвайно-тролейбусний сайт») (рос.)
• інформаційно-довідковий сайт «Пасажирський транспорт Севастополя» (рос.)

Джерела

• Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.