Саксо́нські ві́йни — запеклі завойовницькі війни, які Карл Великий вів із саксами з 772 по 804 роки. Їх результатом стало включення Нижньої Саксонії до складу Франкської імперії і прийняття саксами християнства. У той час сакси поділялися на західних (вестфальських), центральних (енграрійських), східних (остфальських) і північних (нордальбінгенських).
Саксонські війни | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Карта розширення імперії Франків у період 481-814 рр. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Франкське королівство | Племена Саксів | ||||||
Командувачі | |||||||
Карл Великий | Відукінд Саксонський |
Ранні війни
Сакси виділялися серед племен Німеччини своєю войовничістю і прихильністю до язичницьких культів. Межа франків з ними була погано визначена, бо майже скрізь проходила по голій рівнині, а не по річкових перешкодах. Щодня тут відбувалися вбивства, грабежі та підпали. На державній асамблеї в Вормсі Карл оголосив про початок війни з саксами. У 772 Карл уперше вторгся в Саксонію, зруйнував фортецю Ересбург і скинув поганську святиню — ідола Ірмінсула.
У 775 на чолі великої армії Карл досяг землі остфалів і дійшов до річки , взяв заручників і залишив сильні гарнізони в Ересбурзі і Сігібурзі. Наступної весни під тиском у відповідь саксів Ересбург упав. Після цього Карл змінив тактику, вирішивши створити «укріплений рубіж» (марку), який повинен був охороняти франків від вторгнень саксів. В 776 він, знову зміцнивши Ересбург і Сігібург, побудував нову фортецю Карлсбург і залишив у прикордонній зоні священників для навернення язичників-саксів в християнську віру, яке спочатку йшло досить успішно. У 777 сакси знову були розбиті, і тоді більшість саксонських (племінна знать) на зборах в Падерборні визнало Карла своїм повелителем.
Повстання Відукінда
Тим часом сакси-вестфали, об'єднавшись навколо Відукінда, який в 777 не з'явився в Падерборн, а втік до данського короля , забули свої присяги й показне навернення до християнства, і знову почали війну. В 778, перейшовши кордон біля Рейну, вони піднялися по правому березі річки до Кобленца, все випалюючи і грабуючи на своєму шляху, а потім, навантажені багатою здобиччю, майже без перешкод повернулись назад. В 779 Карл вторгся в Саксонію і пройшов всю країну, ніде не зустрічаючи опору. Знову, як і колись, у його табір з'явилося безліч саксів, які дали заручників і присяги у вірності. Проте король вже не вірив їм.
На наступний рік Карлу зі своєю армією і священнослужителями вдалося пройти до самої Ельби — межі між саксами та слов'янами. На цей час у Карла вже був стратегічний план, який зводився, загалом, до підкорення всієї Саксонії через християнізацію. У цьому Карлу дуже допоміг англосакс , доктор богослов'я, що узявся до насадження нової віри. Всю Саксонію Карл розділив на адміністративні округи, на чолі яких поставив графів.
Для утихомирення слов'ян-сорбів, що напали на прикордонні землі Саксонії та Тюрингії, Карл направив військо, до складу якого вже входили і вірні Карлу сакси. Але в цей час з Данії повернувся Відукінд Саксонський. Вся країна негайно повстала, звівши нанівець усі досягнення Карла. Безліч франків та саксів, що прийняли нову віру, було перебито, а християнські храми зруйновані. Військо, надіслане проти сорбів, потрапило в засідку біля Везера у гори Зюнтель і в було майже повністю перебито. Одночасно посилилося невдоволення нововведеннями Карла і у Фризії.
Верденська різанина
Карл Великий зібрав нову армію, з'явився у Верден, викликав до себе саксонських старійшин і примусив їх видати 4500 призвідників повстання. Їх обезголовили в один день. Відукінд встиг втекти. Карл оприлюднив так званий , за яким невірність королю і всяке порушення громадського порядку каралося смертю. «Капітулярій» містив заходи з викорінення язичництва.
