Самойло Олександр Олександрович (23 жовтня (4 листопада) 1869 — 8 листопада 1963) — російський і радянський військовий діяч , генерал-майор російської імператорської армії (1916), (генерал-лейтенант авіації) (1940), професор (1943), член КПРС із 1944 року.
Самойло Олександр Олександрович | |
---|---|
![]() | |
Народження | 4 листопада 1869 Москва, Російська імперія[1] |
Смерть | 8 листопада 1963[1](94 роки) Москва, СРСР[1] |
Поховання | (Новодівичий цвинтар) |
Країна | ![]() ![]() |
Освіта | (Олексіївське військове училище) |
Партія | ВКП(б) |
Звання | генерал-майор і генерал-лейтенант |
Війни / битви | Перша світова війна і (Громадянська війна в Росії) |
Нагороди | |
![]() |
Життєпис
Народився у Москві у дворянській родині. Був нащадком гетьмана Війська Запорізького (Самійла Кішки). Із 1890 року служив у російській імператорській армії, закінчив Московське піхотне юнкерське училище. Виконував різні розвідувальні завдання під час службових відряджень до Німеччини, Австро-Угорщини та Англії. Із 1908 року — полковник, із 1909 року служив у Генеральному штабі. Учасник Першої світової війни, під час якої був начальником штабу (10-ї армії) та генерал-квартирмейстром (Західного фронту).
У 1918 році добровільно перейшов на службу до Червоної Армії, був під час (Громадянської війни в Росії) начальником штабу Біломорського військового округу, начальником штабу і командувачем , командувачем (Східного фронту), начальником Всеросголовштабу.
У 1921 році — голова Центральної комісії полювання і рибальства при Головному штабі РСЧА.
Після громадянської війни займався викладацькою діяльністю. У 1940—1941 роках був заступником начальника оперативного відділу Головного управління ВПС РСЧА. Із 1948 року — у відставці.
Був нагороджений численними нагородами: (орденом Святої Анни), двома (орденами Святого Володимира), двома (орденами Святого Станіслава), двома орденами Леніна, чотирма (орденами Червоного прапора), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями « (20 років РСЧА) РСЧА», «30 років Радянській армії і флоту», «За перемогу над Німеччиною», «800 років Москви», (орденом Почесного легіону), .
Олександр Самойло є одним із прототипів головного героя роману (Валентина Пікуля) «Честь имею».
Написав мемуари[].
Примітки
- Самойло Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. (А. М. Прохоров) — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Самойло Александр Александрович на сайте Офицеры Российской императорской армии в Великой войне
- http://museum.ru/N69083
Ця стаття не містить . (13 січня 2020) |
В іншому мовному розділі є повніша стаття Самойло, Александр Александрович(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з російської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет