Самоанці — корінне населення островів Самоа. Проживають також в Австралії, Новій Зеландії, на Гавайських островах. Загальна чисельність — близько 500 тис. чол. Самоназва — Самоа. Мова — Самоанська, писемність з XIX ст., латиниця. В обігу також англійська. Віруючі — протестанти та католики.
Самоанці | |
---|---|
Кількість | 500 тис. |
Ареал | Самоа 200 000 (2007) Американське Самоа 51 000 (2000) Австралія 39 992 (2006) Нова Зеландія 115 000 (2001) США 85 000 |
Близькі до: | полінезійці австронезійські народи |
Мова | Самоанська мова |
Релігія | християнство |
Першим осередком розвитку полінезійської культури вважається архіпелаг Тонга, з якого були заселені Самоа. Потім протополінезійці заселили о-ви Футуна, Токелау, Тувалу та ін. В етногенезі самоанців брали участь також інші полінезійці та фіджійці. З кінця XIX ст. Самоа знаходилося в колоніальній залежності від США (Східне Самоа) та Німеччині, а з часів Першої світової війни до початку 1960-х — Нової Зеландії (Західне Самоа).
Господарство, матеріальна і духовна культура подібні загальнополінезійській. Заняття — землеробство, тваринництво та рибальство. Славилися виготовленням циновок — вони служили міновим еквівалентом. В наш час існує рибоконсервна промисловість, на експорт йдуть копра, банани та какао.
Будинки самоанців — вуликоподібні (круглі) (фале), з каркасом. Дах з сухих стебел цукрової тростини, листя пандануса або кокосової пальми розташовується на дерев'яних стовпах. Стіни відсутні, але вночі і при поганій погоді отвори між стовпами завішують рогожами, які в зібраному виді зберігаються під дахом (по його периметру). Підлога викладена рівною буйною галькою. В наш час зустрічаються фале і з залізним дахом.
З ремесел поширене плетіння, виготовлення тапи, різьблення по дереву і каменю, будівництво човнів полінезійського і меланезійського типів.
Соціальна організація — великосімейної громади (аїнга), очолювані радою (Фоно). Вид спорідненості — білінійний, шлюб — патрилокальний. Аїнга складається з трьох-чотирьох поколінь найближчих родичів по чоловічій лінії, жінок, які прийшли в общину по шлюбу, і осіб, включених в неї в результаті усиновлення або удочеріння. Члени аїнги (в середньому 40-50 осіб) спільно володіють землею і спільно виконують усі трудомісткі роботи.
Село населяє кілька аінг. Голова самої знатної аїнги є матаї всього села. Він засідає в сільській раді (Фоно) разом з головами інших громад. Влада вождя (Матаї) — спадкова і виборна. Десять — дванадцять сіл становлять округу (ітумало). У гостьовому будинку найвпливовішою села збирається окружні Фоно, в якому беруть участь глави всіх сіл. Округою (ітумало) управляє верховний окружний вождь, якого обирає рада місцевих вождів, при цьому враховується думка представників клану, які компактно проживають в інших районах Самоа.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samoanci korinne naselennya ostroviv Samoa Prozhivayut takozh v Avstraliyi Novij Zelandiyi na Gavajskih ostrovah Zagalna chiselnist blizko 500 tis chol Samonazva Samoa Mova Samoanska pisemnist z XIX st latinicya V obigu takozh anglijska Viruyuchi protestanti ta katoliki SamoanciKilkist 500 tis Areal Samoa 200 000 2007 Amerikanske Samoa 51 000 2000 Avstraliya 39 992 2006 Nova Zelandiya 115 000 2001 SShA 85 000Blizki do polinezijci avstronezijski narodiMova Samoanska movaReligiya hristiyanstvo Pershim oseredkom rozvitku polinezijskoyi kulturi vvazhayetsya arhipelag Tonga z yakogo buli zaseleni Samoa Potim protopolinezijci zaselili o vi Futuna Tokelau Tuvalu ta in V etnogenezi samoanciv brali uchast takozh inshi polinezijci ta fidzhijci Z kincya XIX st Samoa znahodilosya v kolonialnij zalezhnosti vid SShA Shidne Samoa ta Nimechchini a z chasiv Pershoyi svitovoyi vijni do pochatku 1960 h Novoyi Zelandiyi Zahidne Samoa Gospodarstvo materialna i duhovna kultura podibni zagalnopolinezijskij Zanyattya zemlerobstvo tvarinnictvo ta ribalstvo Slavilisya vigotovlennyam cinovok voni sluzhili minovim ekvivalentom V nash chas isnuye ribokonservna promislovist na eksport jdut kopra banani ta kakao Budinki samoanciv vulikopodibni krugli fale z karkasom Dah z suhih stebel cukrovoyi trostini listya pandanusa abo kokosovoyi palmi roztashovuyetsya na derev yanih stovpah Stini vidsutni ale vnochi i pri poganij pogodi otvori mizh stovpami zavishuyut rogozhami yaki v zibranomu vidi zberigayutsya pid dahom po jogo perimetru Pidloga vikladena rivnoyu bujnoyu galkoyu V nash chas zustrichayutsya fale i z zaliznim dahom Z remesel poshirene pletinnya vigotovlennya tapi rizblennya po derevu i kamenyu budivnictvo chovniv polinezijskogo i melanezijskogo tipiv Socialna organizaciya velikosimejnoyi gromadi ayinga ocholyuvani radoyu Fono Vid sporidnenosti bilinijnij shlyub patrilokalnij Ayinga skladayetsya z troh chotiroh pokolin najblizhchih rodichiv po cholovichij liniyi zhinok yaki prijshli v obshinu po shlyubu i osib vklyuchenih v neyi v rezultati usinovlennya abo udocherinnya Chleni ayingi v serednomu 40 50 osib spilno volodiyut zemleyu i spilno vikonuyut usi trudomistki roboti Selo naselyaye kilka aing Golova samoyi znatnoyi ayingi ye matayi vsogo sela Vin zasidaye v silskij radi Fono razom z golovami inshih gromad Vlada vozhdya Matayi spadkova i viborna Desyat dvanadcyat sil stanovlyat okrugu itumalo U gostovomu budinku najvplivovishoyu sela zbirayetsya okruzhni Fono v yakomu berut uchast glavi vsih sil Okrugoyu itumalo upravlyaye verhovnij okruzhnij vozhd yakogo obiraye rada miscevih vozhdiv pri comu vrahovuyetsya dumka predstavnikiv klanu yaki kompaktno prozhivayut v inshih rajonah Samoa