В 783 році відбулися і наступна за нею (поблизу Оснабрюка), які принесли перемоги війську Карла Великого. Наступні 784 та 785 роки Карл майже безвиїзно залишався в Саксонії. В ході завзятої війни він винищував саксів в боях і каральних рейдах, брав сотні заручників, вивозячи їх з країни, нищив селища і хутори непокірних.
Перелом
Зиму 784-785 років король провів в Саксонії, в Ересбургу, куди він переселився разом з родиною. Влітку 785 франки перейшли Везер. Знекровлений багатьма поразками Відукінд запросив пощади і зав'язав з Карлом переговори в Бернгау. Восени вожді саксів Відукінд і Аббіо з'явилися до двору Карла в Аттіньї, в Шампані, і хрестилися, причому Карл був хрещеним батьком Відукінда. Сакси присягнули на вірність і отримали з рук короля дари. У війні відбувся перелом. Літопис під 785 роком зазначає, що король франків «підкорив всю Саксонію». Після цього опір переможених став слабшати.
Повстання 793 року
Однак в 793 на півночі знову спалахнуло повстання, що охопило не тільки Саксонію, але й інші території, на яких жили фризи, авари та слов'яни. В 794-799 роках знову йшла війна, яка мала вже характер винищувальної, що супроводжувалася масовими захопленнями заручників і полонених, яких навертали на рабів і вивозили у внутрішні області королівства.
Сакси запекло пручалися, особливо наполегливо в Нордальбінгії. Бажаючи досягти перемоги над ними, Карл уклав союз зі слов'янами-бодричами, ворогами саксів, і знову разом з сім'єю провів зиму 798-799 в Саксонії в районі , де облаштував табір, а по суті вибудував нове місто з будинками і палацами, назвавши це місце , тобто «Стоянка армії».
Навесні, покинувши Герштель, Карл підійшов до Міндена і спустошив всю область між Везером і Ельбою, у той час, як його союзники бодричі успішно воювали в Нордальбінгії. Влітку 799 король разом з синами вирушив в останній похід проти саксів. Сам він залишався в Падерборні. Тим часом Карл Юний завершив утихомирення Нордальбінгії. Як завжди, Карл повернувся до Франції, ведучи з собою безліч саксів з дружинами і дітьми для розселення їх у внутрішніх областях держави.
Щоб остаточно замирити саксів, Карл Великий видав (797) новий , яким скасовувався режим терору, встановлений капітулярієм 785 року, і вводилася рівність франків і саксів перед законом. У Міндені, Оснабрюку, Фердені, Бремені, Падерборні, Мюнстері й були засновані саксонські єпископські кафедри, що належали почасти до Кельнської, почасти до Майнцської єпархії.
