Олександр Сергійович Святополк-Мирський (17 січня 1879, Терська область — рік смерті невідомий, після 1918) — військовий діяч періоду Гетьманату.
Військову освіту здобув у Володимирському Київському кадетському корпусі, Костянтинівському артилерійському училищі (1897). Служив у 1-му Таманському полку Кубанського козачого війська. Учасник російсько-японської війни 1904—1905 років. Після закінчення офіцерської кінної школи залишений командиром навчального підрозділу, згодом став викладачем. У роки Першої світової війни 1914—1918 — на фронті, генерал-майор, командир кінного полку.
Після квітневого перевороту 1918 року зголосився на службу до Збройних Сил Української держави. За дорученням гетьмана Павла Скоропадського з вересня 1918 року формував добровольчі дружини у Києві з числа офіцерів колишньої російської армії, студентської та гімназійної молоді. Під час антигетьманського повстання Директорії УНР на чолі кількох сотень виступив назустріч повстанським частинам, керував боями під Мотовилівкою, Васильковом. 22 листопада наново сформований в Києві підрозділ Святополк-Мирського неочікувано вдарив на лівому фланзі Чорноморського куреня, який не витримав натиску гетьманських сил і почав відступ.
Зазнавши поразки, відійшов до Києва, де зайняв оборону і стримував наступ республіканських військ до грудня 1918 року. Після падіння Гетьманату виїхав з добровольчими дружинами до Одеси. Подальша доля невідома.
Джерела Редагувати
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |