С'Ґанґ Ґваай Линаґаай гайда S'G̱ang Gwaay Llanagaay (мовою гайда означає «острів Червоної трісќи»), також відомий як англ. Ninstints або англ. Nans Dins по-англійськи, — село на невеликому острові з такою ж назвою (англ. Острів Ентоні) на південь від головного острова Гайда-Ґваї, який знаходиться на схід від материкового узбережжя канадської провінції Британська Колумбія. Залишки великих звичайних кедрових будинків, а також різьблені надгробки і тотемні палі ілюструють мистецтво та побут народу гайда. Село, населене до 1880-х років, пропагує повсякденну культуру народу гайда та їхнє ставлення до землі і моря, засноване на полюванні та рибальстві, і є матеріальним уособленням іхньої вікової традиції. Тому в 1981 році село С'Ґанґ Ґваай було внесене до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Північній Америці. Село також належить до заповідної території Національного парку Ґваї Гаанас.
Тотемні палі в С'Ґанґ Ґваай | |
52°05′56″ пн. ш. 131°13′03″ зх. д. / 52.09888888891677539° пн. ш. 131.217500000027769147° зх. д.Координати: 52°05′56″ пн. ш. 131°13′03″ зх. д. / 52.09888888891677539° пн. ш. 131.217500000027769147° зх. д. | |
Країна | Британська Колумбія, Канада |
---|---|
Розташування | Британська Колумбія, Канада |
Найближче місто | Сендспіт, Британська Колумбія |
Засновано | 1981 |
Оператор | Парки Канади |
Світова спадщина ЮНЕСКО | |
Країна: | Канада |
Тип: | Культурний |
Критерії: | iii |
Об'єкт №: | 157 |
Регіон ЮНЕСКО: | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1981 (5 сесія) |
Статус: | пам'ятка історії Канади національного значення і світова спадщина ЮНЕСКО[1] |
Вебсторінка | pc.gc.ca/pn-np/bc/gwaiihaanas |
С'Ґанґ Ґваай (Британська Колумбія) | |
С'Ґанґ Ґваай у Вікісховищі |
Назва
Назва поселення мовою гайда, S'G̱ang Gwaay Llanagaay, за деякими джерелами, нагадує жалібні звуки вітру, що проходить крізь отвори в морських скелях, за іншими — це назва острова Червоної тріски — цінної здобичі місцевих рибалок. Англійська назва Ninstints походить від імені наймогутнішого вождя народу кунґіт-гайда, шанованого від 19 століття.
Протягом 18-19 століть село було також відоме як Коя або Койя (тоб. Кві-а), на честь тодішнього вождя Коягу. Це через те, що тодішнім звичаєм капітанів кораблів було називати індіанські села іменами їхніх вождів.
Історія
Перші сліди людей на острові датуються майже двома тисячами років. Вожді С'Ґанґ Ґваай підтримували союз з народом цимшіан із села Кікатла на прибережному острові Дельфінів, з яким вони воювали проти гайда з села , розташованого на східному узбережжі острова Ґреєм, найбільшого острова Гайда-Ґваї.
Під час морської торгівлі хутром з 1780-х років село відвідували британські та американські капітани кораблів. У 1789 році американський капітан Джон Кендрік принизив вождя Коя, ув’язнивши його на кораблі, поки вкрадений одяг не повернули. Через два роки капітан повернувся, і гайди напали на його корабель «Вашингтон». Вождь Коя, швидше за все, був убитий під час нападу на американський корабель капітана Джона Бойта в 1795 році.
У 1862 році населення С'Ґанґ Ґваай було спустошене епідемією віспи, і до 1885 року більшість вцілілих жителів переїхала до Скидіґіт, села своїх колишніх лютих ворогів. Село не було повністю покинуте до 1880 -х років, коли близько 25 індіанців проводили там зиму перед тим, як вирушити на літнє полювання та риболовлю вздовж архіпелагу.
Особливості
С'Ґанґ Ґваай — найпівденніше село гайда, розташоване на невеликому острові між центральним островом Морсбі на півночі та заході від найбільш південного острова архіпелагу, Кунґіта. У ньому зберігається найбільша кількість тотемів гайда на їхньому природному місці, 32 з них, багато з яких вважаються витворами мистецтва, хоча вони приречені пропасти через вологий клімат тропічних лісів . Ці дерев’яні палі, у формі стилізованих антропозооморфних фігур, стали символом народу гайда та островів Гайда-Ґваї, а також головною туристичною визначною пам’яткою.
Крім них збереглося десять великих кедрових будинків, в яких жили великі громади, а також різьблені надгробки з кістками предків. Село дуже віддалене, і до нього можна дістатися тільки на човні або літаку з міст північної частини архіпелагу.
Сам острів має унікальне острівне біологічне різноманіття, яке розвивалося протягом сотень тисяч років і значно відрізняється від сусіднього материка. Таким чином, види, які можна зустріти на суші, такі як американський чорний ведмідь, куниця, горностай і миша-олень (Peromyscus), більші за своїх материкових родичів.
