СПБУ Україна самопідіймальна бурова установка придбана на початку 2010 х українською компанією Чорноморнафтогаз ІсторіяН

СПБУ Україна – самопідіймальна бурова установка, придбана на початку 2010-х українською компанією «Чорноморнафтогаз».

Історія
Назва:	B-319 СПБУ Незалежність СПБУ Україна
Власник:	«Чорноморнафтогаз»
Будівник:	Keppel FELS
Завершений:	червень 2012
Ідентифікатор:	IMO 8771241
Статус:	активна
Основні характеристики
Тип:
Тоннаж:	10,350 GT 3,105 NT
Довжина:	68,5
Ширина:	63,4
Осадка:	4,9
Місткість:	буріння на глибинах до 120 метрів, довжина свердловин до 9 км

Загальні відомості ред.

Установку спорудили в 2012 році на сінгапурській верфі Keppel FELS, при цьому на етапі будівництва вона носила позначення B-319 (зазначена верф веде серійне будівництво таких установок «типу B»). В червні 2012-го судно було найменоване «Незалежність», а в грудні 2012-го перейменоване на «Україна». Сінгапурська верф отримала за судно біля 250 млн доларів США, а оголошена НАК «Нафтогаз України» вартість склала біля 400 млн доларів США.

За своїм архітектурно-конструктивним типом судно відноситься до самопідіймальних (jack-up) і має три опори. Воно може працювати в районах з глибинами до 120 метрів та бурити свердловини глибиною 9 км.

Для проведення бурових робіт судну не обов’язково займати місце над устям свердловини, оскільки воно обладнане виносною консоллю – кантилевером. З однієї постановки «Україна» може споруджувати до 12 свердловин.

СПБУ є несамохідною, тому пересування до місця виконання робіт повинне здійснюватись шляхом буксирування.

Судно має майданчик для гелікоптерів розмірами 22х22 метрів, призначений для прийому машин вагою до 12,8 тон.

Служба судна ред.

У жовтні 2012-го СПБУ Неазалежність провели через Босфор, при цьому для проходження під стамбульськими мостами довелось розібрати опори на частини, а потім провести зворотню операцію у турецькому порту Гіресун.

На початку 2013-го установка пробурила свердловину на Архангельському газовому родовищі, а в другій половині квітня була переведена для буріння на платформі БК-2 Одеського родовища. Відомо, що станом на весну 2019-го на зазначеній платформі існувало 6 свердловин, при цьому щонайменше дві свердловини (№13 та №14) були пробурені вже після російської анексії у 2015 році.

В 2014 році «Чорноморнафтогаз» втратив контроль над СПБУ Україна унаслідок анексії Криму, при цьому росіяни почали іменувати установку СПБУ «Крым-2». Осінню 2016-го вона знаходилась на платформі БК-3 Одеського родовища, яка станом на весну 2019-го мала 3 свердловини (всі пробурені вже після анесії).

Як засвідчують дані геоінформаційних систем, станом на грудень 2021-го транспондер установки знаходився в районі Одеського родовища.

Примітки ред.

. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
. minfin.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
. neftegaz.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
. www.marinetraffic.com (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.

[1] . Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.

[2] . Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.

[3] . minfin.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.

[4] . neftegaz.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.

[5] . Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.

[6] . www.marinetraffic.com (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.