Див. також
Література
- Хегерманн Д. Карл Великий. — М. : ТОВ «Видавництво АСТ»: ЗАТ НВП «Єрмак», 2003. — 684 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sakso nski vi jni zapekli zavojovnicki vijni yaki Karl Velikij viv iz saksami z 772 po 804 roki Yih rezultatom stalo vklyuchennya Nizhnoyi Saksoniyi do skladu Frankskoyi imperiyi i prijnyattya saksami hristiyanstva U toj chas saksi podilyalisya na zahidnih vestfalskih centralnih engrarijskih shidnih ostfalskih i pivnichnih nordalbingenskih Saksonski vijniKarta rozshirennya imperiyi Frankiv u period 481 814 rr Karta rozshirennya imperiyi Frankiv u period 481 814 rr Data 772 804 rr Misce NimechchinaRezultat Vklyuchennya Nizhnoyi Saksoniyi do skladu Frankskoyi imperiyiStoroniFrankske korolivstvo Plemena SaksivKomanduvachiKarl Velikij Vidukind SaksonskijRanni vijniSaksi vidilyalisya sered plemen Nimechchini svoyeyu vojovnichistyu i prihilnistyu do yazichnickih kultiv Mezha frankiv z nimi bula pogano viznachena bo majzhe skriz prohodila po golij rivnini a ne po richkovih pereshkodah Shodnya tut vidbuvalisya vbivstva grabezhi ta pidpali Na derzhavnij asambleyi v Vormsi Karl ogolosiv pro pochatok vijni z saksami U 772 Karl upershe vtorgsya v Saksoniyu zrujnuvav fortecyu Eresburg i skinuv pogansku svyatinyu idola Irminsula U 775 na choli velikoyi armiyi Karl dosyag zemli ostfaliv i dijshov do richki vzyav zaruchnikiv i zalishiv silni garnizoni v Eresburzi i Sigiburzi Nastupnoyi vesni pid tiskom u vidpovid saksiv Eresburg upav Pislya cogo Karl zminiv taktiku virishivshi stvoriti ukriplenij rubizh marku yakij povinen buv ohoronyati frankiv vid vtorgnen saksiv V 776 vin znovu zmicnivshi Eresburg i Sigiburg pobuduvav novu fortecyu Karlsburg i zalishiv u prikordonnij zoni svyashennikiv dlya navernennya yazichnikiv saksiv v hristiyansku viru yake spochatku jshlo dosit uspishno U 777 saksi znovu buli rozbiti i todi bilshist saksonskih pleminna znat na zborah v Paderborni viznalo Karla svoyim povelitelem Povstannya VidukindaPam yatnik Vidukindu v Ninburgu Tim chasom saksi vestfali ob yednavshis navkolo Vidukinda yakij v 777 ne z yavivsya v Paderborn a vtik do danskogo korolya zabuli svoyi prisyagi j pokazne navernennya do hristiyanstva i znovu pochali vijnu V 778 perejshovshi kordon bilya Rejnu voni pidnyalisya po pravomu berezi richki do Koblenca vse vipalyuyuchi i grabuyuchi na svoyemu shlyahu a potim navantazheni bagatoyu zdobichchyu majzhe bez pereshkod povernulis nazad V 779 Karl vtorgsya v Saksoniyu i projshov vsyu krayinu nide ne zustrichayuchi oporu Znovu yak i kolis u jogo tabir z yavilosya bezlich saksiv yaki dali zaruchnikiv i prisyagi u virnosti Prote korol vzhe ne viriv yim Na nastupnij rik Karlu zi svoyeyu armiyeyu i svyashennosluzhitelyami vdalosya projti do samoyi Elbi mezhi mizh saksami ta slov yanami Na cej chas u Karla vzhe buv strategichnij plan yakij zvodivsya zagalom do pidkorennya vsiyeyi Saksoniyi cherez hristiyanizaciyu U comu Karlu duzhe dopomig anglosaks doktor bogoslov ya sho uzyavsya do nasadzhennya novoyi viri Vsyu Saksoniyu Karl rozdiliv na administrativni okrugi na choli yakih postaviv grafiv Dlya utihomirennya slov yan sorbiv sho napali na prikordonni zemli Saksoniyi ta Tyuringiyi Karl napraviv vijsko do skladu yakogo vzhe vhodili i virni Karlu saksi Ale v cej chas z Daniyi povernuvsya Vidukind