Храм на честь Успіння Божої Матері — храм, збудований у 1896 році у Переяславі, замість старого дерев'яного храму. Офіційного пам'яткоохоронного статусу не має.
| Свято-Успенський собор | |
|---|---|
| | |
| Успенський собор | |
| 50°04′05″ пн. ш. 31°27′44″ сх. д. / 50.0682778° пн. ш. 31.4624167° сх. д.Координати: 50°04′05″ пн. ш. 31°27′44″ сх. д. / 50.0682778° пн. ш. 31.4624167° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Країна | Україна |
| Розташування | Київська обл., Переяслав, вул. Михайла Сікорського |
| Конфесія | Православна церква України |
| Єпархія | Бориспільська |
| Тип будівлі | Культові |
| Архітектурний стиль | Історизм, "цегляний стиль" |
| Автор проєкту | Володимир Ніколаєв |
| Матеріал | цегла |
| Будівництво | 1896 — 1896 |
| Свято-Успенський собор (Переяслав) (Україна) | |
| Свято-Успенський собор у Вікісховищі |
Коротка історія та опис ред.
На цьому місці 1596 р. коштом Костянтина Острозького було збудовано перший Успенський храм. Той храм пам'ятав Переяславську раду. Храм згорів 1655 року.
На його місці в 1760 р. збудували великий дерев'яний храм з дев'ятьма візантійськими банями. Але в 1825 році його було значно перероблено. Тарас Шевченко, що змальовував пам'ятки міста, так писав про ці переробки: «неможливо дивитись на нього, а не лише малювати».
Зрештою 1896 року, за проектом видатного архітектора Володимира Ніколаєва було споруджено існуючий храм. Храм споруджено у поширеному тоді «цегляному стилі». Домінує історизм — фасади собору мають елементи декору романських, готичних та візантійських споруд. За допомогою фігурної цегляної кладки будівельники створили химерні орнаменти. У інтер'єрі збережено історичні ікони та розписи.
Необхідно надати собору статус пам'ятки архітектури.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017.