Васи́ль Васи́льович Саїнчу́к (нар. 10 травня 1979, Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, Українська РСР — пом. 11 березня 2015, м. Краматорськ, Донецька область, Україна) — військовослужбовець військової служби за контрактом, старший сержант Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Саїнчук Василь Васильович | |
|---|---|
| Старший сержант | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 10 травня 1979 Якушинці, Вінницька область |
| Смерть | 11 березня 2015 (35 років) Краматорськ, Донецька область (нещасний випадок) |
| Поховання | Літинський район |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1997—1998, 2001—2015 |
| Приналежність | Україна |
| Формування | 230-та база ПС |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях ред.
Народився 1979 року в селі Якушинці на Вінниччині. Ще в дитинстві переїхав із батьками до села Дашківці Літинського району, де закінчив сільську школу.
Військова служба ред.
З травня 1997 по листопад 1998 проходив строкову військову службу на посаді водія у 93-ій окремій радіотехнічній бригаді особливого призначення, військовій частині А3438, с. Красносілка, Одеська область. В липні 2001 вступив на військову службу за контрактом і повернувся до тієї ж частини. 2002 року на базі бригади створений Регіональний центр радіоелектронної розвідки «Південь».
З березня 2004 проходив службу в автомобільній роті батальйону забезпечення військової частини А0549 в м. Вінниця — 230-та окрема база забезпечення Командування Повітряних сил Збройних сил України: з березня 2004 по серпень 2009 — старший водій автомобільного взводу (легкових автомобілів), з серпня 2009 по вересень 2014 — командир відділення автомобільного взводу, з вересня 2014 — старший водій автомобільного взводу (легкових автомобілів) автомобільної роти батальйону забезпечення, — був водієм начальника штабу. За час служби відзначений почесними грамотами та подяками, нагороджений кількома медалями. Мешкав із сім'єю у Вінниці.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Возив службовим авто офіцерів, пережив артобстріли під Дебальцевим. 5 березня 2015 приїхав до зони бойових дій у своє четверте відрядження.
11 березня 2015 близько 15-ї години загинув в результаті обвалу бетонної плити під час проведення будівельних робіт з укріплення бліндажу на території військового аеродрому Краматорська.
Похований 14 березня на сільському цвинтарі у Дашківцях з військовими почестями. Без Василя лишилися батьки, сестри Наталія і Тетяна, дружина Ірина та 13-річна донька Анастасія.
Нагороди ред.
Джерела ред.
- Саїнчук Василь Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Саїнчук Василь Васильович // Український меморіал.
- У АТО під час перемир'я загинув 35-річний вінничан Василь Саінчук // «20 хвилин. Вінниця», 13 березня 2015.
- Літинщина втратила ще одного бійця… // Літинська РДА, 16 березня 2015.
- Анатолій Мельник. // «33-й канал», 18 березня 2015.