Євдокія Богданівна Сабурова-Висловуха, у постригу інокиня Олександра (пом. 28 листопада 1614/1619/1620) — перша дружина царевича Івана Івановича, невістка Івана Грозного. Через рік після весілля заслана до монастиря.
| Сабурова Євдокія Богданівна | |
|---|---|
| Народилася | невідомо |
| Померла | 28 листопада (8 грудня) 1620 |
| Діяльність | аристократка |
| Знання мов | давньоруська |
| Титул | принцеса |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Сабуровиd |
| Батько | Bogdan Saburovd |
| Брати, сестри | Mikhail Saburovd |
| У шлюбі з | Іван Іванович (син Івана Грозного) |
Життєпис ред.
У 1571 році цар Іван Грозний влаштував огляд наречених для вибору собі третьої дружини. Євдокія була однією з учасниць, і хоча царицею стала Марфа Собакіна, руку Сабурової віддали царевичу Івану. Весілля відбулася 4 листопада того ж року в Троїцькому соборі міста Александрова, шістьма днями пізніше весілля батька та Собакіної.
Як відзначають історики, це весілля була вигідним для роду Годунових, оскільки Сабурови перебували з ними в тісному спорідненні.
Постриг ред.
Пострижена до монастиря в 1572 році під ім'ям Олександри, як вважається, через бездітність, як і її тітка Соломонія. Як і колишню велику княгиню, її молодшу родичку заслали до Покровського монастиря міста Суздаля, де з 1579 року до неї приєднається Параскева Солова, друга дружина царевича Івана, яка не змогла народити йому дитину за чотири роки шлюбу.
Питання, чи була пострижена Євдокія саме через бездітність, спірне: на відміну від Параскеви, якій дали чотири роки, за які вона очевидно не змогла зачати, Євдокія була заміжня близько року, а цей період вважається недостатнім, щоб переконатися у безплідності жінки. Припускають, що незабаром після весілля невістка з певної причини стала неугодна свекру, царю Івану, і він наказав заслати її, незважаючи на те, що сам царевич дружину кохав. «Нитка, що зв'язувала Сабурових та Годунових з царською сім'єю, обірвалася», після чого Борис Годунов, приклавши зусилля, обручив з іншим сином Грозного, царевичем Федором, свою сестру Ірину.
«Євдокія Богданівна жила в Покровському монастирі як привілейована особа. Вона мала свої вотчини: село Бережок, село Биково з селами і бортними угіддями, рибними ловами і бобровими гонами. Крім того, мала власні келії, штат служителів і приказну людину Івана Прошина. В 1608 році, коли польські війська захопили Суздаль, Євдокія Богданівна визнала Лжедимитрія своїм братом царевичем Димитрієм, за що зуміла отримати від нього палацове село Лопатніци, колишню родову вотчину Івана Петровича Шуйського».
Смерть і поховання ред.
Провівши кілька десятиліть у стінах Покровського монастиря, Євдокія там же й померла. Новий літописець про її смерті повідомляє:
Про преставлення цариці Олександри. У той же час померла цариця [дружина] царевича Івана Івановича, сина царя Івана Васильовича всієї Русії, а була пострижена в Суздалі в Покровському дівочому монастирі; а була [вона] донька Богдана Юрійовича Сабурова; а постриг її цар Іван Васильович за життя царевича Івана Івановича. Похована вона у Вознесенському монастирі з царицями разом.
Вона була похована у південно-східному куті Покровського собору (поховання № 5). Після смерті Євдокії всі її вотчини перейшли у володіння Покровського монастиря.
У 1972 році в соборі проводилися розкопки, в результаті яких могила була розкрита. Черниця, як повідомляє Т. Д. Панова, була знайдена похованою в дубовій колоді човноподібної форми. Витягнутий звідти саван Євдокії Сабурової було реставровано в 1995 році, через 23 роки після вилучення його з гробниці. Реконструкція його в кольорі відтворена І. М. Калиновою. Саван являє собою залишки італійської (венеціанської) шовкової камки з великим рапортом. У 1999 році відбулася передача савана з усипальниці Покровського собору до фондів Суздальського музею.
У Музеях Московського Кремля зберігається невелика ікона Вишгородської Божої Матері в коштовному окладі, що знаходилася в монастирській келії царівни.
Генеалогія ред.
Примітки ред.
- ↑ Сабурова, Евдокия Богдановна // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1904. — Т. 18. — С. 15.
- Lundy D. R. The Peerage
- Т. Панова. Та самая царская невеста // Наука и жизнь
- Село Сабурово
- ↑ Р. Г. Скринников. Борис Годунов
- Зимин А. А. в книге «В канун грозных потрясений: Предпосылки первой Крестьянской войны в России» (М., 1986) дает дату 4 ноября 1571 года, очевидно, перепутав с днём свадьбы.
- Евдокия Богдановна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Музеи Московского Кремля
- Покровский монастырь | Достопримечательности Суздаля | Суздаль Онлайн
- Новый летописец, XVIII
- Суздаль. Покровский монастырь.
- ↑ Данные об атрибуции находок, обнаруженных П. И. Куглюковским под Покровским собором в г. Суздале
- Т. Д. Панова. Царство смерти. Погребальный обряд средневековой Руси XI—XVI веков
Література ред.
- Сабурова, Евдокия Богдановна // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)