Крім того, близько 1,5 мільйона морських птахів гніздяться вздовж 4700-кілометрового узбережжя островів, причому половину з них можна зустріти на острові С'Ґанґ Ґваай: дзьоборіг (Cerorhinca monocerata), моржик чорногорлий (Synthliboramphus antiquus), топорик (Fratercula cirrhata), іпатка тихоокеанська (Fratercula corniculata), пижик алеутський (Ptychoramphus aleuticus), качурка північна (Oceanodroma leucorhoa). Море біля узбережжя острова є домом для великої кількості морських мешканців, таких як: лосось, оселедець, палтус, себастиди, мідії, краби, морські зірки, восьминоги тощо. Під час міграції в Берингове море сірі кити проводять свою весну вздовж узбережжя архіпелагу разом з дельфінами, морськими свинями і тюленями звичайними (Halichoerus grypus) .
Джерела
- : SG̱ang Gwaay — UNESCO.
- . Directory of Designations of National Historic Significance of Canada. Parks Canada. Архів оригіналу за 2. ožujka 2020. Процитовано 28. siječnja 2012..
- SGang Gwaay [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.) Preuzeto 1. rujna 2012.
- . Parks Canada. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 1. rujna 2012..
- Koyah [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Dictionary of Canadian Biography Online (англ.) Preuzeto 1. rujna 2012.
- G.P.V. Akrigg i Helen B. Akrigg, British Columbia, Chronicle, 1778-1846., 1975., Vancouver: Discovery Press.
Зовнішні посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: С'Ґанґ Ґваай |
- MacDonald, George F. (1983). Ninstints, Haida World Heritage Site. University of British Columbia Press. ISBN .
52°05′56″ пн. ш. 131°13′03″ зх. д. / 52.09889° пн. ш. 131.21750° зх. д.
Це незавершена стаття з географії Канади. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
S Gang Gvaaj Linagaaj gajda S G ang Gwaay Llanagaay movoyu gajda oznachaye ostriv Chervonoyi trisќi takozh vidomij yak angl Ninstints abo angl Nans Dins po anglijski selo na nevelikomu ostrovi z takoyu zh nazvoyu angl Ostriv Entoni na pivden vid golovnogo ostrova Gajda Gvayi yakij znahoditsya na shid vid materikovogo uzberezhzhya kanadskoyi provinciyi Britanska Kolumbiya Zalishki velikih zvichajnih kedrovih budinkiv a takozh rizbleni nadgrobki i totemni pali ilyustruyut mistectvo ta pobut narodu gajda Selo naselene do 1880 h rokiv propaguye povsyakdennu kulturu narodu gajda ta yihnye stavlennya do zemli i morya zasnovane na polyuvanni ta ribalstvi i ye materialnim uosoblennyam ihnoyi vikovoyi tradiciyi Tomu v 1981 roci selo S Gang Gvaaj bulo vnesene do spisku ob yektiv vsesvitnoyi spadshini YuNESKO v Pivnichnij Americi Selo takozh nalezhit do zapovidnoyi teritoriyi Nacionalnogo parku Gvayi Gaanas S Gang Gvaaj LinagaajTotemni pali v S Gang GvaajTotemni pali v S Gang Gvaaj52 05 56 pn sh 131 13 03 zh d 52 09888888891677539 pn sh 131 217500000027769147 zh d 52 09888888891677539 131 217500000027769147 Koordinati 52 05 56 pn sh 131 13 03 zh d 52 09888888891677539 pn sh 131 217500000027769147 zh d 52 09888888891677539 131 217500000027769147KrayinaBritanska Kolumbiya KanadaRoztashuvannyaBritanska Kolumbiya KanadaNajblizhche mistoSendspit Britanska KolumbiyaZasnovano1981OperatorParki KanadiSvitova spadshina YuNESKOKrayina KanadaTip KulturnijKriteriyi iiiOb yekt 157Region YuNESKO Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1981 5 sesiya Status pam yatka istoriyi Kanadi nacionalnogo znachennya i svitova spadshina YuNESKO 1 Vebstorinkapc gc ca pn np bc gwaiihaanasS Gang Gvaaj Britanska Kolumbiya S Gang Gvaaj u VikishovishiNazvaS G ang Gwaay najpivdennishe selo gajda roztashovane na malenkomu ostrovi Entoni mizh centralnim ostrovom Morsbi na pivnochi ta zahodi vid najbilsh pivdennogo ostrova ostroviv Gajda Gvayi Kungita Nazva poselennya movoyu gajda S G ang Gwaay Llanagaay za deyakimi dzherelami nagaduye zhalibni zvuki vitru sho prohodit kriz otvori v morskih skelyah za inshimi ce nazva ostrova Chervonoyi triski cinnoyi zdobichi miscevih ribalok Anglijska nazva Ninstints pohodit vid imeni najmogutnishogo vozhdya narodu kungit gajda shanovanogo vid 19 stolittya Protyagom 18 19 stolit selo bulo takozh vidome yak Koya abo