Saksonskij Vsya krayina negajno povstala zvivshi nanivec usi dosyagnennya Karla Bezlich frankiv ta saksiv sho prijnyali novu viru bulo perebito a hristiyanski hrami zrujnovani Vijsko nadislane proti sorbiv potrapilo v zasidku bilya Vezera u gori Zyuntel i v bulo majzhe povnistyu perebito Odnochasno posililosya nevdovolennya novovvedennyami Karla i u Friziyi Verdenska rizaninaDokladnishe Karl Velikij zibrav novu armiyu z yavivsya u Verden viklikav do sebe saksonskih starijshin i primusiv yih vidati 4500 prizvidnikiv povstannya Yih obezgolovili v odin den Vidukind vstig vtekti Karl oprilyudniv tak zvanij za yakim nevirnist korolyu i vsyake porushennya gromadskogo poryadku karalosya smertyu Kapitulyarij mistiv zahodi z vikorinennya yazichnictva V 783 roci vidbulisya i nastupna za neyu poblizu Osnabryuka yaki prinesli peremogi vijsku Karla Velikogo Nastupni 784 ta 785 roki Karl majzhe bezviyizno zalishavsya v Saksoniyi V hodi zavzyatoyi vijni vin vinishuvav saksiv v boyah i karalnih rejdah brav sotni zaruchnikiv vivozyachi yih z krayini nishiv selisha i hutori nepokirnih PerelomZimu 784 785 rokiv korol proviv v Saksoniyi v Eresburgu kudi vin pereselivsya razom z rodinoyu Vlitku 785 franki perejshli Vezer Znekrovlenij bagatma porazkami Vidukind zaprosiv poshadi i zav yazav z Karlom peregovori v Berngau Voseni vozhdi saksiv Vidukind i Abbio z yavilisya do dvoru Karla v Attinyi v Shampani i hrestilisya prichomu Karl buv hreshenim batkom Vidukinda Saksi prisyagnuli na virnist i otrimali z ruk korolya dari U vijni vidbuvsya perelom Litopis pid 785 rokom zaznachaye sho korol frankiv pidkoriv vsyu Saksoniyu Pislya cogo opir peremozhenih stav slabshati Povstannya 793 rokuOdnak v 793 na pivnochi znovu spalahnulo povstannya sho ohopilo ne tilki Saksoniyu ale j inshi teritoriyi na yakih zhili frizi avari ta slov yani V 794 799 rokah znovu jshla vijna yaka mala vzhe harakter vinishuvalnoyi sho suprovodzhuvalasya masovimi zahoplennyami zaruchnikiv i polonenih yakih navertali na rabiv i vivozili u vnutrishni oblasti korolivstva Saksi zapeklo pruchalisya osoblivo napoleglivo v Nordalbingiyi Bazhayuchi dosyagti peremogi nad nimi Karl uklav soyuz zi slov yanami bodrichami vorogami saksiv i znovu razom z sim yeyu proviv zimu 798 799 v Saksoniyi v rajoni de oblashtuvav tabir a po suti vibuduvav nove misto z budinkami i palacami nazvavshi ce misce tobto Stoyanka armiyi Navesni pokinuvshi Gershtel Karl pidijshov do Mindena i spustoshiv vsyu oblast mizh Vezerom i Elboyu u toj chas yak jogo soyuzniki bodrichi uspishno voyuvali v Nordalbingiyi Vlitku 799 korol razom z sinami virushiv v ostannij pohid proti saksiv Sam vin zalishavsya v Paderborni Tim chasom Karl Yunij zavershiv utihomirennya Nordalbingiyi Yak zavzhdi Karl povernuvsya do Franciyi veduchi z soboyu bezlich saksiv z druzhinami i ditmi dlya rozselennya yih u vnutrishnih oblastyah derzhavi Shob ostatochno zamiriti saksiv Karl Velikij vidav 797 novij yakim skasovuvavsya rezhim teroru vstanovlenij kapitulyariyem 785 roku i vvodilasya rivnist frankiv i saksiv pered zakonom U Mindeni Osnabryuku Ferdeni Bremeni Paderborni Myunsteri j buli zasnovani saksonski yepiskopski kafedri sho nalezhali pochasti do Kelnskoyi pochasti do Majncskoyi yeparhiyi Div takozhLiteraturaHegermann D Karl Velikij M TOV Vidavnictvo AST ZAT NVP Yermak 2003 684 s ISBN 5 17 018628 7