Kojya tob Kvi a na chest todishnogo vozhdya Koyagu Ce cherez te sho todishnim zvichayem kapitaniv korabliv bulo nazivati indianski sela imenami yihnih vozhdiv IstoriyaPershi slidi lyudej na ostrovi datuyutsya majzhe dvoma tisyachami rokiv Vozhdi S Gang Gvaaj pidtrimuvali soyuz z narodom cimshian iz sela Kikatla na priberezhnomu ostrovi Delfiniv z yakim voni voyuvali proti gajda z sela roztashovanogo na shidnomu uzberezhzhi ostrova Greyem najbilshogo ostrova Gajda Gvayi Pid chas morskoyi torgivli hutrom z 1780 h rokiv selo vidviduvali britanski ta amerikanski kapitani korabliv U 1789 roci amerikanskij kapitan Dzhon Kendrik priniziv vozhdya Koya uv yaznivshi jogo na korabli poki vkradenij odyag ne povernuli Cherez dva roki kapitan povernuvsya i gajdi napali na jogo korabel Vashington Vozhd Koya shvidshe za vse buv ubitij pid chas napadu na amerikanskij korabel kapitana Dzhona Bojta v 1795 roci U 1862 roci naselennya S Gang Gvaaj bulo spustoshene epidemiyeyu vispi i do 1885 roku bilshist vcililih zhiteliv pereyihala do Skidigit sela svoyih kolishnih lyutih vorogiv Selo ne bulo povnistyu pokinute do 1880 h rokiv koli blizko 25 indianciv provodili tam zimu pered tim yak virushiti na litnye polyuvannya ta ribolovlyu vzdovzh arhipelagu OsoblivostiS Gang Gvaaj najpivdennishe selo gajda roztashovane na nevelikomu ostrovi mizh centralnim ostrovom Morsbi na pivnochi ta zahodi vid najbilsh pivdennogo ostrova arhipelagu Kungita U nomu zberigayetsya najbilsha kilkist totemiv gajda na yihnomu prirodnomu misci 32 z nih bagato z yakih vvazhayutsya vitvorami mistectva hocha voni prirecheni propasti cherez vologij klimat tropichnih lisiv Ci derev yani pali u formi stilizovanih antropozoomorfnih figur stali simvolom narodu gajda ta ostroviv Gajda Gvayi a takozh golovnoyu turistichnoyu viznachnoyu pam yatkoyu Krim nih zbereglosya desyat velikih kedrovih budinkiv v yakih zhili veliki gromadi a takozh rizbleni nadgrobki z kistkami predkiv Selo duzhe viddalene i do nogo mozhna distatisya tilki na chovni abo litaku z mist pivnichnoyi chastini arhipelagu Sam ostriv maye unikalne ostrivne biologichne riznomanittya yake rozvivalosya protyagom soten tisyach rokiv i znachno vidriznyayetsya vid susidnogo materika Takim chinom vidi yaki mozhna zustriti na sushi taki yak amerikanskij chornij vedmid kunicya gornostaj i misha olen Peromyscus bilshi za svoyih materikovih rodichiv Krim togo blizko 1 5 miljona morskih ptahiv gnizdyatsya vzdovzh 4700 kilometrovogo uzberezhzhya ostroviv prichomu polovinu z nih mozhna zustriti na ostrovi S Gang Gvaaj dzoborig Cerorhinca monocerata morzhik chornogorlij Synthliboramphus antiquus toporik Fratercula cirrhata ipatka tihookeanska Fratercula corniculata pizhik aleutskij Ptychoramphus aleuticus kachurka pivnichna Oceanodroma leucorhoa More bilya uzberezhzhya ostrova ye domom dlya velikoyi kilkosti morskih meshkanciv takih yak losos oseledec paltus sebastidi midiyi krabi morski zirki vosminogi tosho Pid chas migraciyi v Beringove more siri kiti provodyat svoyu vesnu vzdovzh uzberezhzhya arhipelagu razom z delfinami morskimi svinyami i tyulenyami zvichajnimi Halichoerus grypus Dzherela SG ang Gwaay UNESCO d Track Q7809 Directory of Designations of National Historic Significance of Canada Parks Canada Arhiv originalu za 2 ozujka 2020 Procitovano 28 sijecnja 2012 SGang Gwaay 24 grudnya 2018 u Wayback Machine angl Preuzeto 1 rujna 2012 Parks Canada Arhiv originalu za 19 serpnya 2012 Procitovano 1 rujna 2012 Koyah 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Dictionary of Canadian Biography Online angl Preuzeto 1 rujna 2012 G P V Akrigg i Helen B Akrigg British Columbia Chronicle 1778 1846 1975 Vancouver Discovery Press ISBN 0 919624 02 2Zovnishni posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu S Gang Gvaaj MacDonald George F 1983 Ninstints Haida World Heritage Site University of British Columbia Press ISBN 978 0 7748 0163 8 52 05 56 pn sh 131 13 03 zh d 52 09889 pn sh 131 21750 zh d 52 09889 131 21750 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kanadi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi